Урок "Література рідного краю №2. Т. Г. Шевченко і рідний край. (Образ Кобзаря у творах земляків)"

ПЛАН-КОНСПЕКТ

УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ПЕРЕБІГ УРОКУ:

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (2 хв.).

• «Питання ‒ відповіді»

1. Назвати роки життя Т. Г. Шевченка.

2.  Які поезії поета ви знаєте?

3.  Кого ви знаєте із письменників Перечинщини, Закарпаття?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (1 хв.).

• Слово вчителя.

Учні, на попередніх уроках ви вивчали творчість Тараса Григоровича Шевченка, а чи знаєте ви, про те, що його вірші надихали  і надихають митців слова до творчості, вони звертаються до проблем, порушуваних Кобзарем, пишуть на ті ж чи подібні мотиви. Для того, щоб поглибити знання про Т. Г. Шевченка та більше дізнатися про письменників рідного краю, які зазнали впливу Кобзаря, нам з вами слід звернутися до їхньої творчості. До того кожен патріот своє країни повинен знати своїх земляків.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЕПІГРАФА УРОКУ (3 хв.).

• Слово вчителя.

У Мóринцях, в хатині бідній

Іще давним-давно, колись

Малесенький Тарас Шевченко

В сім’ї кріпацькій народивсь.

Важким було життя хлопчини:

Усюди злидні, біднота,

Батьки на панщину ходили,

А він сидів у бур’янах.

Він малював свою хатину,

Як сонце сходить за селом

І мріяв про життя щасливе,

У що вкладав свою любов.

В душі його бриніла пісня,

І він співав, ковтаючи сльозу,

Про світ важкий, в якому жити тісно,

Про гірку долю і про сироту.

Роки минули з того часу,

Тарас помер, та тільки не вірші,

Які ще з раннього дитинства

Живуть у кожного в душі.

Літературна Шевченкіана нараховує сьогодні велику кількість різноманітних віршів, балад, поем, оповідань і повістей, романів і драматичних творів, у деяких автори художнім словом намагаються оживити добу і образ, передати любов і шану до нього нових і нових поколінь.

До постаті великого українського Кобзаря звернулися і письменники Закарпаття, присвятили йому чимало своїх творів. Шевченкові вірші глибоко засіли у їхніх душах і вилилися у їхніх поетичних та прозових перлинах. Сьогодні, ми з вами познайомимося із декількома митцями слова, а також будемо працювати над стіннівкою до святкування Шевченківських днів. Ті вірші, які ми сьогодні читатимемо, є роздруковані на картках і ми по черзі будемо клеїти їх на ватман.

• Робота в зошиті

Учні записують дату, тему, епіграф до уроку.

ІІІ. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК (35хв.).

• Історична довідка.

У роки життя і діяльності Т. Г. Шевченка Закарпаття знаходилось під владою Австро-Угорщини. Є припущення, що вперше на Закарпаття принесли полум’яні вірші Шевченка солдати-українці, коли навесні 1849 року стотисячна російська армія на чолі з генералом Паскевичем вступила в Карпати. Адже «Кобзар», виданий у Петербурзі в 1840-1844 році, користувався широкою популярністю серед народу.

Відомо, що ще в XIX ст. у жителів Перечина Марії та Івана Івановчиків зберігалося перше петербурзьке видання «Кобзаря». Книга могла потрапити на Закарпаття через Галичину, а також через Прагу.

З ім’ям Шевченка і його творами могли бути знайомі закарпатські письменники XIX ст. О. В. Духнович і О. І. Павлович. Навіть «Последняя песня» Духновича перегукується з Шевченковим «Заповітом».

Певну роль у популяризації творів Шевченка в Галичині і на Закарпатті відіграло Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка, засноване у Львові в 1873 році.

«Кобзар», виданий у Києві, було знайдено в 1913 році у великобичківського селянина Василя Божука.

Поширювалися в народі навіть пісні на слова Т. Г. Шевченка. У збірнику закарпатського вчителя Михайла Врабеля «Русский соловей» є багато пісень, що набули місцевого колориту або переробки.

