Урок-конкурс для 8 класу на тему " Вказівка розгалуження "

ОПОРНИЙ ЗАКЛАД «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ С. ЦМІНИ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок – конкурс

«Вказівка розгалуження»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель :Байрук Людмила Олександрівна

 

 

 

 

2018 р.

 

 

 

 

ТЕМА: Вказівка розгалуження. Їі опис навчальною алгоритмічною мовою та мовою Pascal.

 

Мета:

• увести поняття команди розгалуження, продемонструвати форми запису цієї команди на прикладах складання програм для розв’язування конкретних задач;
• показати використання команди розгалуження в різних сферах людської діяльності;
• розвивати логічне мислення;
• формувати навички створення найпростіших алгоритмів і програм, що містять розгалуження;
• виховувати культуру записів, інтерес до предмета.

 

Обладнання: комп’ютери, картки, опорні конспекти, комп’ютерні презентації.

 

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань з використанням інтерактивних технологій.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності з використанням технології «Мозковий штурм»        

Науково-технічний прогрес потребує впровадження у навчальний процес сучасних засобів навчання – комп’ютерної техніки. Для сучасної людини знання інформатики стає не менш важливим, ніж уміння рахувати, читати й писати.

 

Ще дві тисячі років тому Конфуцій сказав:

Те, що я чую, я забуваю,

Те, що я бачу, я пам’ятаю,

Те, що я роблю, я розумію.

На мою думку, за допомогою комп’ютера можна побачити, зробити і запам’ятати, що й намагатимемось зробити на сьогоднішньому уроці.

 

ІІ. Постановка проблемного питання.

 

До нас з вами звернувся за допомогою, як до програмістів, Іван Петрович. Ось яка у нього склалася ситуація. Нещодавно Іван Петрович зробив ремонт у своєму кабінеті, і хоче замовити офісний стіл зі стороною а см квадратної форми. Вимірявши розміри кабінету та спланувавши обстановку, він виділив для столу частину кабінету квадратної форми,площею не більшою ніж S см². Нам потрібно визначити, якого розміру можна Іванові Петровичу замовляти стіл.

Отож, щоб допомогти Іванові Петровичу, нам потрібно спершу дещо пригадати із вивченого матеріалу на попередніх уроках, а по-друге – вивчити одну із вказівок, яка використовується для написання складніших програм – вказівку розгалуження.

Отож, вперед.

Зараз ми пригадаємо уже вивчений вами матеріал на попередніх уроках. А зробимо це за допомогою «Мозкового штурму» у вигляді гри. Для цього необхідно, щоб клас поділився на дві підгрупи і назвемо їх Алгоритмик та Програмка??? (На дошці висить таблиця, в яку будуть записуватися результати кожного туру.) Отже, починаємо, юні інтелектуали!

 

І тур. «Неправда»

Вчитель читає уривок з розділу, а учні повинні знайти три «неправди». Але це слід робити не викрикуючи з місця. Учасникам  команд роздаються карточки, на яких мають бути записані варіанти відповіді, та сигналізуючі карточки червоного кольору  в учнів, за допомогою яких вони сигналізують вчителеві про неправду і одразу виправляють повідомлення.

Команда, яка правильно і швидше виконала завдання, отримує 10 бонусів.

 

Мова Паскаль створена наприкінці 60-их років минулого століття професором Ніклаусом Віртом зі Швейцарії. Вона названа на честь французького фізика і математика Блеза Паскаля – винахідника першої у світі механічної обчислювальної машини. Мовою Паскаль складають алгоритми розв’язання різноманітних задач. Програми можна реалізувати на комп’ютері, якщо на комп’ютер встановлена відповідна мова програмування. Паскаль-програма складається із трьох частин: 1 – описова частина, 2 – констатуюча частина, 3 – тіло програми.

 

ІІ тур. «50х50».

Вчитель читає речення. Учасники команд по черзі повинні сказати, правильне чи неправильне твердження. Кожна правильна відповідь оцінюється 1 бонусом, за непривильну відповідь знімається 1 бонус.

