18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Урок "Лишайники. Будова та значення у природі і житті людини"

Про матеріал

Мета:

Освітня. Розширити знання учнів про різноманітність організмів на планеті: ознайомити із симбіотичними організмами – лишайниками; дати їм коротку характеристику; розкрити їх значення серед рослинності планети.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та процеси життєдіяльності рослин, робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати уміння спостерігати, аналізувати.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, до грибів, лишайників, до рослин рідного краю; сприяти екологічному вихованню.

Перегляд файлу

Урок 6 клас

Біологія

 

Тема: Лишайники

 

Мета:

Освітня. Розширити знання учнів про різноманітність організмів на планеті: ознайомити із симбіотичними організмами – лишайниками; дати їм коротку характеристику; розкрити їх значення серед рослинності планети.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та процеси життєдіяльності рослин, робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати уміння спостерігати, аналізувати.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, до грибів, лишайників, до рослин рідного краю; сприяти екологічному вихованню.

Обладнання й матеріали:  підручник, робочий зошит

Тип уроку: комбінований

ХІД  УРОКУ

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опор­них знань учнів

  1.      Чим можна пояснити широку розповсюдженість уражень рослин парази­тичними грибами?

Організм рослини є надзвичайно сприятливим середовищем для розвитку грибів: вакуолі рослин містять багато води з розчинени­ми в ній цукрами; клітинні оболонки та хлоропласти є джерелом складних вуглеводів — целюлози та крохмалю. Продихи забез­печують доступ необхідного для дихання кисню, а міжклітинний простір — це добре захищений від несприятливих зовнішніх умов притулок для міцелію.

      У природі в дорослих рослинах живуть паразитичні гриби, що уповільнюють  ріст (рослини виділяють особливі речовини, що пригнічують розвиток гриба, навколо вражених ділянок утворюють зону з власних мертвих клітин, які не містять ані води, ані поживних речовин, ізолюють уражену грибом частину рослини від здорових клітин). 

 

  1.      Які гриби-паразити рослин становлять пряму загрозу здоров'ю людини і чому?

Мікроскопічні гриби, що викликають хвороби рослин, призво­дять не лише до втрат урожаю, продукти харчування, ви­готовлені з рослин, уражених такими грибами, можуть бути не­безпечними для здоров'я людини.

Фузарій рожевий - збудники хвороби рослин «п'яний хліб»  виділяє токсини, які у люди­ни розвивають отруєння, тяжкі ураження нервової системи, психічних захворю­вань та малокрів'я. 

Гриб клавіцепс – збудник хвороби рослин «ріж­ки» утворює токсини, що спричинюють суху гангрену кінцівок та конвульсій­ні скорочення м'язів, при спазмі дихальних м'язів людина поми­рає від задухи (симптоми отруєння починають проявлятися тоді, коли маса розмелених ріжків складає 0,1-0,5% від маси борош­на, токсини гриба нестійкі, розкладаються після 2-3 років зберігання зерна). 

На колосках рослин, уражених збудником «п'яного хліба», поміт­ні знебарвлені луски, вкриті рожевим нальотом; на окремих зернівках , уражених збудником хвороби «ріж­ки», добре помітних видозмін міцелію, які виглядають як чорно-фіолетові ріжки.

 

  1.      Які ви знаєте загальні заходи з профілактики уражень рослин мікроско­пічними грибами, що викликають у них хвороби?

Використання препаратів для визначеного збудника, підбір для вирощуван­ня стійких сортів рослин, збір та подальше компостування решток рослин перед початком нового сезону, своєчасне підживлення рос­лин та запобігання тривалому перезволоженню ґрунту, при зараженні повністю позбуватися збудника.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Послухаємо казку «Історія гриба і водорості»:

 Якось Гриб побіг до берега річки, де в товщі води плавала Водо­рість.

  • Добридень, як справи? - привітно гукнув Гриб до знайомої Водорості.
  • Нівроку, - обізвалася вона. - Тільки частенько буваю голод­ною. Живу я у воді, а чи багато тут їжі? Її чимало в землі! Тобі, Грибе, пощастило, що ти живеш на суходолі.
  • Помиляєшся, дорогенька. У воді багато будь-якої їжі, але ти ще не навчилася її розпізнавати, - відповів Гриб. - Безталаннішого ж за мене немає на білому світі. Їжі в землі, дійсно, достатньо, але на моє нещастя Сонце позбавило мене сили, і їжа не йде мені на користь. І все тому, що я не погодився очищати повітря.
  • Що ж нам робити? - спитала Водорість.
  • Що робити? - загадково усміхнувся Гриб. - А ти подумай.

