УРОК ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ
ТЕМА: “ПОЕТИЧНА СКАРБНИЧКА ЗВЯГЕЛЬЩИНИ”
МЕТА:
ознайомитися з творчістю поетів Звягельського району в рамках авторського проєкту “Літературна Звягельщина”, а саме — з поезіями Лариси Волкової, Яни Демчук, Марії Антонюк;
поглибити знання здобувачів освіти про літературний світ та митців рідного краю, крізь призму їхньої творчості побачити глибше красу людських почуттів, тонкощі стосунків, гармонію природи; заглибитися у філософію поетичного слова; вдосконалювати майстерність художнього читання та навички декламації;
розширювати літературний кругозір, виховувати гармонійно розвинену особистість, формувати почуття високого художнього та літературного смаку та інтерес до літератури.
Тип уроку: розвиток умінь та навичок на основі самостійно опрацьованого
навчального матеріалу.
Форма проведення: урок-відкриття
Обладнання і ТЗН: проектор, ноутбук, презентація до уроку, дидактичний
матеріал (тексти поезій для декламації, виставка збірок поетів Звягельщини, карта досягнень, відеоматеріали, картки оцінювання, сигнальні картки).
Воістину, вся цінність у вірша
Стає тоді, коли його читають,
Коли поміж рядків знаходять зміст
І через власні душі пропускають.
Поет — Читач: між них - незримий міст.
- Живе поезія, коли її читають!
Любов Грушник
Хід уроку:
І. Оргмомент:
1. Оргмомент:
-привітання, перекличка й налаштування на робочий лад;
- нагадування:“Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі, батькам або іншим законним представникам”.
2.Повідомлення теми, мети і плану уроку.
Нагадую вам про те, що протягом уроку ви маєте робити в зошитах довільний конспект: факти, що вразили, імена, що сподобалися, поезії, які викликали емоції тощо.
3. Перевірка домашнього завдання.(випереджувальне) Попереднє заняття у нас було присвячене прозаїкам Звягельщини (нагадайте, кому саме), а домашнім завданням було на сьогодні (наголосити, що воно випереджувальне) - відшукати інформацію на тему “письменники Звягельщини”. Тепер ви маєте із наявної інформації утворити хмару слів “ЛІТЕРАТУРНА ЗВЯГЕЛЬЩИНА”. (Принагідно наголошую, що поетами вважаємо тих, хто має друковані твори або в авторських, або у колективних збірках, і оприлюднює якісні, що відповідають загальноприйнятим літературним вимогам, твори).
В той час коли один ряд працює над хмарою, інший опрацьовує “Куб цікавинок”, на гранях якого розміщена інформація з цікавими фактами про літературне життя нашого краю за принципом “вигризених дірок” — тобто відсутні ключові слова: імена, події, цифри, дати тощо. Учень обирає сторону з фактами, які йому відомі, й дає відповідь, заповнюючи “вигризену дірку” в реченні достовірною інформацією.
Інформація, написана на кубі:
ЧИ ЗНАЄШ ТИ, ЩО
... на теренах Зягельщини наразі нараховується понад 30 поетів та прозаїків
... у самому Звягелі наразі мешкають двоє прозаїків усеукраїнського масштабу: автор-романіст Олена Волинська та майстер історичного роману Павло Правий
... Книги письменника-земляка Миколи Хомича є в багатьох парламентських бібліотеках світу, зокрема, у Бібліотеці конгресу США та бібліотеці Вселенського патріарха Варфоломія, а у 2016 р. на території гімназії №1 його коштом було встановлено пам'ятник Лесі Українці, а також започатковано міжнародний літературний конкурс «У пошуках літературних талантів»
... у нашому місті мешкає сучасний казкар Георгій Хіміч
... наймолодша письменниця нашого краю — Софія Сова — видала власну книгу у 10 років. Мешкає у Пилиповичах.
...наш край багатий на поетів-піснярів: це Петро Фатенко, Валентина Ксендзук, Сергій Руденко, Любов Ян і найвідоміший пісняр — Вадим Крищенко!
