Тема. Козацькому роду – нема переводу.
Мета. ознайомити дітей з періодом козаччини в історії України, козаками, особливістю їхнього побуту, роду занять, звичаями та традиціями запорожців;
виховувати громадянсько-патріотичні почуття (гордість за свою історію, любов до Батьківщини)
Формувати ключові компетентності:
План і хід заняття.
І Організація класу.
ІІ Актуалізація опорних знань.
Улюблена Богом перлина
Для всіх українців одна
Козацька моя Україна
Хлібів золотих сторона
Негодами лютими бита
Віками ти йшла до мети
Тобі в небі зорею світити
І волю і долю знайти
Розселив Господь людей по всьому світу і кожному народові дав землю. Богом дана земля є святою і рідною, тому її захист – це найперший обов’язок народів. Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь, наших працелюбних і героїчних предків. Шануймо героїчну історію нашого великого народу, бо ХТО НЕ ЗНАЄ СВОГО МИНУЛОГО, ТОЙ НЕ ВАРТИЙ СВОГО МАЙБУТНЬОГО.
Вправа «Розсипанка»
Доповніть і складіть прислів’я. роду переводу козацькому нема.
ІІІ Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.
1.Перегляд презентації, що супроводжується розповідями учнів.
Так у степах біля Дніпра-Славути у 15 столітті і виникли перші загони козаків для відсічі ворогові.
Турецькою мовою слово «козак» означає волоцюга, забіяка, розбійник, вільна, озброєна людина.
Очевидно, саме звідти воно й прийшло на Україну. Певно, не самі собі придумали наймення захисники нашого краю, а одержали його від ворога, і воно тут прижилося, зовсім утративши негативний відтінок.
Бо козак на Україні став синонімом лицарської доблесті й високого благородства.
За описами сучасників, вони переважно були середнього зросту, плечисті, ставні, міцні, сильні, на обличчі повні, округлі, а від літньої спеки й степового повітря смагляві. З довгими вусами на верхній губі, з розкішним оселедцем на тім’ї, у смушковій гостроверхій шапці, вічно з люлькою в зубах.
Більшість їхнього часу минала в походах і боях. Тому воєнне мистецтво козаків завжди було на високому рівні. Окрім блискучої виучки, їхніми постійними супутниками на ратних дорогах були дотепні вигадки. Скажімо, вони вміли перебувати по кілька годин під водою, дихаючи через очеретини. На березі річки міг стояти ворожий табір, а в річці сиділи, чекаючи темряви, козаки. Наступала ніч, вони виходили з води й кидалися на ворога...
Багато уваги віддавали козаки сторожовим службам. На високому кургані в степу стояли на чатах, пильно вдивляючись удалину, молоді зіркоокі вартові. Забачивши десь ворога, вони швидко запалювали в котлі смолу,тому важко було заскочити козаків зненацька.
За лічені хвилини вміли вони зробити неприступну фортецю зі свого табору. Місце, де вони зупинялися, оточували возами й міцно зв’язували їх між собою. Далі викопувався глибокий рів і насипався вал. Ховаючись за прикриттям, козаки вели прицільний вогонь по нападниках. Відомо багато випадків, коли вони тижнями висиджували у цих своєрідних фортецях і ворог не міг нічого з ними вдіяти.
Запорізька Січ – козацька фортеця.
Глибокий рів і височезний вал оточував її з суші, високий берег зі сторони Дніпра, дозорні башти з бійницями для гармат, дерев’яний частокіл – все це говорило про те, що тут живуть не прості люди, а лицарі.
Зайшовши в великі ворота, зліва бачимо січову школу. майдан для навчання військової вправи.Посередині стоїть церква Покрови Пресвятої Богородиці – заступниці усього козацтва.
Ось бачимо невеликий постамент з стовпом посередені, а до нього прив’язаний козак, покараний за якусь провину. І не дай тобі Боже, щось вкрасти у товариша свого чи зрадити його! За це на Січі карали насмерть.
Чайка - це човен, основа якого видовбана з верби або липи, борта обшиті дошками. На борту підв’язаний пояс з очерету, який захищав чайку при обстрілі і навіть якщо, чайка набрала води, то завдяки в’язанок з очерету вона не потоне.
|
Умови степу були пригідними і для вирощування коней, великої рогатої та дрібної худоби. |
Повсякденне життя козаків У самій Січі жили винятково неодружені козаки.
Повсякденне життя запорізьких козаків на Січі складалось в такий спосіб. Козаки піднімалися на ноги
улітку в куренях, і на відкритому повітрі |
Звичаї та традиції у козаків
У великій шані в козаків перебувало побратимство. Кожен козак віддавав своє життя за волю родичів і побратимів. На знак побратимства вони мінялися хрестами з тіла, а все інше було спільне. В боях билися поруч й рятували один одного або захищали своїм тілом. Побратимство надавало великої сили. Воно було однією з таємних причин їх непереможності. |
Тривалість життя козаків
У козаків мало хто доживав до старості – всі гинули в боях або походах. Здебільшого похилі козаки ховалися десь в печери, викопували криниці і жили там до смерті. |
Конкурс «Чарівний кошик»
Відгадайте, що знаходиться в кошику за допомогою підказок.
1 команда
2 команда
Вікторина.
Продовж прислів’я.
Конкурс «Хто швидше»
Клас ділиться на 4 групи. За однаковий проміжок часу учні повинні:
І група - «Зварити куліш» (до намальованого глечика слід прикріпити назви продуктів,що використовуються при приготування кулешу.
ІІ група – спорядити козака (до зображення козака слід прикріпити написи його одягу та козацьку амуніцію).
ІІІ група – скласти козацькі прислів’я
ІV – скласти козацькі заповіді
ІV Підведення підсумків заняття.
Руханка «Кольори»
Клас ділиться на 2 групи. «Жовті» і «Сині» діти прикріпляють на дошку стікер, відповідного кольору, називаючи при цьому слово, що спало на думку відповідного кольору.