Урок "Культура Русі-України".

Історія України. 7 клас

Тема. Культурний розвиток Київської Русі

 Мета: сформувати та закріпити знання учнів про господарську і культурну діяльність жителів давньоруського Києва періоду правління Ярослава Мудрого; розвивати вміння уявляти події, які вивчаються; формувати історичні смаки, повагу до культурних надбань минулого; заохочувати до пошукової діяльності в різних її формах.

 Тип уроку: урок повідомлення нових знань.

 Вид уроку: урок-подорож з елементами рольової гри.

 Обладнання: карти, схеми, таблиці, картини із зображенням давньокиївських історико-архітектурних пам’яток. Підготовча робота За 2–3 тижні до уроку:

 а) між учнями розподіляються ролі;

б) визначається мета, і підбираються завдання для кожної окремої ролі;

в) розробляються карти, схеми, вибираються картини, ілюстрації відповідно до теми уроку;

 г) готується «екскурсовод» (вчитель або старший учень).

 Хід уроку .

І Підготовчий етап

 1. Актуалізація опорних знань учнів

 У ч и т е л ь. Сьогодні ми з вами спробуємо вирушити в незвичайну туристичну подорож — у минуле. Це буде мандрівка вулицями одного з давньоруських міст. Щоб одержати право здійснити таку мандрівку, вам необхідно здогадатися, куди саме ми вирушаємо. (Учитель зачитує літописні уривки.)

«Бачите гори оці? На цих горах возсіяє благодать Божа, буде город великий, і воздвигне Бог багато церков». «Це буде мати городам Руським».

Бесіда

 • Кому належать ці слова?

 • Про яке місто йдеться?

 • Коли і ким воно було засноване?

 • З якого писемного джерела ми дізнаємося про ці події?

 2. Повідомлення теми та мети уроку

 У ч и т е л ь. Отже, ми помандруємо до столиці України — Києва. Яким це місто було тисячу років тому? Як жили його мешканці? Чим уславилося воно за часів правління Ярослава Мудрого? Що залишили нам наші пращури у спадщину? Щоб отримати відповіді на ці запитання, ми вирушаємо в подорож.

 ІІ. Виклад основного матеріалу

1. Розташування, планування та забудова міста

 Робота з картою

 У ч и т е л ь. Давній Київ був розташований на мальовничих схилах берега Дніпра, нижче гирла Десни. У ті часи він займав лише четверть старого  міста. Навколо нього, особливо з півночі, розкинулися великі ліси, багаті на звірину, ягоди, гриби, дикий мед. На південь, у зоні лісостепу, ліси чергувалися з широкими просторами родючої землі, де було добре вирощувати хліб. У місці, де виник Київ, могутній Дніпро збирає води, які зі сходу несе йому Десна, а із заходу — Прип’ять. Отож Київ, немов ключ, замикав водні шляхи на північ, південь, захід і схід. Таке виняткове місце не могло не стати великим центром навколишніх земель. Високі київські кручі, порізані річками Либідь, Почайна, Глибочиця, Киянка, були готовими укріпленнями, що створила природа. На цих пагорбах наприкінці V ст. з’явилось славетне місто. А в 988 р. здійснилось вікопомне хрещення киян у водах Дніпра і Почайни. З цього часу бере початок нове, християнське життя на Русі, що освятило Київ великою силою свого духу і величі. Особливої опіки Київ зазнав за часів правління Ярослава Мудрого. Князь зробив місто «суперником Константинополя і преславною окрасою східної церкви». Зайдемо в міські ворота і переконаємося в цьому. Робота із планом та схемами забудови древнього Києва

 Е к с к у р с о в о д. Як бачите, місто ділилося на кілька частин. Однією з них є Старий Город (місто Володимира) на Старокиївській горі, де, за переказом, оселився князь Кий. Тепер, за часів Ярослава, на місці, де відбувся останній бій із печенігами, виник Новий, або Великий Город (місто Ярослава). Внизу розташований Поділ, де мешкають ремісники і торговці. У моменти крайньої небезпеки населення з Подолу шукало захисту на захищеній Горі або у Великому Городі. Укріплене наше місто трьома захисними валами. Перший споруджений ще в прадавні часи, другий — в кінці Х ст., третій — за часів Ярослава Мудрого — нашого князя. Ця споруда складається з великих «кліток» розміром 3×3 м, зроблених з дерев’яних колод і засипаних глиною. Основою валу є 6 таких кліток, тобто він має 18 м ширини і понад 7 м висоти. Із зовнішнього боку валу викопаний глибокий рів, заповнений водою. На хребті валу споруджено остріг — огорожу з частоколу, побудовано дерев’яні, а подекуди навіть кам’яні стіни. В’їхати до міста можна через 4 брами: Лядську, Жидівську, Угорську та Золоту. Загалом все місто займає 400 гектарів. Живе в ньому приблизно 50 тис. киян. Це одне з найбільших міст Європи. Детальніше про нього розповість наш архітектор.

