Урок "Тарас Шевченко. Іван Підкова"

Клас ___ Урок № ___  Дата___/___/___  

Тема уроку: «Поема «Іван Підкова». Патріотичні мотиви, героїчний пафос, зображення в поемі історичного минулого. Специфіка ліро-епічних творів»

Мета: розширити знання учнів про творчість Т. Шевченка; ознайомити шестикласників з історичною поемою «Іван Підкова», з’ясувати патріотичні мотиви твору, його героїчний пафос, зображення в ньому історичного минулого; навчити школярів аналізувати специфіку ліро-епічних творів; розвивати творчу уяву, навички виразного читання ліро-епічних творів, вміння аналізувати ліро-епічний твір; виховувати почуття поваги до творчості Т. Шевченка, української класики, пошану до рідного народу, країни, історичного минулого, визначних постатей української історії.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, текст поеми «Іван Підкова», портрети Т. Шевченка, бібліотечка творів письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), презентація, відео.

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».

Епіграф уроку:

Було колись – в Україні
Ревіли гармати;
Було колись – запорожці
Вміли пановати.

Тарас Шевченко 

План уроку:

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
4. Актуалізація опорних знань.
5. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.
6. Закріплення вивченого матеріалу.
7. Підсумок уроку.
8. Оцінювання учнів.
9. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Добрий день!

Вже продзвенів шкільний дзвінок,

Покликав всіх в країну Знань.

Розпочинаймо наш урок!

Бажаю впевненості без вагань!

Тож хай фантазія летить у вись,

Хай відкриваються нові вам таємниці,

Сьогодні неповторною хай буде кожна мить,

І завжди сяють радістю зірниці!

- Любі учні, як ви уже зрозуміли, сьогодні у нас урок незвичайний, адже до нас завітали гості, яких я щиро вітаю. Я сподіваюся, що цей урок стане для вас справжнім зарядом позитиву, хороших емоцій та незабутньою мандрівкою у світ дитинства. Отож, бажаю усім натхненної та результативної роботи, а гостям хороших вражень та нових творчих ідей.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Конкурс на найкраще декламування поезії Т. Шевченка «Думка».

IІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

1. Психологічна настанова учнів і внутрішня мотивація щодо виконання мети уроку.
2. Опрацювання епіграфа уроку.

ІV. Актуалізація опорних знань.

Літературний диктант

1.     До якого міста пішов Тарас Шевченко взимку 1831 року? (До Петербурга).

2.     З ким познайомився у Літньому саду Петербурга Т. Шевченко? (З Іваном Сошенком).

3.     Хто взяв участь у викупі Шевченка із кріпацтва? (К. Брюллов, В.Григорович, О. Венеціанов, В. Жуковський, Є. Гребінка).

4.     За скільки викупили майбутнього поета? (За 2 500 крб.).

5.     У якому році з’явилася перша збірка Тараса Григоровича? (1840 р.).

6.     Яку назву мала ця збірка? («Кобзар»).

7.     У якому альманасі було надруковано поезію «Думка»? («Ластівка»).

8.     З якою метою «пішов козак світ за очі…»? (Шукати долі).

9.     З чим сперечається серце козацьке? (Думкою).

11.           Що заросло тернами в поезії «Думка»? (Шляхи).

12. Лірика – це… (один із трьох основних родів літератури, що відображає життя, показуючи окремі переживання людини, її думки, почуття, викликані певними життєвими обставинами).

Рубрика «Пригадай» (презентація)

V.  Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

У всі періоди творчості Великого Кобзаря бачимо його глибоке зацікавлення історією України,  героїчним минулим. Йому хотілося, щоб український народ  згадав про свою минулу славу – козаччину, гайдамаччину, піднявся і скинув ненависні кайдани.  Ці думки вилилися в поетичні рядки – поему «Іван Підкова».

2. Аналіз поеми Т. Шевченка «Іван Підкова».

2.1. Повідомлення учнів про отамана Івана Підкову.

Після смерті Байди-Вишневецького козаки-запорожці не переставали воювати з турками, татарами та іншими ворогами українського народу. Козаків збиралося на Січі щораз більше, і вони зорганізувалися під проводом отаманів та кошових.

