Урок. Конспект уроку фізики в 8 класі з теми "Агрегатні стани речовини"

ТЕМА УРОКУ      Агрегатні стани речовини

МЕТА УРОКУ    Сформувати у учнів поняття про агрегатні стани речовини; подати поняття твердої,  рідкої та газоподібної речовини з точки зору їх молекулярної будови; розвивати логічне мислення та практичні навички використання набутих знань на практиці; виховувати старанність, інтерес до фізики.

ТИП УРОКУ      урок-казка вивчення нового матеріалу.

ОБЛАДНЕННЯ

• презентація уроку;
• для демонстрації: тверді тіла, рідини, пара;
• скляні посудини різної форми;
• запис спокійної музики.

ХІД УРОКУ

1 організаційний момент

2 актуалізація знань  ( слайд 1) (запис теми у зошиті)

Сьогодні  на уроці ми з вами ознайомимося із трьома станами у яких може перебувати будь яка речовина, впевнимося, що фізичні особливості речовини залежать від її внутрішньої будови. Але спочатку давайте пригадаємо деякі фізичні поняття, які будуть необхідні нам при вивченні нового матеріалу.

1 чим відрізняються тіла від речовин?

2 з чого складаються речовини?

3 що ми називаємо атомом?

(відповіді учнів)

3 вивчення нової теми

Дитинство скінчилось, (слайд 2)

Настав юнацтва час,

Але у казку чудову

Сьогодні запрошую вас.

( слайд 3)  Казка «ПРИГОДИ Н2О»

( на фоні легкої музики)

Стояв жаркий літній день. На галявинці, на листочку білої берези сиділа маленька краплиночка води Н2О. Вона раділа  літньому сонечку, зеленій травичці, духм’яним квіточкам  (слайд 4)

Зненацька налетів суворий пустельний вітер Суховій (слайд 5)  Без жалю він палив все на своєму щляху: зелену травичку, духм’яні квіточки, не жалів ні живого, ні мертвого. Не зглянувся він і на маленьку краплиночку Н2О. Суховій дмухнув на неї своїм жарким  подихом, від якого наша Н2О почала зменшуватися і полетіла у безмежне блакитне небо, перетворюючись на пару (слайд 6).

Там у небесній височині Н2О зустрілася з іншими краплинками пари, потоваришувала з ними, оселившись у будинку Матінки-Хмари (слайд 7). Разом із своїми товаришками Н2О мандрувала в небесному просторі, бавилась у сонячних промінчиках і вже не жалкувала за тим, що колись була краплинкою води, а стала парою.

Час спливав, настала осінь, а за нею прийшла холодна зима. Зав’южила сурова Хурделиця (слайд 8). Повіяло холодом у будинку Матінки-Хмари. З кожним днем ставало все холодніше і холодніше. Наша маленька Н2О стала замерзати, та як і її подружки перетворилася на білесеньку, пухнасту  крижиночку (слайд 9).

Кружляючи у зимовому повітрі маленька крижиночка Н2О знову повернулася на землю, де і пролежала у сніговій перині аж до весни

Ось і добігла кінця наша казка про пригоди Н2О. А ми з вами тепер спробуємо з’ясувати як відбувалося перетворення нашої Н2О.

1 чим була спочатку наша Н2О і чим ставала протягом всієї казки?

( відповіді учнів)

Таким чином ми можемо сказати, що така речовина як вода може перебувати у трьох агрегатних станах: рідинному (вода), газоподібному (пара), твердому (лід). На практиці доведено, що всі речовини можуть перебувати в будь якому з цих станів. Відповідно у природі існують тверді тіла, рідини і гази.

Наприклад – олівець, зошит, стіл, цегла, крейда є твердими тілами. Вода, сік, молоко, бензин – рідина.  Повітря, кисень, природний газ, який ми використовуємо у побуті є газами.