Водорість замислилася.

  • Треба звернутися до Сонця? - сказала вона. - Ти попроси в нього пробачення, і воно подарує тобі силу, а я спробую випросити для себе коріння.
  •  Безнадійна річ! - відповів Гриб. - У мене є краща ідея!
  • Яка? - поцікавилась Водорість.
  • Давай дружити, - швидко відповів Гриб. - Ти розумієшся із Сонцем, а я із землею, і будемо мінятися, я тобі їжу, а ти мені - силу Сонця. Розумієш?
  • Як же ми будемо жити разом? - задумливо спитала Водорість. - Ти звик до землі, а я живу у воді. Якщо підемо до води - ти пото­неш, якщо вийдемо на суходіл - я засохну і помру.
  • Не занепадай духом, - усміхнувся гриб. - Жити будемо в будь- якому місці, де є волога.
  • У такому разі я згодна! - радісно відповіла Водорість.

 З того часу гриб і водорість живуть разом. Вони так здружилися, що не можуть існувати один без одного. Допомагаючи водорості, гриб витягає з-під землі воду і мінеральні солі. Водорість, у свою чергу, віддає йому частину сили, яку отримує від Сонця. Гриб і во­дорість, уклавши союз, так потоваришували, що їх навіть стали на­зивати на одне ім’я - Лишайник. Саме із цим незвичайним організмом ми сьогодні і ознайомимося.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

Лишай­ники - це особливі симбіотичні ком­плекси грибів (відомо близько 20 тис. видів грибів) з водоростями (переважно зеленими) або ціанобакте­ріями (відомо  понад 150 видів, які можуть входити до складу лишайників) .

Внутрішня будова.

http://8next.com/uploads/fotos/biol6kostikov/541.pngУ зрізі видно, що переплетені гіфи гриба утворюють верхній коровий шар (може бути яскраво забарвлений в різні кольори завдяки пігментам, що містяться в гіфах та водоростях), а час­то й нижній коровий шари. Усередині лишайнику гіфи переплетені не так щільно й утворюють його серцевину, де розташовані клітини водорості або ціанобактерії. Від нижнього коро­вого шару можуть відходити окремі гіфи, що виконують роль ризої­дів - слугують для прикріплення до поверхонь.

 

Листуватий лишайник золотянка нагадує яскраво-жовту прирослу до кори дерева пластинку з розсіченими округлими лопатями та дрібними помаранчевими, схожими на блюдця, дисками на поверхні. Пластинка — це вегетативне тіло лишайнику, а диски — це його плодові тіла. Під мікроскопом мож­на зазвичай розрізнити верхній та нижній шари на­зиваються корові, вони утворені щіль­но притиснутими гіфами. Під верхнім коровим шаром добре помітно водорос­тевий шар, який складається з округ­лих клітин зеленої водорості, що пере­плетені безбарвними гіфами. Між водоростевим шаром та нижнім коровим шаром знаходиться серцевина, де гіфи розміщуються пухко. Від серцевини та нижнього корового шару відходять пучки безбарвних гіф, за допомогою яких тіло лишайнику прикріплю­ється до «деревної кори».

 

За особливостями зовнішньої будови тіла лишайники ділять на три групи:

А) накипні лишайники нагадують щільну кірку чи наріст, щільно приростає до стовбурів дерев, каменів, невибагливі та найпоширеніші серед лишайників (лецидея, лека нора, калопоака, аспіцілія);

Б) листуваті лишайники  нагадують листкові пластинки з розсіченими чи лопатевими краями, до поверхонь кріпляться своєю звуженою частиною.

В) кущисті нагадують прямостоячі або звислі розгалужені чи нерозгалужені кущики (бородач).

 

     Ростуть лишайники дуже повільно, за рік вони збільшуються лише на декілька міліметрів, листуваті та кущисті лишайники ростуть швид­ше, ніж накипні. Живуть лишайники довго - десятки та сотні років.