Так у 1575 році (через десять років після смерті кошового Байди) повів запорожців на татар новий кошовий Богдан Ружинський. Вони тоді силою побили татар, але в тій битві отаман загинув. Третім славним козацьким кошовим був Іван Підкова. Він відібрав у Туреччини Молдавію і став володарем цієї країни. Турецький султан погрожував польському королю Стефанові Баторію: якщо той не звелить схопити Підкову, то турки підуть воювати на Польщу. Король не збирався сперечатися з Туреччиною і наказав українським воєводам, щоб зловили отамана Підкову. Воєводи не хотіли воювати з козаками, тому вдалися до хитрощів.

Коли Підкова вертався з великою здобиччю на Україну, прибув до нього воєвода з Брацлава і став його вмовляти: «Їдь до короля і перепроси його за те все, а він простить тобі, що ти зачинив турків без його відома. Ти лицар, а король любить лицарів». Іван Підкова послухав і поїхав у Варшаву до короля. А королем польським був тоді, як ви вже знаєте, Стефан Баторій. Він справді любив лицарів-запорожців і бажав з них утворити сильну сторожу для східних кордонів Речі Посполитої, щоб боронитися від турків і татар. Він був залежний від Туреччини, а султан Амурат III зажадав, щоб Баторій покарав Підкову. І король, не бажаючи входити у війну з могутньою тоді Туреччиною, велів покарати Підкову смертю. Коли Іван Підкова прибув до Львова весною 1578 року,— тут його було ув’язнено, і на підставі королівського указу відрубали голову смілому отаманові на Львівськім Ринку в присутності турецького посла Ахмета.

Ще по нинішній день згадує український народ про Івана Підкову і в піснях співає про його страшну смерть, а Тарас Шевченко звеличив славні подвиги цього героя в поемі «Іван Підкова».

2.2. Історія написання поеми «Іван Підкова».

Т.Г. Шевченко захоплювався історією, багато читав. Досить йому було прочитати думу про морський похід отамана Івана Серпяги, щоб уява його «намалювала один із найдинамічніших у нашій поезії образів – образ національного героя» (шевченкознавець П.Зайцев).

         Історичних свідчень про похід Івана Підкови в Туреччину немає. Але в історії українського козацтва відомо чимало походів у Туреччину, у відповідь на напади турецько-татарських орд на Україну. Поему поет написав у 1839р. у Санкт-Петербурзі.

2.3. Виразне читання поеми учнями.

2.4. Перегляд відеоролика «Славні козаки».

2.5. Словникова робота.

Китайка – тканина;

шинок – заклад, де продавали спиртне, де можна було пообідати й випити;

поставець – посуд, кухоль;

гирло – місце впадання річки в море;

байдаки – великі козацькі човни;

рибалка – тут: птах;

Синод – турецьке місто;

Царград – давня слов’янська назва Стамбула, колишньої столиці Туреччини.
2.6. Обговорення змісту твору за питаннями:

1. Про яку бувальщину згадується у творі?
2. Хто такий І. Підкова?
3. Що свідчить про велику кількість козацьких могил?
4. Яку цікаву минувшину розповів дід онуку?
5. Яке значення у творі має опис бурхливого моря? Усно опишіть його.
6. Як козаки поставились до морської негоди?
7. 3 чим звернувся отаман до козаків? Прочитайте.
8. Чи підтримали запорожці свого ватажка? Чому?
9. Охарактеризуйте Івана Підкову як людину, козацького ватажка, посилаючись на зміст твору (Козаки висловлюють отаману свою шану, повагу, любов, називають його батьком, він є прикладом для них — мужність, відвага, рішучість, впевненість у собі, вміння прислухатися до думки інших, цілеспрямованість. Портрет – чорні вуса, чуприна, шапка).
10. Яке значення має образ Іван Підкови для нас, сучасників?
11.  Чим поема актуальна сьогодні?

2.7. Дослідницько-пошукова робота.

І група «Знавці змісту твору»: розповісти зміст твору.

ІІ група «Теоретики літератури»: дослідити тему, ідею, жанр твору.