 

1. Інформатика вивчає методи та засоби опрацювання інформації (+)
2. Один бут – це одиниця виміру інформації (-)
3. Алгоритм – це нескінченна послідовність дій, зрозумілих для виконавця (-)
4. дискета – це носій інформації (+)
5. Зрозумілість – це одна із властивостей алгоритму (+)
6. У Паскаль – програмі опис змінних починається із службового слова const (-)
7. Паскаль- програма закінчується символом «:» (-)
8. Принтер – допоміжний пристрій комп’ютера (+)
9. Сканер – друкарський пристрій (-)
10. Алгоритм можна представляти у словесній формі (+)
11. Майже після кожної вказівки в паскаль-програмі потрібно  ставити символ «;» (+)
12. В записі дійсних чисел мовою Паскаль використовується кома (-)
13. В алфавіт мови Паскаль входять римські цифри (-)
14. Всі змінні в паскаль-програмі повинні бути описані (+)
15. Тіло Паскаль - програми починається із службового слова begin (+)
16. Коментарі записуються після вказівки введення (-)

 

ІІІ тур. « Твій шанс»

 

Команда, що програє, має шанс наздогнати свого суперника, давши відповідь на запитання вчителя: «Чим закінчується літо і починається осінь?» Яке слово містить сто літер п (стоп)

 

Підбиваємо підсумки конкурсів.

 

ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

 

Добре. Як я вже вам говорила, щоб  допомогти Іванові Петровичу, нам ще потрібно ознайомитися із складною вказівкою – вказівкою розгалуження.( починаю презентацію теми уроку (перший слайд)).

Уявіть собі, ви за кермом шикарного автомобіля і перед вами стоїть вибір подальшого руху: їхати поганою, але коротшою дорогою, або ж хорошою, але довшою. Звичайно, вибір залежатиме від певних умов: по-перше, чи є зайвий час, по-друге, хто хазяїн автомобіля?

Щоб записати алгоритм розв’язання даної задачі, вивчених засобів недостатньо. Записати алгоритм нам дасть змогу нова команда – команда розгалуження .

Вказівка розгалуження – це така структура, яка містить умову, залежно від істинності якої, виконуються чи одні, чи другі команди. Якщо умова істинна, то виконуються одні команди, а якщо хибна – то виконуються другі .

Існує дві форми вказівки розгалуження: повна та скорочена.

(показую другий слайд презентації)

Повна та скорочена форми вказівки розгалуження навальною алгоритмічною мовою мають такий вигляд: (показую третій слайд)

Давайте повернемося до задачі з автомобілем і розглянемо порядок виконання дій у вказівці розгалуження.

 

Якщо є зайвий час

          то їду хорошою дорогою і довгою

           інакше їду короткою дорогою і поганою

все

 

Пояснюю порядок виконання дій у даному прикладі. Наголошую на тому, що у вказівці розгалуження одночасно команди1 і команди2 не виконуються

 

Мовою Паскаль повна та скорочена форми вказівки розгалуження мають наступний вигляд (показую четвертий слайд презентації).

Умови у вказівці розгалуження записуються за допомогою знаків співвідношень(записую на дошці):

< – менше;

> – більше;

= – рівне;

<= – менше рівне;

>= – більше рівне;

<> – не дорівнює.

 

ІV . Закріплення матеріалу, робота за комп'ютерами.

 

А тепер давайте спробуємо допомогти розв’язати проблему Івана Петровича, склавши програму розв’язання задачі та реалізуємо її на комп’ютерах.

Викликаю одного з учнів до дошки, і з допомогою класу записуємо алгоритм та програму на дошці, після чого діти реалізовують її на комп’ютерах. При роботі за комп’ютерами діти мають сигналізуючі картки червоного кольору, якими вони сигналізують про те, що їм потрібна допомога  вчителя.

 

алг Проблема (ціл а, S, літ к)

      арг а,S

      рез к

поч

ввести значення для а та S

якщо а*а<=S

         то к:=’стіл поміститься’

          інакше к:= ‘стіл не поміститься’

все

кін

 

Program Problema;

   Var a,S: integer;

Begin

Writeln (‘Введіть значення для a та S’);

Readln ( a,S);

If a*a<=S then writeln ( ‘Стіл поміститься’ )  else writeln ( ‘Стіл не поміститься’ )

End.

 

V. Узагальнення вивченого матеріалу.

 

Підведення підсумків уроку та повторення вивченого на сьогоднішньому уроці у вигляді рефлексії , яка називається «клубок знань». Перед вами лежить папір, на якому ви повинні написати що взяли нового із нашого уроку кількома словами. А потім ми разом створимо клубок знань з ваших відповідей. В процесі створення клубка ви повинні озвучувати записане вами на папері.

 

Виставлення оцінок.

 

Завдання додому: Скласти програму для знаходження максимального значення серед двох введених цілих чисел з клавіатури.