 А р х і т е к т о р. Київ є дуже мальовничим. Адже ніхто не має права зводити споруди, як заманеться. Існує спеціальний збірник правил забудови. Наприклад, заборонено закривати гарний краєвид сусідам. Переважна більшість будівель є дерев’яними. Найкраще збудовані будинки заможних верств населення — «хороми». Князівські і боярські палати мають два і більше поверхи. Ці будівлі ще називають тереми. Біднота мешкає в невеликих будиночках площею близько 20 м. Їх роблять з глини чи дерева та обмазують. Двопохилий дах вкривають соломою, деревом, черепицею або свинцем. Підлога — глиняна, подекуди — дерев’яна. З дерева також споруджені перші церкви в нашому місті. Тепер ми все більше будуємо кам’яних споруд, щоб вони зберігались протягом століть для наших нащадків.

2. Архітектурні пам’ятки древнього Києва. Оздоблювальне мистецтво

 Е к с к у р с о в о д. Давайте зійдемо на Старокиївську гору і поглянемо на першу кам’яну споруду Києва — Десятинну церкву.

Бесіда

 • На честь якої події збудовано Десятинну церкву?

 • Хто її заклав?

 • Чому вона отримала таку назву?

 • Як ще називали цю церкву? Робота з ілюстраціями

 А р х і т е к т о р. Це хрестокупольний храм. Стіни зведені з каменю й цегли — плінфи. Внутрішній простір перекритий склепінням у формі хреста, над яким підноситься 25 бань. В оздобленні церкви використано багато мармуру, тому ми називаємо її мармуровою.

Е к с к у р с о в о д. Подивіться, будь ласка: вона дійсно зачаровує своєю красою і величністю! Ця церква збудована Володимиром Великим на візантійський зразок. Але тепер у місті є багато будівель, що мають наші, національні ознаки. Однією з них є знаменитий Софіївський собор, до якого ми зараз підійдемо і послухаємо розповіді будівельників, художників та служителів собору.

 Бесіда

• Пригадайте, на честь якої події Я. Мудрий заклав Софію Київську.

 • Коли відбулася ця подія? • Чому храм отримав таке ім’я? Робота з ілюстраціями

 Е к с к у р с о в о д. Князь Ярослав 1037 року заклав Софіївський собор — найбільшу споруду нашого міста. Це є головний храм Київської Русі — «митрополія руська», де проводить богослужіння митрополит.

 Б у д і в е л ь н и к. Правила зведення церков прийшли до нас з Візантії. Церква має бути прямокутною будівлею. Всередині ряди стовпів ділять її на довгасті відділи — нефи. Ми також споруджуємо за цими правилами, але маємо і власний досвід, адже в Києві вже давно будуємо кам’яні палаци. Отже, Софіївський собор не схожий на жодний храм у світі.

 1-й х у д о ж н и к. Зайдіть до собору, і ви одразу ж побачите Божу Матір Оранту, яка в молитві здіймає руки догори. Я зобразив її на ясному золотому тлі. Її вбрання — золоте і блакитне. Ці кольори — символи нашої Русі. Фігуру Оранти я виклав мозаїкою — кольоровими шматочками спеціального скла — смальти. Смальту роблять наші київські умільці. У мозаїках Софії смальта має 168 відтінків і прикрашає 640 м площі.

 2-й х у д о ж н и к. А я прикрасив стіни фресками — розписом по сирій штукатурці. Їхня площа сягає 300 метрів. Особливо ретельно я зобразив князя Ярослава Мудрого з дружиною, синами й дочками. На стінах, біля сходів, що ведуть на хори, я намалював сцени полювання, давньоруських музикантів-скоморохів.

3. Розвиток книгописання й літописання

 Робота з ілюстраціями-зображеннями давньоруських книг

 С л у ж и т е л ь х р а м у (с в я щ е н и к). Наша Софія зберігає дуже важливу таємницю. Тут ведеться переписування книг. Книги пишемо чорнилом, яке виготовляємо з дубової або вільхової кори, квасного меду тощо. Великі літери на початку рядка малюємо червоною фарбою. Сторінки робимо з пергаменту і прикрашаємо орнаментами, зображеннями фантастичних птахів, звірів тощо. Готову книгу старанно оправляємо в дошки, вкриті шкірою, або срібним окладом, на якому власник пише своє ім’я. Така книга коштує дуже дорого. Вже готові 5 книг: «Златая цепь», «Слова святих отців», «Кузьми Індікоплава мандрування», «Діяння Дігенія Акріта» і «Шестоднєв».

 У ч и т е л ь. Книгу високо цінували на Русі. Її вважали поводирем у житті. «Окраса для вояка — зброя, для корабля — вітрила, а для праведника — читання книг»,— писав літописець.