ІІІ група «Критики»: дослідити композиційну побудову поеми.

ІV група «Поети»: визначити художні засоби.

Орієнтовні відповіді.

І група.

Ідейно-художній зміст поеми «Іван Підкова» Т. Шевченка.

Т. Шевченко у поемі оспівує Івана Підкову, сміливого отамана, що не раз очолював морські походи проти Туреччини. У поемі, що названа його іменем, цей козарлюга змальований мужнім, відчайдушним, досвідченим, справедливим, за що побратими дуже його шанують. Сміливість притаманна кожному із запорожців. «Синє море звірюкою то стогне, то виє», «кругом хвилі, як ті гори», так що не видно ні землі, ні неба, аж «серце мліє», а «козакам того тільки й треба» — розбурхана стихія звеселяє їхні серця, наснажує співати пісні, піднімає дух козацький перед походом на Царгород. Оспівуючи славні перемоги запорожців, Шевченко використовує рефрен «було колись»:

Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли панувати.
Панували, добували
І славу, і волю;
Минулося: осталися
Могили по полю.

Могили ці – і свідки колись гучної слави, і водночас нагадування сучасникам, онукам запорозьких велетнів, що втрачене можна відновити, що такі люди, як Підкова, і зараз, напевно, є, бо дух народу незнищенний.

ІІ група.

Тема: зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.

Ідея: возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови, їх сили волі, братерської дружби, які так необхідні в здобутті перемоги над ворогом.

Жанр: історична поема.

ІІІ група. 

Композиція поеми.

Твір поділяється на дві частини:

1)    сучасність (дід, дивлячись на могили, згадує, як козаки мужньо виборювали волю, щасливе життя для України; козаки не втрачали почуття гумору, впевненості в собі навіть під час небезпеки);

2)    минувшина (бурхливе море, яке начебто відчуває небезпеку, що наближається, – битва козаків із турками. І. Підкова обмірковує, де будуть відбуватися військові події, і відчувається задоволення отамана від того, що запорожці готові до рішучої боротьби, за це він їм дуже вдячний).

ІV група. 

Художні засоби:

рефрен: «Було колись…»;

метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють… говорять», «лихо танцювало», «журба… кружала», «серце… спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «море грає», «серце мліє», «човни стали»;

епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»;

порівняння: «могили… як гори», «хвилі, як ті гори»;

риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»;

риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Нехай ворог гине!», «Поїдемо в гості!», «Спасибі вам!»;

звертання: «Ануже, хлоп’ята», «… грай же, море», «Добре, батьку, отамане».

VІ.  Закріплення вивченого матеріалу.

Інтерактивна вправа «Відбий м’яч»

1.     Що залишилося після запорожців у поля? (Могили)

2.     Яка ріка згадується в поемі «Іван Підкова»? (Дніпро)

3.     До кого їдуть козаки в «гості» в поемі «Іван Підкова»? (До султана)

4.     Що робили козаки, коли плили річкою? (Співали)

5.     Яку назву має столиця Туреччини в поемі «Іван Підкова»? (Царгород)

6.     З ким говорять козацькі могили в полі? (З вітром)

Примітка! Завдання 1-6 оцінюються в 2 б. за одну правильну відповідь.

 VІІ. Підсумок уроку.

1. Слово вчителя.

Сьогодні ми з вами доторкнулися до нашої історії та зробили висновок, що без нашого минулого, без історії не може бути щасливого майбутнього.

Шевченко був настільки сильний духом, що ніякі перипетії життя не зламали його волю. Вражає, як любив поет вітчизну, уболівав за її майбутнє, переймався історією свого народу.

2. Повернення до епіграфа.
3. Інтерактивна вправа «Рефлексія».

– Що цікавого про козаків ви сьогодні дізналися?

VІІІ. Оцінювання учнів.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

ІХ.  Домашнє завдання.

1. Намалювати ілюстрації до поеми і підписати їх уривком із твору.
2. Прочитати твір «Джури козака Швайки».
3. Випереджаюче завдання: підготувати доповідь про Володимира Рутківського.