Урок "Класифікація стрілецької зброї"

1. Тема: Класифікація стрілецької зброї.

Навчальна група:                       10 клас

Час:                                             45 хвилин

Місце:                                         кабінет «Захисту Вітчизни»

Мета:

- Ознайомити учнів з загальною будовою та класифікацією стрілецької зброї.

- Розвивати у учнів уміння свідомого безпечного поводження з вогнепальною стрілецькою зброєю  та вмілого використання  повною мірою можливостей стрілецької зброї.

- Виховувати у учнів віру у високі бойові якості вітчизняної зброї, її високу надійність та прагнення до її вивчення.

Обладнання: Методичні матеріали, плакати, презентація, проектор.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

1. Організаційний   момент.

Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Оголошення теми й мети уроку.

Розповідь учителя

          Влучний і дієвий вогонь під час бою в поєднанні з майстерним маневром є однією з основних умов успішного виконання підрозділами бойових завдань. Дієвість вогню залежить від уміння воїнів зразково володіти зброєю і застосовувати її під час бою. Для цього необхідно знати матеріальну частину зброї, тримати її в постійній бойовій готовності і вміти  вести в неї влучну стрільбу.

           Відомості про будову стрілецької зброї і володіння нею, догляд і її зберігання, а також прийоми і правила стрільби є в спеціальних настановах із стрілецької справи, окремо з кожного виду стрілецької зброї. Основні дані з балістики і теорії стрільби викладено у посібнику «Основи і правила стрільби зі стрілецької зброї». Вогнева підготовка проводиться в нерозривному зв'язку з тактичною підготовкою і вдосконалюється на тактичних заняттях і навчаннях з бойової стрільби. На сьогоднішньому занятті ми розглянемо класифікацію стрілецької зброї, явище пострілу та ознайомимось з історією розвитку стрілецької зброї.

ІІІ.        Актуалізація опорних знань

1. Які ви знаєте основні риси сучасного загальновійськового бою?
2. Які фактори, за вашою думкою, впливають на успішне виконання бойового завдання?
3. Які види зброї є особистою зброєю солдата?

ІV.        Відпрацювання основних питань.

Розповідь учител

2. Класифікація стрілецької зброї.

       У наш час армії мають на озброєнні багато різноманітної стрілецької зброї. Для вивчення й оцінки можливостей бойового використання стрілецької  зброї потрібна її класифікація.

За призначенням :

• Бойова

• Навчальна

• Спортивна

• Мисливська

За бойовими можливостями:

           •Пістолети

•Пістолети-кулемети

•Автомати

•Гвинтівки

•Ручні кулемети

•Станкові кулемети

•Великокаліберні кулемети

За характером джерела енергії:

•Вогнепальна

•Пневматична

•Механічна

•Електрична

За калібром:

 •Малокаліберна

 •Нормального калібру

 •Великокаліберна

За конструкцією ствола:

 •Нарізна

 •Гладкоствольна

За кількістю стволів:

 •Одноствольна

•Двоствольна

•Багатоствольна

Слайд 

За ступенем автоматизації:

 •Неавтоматична

• Самозарядна

• Автоматична

За кількістю обслуги:

•Групова

•Індиідуальна

За способом тримання під час стрільби:

 •Ручна

•Станкова

•Спеціальна (танкова, авіаційна, казематна)

3. Явище пострілу та його періоди.

        Балістика - наука про рух снаряду (кулі). На тепер балістика поділяється на дві самостійні науки: внутрішню балістику та зовнішню.

Внутрішня балістика - це наука, яка займається вивченням процесів, які відбуваються під час пострілу, особливо під час руху кулі (гранати) по каналу ствола.

Зовнішня балістика - це наука, що вивчає рух кулі (гранати) піс­ля закінчення впливу на неї порохових газів.

Пострілом називається викидання кулі (гранати) з каналу ствола зброї енергією газів, що виникають під час згорання порохового заряду.

Явище пострілу характеризується такими особливостями:

- великою величиною тиску газів (2-3 тис. і більше атмосфер);

- високою температурою порохових газів (2500-3500⁰);

- малим терміном дії (0,001-0,06 сек.);

- горінням порохового заряду в об’ємі який швидко змінюється.

