Мета: охарактеризувати особливості ЕГП, природи та населення Китаю; розвивати вміння оцінювати географічне положення та природно ресурсний потенціал, поглибити знання про демографічну ситуацію в країні; розвивати вміння користуватися тематичними картами, логічно мислити; виховувати цікавість до теми, працелюбність, зосередженість.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: індивідуальні картки, атласи.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. пЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Фронтальна бесіда
1. Які чинники вплинули на міжнародну спеціалізацію Японії?
2. Проаналізуйте статево-вікову структуру населення Японії, користуючись статево-віковою пірамідою та оцініть працересурсний потенціал країни.
3. Порівняйте рівень та темпи урбанізації Японії та Європи.
4. Які особливості має система міського розселення в Японії? Покажіть на карті найбільші міста країни.
5. Які особливості сучасного постіндустріального розвитку Японії?
6. Назвіть домінуючі складники третинного сектору економіки Японії та чинники, що визначили їх прискорений розвиток.
7. Які недоліки і переваги ЕГП Японії як країни-архіпелагу?
8. Оцініть роль фундаментальних принципів економіки в розвитку Японії.
9. Назвіть домінуючі складники вторинного та первинного секторів економіки Японії та чинники, що визначили їх розвиток.
10. Покажіть на карті промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові центри Японії та поясніть причини їх формування.
11. Поясніть причини нерівномірності економічного розвитку різних частин Японії.
12. Схарактеризуйте структуру експорту та імпорту товарів та послуг.
13. Які зрушення у виробничій структурі сільського господарства Японії відбуваються в наш час? З чим це пов’язано?
14. Спрогнозуйте перспективи розширення економічних зв’язків України з Японією.
15. Оцініть позитивні та негативні наслідки глобалізації в економіці та культурі.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ. ПОСТАНОВКА МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ
Китай завжди вражав мандрівників іноземців своєю самобутністю. Про Китай можна знати багато чи мало, але не можна знати все чи не знати нічого.
Це єдина країна на Землі, де успадкування країни і культури зберігається на протязі чотирьох тисяч років. Китайці завжди вважали, що їхня країна є центром світу, звідси і походження самоназви «Чжунго» (中國/中国), що означає «центр» або «середину», «країна» або «держава». Починаючи з 19 століття у західній і вітчизняній історіографії цю назву Китаю перекладають як «Серединна держава» чи «Серединна імперія». Однак такий переклад є не зовсім вірним, оскільки слово «чжунго» здавна позначало центр Піднебесної — державу китайського імператора, тобто власне Китай. Відповідно, точним перекладом є «Центральна країна» або «Центральна держава».
На початку ХХ століття термін «чжунго» був уперше застосований у назві держави Республіки Китай (中華民國, «Народна держава Чжунго»). З 1949 року Китайська Народна Республіка (中华人民共和国) також вписала у свою офіційну це слово.
Сучасна національність «китаєць» (中国人, чжунго-жень) також містить цей термін. Часте використання слово «чжунго» сприяє формуванню китаєцентричного світогляду мешканців Китаю, та поступовій «китаїзації» національних меншин.
Латинська назва Китаю «China», яка перекочувала до багатьох європейських мов, наймовірніше походить від імені китайської династії Цінь (221—206 до н. е.). Скоріш за все, китайські купці, які торгували на шовковому шляху і подорожували до Римської імперії називали себе ціньнцями. Ця назва «Цінь» записувалася римлянами як «Cina», що згодом перетворилося на «China». Це слово використовувалося й в староукраїнській мові XIX — початку XX ст. у формах «Хін», «Хіни», «Хіна».
Слово «Китай» походить від імені «Катай», яке, у свою чергу, виникло від назви не китайської, а протомонгольскої групи кочових племен з Маньчжурії —киданів (китаїв). У 907 році вони захопили Північний Китай і заснували у ньому свою династію Ляо. Їх місце у 12-13 століттях заступили інші кочовики — чжурчжені та монголи, однак етнонім їхніх попередників закріпився як топонім північного Китаю. Завдяки європейським купцям, зокрема, Марко Поло, ця назва у формі «Катай» («Cathay») потрапила до середньовічної Західної Європи, витіснивши латинське «China».
Метод «Асоціація»
Технологічні відкриття Китаю:
|
Отже, як ви вже зрозуміли на сьогоднішньому уроці ми вивчатимемо Китай, а саме: особливості ЕГП, місце країни у світі та Азійсько-Тихоокеанському регіоні, основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці та населення.
Запишіть тему уроку.
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІТЬ ТА НАВИЧОК
Прийом «Мозкова атака» ( фронтально)
1. До якого субрегіону належать Японія та Китай?
2. Які існують форми державного устрою у світі?
3. На які форми правління поділяються держави?
4. До якої групи за рівнем економічного розвитку належить Китай?
