Автор уроку: Гутів Наталія Василівна, учитель фізики Гарасимівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, спеціаліст вищої категорії

Предмет: фізика

Клас: 7

Тема. Густина речовини.

Мета. Навчальна. Формувати поняття густини речовини, увести формулу для її розрахунку й одиниці, почати формування вмінь ування задач із застосуванням цієї формули, сформувати уявлення учнів про густину різних тіл у Всесвіті.

Розвивальна.  Продовжувати відпрацьовування вміння здійснювати вимірювання, працювати з навчальною літературою, здійснювати самоконтроль..

Виховна.  Продовжити розвиток мовлення, мислення (уміння аналізувати й узагальнювати, висувати гіпотези, робити висновки, будувати план експерименту), показати роль знання цієї теми для практичних потреб людини.  Викликати інтерес школярів до фізики, бажання до самостійного здобуття знань. Виховувати культуру оформлення розрахункових задач.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Прилади та матеріали: терези, різноманітні бруски, лінійка, мензурка, колба з водою, колба з олією, тіла однакової маси та однакового об’єму; сталева, алюмінієва та срібна ложки, яйця: свіже і не свіже.

    Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

                                                                                                                                                С. Джонсон

                                                                       Хід уроку

1. Організаційний момент.

Добрий день, я дуже рада вас бачити. Пропоную  обрати "Смайл уроку" серед запропонованих. (Учням, що обрали "сумні" або занадто веселі смайли, раджу налаштуватися на роботу)

На нашому уроці ми повинні

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати.

Тому давайте разом прочитаємо епіграф до нашого уроку. Тому починаємо працювати.

2. Актуалізація опорних знань.

        Технологія «Мікрофон»

(Учень, в руках якого опиняється «мікрофон», дає відповідь на запитання вчителя)

1. В яких агрегатних станах можуть перебувати речовини?

2. З яких частинок складаються всі речовини?

3. Чи однакові молекули води в гарячому чаї та в арктичній кризі?

4. Як рухаються молекули в речовині?

5. Чи впливає на їх рух збільшення чи зменшення температури?

6. Що характеризує маса?

7. У яких одиницях вимірюється маса?

8. Як можна визначити масу тіла?

9. Чи впливає зміна температури на  масу речовини?

10.Чи впливає зміна температури на об’єм речовини?

11. Як можна визначити об’єм тіла?

12. Як можна визначити об’єм речовини?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Створення проблемної ситуації

1. Чому олія, гас завжди плавають на поверхні води?

(на підтвердження своїх слів пропоную дітям перевірити це експериментально)

2. Чому сталева, алюмінієва і срібна ложки, однакові за формою і розміром мають різну масу?

(на підтвердження своїх слів пропоную дітям перевірити це експериментально)

Я пропоную визначити тему уроку самостійно, розв’язавши ребус.Оголошується тема і мета уроку. Відповідно до мети уроку кожний із вас повинен поставити власні цілі, над досягненням яких і будете працювати на сьогоднішньому уроці. Подумайте, які це будуть цілі, й обговоріть їх у парах.  (Тему уроку учні записують у робочі зошити)

3. Вивчення нового матеріалу.

        Інтерактивна вправа «Робота в малих групах»

Учитель зачитує список, за яким учні об’єднуються в три групи по 4 особи. Групи гетерогенні, тобто об’єднані сильні, середні і слабкі учні. Це необхідно для стимулювання творчого мислення й інтенсивного обміну ідеями. Кожній групі дається завдання, над яким вона працює. Вчитель контролює процес. Необхідно домогтися, щоб усі учні зрозуміли, як виконується завдання. По закінченню відведеного часу кожна група представляє результати своєї роботи.

Перша група учнів одержують тіла однакової маси, але різного об’єму. Друга група учнів одержують тіла однакового об’єму, але різної маси. Третя група одержує тіла різного об’єму, але виготовлених з однієї речовини .

     Завдання учням: 

Розгляньте уважно тіла, розташовані на парті. Визначте їх масу і об’єм. Масу запишіть в грамах, об’єм в см². Потому знайдіть відношення і результат запишіть в таблицю на дошці.

Учні записують свої результати, разом  аналізуємо  і учні мають сформулювати висновок про те, що однаковим для однієї речовини є відношення.

Ця дивовижна закономірність і послужила причиною для введення у фізику нової величини – густина речовини.

   Густина речовини – фізична величина, що показує, яку масу

                      має дана речовина  в одиниці об’єму (1 м³) .

Метод «Критичне читання тексту»

  Учні ознайомлюються з матеріалом підручника та описують густину речовини за узагальненим планом характеристики фізичної величини.

  Учні звертаються до таблиці густини і порівнюють густини декількох речовин у різних агрегатних станах.

     Наприклад: густина води 1000 кг/м³. Це означає, що маса одного кубічного

метра води – 1000 кг.

     Густина льоду 900 кг/м³. Це означає, що маса одного кубічного метра льоду

900 кг.

    Чарівний трикутник: закриваючи позначення шуканої величини, можна

  просто прочитати потрібну формулу.

Густина сплаву визначається за формулою:

   Аби  щоразу не підраховувати відношення маси до об’єму тіл, вченими були

створені таблиці густин різних речовин для твердих тіл, рідин і газів. 

