Тема. «Життєвий і творчий шлях Миколи Хвильового (М.Фітільова). Провідна роль у літературно-мистецькому житті 1920-х років. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, дискусія 1925-1928 рр.»
Мета: ознайомити учнів із відомостями про життя та творчість письменника, розповісти про еволюцію його таланту, причини самогубства;
формувати ключові компетентності: вміння займати власну позицію у будь- якій ситуації, готовність до придбання нових знань, здатність самостійно й ефективно вирішувати проблеми в області навчальної діяльності, готовність проявляти відповідальність за виконану роботу;
виховувати сильними особистостями на прикладі життя письменника, патріотами, гуманістами.
Тип уроку: урок вивчення та первинного засвоєння знань.
Обладнання: портрет письменника, текст новели, підручник.
Методи та прийоми: словесні (інформативна бесіда), наочні (демонстрація відео), гра «Філфорди».
Форма організації пізнавальної діяльності учнів: фронтальна, індивідуальна.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Ми продовжуємо досліджувати феномен Розстріляного відродження. На попередніх уроках розглянули поетичне самовираження українських митців цього періоду, зараз ми поговоримо про Миколу Хвильового - українського прозаїка, поета, публіциста, одного з основоположників пореволюційної української прози, прихильника антропософських поглядів Освальда Шпенглера.
Зараз я продемонструю картинку, на якій розміщені літери. Це як гра у «Філфорди», вам потрібно серед цих літер знайти слова, які будуть ключовими для вивчення нового матеріалу.
КЛЮЧ (вапліте, новела, чекіст, добро, зло, роздвоєння, м'ята, трибунал, романтика)
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Діти, погляньте на портрет Миколи Григоровича Фітільова. Так-так вам не почулося Фітільова, адже справжнє прізвище Миколи Григоровича — Фітільов. Я пропоную зробити невеликий аналіз, тобто подивитися на портрет і описати, що ви відчуваєте дивлячись на портрет.
Микола Фітільов родом він із Харківщини, із сім’ї вчителів. У юнацькі роки поїздив Україною, працював на Донбасі та Півдні. Згодом був мобілізований до війська під час Першої світової війни і, зрештою, у 1921 році, остаточно переїхав до Харкова з дружиною та її донькою від першого шлюбу. Тим часом радянська влада починає впроваджувати політику українізації. Насправді ж українізація стане кінцем для багатьох українських митців, серед яких одним із перших був Микола Хвильовий.
Микола Хвильовий не з першої спроби ввірветься в літературу, але його прозова збірка «Сині етюди» стане феноменальною для тої епохи.
Повернімось до Харкова, який був столицею із 1919 року до 1934, тому культурне життя там активно розвивалося, особливо любили інтелектуали того часу відвідувати кав’ярню «Пока» задля творчого обміну й натхнення. Зараз таку назву мають креативний простір у Харківському літературному музеї та фейсбук-сторінка організації. Можливо, в один із таких візитів до кав’ярні Микола Хвильовий разом із друзями Олесем Досвітнім та Михайлом Яловим створять літературне угрупування «ВАПЛІТЕ», яке переймалося питаннями місця української літератури у світовому контексті і напрямів її подальшого розвитку. Саме тоді Хвильовий пише статтю «Про “сатану в бочці”, або Про графоманів, спекулянтів та інших “просвітян”», що розпочинає літературну дискусію, у якій Хвильовий та його прибічники відстоюють ідеї європейськості української літератури, її орієнтира на психологізм та повний відхід від провінційності, масовості та меншовартості. Ця дискусія спровокувала появу великої кількості дружніх шаржів на митців, які брали в ній участь. Наприклад, дружній шарж Казимира Агніта на Миколу Хвильового та його прибічника в поглядах Миколу Зерова. Вислів «Камо грядеши» означає «Куди йдеш». Хвильовий крокує в невідоме, але нове і світле. Це натяк на шлях розвитку української літератури. А головним її девізом став вислів «Геть від Москви, дайош психологічну Європу», який прямо Хвильовий не проголошував, але це випливало з його памфлетів.
Хвильовий був сам комуністом, але ідеї, у які він вірив, радянська влада знівелювала. Сам Сталін зреагував критично на статтю Хвильового «Московські задрипанки», що і стало в подальшому причиною самоліквідації «ВАПЛІТЕ».
Голодомор 1932–1933 рр., який на власні очі побачить Хвильовий, відвідавши українські села, дуже змінив його уявлення про радянську владу. А цензура та репресії культурних діячів призвели до зневіри.
13 травня 1933 року у своїй квартирі в будинку «Слово» — це будинок у Харкові, збудований спеціально для українських митців — Микола Хвильовий, зібравши друзів, вийшов у сусідню кімнату і скоїв самогубство, залишивши передсмертну записку.
Послухайте уважно предсмертну записку Миколи Хвильового (вчитель зачитує предсмертну записку Миколи Хвильового)
Арешт Ялового — це розстріл цілої генерації. За що? За те, що ми були найщирішими комуністами? Нічого не розумію. За генерацію Ялового відповідаю перш за все я, Микола Хвильовий. «Отже», як говорить Семенко... ясно...
Сьогодні прекрасний сонячний день. Як я люблю життя — ви й не уявляєте. Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число? Страшенно боляче.
Хай живе комунізм.
Хай живе соціалістичне будівництво.
Хай живе комуністична партія.
Р. S. Все, в тому числі авторські права, передаю Любові Уманцевій. Дуже прошу товаришів допомогти їй і моїй матері.
Микола Хвильовий. 13. V. 1933 р.
Важкий і болісний шлях прозрінь і розчарувань пройшов Хвильовий перш ніж усвідомити антигуманну, антинародну суть революції. Цей шлях – трагедія зневічених ідеалів.
Проблемне запитання: Як ви оцінюєте вчинок М. Хвильового? Що прагнув довести митець таким життєвим фіналом?
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Запитання на закріплення вивченого матеріалу.
1. Що зацікавило вас у біографії Миколи Хвильового?
2. В яких умовах формувався характер і світогляд письменника?
3. Розкрийте його ставлення до революції та громадянської війни.
4. Що вам відомо про літературну творчість М.Хвильового?
5. Чому письменник покінчив життя самогубством?
VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Дайте відповідь на запитання. Що із почутого на уроці справило на вас найбільше враження і чому?
Він був високоосвіченою людиною, грізним полемістом, ніжним ліриком, лагідним, люблячим батьком, завзятим мисливцем, чудовим знавцем мисливської зброї й мисливських собак, мав рухливі чорні брови, глибоко посаджені карі очі. Говорив хутко, нервово, сміявся щиро, дзвінко. Праве плече ледве помітно підсмикував, пальцем часто торкався носа. Одне слово, був звичайною людиною, у котрій жив, бунтував, сумнівався, боровся й утверджувався великий талант. Цей талант тягнувся до зір. Пам'ятаймо про це.
VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