V.ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
«Візитка картка»
Площа: 9,6 млн. км.²
Населення: 1 339 млн. осіб (1 місце в світі)
Столиця: Пекін
Державний лад: соціалістична республіка, унітарна держава
Склад території: 22 провінції, 5 автономних районів, 4 міста центрального підпорядкування: Пекін, Шанхай, Тяньцзінь, Чунцін. Їх об'єднуються терміном «континентальний Китай». Спеціальні адмін округи: Гонконг (Сянган) та Макао (Аоминь). Тайвань, регіон, що контролюється Республікою Китай (політичний статус не визначений)
Аоминь особливий адміністративний район Аоминь (Макао) Китайської Народної Республіки, колишня колонія Португалії на невеличкому півострові в гирлі р.Сіцзяну (Південнокитайське море), передана Китаю в грудні 1999 в результаті деколонізації Португалії. Керується КНР на основі спеціальної міжнародної угоди.
1557 року острів Аоминь був орендований у Китаю Португалією з умовою збереження за Китаєм суверенних прав на півострів. Але згодом Португалія відмовилась сплачувати оренду і з 1874 проголосила Аоминь своєю колонією
Гонконг особливий адміністративний район Китайської Народної Республіки , колишня британська колонія на південному сході Китаю в Південно-Китайському морі. Гонконг розташований на острові Гонконг.
Під врядування КНР Гонконг перейшов 1997 року.
У березні 2016 року, після того, як університетська газета Undergrad опублікувала звернення до ООН з вимогою до 2047 року визнати Гонконг суверенною державою, обрати в ній демократичний уряд і власну конституцію, голова комітету парламентського права Китаю , Кяо Ксіоянг, заявив, що Гонконг не може стати суверенною державою. Права Гонконгу закріплені в міні-конституції, основному законі, яка вступила в силу у 1997 році, коли Британія передала суверенітет Гонконгу. Документ гарантує збереження принципу «одна країна, дві системи» і передбачає автономію Гонконгу щонайменше на 50 років.
Великі міста: міста - мультимільйонери – Шанхай(14,2 млн. осіб), Пекін (12,6 млн. осіб), Тяньцзінь (9,5 млн. осіб), Шеньян (5,1 млн. осіб), більше 40 міст-мільйонерів.
Грошова одиниця: юань
Чисельність населення країни 2017 року становила 1,386 млрд. осіб.
Прийом «Творча лабораторія»
Користуючись типовим планом характеристики та картами атласу охарактеризуйте економіко-географічне положення Китаю.
План характеристики економіко-географічного положення:
Протяжність країни з півночі на південь – 5,5 тис км, а з заходу на схід – 5,2 тис км. Довжина сухопутних кордонів – 21,5 тис км, морських – 15 тис км.
Межує з 13 країнами;
2) Морська держава, широкий вихід до незамерзаючих морів
Значна частина суходільних кордонів проходить далеко від найрозвиненіших районів країни й незручна для прокладання наземних транспортних магістралей.
3) Росія – «стара» ядерна держава; Індія, КНДР – «молоді» ядерні держави
Проблемне питання
Як наявність сусідів з ядерною зброєю впливає на розвиток співпраці між державами.
4) Аоминь та Гонконг – особливі адміністративні одиниці Китаю;
5) Не урегульовані питання з Індією (у Гімалаях) та В'єтнамом (про нафтоносний шельф Південно-Китайського моря);
7) Тайванська проблема з 1949 року (провінція – фактично окрема країна);
8) Глобальне положення по відношенню до США – головного ядра світової сили, а також по відношенню до Японії – однієї з наймогутніших держав
Метод «Обери позицію»
+ Вихід до Світового океану. Річки Хуанхе та Янцзи дають змогу дістатися до моря з самого віддаленого куточка країни, що благотворно впливає на розвиток господарства та зовнішньоекономічних зв’язків.
Сучасний Китай – це ракетно-ядерна держава, яка є постійним членом Ради безпеки ООН. На початку ХХІ ст. Китай став третьою космічною наддержавою, яка має власну пілотовану космонавтику. Китай дедалі виразніше заявляє про свою роль як регіонального лідера в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (АТР). Першочергова увага приділяється нарощуванню обсягів торгівлі та інвестиційного співробітництва з країнами Південно-Східної Азії. Вживаються заходи із інтеграції виробничих і транспортних систем Китаю з країнами АСЕАН. У сферу геополітичного впливу Китаю увійшла Монголія, що її китайський уряд розглядає як продовження своєї території. Але керівництво Монголії орієнтоване переважно на США та Японію. Китай не полишає мрії щодо повернення до свого складу Тайваню.
Метод «Кластер»
Користуючись текстом підручника (с.143-144) та картами атласу створіть кластер на тему «Населення».
VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
Фронтальне опитування
1. До якого типу країн за рівнем соціально-економічного розвитку належить Китай?
2. Який тип відтворення населення характерний держави?
3. Назвіть позитивні риси ЕГП Китаю.
4. Чим зумовлений ріст чисельності населення Китаю?
5. Чим би ви пояснили велику концентрацію населення в Східному Китаї?
VIІ. ОГОЛОШЕННЯ ДомашнЬОГО завдання
Вивчити §26
VIІІ. ПІДСУМОК УРОКУ