...літератори Лесиного краю мають власний альманах під назвою “Зерниця”
...Звягельщина має власні літературні зібрання, приурочені конкретним іменам: “Лесині джерела” та “Плеяда” — Лесі Українці, “Липневий янгол” — в честь Юрія Гудзя, “Був поет на землі, та в пам’ять пішов” — пам’яті Юрія Ковальського.
Учні тим часом зачитують створену на папері хмару слів, а тоді вчитель демонструє власну хмару на презентації та звіряє її з отриманою.
Вчитель: отож, ми наразі можемо порівняти ваші напрацювання за темою і дійсну кількість літераторів Звягельщини, а також почули інформацію про грані літературного життя нашого краю. Тож звідси напрошується висновок, що воно — дуже насичене подіями й багате іменами.
ІІ. Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок
4.Загальний огляд літератури рідного краю (вчитель): Загалом література Житомирщини досить насичена іменами та подіями. У самому ж Житомирі фактично безперервно діють останніх пів століття різноманітні літературні об’єднання, найвідоміше з яких — імені Бориса Тена — об’єднує навколо себе літераторів-професіоналів усієї області, а для літераторів-початківців існує літературне об’єднання імені Михайла Клименка, а ще — мистецька гільдія “Неабищо” для поетів та Міжнародне поетичне братство Юрка Гудзя. Має Житомирщина й власне відділення НСПУ, яке очолює письменниця Світлана Гресь і яке налічує майже три десятки досвідчених літераторів, у тому числі й зі Звягеля. Літературний альманах Житомирщини носить назву “Косень”, але існує ще й альманах “Оксія”. Цю інформацію, а також добірки творів письменників Житомирщини та Звягельщини зокрема, я відобразила у посібнику-хрестоматії “Літературне краєзнавство”, представленому на педвиставку “Сучасна освіта Житомирщини-2022” та оприлюдненому на освітньому порталі “На Урок”.
Останні десять років радують любителів художнього слова тим, що на літературному обрії нашого краю з’явилися нові імена, і кожне з них — маленьке відкриття. Пропоную вам познайомитися сьогодні з кількома із них та започаткувати разом “Поетичну карту Звягельщини”.
5. Відкриття 1. “Упізнай за твором особистість”: Лариса Волкова.
Учні спершу читають її вірші (випереджувальне завдання на сьогоднішній урок — навчитися декламувати поезії авторів, запропоновані вчителем).
Вірш 1:
Пахне матіола в мами на причілку,
І розносить вітер дим солодкий в даль,
Синьоокий липень грає на сопілку,
І прожитих років вже мені не жаль.
Тільки жаль, що в мами сивина на скронях,
і все більше втоми у її очах…
Знову носить вечір зорі на долонях,
щедро розсипає на Чумацький Шлях.
Стану біля хати, в небо задивлюся –
В тиші вечоровій зачаївся світ.
Я за тебе, мамо, богу помолюся:
Хай іще не в’яне матіоли цвіт!
Вірш 2:
я знаю: все мине,
Сніг вкриє падолист,
І буде мріять ліс
Про новий лист зелений.
І буде тільки клен,
Де ти чекав мене,
І буде тільки клен
Без тебе і без мене.
Вірш 3:
Любов, як повінь,
Змиє береги,
Затопить пінно
Сонні очерети,
Додасть тобі \чи муки, чи снаги,
І ти летиш,
і сам не знаєш, де ти.
І я не знаю,
в пеклі чи в раю?
То роздаю
усі дарунки світу,
А вже за мить -
на паперті стою,
Прошу тепла,
Щоб серце відігріти.
Вірш 4:
На порозі моєму — сніг,
Темні вікна в твоєму домі.
В перехресті вітрів і доріг
Ми з тобою іще не знайомі.
Десь ідеш, звівши комір пальто,
Від морозу ховаючи руки,
І зима ще мовчить, і не знає ніхто
Відстань зустрічі від розлуки.
Між самотніх думок і байдужих очей,
І не раз вже дійшовши до краю,
І тобі, і мені в цьому білому дні
Щось для щастя не вистачає.
Вчитель: тепер виконайте завдання “Впізнай за твором особистість”: створімо портрет поетеси з написаного нею за допомогою навідних запитань:
- яка тематика творчості автора?
- які враження отримали ви від почутого?