А тепер повернемось до проблемних питань, які прозвучали на початку уроку?

(діти дають відповіді)

Рубрика «Цікаві факти»

1.«Найцінніша рідина, або аномалії води»

Вода — дивовижна рідина. У неї є аномалії (відхилення).
Для води ніби закони не писані. У природі та у дослідах вона веде себе не завжди так, як інші речовини. Але, саме завдяки цьому, існує життя на Землі.

При нагріванні речовини розширюються, а при охолодженні — стискаються. Але у води свої особливості. Вода стискається при охолодженні, але при температурі 4 градусів за шкалою Цельсія така вода взимку у водоймах опускається на дно і перебуває там до потепління. А більш холодні прошарки води лягають поверх води, тому що їхня густина і вага менші. Ось чому на дні річки чи озера взимку порівняно тепло. Це рятує життя всім мешканцям водойм, що зимують там.

2. У місті Скаген, на півночі Данії, "зустрічаються" Балтійське та Північне моря. Дві зустрічні течії не можуть з'єднатись через різну густину.

Місцеві жителі це місце назвали "Край світу".

3.  «Чому плаває чи тоне яйце?» (демонструється вказане явище).

Свіжість курячих яєць можна перевірити по їх густині. При довгому збереженні частина рідини випаровується через пори в яєчній  шкаралупі і замінюється повітрям. При тому ж об’ємі його густина зменшується і воно стає легшим. Свіже яйце тоне у воді, а не свіже спливає.

Чи потрібно це нам знати в житті?

Густиномір – прилад для вимірювання густини рідин, газів та твердих тіл, а також сипких речовин. Найпоширеніші густиноміри для визначення густини рідин.

    Для вимірювання густини газоподібних тіл   використовують      ареометр.

 Ми звами можемо виготовити саморобний фізичний прилад -  густиномір. Бажаючі вдома можуть його виготовити. (перегляд презентації)

Для цього нам необхідне таке обладнання:скляна банка з пластиковою кришкою, соломинка, картон, клей, пластилін.

Алгоритм виготовлення приладу:

• Зроби отвір (дещо більший за діаметр соломинки) на середині кришки. Склей маленьку картонну трубочку.
• Проградуюй соломинку, а потім встав її в картонну трубочку. Закрий пластиліном нижню частину соломинки. Зроби помітку на банці, щоб завжди наповнювати її до визначеного рівня.
•  Щоб заміряти густину різних рідин (вода, сік, молоко, солона вода, чай...), налий рідину до відмітки на банці, встав соломинку і закрий кришку. На соломинці порахуй кількість відміток над кришкою.
• Зроби порівняльну табличку густин. Чим більше відміток знаходиться над кришкою, тим більша густина речовини.                                          

4. Закріплення нового матеріалу.

    Вчимося розв’язувати задачі:

Задача 1. Кубик із ребром, що дорівнює 2 см, має масу 20 г. Із якого

матеріалу виготовлений кубик?

Задача 2.У посудині містяться три різні рідини. Під якими номерами знаходяться ртуть, гас і вода?(Слайд 11)

Задача 3. Який з кубиків має найбільшу, а який найменшу масу? (Слайд 12)

• Найбільшу жовтий, найменшу - синій
• Найбільшу - синій, найменшу - жовтий
• Найбільшу - червоний, найменшу - синій
• Найбільшу - синій, найменшу - червоний

Задача 4. Маси двох брусків, які виготовлено з одного матеріалу, дорівнюють 300г і 900г. Який брусок має більший об'єм? У скільки разів?

• Перший. У два рази
• Другий. У три рази
• Другий. У два рази
• Перший. У три рази

Задача 5. Олов'яний брусок об'ємом 100 см3 і свинцевий брусок об'є­мом 200 см3 розплавили та виготовили сплав. Яка густина сплаву? (Вчитель пояснює, як розв'язувати задачі даного типу, демонструючи розв'язок на слайді, учні записують задачу в зошит)

5. Підсумок уроку. Самооцінювання.

1. Підбиття підсумків роботи в групах і  своєї роботи на уроці (самооцінювання)

Підкресліть вибране.

А) Чи кожен учень зміг висунути свою пропозицію?

Так.   Не зовсім.  Ні.

Б) Чи всі працювали над поставленим завданням?

Так.   Не зовсім.  Ні.

В) Чи виконали завдання до кінця?

Так.   Не зовсім.  Ні.

Г) Чи був я активним на уроці?

Так.   Не зовсім.  Ні.

Д) Чи досягли ми мети уроку?

Так.   Не зовсім.  Ні.

2.Підбиття підсумків роботи вчителем. Оцінювання вчителем роботи учнів на уроці.

Рефлексія за методом «Закінчи речення»

густина речовини – це …

           густина позначається літерою …

           одиницею густини є …

           густину деяких речовин можна знайти в …

           щоб г/см³  перетворити в кг/м³, треба …

 6. Домашнє завдання.

 1. Вивчити §16. 

2. Задача. Визначіть масу сталевої деталі об’ємом 140см³.

3. Творче завдання-дослідження. Потреби організму людини.

Що більше — маса їжі, яку людина споживає за добу, чи повітря, яке вона вдихає за цей же період часу?

4.Прочитати опис лабораторної роботи №7.