Урок "Легенда про дівчину-Україну. Молитва."

Клас ___ Урок № ___  Дата___/___/___  

Тема уроку: «Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею. «Молитва» О. Кониського – духовний гімн України»

Мета: продовжити роботу над ознайомленням учнів із особливостями та ідейним змістом літературних пісень; проаналізувати зв’язок народної легенди про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею з «Молитвою» О. Кониського; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, логічне мислення, вміння визначати і коментувати провідні мотиви пісень, пояснювати роль символів у них; формувати світогляд учнів; прищеплювати почуття пошани до державної символіки, пісні-гімну рідного краю, повагу до митців слова; виховувати любов до Батьківщини, народу, його традицій.

Тип уроку: урок  засвоєння нових знань.

Теорія літератури: гімн.

Обладнання: підручник, текст пісні «Молитва», портрет О. Кониського,  різновиди записів пісні у музичному супроводі, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), презентація, відео.

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».

Епіграф уроку:

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі Свої ласки, щедроти
Ти на люд наш зверни!

О. Кониський

План уроку:

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
4. Актуалізація опорних знань.
5. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.
6. Закріплення вивченого матеріалу.
7. Підсумок уроку.
8. Оцінювання учнів.
9. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Конкурс на найкраще декламування гімну України.

III. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

1. Психологічна настанова учнів і внутрішня мотивація щодо виконання мети уроку.
2. Опрацювання епіграфа уроку.

IV. Актуалізація опорних знань.

1.  Бесіда за питаннями:

1. Що таке фольклор?
2. Що таке народна пісня?  Які особливості народної пісні вам відомі?
3. Скільки записано українських народних пісень?
4. На які групи за тематикою поділяються українські народні пісні? (Історичні, соціально-побутові, родинно-побутові, календарно-обрядові, коломийки).
5. Що таке пісня літературного походження?
6. У чому полягає різниця між народними піснями та піснями літературного походження?
7. Наведіть приклади пісень літературного походження.

2. Літературна вікторина:

1. У перекладі з якої мови слово «гімн» означає «урочиста пісня»? (Грецької).

2. В якій країні «урочисті пісні» виконувалися вперше? (Давня Греція).

3. П. Чубинський родом із… (Київщини).

4. Автор слів гімну народився в родині… (Дворянина).

5. Вищу освіту П. Чубинський здобув у… (Петербурзькому університеті (юридичний факультет).

6. Вкажіть назву журналу, де вперше друкувався П. Чубинський… («Основа»).

7. Які експедиції очолював письменник? (Етнографічно-статистичні).

8. Мелодію до пісні-гімну дібрав… (М. Вербицький).

9. П. Чубинський був членом київської організації, що мала назву… («Стара громада»).

10. Яких художніх засобів (тропів) найбільше у творі «Ще не вмерла Україна»? (Метафор).

11. Скільки рядків має пісня-гімн? (Двадцять).

12. Назвіть сучасні літературні пісні та їх авторів. (М. Ткач «Марічка», «Ясени», М. Сингаївський «Чорнобривці», Ю. Рибчинський «Скрипка грає», Д. Павличко «Два кольори», «Явір і яворина», «Лелеченька», В. Івасюк «Червона рута», «Япіду в далекі гори», «Водограй»…).

V. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

2. Аналіз народної легенди про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею.

2.1. Виразне читання твору за ролями (стор. 30).

2.2. Бесіда за змістом твору:

• Кого і чим наділяв Господь Бог? («…дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італьянці одержали хист до музики…»).
• Як у творі зображена поведінка дівчинки? (Сором’язлива, боязлива, тиха…). Опишіть її («Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини»).
• З яким горем звернулася дівчина-Україна до Всевишнього? («…плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сили мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі»).
• Як зрозуміти слова Господа про те, що пісня уславить дівчину на цілий світ?
• Які були подальші дії дівчини, після отримання нею пісні від Всевишнього? Що свідчить про щирість подарунка, який вона отримала? («Узяла … подарунок і міцно притиснула його до себе»).
• Чим пояснити те, що дівчина-Україна із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ?
• Яким перед нами постає Господь Бог? (Милосердним, справедливим, добрим, щирим).
• Через що Україна страждає і терпить всілякі страждання?
• Як характеризується дівчина, яка пісню, тобто славу на цілий світ не залишала собі, а «…з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ»?
• У чому значення народної легенди?

2.3. Жанр: народна легенда.