- чи сподобалася якась із поезій найбільше?
-яка з них, на ваш погляд, найяскравіша?
- який емоційний стан у вас після прослуханого?
-то якою бачиться-уявляється вам поетеса?
Учням пропонується кадр із фото Лариси Волкової та короткими відомостями з її біографії:
Народилася у 1968р. в селі Немильні. Закінчила місцеву школу, затим – кооперативний технікум.
Працює соціальним робітником. Має власну поетичну збірку.
(Висновок про те, чи вдалося відчути учням душу поетеси, “побачити” її особистість із її творів на основі запитань до теми)
6. Відкриття 2. “І ВИТОНЧЕНА ВИШУКАНІСТЬ СЛОВА: ДОМІНІКА ДЕМ”.
Вчитель: а зараз ми з вами відкриємо ще одне поетичне ім’я. У минулому це — медсестра дитячого відділення нашої лікарні, а нині — волонтер у Хорватії, куди виїхала у зв’язку з війною. Та спершу - хвилинка декламації (учні декламують поезії, підготовлені заздалегідь):
Вірш 1:
Намалювала дівчинка коня
Намалювала дівчинка коня
Блакитного, на аркуші з альбому:
Хвилястий хвіст, голівка, як горня,
Смородинові цяточки по ньому.
Тоненькі ніжки, наче в павучка,
Із вітром заграє кудлата грива,
Вчепила золотого п'ятачка
На кінський ніс малеча жартівлива.
Примружилася, ще взялась до фарб –
Блакитному коню потрібна хатка,
І обережно той вологий скарб
В кімнату понесла до свого татка.
Малесеньке сердечко: ...тук, ...тук, ...тук,
«Ой, таточку, я тут намалювала!...»
Скривився татко: «Що ж це за віслюк?
Яке по ньому лихо гарцювало?!»
Грайливий вогник потьмянів і згас.
Пішло дитя, згорнулося в калачик,
І хоч трималось (сором нити!) враз
Блакитний іноходець став як квачик.
А час спішив. Її дитинства мис
Ріка життя давно вже обігнула...
Дівча зросло і коник з нею зріс,
Хоча про нього й думати забула.
Не раз лягали трави у покіс,
(а косить доля хвацько, із розмахом…)
Аж чує, торохтить Великий Віз:
То Кінь Блакитний йшов Чумацьким Шляхом!!
...І слів забракло, і не стало слів,
Лишились ті, що падали рядками:
Уклінно прошу кожного з батьків:
Не називайте коней віслюками!
Вірш 2:
Буває, наші злети і падіння
Розмежувати владний тільки час...
Суспільство – дресироване створіння,
Що кориться простій команді:«Фас!»
Ніхто й нічого думати не стане, –
Розваг і хліба прагнули завжди,
Ті, що співають звечора осанну,
А зранку вже волають: «Розіпни!»
Загал людський не милує й не судить,
Він – виконавець присудів доби...
Найгірше рабство: «Що ж то скажуть люди…» –
З нас тяжко носить кожен у собі.
Невже такі смаки в нас стали бідні,
Чим не годуй – те будемо ковтать?!
Тож перед тим, як спалювати відьму,
Спитаймо, чи хоч вміє чаклувать…
Вчитель: - А тепер - сюрприз: відеопривіт від авторки.
На фото: Перегляд відео.
Вчитель: висновком до цієї частини хай буде те, що ви почуваєте зараз, після прочитаного і прослуханого.
Розкажіть, які емоції ви відчуваєте після відеопривіту; яка з поезій вам сподобалася більше? Чого навчають ці поезії? Чи згадаєте ви рядки з цих поезій у майбутньому, коли самі станете батьками, або коли доведеться протистояти принципу “а що скажуть люди”?
7. Відкриття 3. Марія Савчук і “Всеукраїнська поетична родина”.
Вчитель: - Пропоную прослухати вірші ще одної авторки-землячки.
- “Поетична хвилинка”
Вірш 1:
Серцю сумно. Стомлене.
Страх, самотність - стрілися.
Смак спотворено спомином.
Сотні снів скуйовджені,
стільки сили страчено...
Судження спустошені,
Слова стали справжніми.
Справедливість спізнилася...