Поширювалися твори Шевченка через періодичні видання, на сторінках яких вони друкувалися. Привозили їх книгоноші з Москви, Києва, Петербурга. Відбувається еміграція закарпатців у Росію та на Східну Україну, а також приїзд на Закарпаття російських та українських культурних діячів.

• Робота у зошиті

‒ Перше видання «Кобзаря» на Закарпатті було відомим у XIX столітті.

‒ Знайомство відбувалося такими шляхами: через періодичні видання, еміграцію

закарпатців, приїзд на Закарпаття російських та українських культурних діячів.

• Слово вчителя

Вплив Т. Шевченка помітний у творчості В. Гренджі-Донського, що народився у Міжгір’ї. Він у 20-30 рр. займає помітне місце в літературному процесі Закарпаття. Він один із перших на Закарпатті звернувся до художнього осмислення образу Т. Шевченка. Про любов закарпатців до Шевченка, писав В. Ґренджа-Донський, свідчить те, що багато батьків давали новонародженим ім’я Тарас, у кожного свідомого селянина висів на стіні портрет поета, «не завжди парадний, бо такі портрети видавати було нелегко, а то й грошей не було, може це була вирізка з календаря або книжки, але це був Шевченко… Він був свій у своїй хаті, наперекір усім офіційним і неофіційним заборонам». Завжди знаходив місце між портретами найближчих і найдорожчих для господаря людей.

В 1926 р. з’явився його вірш «Пробудивсь в могилі пророк незабутній», де закарпатський поет звертається до пам’яті Шевченка, шукаючи в ньому духовну опору і віру в те, що самі закарпатці не зостануться у визвольнім поході. В. Гренджа-Донський підкреслює надію краян на Україну, з якої прийде підтримка в здобутті омріяної свободи.

Поезію В. Ґренджі-Донського «Пророкові ‑ Великому Кобзареві» умовно можна поділити на дві частини: 1) роздуми Т. Шевченка над долею українського народу; 2) вплив поетового Слова на духовне відродження нації.

У вірші «Могила пророка» йдеться про те, що для знедолених Шевченко порадник і вчитель, вони йдуть до поета з молитвами і скаргами, його життя і творчість надихає їх на боротьбу проти чорних круків і гайвороння, що уособлюють злі сили. Скривджений люд звертається до поета-пророка з проханням дати мужності і стійкості, щоб загоїти рани, забути кров, руїни. Шевченко, збудившись у могилі, мовить вільним могутнім вітром. Що символізує рух, оновлення життя і сподівання на кращу долю.

У вірші «Великий наш Тарас» письменник висловлює почуття вдячності землі, що народила такого люблячого і нескореного сина, який будив «сплячу Україну». Йому хотілося б стати пташкою, щоб облетіти усі ті місця, де бував Тарас, пройти його тернистими стежками.

• Робота у зошиті

Образ Кобзаря у творах земляків:

1. В. Ґренджа-Донський («Могила пророка», «Пророкові ‑ Великому Кобзареві», «Пробудивсь в могилі пророк незабутній»). Поезію В. Ґренджі-Донського «Пророкові ‑ Великому Кобзареві» умовно можна поділити на дві частини: 1) роздуми Т. Шевченка над долею українського народу; 2) вплив поетового Слова на духовне відродження нації.

• Слово вчителя

Софія Бобела ‒ поетеса із Мукачівщини, яка свого часу працювала у нашій школі теж має поезії присвячені Тарасу Григоровичу: «І прийдемо в Канів» та «Вклонімось всі» (читання поезії, вклеювання його на ватман-стіннівку).

Народна творчість Кобзаря мала вплив також на творчість закарпатського письменника Олександра Маркуша (1891‒1971). У 1925 році в Ужгороді вийшла перша збірка його гумористичних оповідань «Виміряли землю». На цих творах відчутно вплив Шевченкової сатири.

