Урок літератури рідного краю. Іван Керницький «Різдвяна казка».

Урок літератури рідного краю. Іван Керницький  «Різдвяна казка».

Мета: зацікавити учнів особою письменника отчого краю та його творчістю, ознайомити зі змістом  твору «Різдвяна казка»; розвивати навички виразного читання, формувати вміння дати власну оцінку вчинкам героїв твору, виховувати любов до «малої батьківщини», її минулого, земляків.

Цілі: а) Учні знатимуть: цікаві факти з біографії І. Керницького, зміст твору «Різдвяна казка», основну думку твору.

          б) Учні вмітимуть: виразно читати, переказувати уривки з твору; створювати словесні портрети казкових героїв, давати власну оцінку їхнім вчинкам.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет письменника, текст твору «Різдвяна казка», ілюстрація до твору.

Методи, прийоми і форми роботи: виразне читання, переказування, словесне малювання, бесіда, інсценування.

І Пролог

Вступне слово вчителя .

 Починаю урок із Господньою Ласкою, чистим серцем здоров’ю гостей і діток. Запах зілля й колосся із рідного краю хай поможуть нам вдало провести урок.

(Звучить музика: І куплет пісні «Чом, чом , чом земле моя»)

Учні 5 класу

1 уч. Є щось святе в словах «Мій рідний край».

         Для мене – це матусі пісня ніжна

         І рідний сад від квіту білосніжний

         І той калиновий у тихім  лузі гай.

2 уч. Для мене – це твої стежки й мої

         В містах і селах стоптані з любов’ю     

         Й пісень людських прозорі ручаї –

         Усе, що серцю рідне невимовно.

3 уч. Його історія … В ній стільки гіркоти.

         І тим рідніш мені ти краю рідний,

        Що вже назад поламані мости

        І день встає, як райдуга погідний.

                                                        (Л. Костенко)

(Звучить музика: ІІ куплет пісні «Чом, чом , чом земле моя»)

Учні 6 класу

1 уч. Земле рідна! Мозок мій світліє,

          І душа ніжнішою стає,

          Як твої сподівання і мрії

          У життя впиваються моє.

2 уч. Я живу тобою і для тебе,

         Вийшов з тебе, в тебе перейду.

         Під твоїм високочолим небом

         Гартував я душу молоду.

(Звучить пісня «Чом, чом, чом земле моя» ІІІ куплет)

7 клас

1 учень

Рідний край… Починається він від батьківського порога, стежини, маминої вишні в саду.

2 учень

Людина повинна пам’ятати завжди: звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову і звичаї.

3 учень

Ми всі з вами український народ, який складається з родин, малих і великих, дружніх і працьовитих. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел так і наша Україна – мати збагачується родинами і сім’ями.

(Звучить пісня 3 ст.)

4 учень

Про вихідця з простої селянської родини піде наша мова. Кажуть, що великі уми народжуються в селі, а помирають в Парижі. Якраз так сталося з нашим земляком Іваном Степановичем Керницьким, письменником отчого краю, майстром новел та оповідань.

 (Звучить пісня 3 ст.) 

ІІ  Бібліографічні відомості.

Місцем появи на світ І. Керницького доля вибрала село Суходіл. Тут, у Суходолі, Божою волею майбутній письменник побачив світ 12 серпня 1913 року. Його назвали Іваном на честь діда по батьковій лінії.

Батько Керницького винаймав у селі хату, у якій організовував торгівлю. Сім’я жила у цій хаті – крамниці. Проте в Суходолі вини довго не проживали. Степан Керницький повернувся з фронту Першої світової війни, коли Іванові йшов шостий рік. Справи торговельні йшли погано, тому сім’я залишає крамницю і пересиляється в село Водники-рідне село матері Івана. У цьому селі Іван закінчив 4 класи початкової школи.