Цетрарія ісландська здебільшого зростає на ґрунтах соснових лісів або на болотах серед мохів, пармелія борозенчаста та ксанторія (настінна золотянка) надають перевагу стовбурам дерев, лецидея заглиблена оселяється на камінні, дерматокарпон річковий живе у воді, не зрос­тається з ґрунтом і може поширюватись вітром з одного місця на інше аспіцилія їстівна.

Необхідними умовами життя є світло і хоча б інколи — атмосферна волога.

 

Деякі лишайники занесені до Червоної книги України. Най­більша їх кількість — це лишайники, які зустрічаються у степах на ґрунті та на корі старих дерев у Карпатах та Криму. Основні заходи щодо охорони цих видів — недопущення розорю­вання осередків степів, які залишилися на схилах балок, та повна заборона вирубання лісів.

 

Вегетативне розмноження відбувається ділянками тіла:

- з'являються різно­манітні за формою вирости верхнього корового шару - спеціальні утвори (клітини водоростей, які оточені гіфами), сильний вітер, рясний дощ або тварини обламують і поширю­ють їх;

- у серцевин­ній частині формуються мікроскопічні кульки, які складаються з однієї чи декількох клітин водорості, оточених гіфами гриба, після дозрі­вання вони розривають коровий шар лишайнику і виходять назовні у вигля­ді порошкоподібного нальоту.
Статеве розмноження лишайників забезпечується формуванням особливих спор (гриб може розмножуватися без участі водорості — за допомогою спор в мікро­скопічних плодових тілах), у сприятливі умовах у спорі проростає гіфа, гіфи ростуть в усіх напрямках, доки не знайдуть потрібний вид водорості чи ціанобакте­рії, обплутують водорість чи ціанобактерію та утворюють тіло лишай­ника.

                         Значення у природі:

- сприяють формуванню первісних ґрунтів для оселення вищих рослин;

- є їжею для багатьох видів тварин: комах, копитних (північні олені живляться кладонією, її називають ягель або «оленячий мох»);

- у пустелях лишайники закріплюють піски, гальмуючи або зо­всім припиняючи наступ дюн на родючі землі

                         Значення у житті людей:

- з кущистих лишайників у деяких північних країнах виготовляють борошно і випікають хлібці;

- є засобами народної медицини при лікуванні застуди та кашлю;

- лишайникову кислоту використовують для виробництва деяких лікарських препаратів, у тому числі й антибіотиків;

-  у північних країнах промислово заготовлюють дубовий мох, його хімічні речовини використовуються в парфумерії як закріплювачі ароматів;

-  використовують для визначення віку гірських порід або кам'яних споруд;

- визначають ступінь забруднення повітря (при слаб­кому атмосферному забрудненні зникають кущисті лишайники, при середньому — листуваті, а при сильному — накипні);

- цетрарію ісландську та аспіцилію їстівну людина вживає в їжу;

- отримують барвники у парфумерній та медичній промисловості;

- лишайники можуть знищувати хвороботворні мікроорганізми та гальмувати розвиток ракових пухлин.

 

V. Узагальнення та систематизація знань

Задача 1. З кормів, що їх з'їдає один полярний олень за рік, 2/з припадає на лишайники. Яку масу лишайників споживає один олень упродовж року, якщо щодоби він з'їдає 34 кг корму?

Розв’язання:

34 • 365  = 12410 (кг) з’їдає корму за рік.

12410 : 3 • 2 = 0,8273,333 ≈ 0,8274 (кг) припадає на лишайники.

Відповідь: 0,8274 кг

 

Задача 2. Характерна особливість лишайників — дуже повільний ріст. Виміри засвідчили, що накипний лишайник, який росте на скелі, щороку збіль­шується в діаметрі на 0,25 мм. Визнач вік лишайника, якщо його діаметр досягає 8,5 см.

Розв’язання:

Оскільки 8,5 см = 85 мм, тоді

85 : 0,25 = 340 (р.) вік лишайника.

Відповідь: 340 років.

 

VІ. Підведення підсумків уроку

Обговорення та виставлення оцінок

 

ІV. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Левкова Лариса Валентинівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
24 липня 2018
Переглядів
3362
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку