Проблеми і перспективи енергозбереження в електроенергетиці.
Основними виробниками електричної енергії в Україні є 14 потужних ТЕС, 8 ГЕС і 4АЕС.
Загальна електрогенеруюча потужність становить понад 53 мільйона кіловат, з яких потужність ТЕС та ТЕЦ складає близько 58%, АЕС -26%, ГЕС та ГАЕС - майже 10%, а інших джерел - 6% (в тому числі альтернативних 0,5% ) . До 2030 року обсяг генеруючих потужностей має зрости до 73 мільйонів кіловат. В регіонах розробляються заходи щодо зменшення обсягів споживання електричної енергії. В Херсоні у 2004 році була створена асоціація <Південь - Світло > , яка мала за мету об'єднати спеціалістів в сфері світло - електротехніки в регіональну професійну асоціацію. Асоціація є потужною ланкою між виробниками та користувачами світло-електротехнічної продукції, джерелом ознайомлення з новими українськими та світовими розробками, вимогами сучасної стандартизації та нормативною базою в сфері використання світло-електротехніки.
Підвищити рівень енергозбереження можливо за умов зменшення енергоємності виробництва, збільшення виробництва електроенергії за рахунок АЕС, реконструкції українських НПЗ з метою поглиблення ступеню переробки нафти.
На Херсонському НПЗ, після завершення першого етапу реконструкції у 2009 році, глибина переробки нафти збільшиться з 47% до 92% ,а вихід світлих нафтопродуктів складе 54,66% райони ,де отримання електроенергії від вітрових є доцільним, складають майже 20% площі України. Вітряки експериментально встановлені на території фермерських господарств у Балтійському, Комінтернівському і Біляевському районах Одеської області. Для широкого впровадження нетрадиційних методів виробництв енергії потрібна державна програма. У Німеччині прийнято закон, за яким до 40% енергоресурсів мають вироблятися за рахунок джерел, у Данії-60%. Близькі до цих показників Швеція й Норвегія. В Україні ступінь вирішення цієї проблеми вичерпується 0,3-0,5%. Цього навіть не вистачить забезпечити енергією Одеської області. Пріоритетним є розвиток вітроенергетики у Присівашші. Введена до дії перша черга Присівашської вітрової електростанції у Чаплинському районі. Повна реалізація проекту(дешева електроенергія за ціною 0,09 долара за 1 кіловат) дасть змогу Херсонській області привернути інвесторів.
Сонячно енергетико. До 2030 року планується встановити сонячні теплові установки потужністю 15,94 ГВт, що дасть змогу замінити майже 1млн.т у.п традиційних енергоносіїв. Середньо річна сумарна сонячна радіація, що поступає 1 м поверхні, на території м. Одеси перевищує 1100 год/кв.м. Потенціал сонячної енергії є достатньо високим для широкого впровадження як геліоенергетичного, так і фото енергетичного обладнання. Термін ефективної експлуатації геліоенергетичного обладнання в Одесі - 7 місяців, а фото енергетичного обладнання може достатньо ефективно експлуатуватися протягом всього року.
Одним із перспективних напрямків є біоенергетика. На сьогодні використання біомаси як паливна в Україні дорівнює 988тис. ту. п. за рік, що становить 0,5% споживання первинних енергоресурсів. При цьому значна кількість біомаси, приданої для виробництва енергії, знищується або вивозиться на звалища.
В Україні вже давно назріла проблема створення енергетичних плантації, наприклад кукурудзи, яка є одним з найбільш ефективних накопичувачів сонячної енергії у вигляді біомаси та дозволяє отримати в енергетичному еквіваленті приблизно 15т у.п/рік з 1 га. Можуть також використовуватись посіви рапсу та інші . З 1 тонни рапсу можна отримати близько 300 кг (30%) рапсового масла, а з нього 270 кг біодизельного пального. У 2005 році рапсом було засіяно 234 тис. га. Південь України - саме той район , де кукурудза і рапс дають найкращі врожаї.
Підприємство ВАТ «Чумак» (м Каховка) завершило впровадження реконструйованих під спалювання лушпиння соняшникового насіння (відходи від виробництва соняшникової олії) котлів. Проектна потужність - 100000 Гкал\рік. За рівнем споживання газу у 2003 році це складає біля 5,0млн.м, що в грошовому еквіваленті дорівнює 1630 тис. грн /рік.