 З Водник вирушив до Львова,навчається у народній школі ім. Бориса Грінченка, записався до торговельної школи. Проте хотів стати письменником, тому списував власноробні зошити своїми оповіданнями. А ще працював редактором журналу « Наш прапор «.У Львові вийшли друком збірки творів « Святославські вогні», «Мій світ»,

 « Село говорить» .Творче життя перервала війна.У 1949р.переїжджає до Нью-Йорку(США),де залишається до свого останнього дня(помер 15 лютого 1984р.).За час життя в еміграції письменник створює збірки «Циганськими дорогами», « Перелітні

 птахи  » ,«Герой передмістя», «Будні і неділя». Він мріяв повернутися на Україну. Наш земляк стверджував: « Моя Батьківщина буде близько мені і зо мною, і я відчуваю її благословення, як останній  дотик материнської долоні на моїй голові ».

ІІІ. Робота над текстом твору.

 Учитель читає напам’ять початок твору..

Була Різдвяна ніч у місті Нью – Йорку. Василько спав біля ялинки, і ялинка спала.

Так, Василько спав, але не спали його іграшки.

 Учні читають уривок у якому йдеться про іграшки Василька.

 Інсценування

«Підготовка до Свят - Вечора»

І дівчинка

Сипле, сипле, сипле сніг,

Мов метелики сріблисті,

Сніжиночки біленькі, чисті,

Тихо сипляться до ніг,

Сипле, сипле, сипле сніг.

Хл.

Тихо, легко і спрокволя,

Покриває все довкола,

Ні стежок, ані доріг,

Сипле, сипле, сипле сніг.

Хл.

Ой, як ви гарно прочитали.

Чи є щось на світі краще

Від зимового вечора?

Хл.

Не зимового вечора, а українського Свят – Вечора. Коли мати з батьком готують оселю, дванадцять страв, а маленькі колядники зі срібними дзвіночками вирушали звеселяти кожну оселю колядкою і щедрівкою.

(Входить мати)

Мати.

Нині, діти Свят – вечір,

Та блага година,

Коли породила Діва

Господнього сина.

Син

Глянь, матусю, крізь віконце,

Он там зірка встала

Та сама, що над Ісусом,

Промені зливала.

Мати

Бачу, синку. Он там світить

Близенько могили,

Де стрільчика молодого

Спати положили.

Як упав він край дороги,

Серед мук і болю,

За рідний край і за народ,

І за його долю.

 Діти, ось у таку днину І. Керницький написав оповідання для вас «Різдвяна казка». Доля так розпорядилася, що Іван Керницький змушений був покинути село, в якому народився Суходіл, село, в якому пройшло його дитинство, Водники, рідну землю Україну. Але письменник повертається до своєї Батьківщини у своїх творах, він пише про звичаї, традиції, історію свого народу.

Хоче навчити школярів живої народної мови, привернути вашу увагу до звичаїв і традицій і просить примножувати їх.

Аналіз оповідання.

. Словникова робота.

 Дзигар- годинник.

 Віче-зібрання, збори.

Летуни-пілоти, ковбої-пастухи, що пасуть стада коней на степових просторах західних штатів США.

Могікани – група племен, що жили в Південній Америці.

Одідичити – тут «успадкувати».

. Словесне малювання.

(учні записують зовнішність запорозького козака).

. Переказування уривку від

«Першим відважиться заговорити…» до «… це найбільша чеснота кожного лицаря».

. Учні виразно читають закінчення казки.

. Бесіда за змістом казки.

• Як ви гадаєте, чому письменник пише про українців– емігрантів.
• Як маленький козачок потрапив до Василька?
• Що нового дізналися про козаків?
• Чому козак не хотів стріляти в голову клоунові?  Чи правильно він робив?
• Як розуміти слова «шляхетне серце»?
• Що є найбільшою чеснотою кожного лицаря?
• На які надії ви сподіваєтеся у Свят-Вечір?

ІV   Підсумок уроку

• «Незакінчене речення»

1. «Різдвяна казка» І.Керницького допомогла мені зрозуміти,що…
2. Цей твір вчить нас бути…
3. І.Керницький у творі  «Різдвяна казка» пише…

V Оцінювання.

Які ви,діти,в мене молодці. Під час уроку ви працювали. Тому в журналі нині в вас будуть самі найкращі бали.

VІ  Домашнє завдання

Навчитися виразно читати твір «в ролях»,розказати «Різдвяну казку» батькам.