Ми практично безпомилково розрізняємо тверді, рідкі і газоподібні тіла за їхніми певними ознаками чи властивостями. Ми легко відрізняємо воду від льоду, лід від пари, хоча за хімічними властивостями це одна й та сама речовина. Якщо ви дуже уважно дивилися на слайди до казки, то мабуть побачили, що на малюнках краплинки води, пари та крижинки є одна ознака, яка поєднує всі ці малюнки – хімічна формула води  Н2О. А це вказує на те, що молекули тієї самої речовини у твердому, рідкому та газоподібному станах ті самі, вони нічим не відрізняються.

Давайте знову звернемося до казки і дамо відповідь на таке запитання

2 які фактори сприяли перетворенням нашої Н2О?

(відповіді учнів)

Таким чином, можна зробити висновок: за різних фізичних умов одна й та сама речовина може перебувати у будь якому з 3-х агрегатних станів. А той чи інший стан даної речовини визначається взаємним розміщенням і характером взаємодії молекул. Кожний агрегатний стан характеризується зовнішніми ознаками. І сьогодні ми з вами з’ясуємо ці ознаки.

 Але спочатку – хвилинка відпочинку (слайд 10)

Трава низенька-низенька,

Дерева високі-високі.

Вітер дерева колише-гойдає,

То направо, то на ліво нахиляє.

То вгору, то назад,

То вниз вигинає.

Птахи летять-відлітають.

А учні тихенько за парти сідають.

Розглянемо ознаки газоподібних речовин (слайд 11)

Гази легкі і заповнюють увесь наданий їм об’єм. Вони не мають власної вільної поверхні, легко стискаються і легко розширюються ( дослід з кулькою та м’ячем).  Молекули гази мають слабкі сили взаємодії, рухаються безладно, хаотично. При охолодженні газів до певної температури вони починають перетворюватися на рідину. Перехід газу у рідину відбувається при тій же самій температурі при якій ця рідина кипить.

Рідини  (слайд 12) на  відміну від газів мають власну вільну поверхню. Молекули рідин мають певні сили взаємодії, що діють на близько розташовані молекули. Така впорядкованість молекул називається ближнім порядком, тобто кожна молекула рідини зв’язана лише з сусідніми молекулами. Такий зв’язок можна порівняти з ланками ланцюжка. Рідина може мати власний об’єм, але не мають власної форми, а займають форму посудини ( дослід з посудинами різної форми). Особливою  властивістю рідин є текучесть. Вона використовується при транспортування рідин. Завдяки текучості рідини по трубах надходять у будівлі, фонтани, басейни. За певних умов рідина може перетворитися  у газ і тверде тіло. Наприклад вода перетворюється у лід при t=0C, а в пару при t=+100C.

Тверді тіла (слайд 13) відрізняються одне від одного формою, розмірами, кольором,  проте всі вони зберігають свою форму і об’єм, а це пов’язано з тим, що тверді тіла мають кристалічну решітку, тобто молекули твердих тіл дуже щільно пов’язані між собою. Сили взаємодії між молекулами твердих тіл діють не тільки на сусідні молекули, але й на дальні. Впорядкованість цих молекул називають дальнім порядком. За твердість тверді тіла поділяють на: крихкі (скло, лід), пластичні (гума,пластилін, віск). За певних умов тверді тіла можуть переходити у рідинний стан. Цей процес відбувається при нагріванні тіл до певної температурі. Температура при якій тверді тіла переходять у рідинний стан називають температурою плавлення. Плавлення твердих тіл використовують у техніці: прокатка металевих листів, труб.

4 узагальнення матеріалу

Ось ми і розглянули особливості кожного з 3-х станів речовини, які у фізиці називають агрегатними станами речовини і спробуємо зараз заповнити таблицю, в якій охарактеризуємо кожний стан (слайд 14 таблиця)

(учні заповнюють таблицю у зошиті)

На нас чекає самостійна робота та спочатку розважимося. Конкурс пісень в яких  йдеться про агрегатні стани речовини. ( несе Галя воду, коромисло гнеться…;  пусть бегут неуклюже, пешиходи по лужам…)

Самостійна робота за картками

   5 підсумок уроку, оцінки

   6 домашнє завдання