Легенда (від латинського legend – те, що слід прочитати) – один із жанрів неказкової народної прози, народне передання про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, в основі якого диво, фантастичний образ або уявлення, яке сприймається оповідачем як достовірне. Водночас сюжет легенди базується на реальних або допустимих фактах; легендарний герой може мати свій праобраз у реальному житті, в історичній дійсності.

Особливості народної легенди:

• розповідь про суспільні і побутові події;
• наявність фантастики (казкові герої, фантастичні події, надприродні явища, чудодійні предмети);
• невелика кількість основних дійових осіб (дві-три);
• вільна побудова;
• прозова форма (рідше — віршова);
• малий об’єм.

2.4. Тема: зображення дівчини-України, яка звернулася по допомогу до Господа у зв’язку зі стражданнями, що терпить земля її від «пролитої крові й пожеж».

2.5. Ідея: уславлення Всевишнього, який надає допомогу всім, хто її потребує; возвеличення пісні як неоціненного дару; серед всіляких скарбів, талантів, здібностей, обдарувань пісня є неоціненним даром.

3. Опрацювання твору О. Кониського «Молитва»

3.1. Виразне читання твору.

3.2. Ознайомлення учнів із життям і творчістю О. Кониського (матеріал для вчителя).

ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ КОНИСЬКИЙ
(6 (18). 8.1836-29.11 (12.12.).1900)

Літературні псевдоніми — О. Верниволя, Ф. Горовенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин, О. Яковенко, К. Одовець, О. Преходовець та ін.

О. Конисьний — український письменник, публіцист, педагог, громадський діяч.

Народився у с. Переходівка (тепер Ніжинського району Чернігівської області) в сім’ї дворянина. Друкуватися почав у «Черниговськом листке» (1858). О. Кониський вів велику і різноманітну громадську роботу. У Полтаві, де він служив, організував недільні школи, писав для них підручники. У пресі опублікував ряд статей на церковні теми. Брав участь у роботі київської Громади, організував недільні школи. Як член київської міської ради домагався введення у школах української мови. О. Кониський налагоджував зв’язки з українськими діячами у Галичині. У зв’язку з переслідуванням царизмом українських діячів (1863), О. Кониський був висланий у Вологду, а потім — Тотьму. З 1865 р. жив за кордоном. Тісно зійшовся з національними українськими діячами Галичини. У 1872 р. повернувся до Київщини, де працював у «Киевском Телеграфе». О.Кониський був одним із фундаторів Літературного товариства ім.               Т. Шевченка у Львові (1873), а пізніше — ініціатором перетворення його в Наукове товариство ім. Т. Шевченка. Літературну діяльність почав у 1858 р. У поезіях, повістях, драмах, оповіданнях обстоював українську національну ідею, проголошував теорію малих діл. Автор популярних поезій: «Я не боюсь тюрми і ката», «На похорони Т. Шевченка» та ін.  

Помер у Києві. О. Кониський — автор ґрунтовної біографії Т.Шевченка, яка не втратила свого значення і нині: «Тарас Шевченко — Грушівський. Хроніка його життя», т. 1-2 (1818-1902). Для недільних шкіл Олександр Якович видав популярні книжки й підручники («Українські прописи» (1862), «Арифметика, або щотниця» (1863), «Перша граматика, або читання» (1863). Від кінця 1920-х р.р. твори О. Кониського в СРСР знаходились під забороною (за винятком кількох поезій), а радянське літературознавство відносило О. Кониського до «націоналістів».

3.3. Історія виникнення твору «Молитва» та його призначення.

Ця пісня більш як півстоліття була забороненою, не виконувалася на концертах, не звучала по радіо. Коли вона народилася, точно не відомо. Слова належать Олександрові Кониському, музика — Миколі Лисенкові. У 90-х роках її знали в Галичині. У 1903-му, коли автор музики перебував у Львові, вона лунала на концертах. Пісня зазнала певного переакцентування: написана для дітей, після зміни окремих слів набула загальнонародного звучання. Виконувалась у школах, на церковних святах, світських концертах, як духовний гімн — спочатку в західноукраїнських землях, а протягом 1917—1920 років — і в Наддніпрянській Україні. А згодом заборонена. Не увійшла до жодного з видань творів М. В. Лисенка. Текст і музика зливаються воєдино, творять органічну цілісність.

«Боже великий, єдиний» — одна з тих духовно-патріотичних пісень, що служили і служать високій меті національного відродження народу. Пісня широко знана в усіх країнах, де проживають українці, духовно об’єднує їх із батьківщиною.