Л і т о п и с е ц ь. Літописання дуже важлива справа. Адже треба правильно і правдиво викласти всі події, які відбуваються в нашому житті. Ці події я записую в літописи. Згодом з кількох літописів робиться одне зведення (звід). Я складаю один з перших зводів. Він написаний давньослов’янською мовою і буде називатись Найдавнішим Київським Зводом.

 Ч е р н е ц ь. Князь Ярослав Мудрий створив і зберігає в Софії Київській свою бібліотеку — понад 500 книжок. Можливо, колись наші нащадки матимуть змогу їх прочитати.

 У ч и т е л ь. Сьогодні Софія Київська — дорогоцінна пам’ятка не тільки для України, а й для всього світу. Неодноразово вороги руйнували нашу святиню, тому собор декілька разів реконструювався. Сьогодні він лише частково зберіг свій первісний вигляд. Софію взяла під охорону найвпливовіша міжнародна організація у справах культури — ЮНЕСКО. Тому цей собор — пам’ятка світового значення.

 4. Художні ремесла Київської Русі Робота з картинами та ілюстраціями

 Е к с к у р с о в о д. А тепер залишимо Верхнє Місто й роздивимося його околиці. Найжвавіше і найгомінкіше життя шумить на Подолі. Там, як ми вже говорили, селяться ремісники: кожум’яки, гончарі тощо. Давайте відвідаємо найбільший ринок, де вирує бурхлива торгівля, і побачимо, що ж пропонують київські умільці.

З о л о т а р. Я — золотар і володію різними техніками обробки коштовних металів. Ось вироби, прикрашені технікою зерні, скані, перегородчастої емалі. Назва «зернь» походить від слова зерно. Я роблю прикраси з крихітних металевих зерняток! Уявляєте, яка то праця — виготовити вручну ті зернятка! Скань — це візерунки з найтонших скручених дротиків. Але найкраще в мене виходять перегородчасті емалі. Я можу на площі завбільшки, як зріз олівця, вмістити зображення жіночої голівки з діадемою і сережками.

З б р о я р. Недорого! Добрі мечі, булави з бронзи, луки, наконечники списів! А подивіться, скільки праці я доклав, аби зробити кольчугу воїна! На неї витрачено 600 метрів залізного дроту, з якого зроблено 20 тис. кілець! Купуйте! Захищайте наше місто і державу від лютих ворогів, бережіть честь землі своєї! Р і з ь б я р. Вибирайте мій товар! Дивіться — ось різьблені скрині, шкатулки, ручки дзеркал, ножів, ложки, шахові фігури, рами для вікон. Все з найкращих порід дерева! Все для вашої зручності та краси!

Го н ч а р. Різноманітні гончарні вироби! Для дому і для храмів. Гляньте, будь ласка, які кольори! Глечики, горщики, горнятка; миски, мисочки і блюдечка! Рослинні і тваринні візерунки. Не проходьте повз мене! Купуйте!

5. Музичне мистецтво давньоруських слов’ян Робота з картинами та ілюстраціями

 Е к с к у р с о в о д. Прислухайтесь уважно до ринкового багатоголосся — і ви почуєте звуки музики. Вона збирає навколо себе дуже багато людей. Тож давайте приєднаймося до цього гомінкого кола і познайомимося з талановитими виконавцями.

 С к о м о р о х и. Ми виступаємо на княжих дворах, на міських та ринкових майданах, святкових зібраннях. Серед нас є танцюристи, фокусники, актори. Наші музики грають на гуслях, сопілках, лютнях, гудках, арфах, флейтах, б’ють у бубни, тарілки. Під час родинних та громадських свят ми приносимо людям радість і задоволення.

 С п і в е ц ь. А я можу виконати для вас билини, де ви почуєте про наших славетних героїв: Іллю Муромця, Добриню Микитича, Альошу Поповича. Проте з найбільшою радістю виконаю пісню про князя Ярослава Мудрого, котрий є душею і тілом нашої землі Руської, її вірним захисником й оберегом. ІІІ. Заключний етап. Підсумок уроку

 Е к с к у р с о в о д. Ось і закінчилась наша мандрівка вулицями стародавнього Києва — столицею Київської Русі. Розбудоване за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, це місто стало живим свідком нашої історії. Славетне місто, яке неможливо не любити. Хай на все життя ста­нуть вам заповітом слова найвідомішого київського опікуна — князя Ярослава Мудрого: «Майте любов між собою... І, якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас і підкорить вам ворогів. І будете мирно жити. Якщо ж будете в ненависті жити, у сварках і незлагодах, то загинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів своїх, які здобули її трудом своїм великим».

 IV. Повідомлення домашнього завдання

Виконання творчих завдань диференційованого характеру

 • Запишіть відомі прислів’я та приказки про Київ.

 • Складіть перелік літературно-мистецьких творів про Київ.

 • За даними «Повісті минулих літ» напишіть твір-мініатюру на тему: «Давній Київ часів правління Ярослава Мудрого»