Митці Закарпаття щиро вітали відкриття пам’ятника Шевченку в Ужгороді. У віршах «Чекаємо Тараса» Ю. Керекеша, «Кобзар до Ужгорода йде» Ю. Шкробинця домінує святковий мотив радості і надії. У вірші Ю. Керекеша його творять повтори слів і рефрен. Перша і остання строфа вірша починається словами «Кобзар до Ужгорода йде». Довгожданий прихід Тараса у Карпати ліричний герой Ю. Керекеша сприймає як величне свято. Його, сина степів і гір, зве у Карпати Духнович, «улін йому несе Довгович» (учитель читає вірш Ю. Шкробинця «Кобзар до Ужгороді йде», вклеює на стіннівку).

• Робота у зошиті

2. Софія Бобела («І прийдемо в Канів», «Вклонімось всі»).

3. Олександр Маркуш («Виміряли землю»).

4. Ю. Керекеш («Чекаємо Тараса»).

5. Юрій Шкробинець («Кобзар до Ужгорода йде»).

• Фізкультхвилинка

У роботі  всі стомились,

Адже добре потрудились.

Тож давайте для розрядки

Зробим кілька вправ зарядки.

Руки ‒ вгору, руки ‑ вниз,

На сусіда подивись.

Руки ‑ вгору, руки ‑ в боки,

І зроби чотири кроки.

Раз ‑ присіли, два ‑ устали,

Пострибали, пострибали.

За столи тепер сідаймо,

Й працювати починаймо.

• Слово вчителя

Василь Вовчок ‒ письменник Закарпаття, який народився у Хустському районі. У його поетичній скарбничці можна відшукати поезію, яка називається «Тарасе любий, батьку наш» (учень читає вірш і вклеює на стіннівку).

Життєвою правдою привертає увагу оповідання П. Гойди «По гриби». Автор тепло розповідає про простих сільських хлопчиків, які вирішили назбирати грибів і на виручені гроші придбати портрет Кобзаря.

Книга Миколи Гнатюка «І нині, і присно…» розпочинається поезією «Скажи, Тарасе!». Цікавим тут є те, що останній рядок у перших чотирьох строфах ‒ це рядки із вірша Кобзаря. І якщо прочитати тільки їх, то вийдуть всім відомі рядки: «Реве та стогне Дніпр широкий / Сердитий вітер завива // Додолу верби гне високі / Горами хвилі підійма» (учень читає вірш і вклеює на стіннівку).

«На Тарасовій землі» ‒ саме таку назву має вірш нашого земляка, уродженця Перечинщини Юрія Шипа (учень читає вірш і вклеює на стіннівку). Ще у цього письменника є поезія «Кобзар до Ужгорода йде», яка була написана до дня відкриття пам’ятника Шевченку в Ужгороді (учитель читає вірш і вклеює на стіннівку).

Образ великого пророка немеркнучий, він не перестає хвилювати, з кожним роком поповнюється Шевченкіна новими мистецькими дарунками таких діячів слова нашого краю: Петра Скунця, Юрія Шипа, Юрія Керекеша, Івана Чопея, Василя Вовчка, Йосифа Збіглея, Василя Вароді, Юрія Шкробинця та ін.

• Робота у зошиті

6. Василь Вовчок («Тарасе любий, батьку наш»).

7. П. Гойда («По гриби»).

8. Микола Гнатюк («Скажи, Тарасе!»).

9. Юрій Шип («На Тарасовій землі», «Кобзар до Ужгорода йде»).

10. Іван Козак («Вічний, як народ», «Великому Кобзареві», «Дум неспокій»).

11. Петро Скунць («Тарас», «Вічна Катерина»).

12. Лідія Повх («Вже тихо відсвятковано Шевченка…»).

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ (2 хв.).

• Рефлексія. «Незакінчене речення».

‑  На сьогоднішньому уроці для мене найбільшим відкриттям було… .

‑ Удома я розповім батькам (сестрі, брату) про... .

• Слово вчителя.

Закарпатську шевченкіану представляють твори поетів різного рівня. Ми зосередили увагу на кращих. Мине час, закарпатську шевченкіану поповнять нові твори, можливо, і когось із вас, кожен митець буде відкривати Шевченка по-своєму. Шевченко ‒ поет для усіх часів. Він, за словами Т. Салиги, ‒ «невичерпальний».

VІІ. ОЦІНЮВАННЯ (1хв.).