3.4. Обговорення змісту твору за питаннями:

• Що таке молитва?
• Коли і з чим люди звертаються до Бога?
• Чому автор називає Бога великим, єдиним?
• Чим Бог може допомогти людям? («Волі і світла промінням … освіти», «Світлом науки і знання … просвіти», «В чистій любові до краю … зрости», «Всі свої ласки й щедроти ти на люд наш зверни!», «Дай волю, … долю …, доброго світла, щастя …, многая літа!»)
• Які відтінки переважають у творі? (Світлі: «світла промінням», «світлом науки і знання», «доброго світа!»)
• Для кого О. Кониський написав цей твір?
• Чи чули ви будь-коли молитву? Що ви відчували при цьому?

3.5. Тема: звернення людей до єдиного Бога з молитвою про необхідність уберегти Україну і дати її народу волі, щастя і долі.

3.6. Ідея: возвеличення сили Бога, віра люду в його допомогу.

3.7. Жанр: молитва.

Молитва — це:

1) звернення віруючого до бога;

2) канонізований текст звернення.

3.8. Художні особливості твору:

• звертання: «Боже…»;

• метафори: «Боже, освіти, просвіти, зрости, храни, зверни, дай»;

• епітет: «чиста любов»;

• повтори: «Боже, дай … многая … волю», «світло…», «Україну…»;

• риторичні оклики: «Ти на люд наш зверни!», «Дай доброго світла!», «І многая, многая літа!».

3.9. Завдання до твору.

• Творче завдання. Складіть речення зі словами, що повторюються — це і буде основний зміст «Молитви».
• Завдання пошуково-дослідницького характеру. Доведіть схожість «Молитви» з релігійними молитвами. (Як і в церковних молитвах, у творі О. Кониського є звернення до Бога, окличні речення, які надають молитві емоційності, повтори, що додають виразності. Використовуються епітети — великий, єдиний,— це підкреслює глибоку віру й пошану народу до Творця. Зі справжньою молитвою цю пісню-гімн зближує вживання старослов’янізмів: осіни, многая, храни).

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Тестові завдання

«Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею»

1. Яких дітей світу Господь Бог не наділив талантами?

а) Німецьких;
б) турецьких;
в) російських.

2. Французи отримали від Всевишнього:

а) елегантність і красу;
б) любов до господарювання;
в) дисципліну і порядок.

3. Дівчина на голові мала віночок із («Легенда про дівчину-Україну…»):

а) духмяних волошок;
б) квітчастого барвінку;
в) червоної калини.

4. Від чого плакала дівчина-Україна, стоячи в куточку?

а) Бо заздрила іншим дітям, які отримали різні таланти від Бога;
б) від страждань, що були на землі українській;
в) хотіла бути відомою на цілий світ.

5. Як сприйняв Господь Бог горе дівчини?

а) Вирішив допомогти їй;
б) висловив незадоволення;
в) був байдужим до сліз дівчини, бо не любив плаксивих.

6. Яким даром наділив Господь дівчину, обіцяючи її прославити на цілий світ?

а) Зробив доброю чаклункою;
б) дав пісню;
в) навчив господарським справам.

7. Як сприйняла дівчина-Україна дарунок Бога («Легенда про дівчину-Україну…»)?

а) Залишилася незадоволеною;
б) попросила іншого;
в) міцно притиснула його до серця і вклонилася.

«Молитва»

8. Слова твору О. Кониського були пкладені на музику:

а) Л. Лепким;
б) М. Вербицьким;
в) М. Лисенком.

9. Як у творі названо Бога?

а) Могутнім і справедливим;
б) всесильним і вимогливим;
в) великим і єдиним.

10. З яким проханням звертаються люди до Бога?

а) Допомогти ближньому;
б) покарати винного;
в) зберегти Україну.

11. Кого необхідно просвітити Богу?

а) Простий безграмотний люд;
б) дітей;
в) хто бажає цього.

12. «Молитва» О. Кониського закінчується зверненням люду до Бога, щоб той дав їм:

а) «многая лета»;
б) «ласки й щедрості»;
в) «доброго світа».

VІІ. Підсумок уроку.

1. Повернення до епіграфа.
2. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

8. Оцінювання учнів.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

9.  Домашнє завдання.

1. Повторити теоретичний матеріал підручника (стор. 28).
2. Письмово виконати завдання у підручнику (стор. 30-31).

ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ КОНИСЬКИЙ
(1836-1900)