Сама собі співатиму...
Спокій, світло - снилися.
Скільки сили — стоятиму!
Сонце сонне... Скотилося...
Вірш 2:
Я знову крапку виправлю на кому,
Все менше ставлю знаків запитання.
Відомо Богу лиш... І більш нікому,
Що нас чекає завтра на світанні...
Найбільш ціную теплоту із серця
І щирість слів, захованих в мовчанні.
Я вірю, нам усім своє вернеться,
Ціную кожну зустріч, мов останню.
Вірш 3:
Все буде добре...Трішки зачекаю.
Зберу всю силу волі в кулаку.
Все буде так, як має бути! Знаю!
Перетерплю у серці гіркоту...
Все буде вчасно... Бог не поспішає...
Ціную й миті ті, що під дощем...
Хоч, часом, душу смуток огортає,
Я вдячна тим, хто ділиться плащем
Все буде добре! Розійдуться хмари!
Залишу тугу тут, на аркуші...
І, знаєш, долі не страшні удари
Якщо є люди, рідні для душі
Вчитель: а тепер я хочу познайомити вас із авторкою наживо. Ось вона, серед гостей нашого уроку, - поетеса Марія Антонюк, бібліотекар за фахом із села Піщева. Запрошую Вас, пані Маріє, до розмови.
Мініінтерв’ю:
- Скажіть, які враження викликало у Вас прочитання Ваших поезій?
- Перед нами зараз — слайд із фотографіями. Розшифруйте, будь ласка, кожну світлину.(Поетеса розповідає про зародження на Звягельщині новітнього літературно-мистецького громадського об’єднання “Всеукраїнська поетична родина”, започаткованої нею у співавторстві з поетесою із села Токарева Ніною Бойко;
про Всеукраїнський літературно-мистецький фестиваль “Дзвін” у рамках діяльності “ Всеукраїнської поетичної родини” та про щорічний випуск “родинного” альманаху “СНІП” силами його співзасновників та про набуття широкої популярності об’єднання по всій Україні незважаючи на воєнний стан).
Вчитель: отож ми з вами, шановні учні, маємо змогу бути свідками зародження та успішного розвитку в Лесиному краї нового літературного об’єднання всеукраїнського масштабу. Мало того: перед нами зараз стоїть його засновниця, талановита поетеса тонкої душі. То які ваші враження від почутого? Яка з поезій припал вам до душі? Яка тематика творчості пані Марії? Чи співпадає її поезія з нею, як на Вашу думку? Чи видно у віршах душу поета?
8. Підбиття підсумків: Вчитель: - то що ж цікавого записано за сьогодні у ваших зошитах? (обговорення законспектованого).
Вчитель: - Пропоную тепер просигналити картками зеленого кольору, якщо ваша відповідь “Так”, і червоного — якшо відповідь “Ні”, відповідаючи на запитання:
- чи вдалося нам реалізувати задумане?
-чи стали для вас відкриттям імена, які прозвучали на уроці? Які це поети?
- чи вдалося вам відчути гамму почуттів, емоцій, настрій поезій?
-чи є поезії, які запали в душу?
-чи є бажання продовжувати знайомство з ЛРК саме в такому форматі?
Отож, ми сьогодні на уроці познайомилися з поетесами Ларисою Волковою, Домінікою Дем та Марією Антонюк, прослухали їхні вірші у різному виконанні й вирізнили з-поміж них ті, що “відгукнулися” кожному з нас особисто. Тепер ми розпочали поетичну карту Звягельщини, яка має наразі ось такий вигляд: за кольором сердечка біля кожного фото, співставивши його з сердечком-точкою на карті, ви тепер можете визначити географію нашого уроку: Немильня-Звягель-Піщів.
9. Оцінки (не оголошуються, інформація конфіденційна).
1о. Домашнє завдання вам сьогодні таке:
- виконати тест за матеріалами уроку, розміщений у класрумі, як і сам урок продубльовано там же;
- “Скарбничка імен”: за витягнутими жеребками з іменами поетів Звягельщини підготувати інформацію про них (короткі біографічні дані + 4 поезії автора): з отриманої інформації ми упорядкуємо мінізбірочку “Поетична карта Звягельщини”