Наша мандрівка сьогодні скінчилась,

Всі ви, я бачу, дуже втомились,

Тож роздаю вам очікувану нагороду ‑

Гарні оцінки за плідну й сумлінну роботу.

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ( 1хв.).

Повторити матеріал підручника (с. 196‒209).

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бобела С. І. Щиросердна розмова: Поезії / С. І. Бобела. ‒ Ужгород, 1999. ‒ С. 14, 28.
2. Варзацька Л. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засади / Л. Варзацька // Дивослово. ‑ 2005. ‑ № 2. ‑ C. 5‑19.
3. Вароді В. І. З висоти соколиного лету: Вибрані твори / В. І. Вароді. ‒ Ужгород, 2003. ‒ С. 36‒37.
4. Вовчок В. Ю. Де сонце котиться верхами: Вибрані поезії / В. Ю. Вовчок. ‒ Ужгород, 2003. ‒ С. 161.
5. Гнатюк М. М. «І нині, і присно…»: Поезії та пісні / М. М. Гнатюк. ‒ Ужгород: Закарпаття, 2001. ‒ С. 5, 281, 300‒302, 304‒307.
6. Ірлявський Іван. Брості / Упорядкування, вступна стаття та примітки Д. М. Федаки. ‒ Ужгород: ВАТ «Видавництво «Закарпаття»», 2002. ‒ С. 41.
7. Керекеш Ю. Клятва Тарасові / Ю. Керекеш // Новини Закарпаття. ‒ 1989. ‒ Березень.
8. Кобцев Д. А. Інтегроване навчання на уроках української мови: англійська мова, російська мова, українська література, зарубіжна література, історія України, етика / Д. А. Кобцев. ‑ Х.: Вид. група «Основа», 2010. ‑ 299 с. 
9. Лісовий П. Т. Г. Шевченко і Закарпаття / П. Лісовий // Закарпатська правда. ‒ 1989. ‒ Березень.
10.  Козак І. Ю. Великому Кобзареві / І. Ю. Козак // Народне слово. ‒ 1999. ‒ 6 березня. ‒ С. 4.
11.  Козак І. Ю. Вічний, як народ / І. Ю. Козак // Народне слово. ‒ 2004. ‒ 20 березня.
12.  Козак І. Ю. Дум неспокій (до дня перепоховання Т. Г. Шевченка на Чернечій горі) / І. Ю. Козак // Народне слово. ‒ 2006. ‒ 27 травня. ‒ С. 1.
13. Козак М. Шевченківські мотиви в ліриці поетів Закарпаття 20‒30-х років ХХ ст. / М. Козак // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Філологія. Соціальні комунікації. ‒ Ужгород: Говерла, 2014. ‒ Вип. 1(31). ‒ С.104‒106.
14.  Кравченко Л. П. Сучасні комп’ютерні технології на уроках філології / Л. П. Кравченко // Вивчаємо українську мову та літературу. ‑ 2005. ‑ №17‑18 (57‑58), червень. ‑ С. 9‑13.
15.  Повх Л. Дощі і стіни: Поезії / Л. Повх. ‒Ужгород: Видавництво «Карпатська Вежа», ‒ 2005. ‒ С. 8.
16.  Сиденко А. Ігровий підхід у навчанні / А. Сиденко // Народна освіта. ‑ 2000. ‑ № 8. ‑ С. 134‑137.
17.  Скунць П. М. Нічні портрети: Поезії / П. М. Скунць. ‒ Ужгород: Карпати, 2003 ‒ С. 37‒42.
18.  Скунць П. М. Твори. Книга І / П. М. Скунць. ‒ Ужгород: Ґражда, 2007‒ С. 143.
19.  Ференц Н. Творчість Шевченка в рецепції письменників Закарпаття / Н. Ференц // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Філологія. Соціальні комунікації. ‒ Ужгород: Говерла, 2014. ‒ Вип. 1(31). ‒ С. 256‒257.
20.  Шип Ю. В. Журба над криницею. Поезії та пісні / Ю. В. Шип. ‒ Ужгород, 1997. ‒ С. 124‒127.