Під час пострілу зі стрілкової зброї від удару бійка по капсулю бойового патрона, досланого в патронник, вибухає ударний склад капсуля і виникає полум’я, яке крізь затравочні от­вори у дні гільзи попадає до порохового заряду та підпалює його. Під час згорання порохового заряду виникає велика кіль­кість сильно нагрітих газів, які створюють в каналі ствола високий тиск на дно кулі, дно та стінки гільзи, а також на стінки ствола і затвор. В результаті тиску газів на дно кулі вона зсовується з місця й врізається в нарізи, обертаючись по них, просувається по каналу ствола з постійно зрос­таючою швидкістю й викидається назовні в напрямку осі каналу ствола. Тиск газів на дно гільзи викликає рух зброї (ствола) назад. Від тиску газів на стінки гільзи й ствола виникає їх розтягнення (деформація), й гільза, плотно притискуючись до патронника, перешкоджує прориву порохових газів у бік затвору. Одночасно під час пострілу виникають коливальні рухи ствола й відбувається його нагрівання. Нагріті гази й частинки від пороха, що згорів, витікаючи з канала ствола услід за кулею, під час зустрічі з повітрям спричиняють виникнення полум’я та ударної хвилі: останнє є джерелом звуку під час пострілу.

 Постріл супроводжується звуком, вогнем, відкатом зброї і проходить за дуже малий проміжок часу ( 0,002 – 0,06 с ), але всі складові процеси пострілу протікають у певній послідовності. Проміжок часу, на протязі якого здійснюється постріл ділиться на періоди:
- попередній період пострілу;
- перший період пострілу;
- другий період пострілу;
- період післядії газів.
           Попередній період продовжується з початку горіння заряду до початку руху кулі. Для зміщення кулі з місця потрібний тиск, що долає інерцію кулі. Тиск порохових газів, під яким куля починає рухатися, називається тиском форсування. Для кулі цей тиск рівний 250-300 Па. Досягненням тиску форсування закінчується попередній період.
         Перший період охоплює початок руху кулі і продовжується до до моменту повного згорання заряду. Куля врізається у нарізи і набуває обертального руху. На протязі періоду заряд енергічно горить, кількість газів швидко збільшується. Спочатку швидкість руху кулі невелика, об’єм до дна гільзи в каналі ствола невеликий і тому тиск до дна гільзі зростає. Як тільки куля просунеться на 4 – 10 калібрів ( до 6 см шляху ), тиск досягне найбільшої величини ( 2880 кгс/ см квадр ), а в ході подальшого руху кулі тиск падає, а об’єм (докульовий ) збільшується. Весь бойовий заряд згорає незадовго до виліту кулі із канала ствола, а із закінченням його горіння закінчується перший період пострілу.
         Другий період. Куля отримує прискорення тільки за рахунок теплового розширення газів, тому що нового притоку газів немає ( пороховий заряд згорів ). Отже, швидкість кулі зростає, тому що гази продовжують на неї тиснути. Цей період закінчується вильотом кулі із каналу ствола. До моменту вильоту кулі з каналу ствола тиск дорівнює 300 – 900 Па.
        Період післядії газів. При вильоті кулі із каналу ствола на неї деякий час продовжують діяти гази і закінченням цього періоду є момент, коли тиск газів урівноважується опором повітря. В цей період швидкість кулі збільшується, а в кінці періоду є найбільшою ( трохи більшою, ніж при вильоті з каналу ствола). Цю найбільшу швидкість кулі називають початковою швидкістю кулі і вважають, що куля отримує її при вильоті із ствола зброї. Розжарені гази, що витікають з каналу ствола услід за кулею, при зустрічі з повітрям утворюють полум’я й ударну хвилю, яка є джерелом звуку при пострілі. Порохові гази при вильоті кулі з каналу ствола впливають на неї на відстані 10 – 15 см.

ІV. Заключна частина (5 хв).
1. Закріплення вивченого матеріалу (3 хв):

–  класифікація стрілецької зброї;
–  явище пострілу та його періоди.

2. Підбиття підсумків заняття (1 хв).

3.  Завдання додому (1 хв ):
       Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал уроку за конспектом та підручником «Захист Вітчизни».