Урок літературного читання "Неповторний світ народної й літературної казки"

Урок позакласного читання

Тема: Неповторний світ народної  й літературної казки.

Мета: узагальнити знання учнів про казку як художній твір, проаналізувати вивчені казки, закріпити вміння розрізняти казку народну і літературну; допомогти учням усвідомити уявлення про добро і зло, красиве і потворне; створити атмосферу радості, насолоди від творчості; розвивати читацький інтерес; виховувати позитивні риси характеру, людину-гуманіста.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: пелюстки чарівної квітки, дитячі малюнки-ілюстрації, набір казкових речей.

Епіграф:

Казка кличе нас у мандри, велить бути в житті

сміливими і мудрими, долати перешкоди й біди і не

забувати добра світового, бо тільки цим і вимірюється

наша людська сутність.

Валерій Шевчук

 

Хід уроку

 

1. Організаційний момент

Учитель.

Встаньте, діти, усміхніться

І до сонця потягніться,

До сусіда поверніться,

Один одному всміхніться.

Гостей наших привітаймо

І навчання починаймо.

Учениця.

Ми вам раді, люди добрі,

І вітаєм щиро вас.

Всіх запрошуєм ласкаво

На урок у п’ятий клас.

 

2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

•    Вступне слово вчителя:

Затишно дітям в пазусі казок.

Отак би й слухав про царя Султана

Або, про те, як весело козак

Обманював турецького султана,

Про карих коней з полуменем грив,

Про чаклуна, що все на світі може.

І хто б вам що не говорив,

А згине зло і правда переможе!

 

Так сказала про казку відома українська поетеса Ліна Костенко. Ви перегорнули чимало казкових сторінок, які відкрили вам світ фантазії й мудрості нашого народу. І сьогодні ми знову вирушаємо у подорож по неповторному світу казок.

•    Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Епіграфом нашого уроку будуть слова Валерія Шевчука. Прочитайте і поясніть, як ви розумієте ці слова.

•    Представлення творчих груп.

Урок наш не зовсім звичайний. Протягом декількох тижнів ми з вами працювали над проектом «У світі казок». І сьогодні ми підводимо підсумки нашої роботи. Кожна група презентує і захищає свій проект. Проект готувався у складі 3 груп. Надаю вам можливість представитися.

(Кожна група декламує свою назву, девіз, представляє емблему).

1 група: «Казкові дівчата».

Девіз:

Ми гарні дівчата, казкові герої.

Усюди ми перші, усюди ми разом.

2 група: «Веселка».

Девіз:

Ми різнокольорові, дуже гарні, веселкові.

3 група: «Лускунчики».

Девіз:

Лускунчик завжди, він – навкруги.

Лускунчик на суші і на воді.

•    Рефлексія – очікування.

Вчитель.

Зверніть увагу на дошку. Як ви думаєте, що це? А що ж сталося з чарівною квіткою? Давайте відновимо її. У вас на партах лежать пелюстки, що розлетілися з квітки. Порадьтеся, поспілкуйтеся у своїй групі і на зворотній стороні напишіть свої очікування, сподівання від нашого уроку. Яким ви хочете бачити урок?

(Учні радяться у групах, пишуть свої очікування та сподівання; прикріплюють пелюстки до квітки, промовляючи сподівання).

3. Опрацювання навчального матеріалу. Презентація проектів.

•    Станція «Театральна».

Кожна група повинна була інсценувати найбільш цікаві уривки з казок чи підготувати виступ. Завдання для учнів: назвати автора, казку і героїв.

Її величність казка.

Доброго дня, любі діти! Я – Її Величність Казка. Я мандрую цілим світом. Але сьогодні вирішила завітати саме до вас, бо мої пташки сповістили мені цікаву новину – вони мені розповіли про те, що ви дуже розумні, допитливі, любите казки і багато їх знаєте. Це правда? Зі мною прийшли казкові герої, а ви спробуйте відгадати, хто вони і з якої казки.

Баба.

Не тримали сина й доні

Ми в своїх долонях,

Тож пішов дідусь у ліс,

Деревиночку приніс…

У колисочку поклала,

Цілу нічку колихала,

А на ранок в ній синочок

Та й відкрив розумні очка

Як же зветься це хлоп’ятко

Любі хлопчики й дівчатка?

(Івасик-Телесик)

Казка (Вказуючи на Пана Коцького):

Це кого ми зараз бачим?

Дуже хтось знайомий наче

Вигляд справді парубоцький.

Зветься казка ця…

(Пан Коцький).

Пан Коцький (тримає в руці рукавичку):

На дорозі це знайшов.

Це ж хатинка невеличка.

Ця хатинка, така мила,

Всіх у себе приютила:

Мишку, зайчика, лисичку,

Вовка, жабку невеличку,

І кабанчика-іклана,

І ведмедя-великана.

Ця хатинка невеличка

Зветься просто…

(«Рукавичка»).

Казка:

Хто до нас прийшов

Вередливий та пихатий?

Вередлива то Коза.

Ми у казці…

(«Дереза»).

Коза-Дереза:

Ой тримайте, ой, не можу,

Я примхлива, знає кожен…

Можу й не вередувати!

Дайте тільки пострибати.

Колобок:

А в якій казці дід Андрушка

Та мав бабу Марушку,

Доню гарну Мінку,

Ще й собачку Фінку,

Кицю Варварку та Мишку Сіроманку?

Це кого дід зростив –

Та й виросло диво з див!

Таке велике, мов хата,

Що не можна було його рвати?

Подумай не довго, а кріпко,

І відгадай. Це казка… («Ріпка»).

 

Ії Величність Казка.

Молодці, діти. Ви дуже добре впоралися з нашим завданням. А зараз спробуйте відгадати, з яких казок ці герої.

2 група інсценує уривок з казки «Мудра дівчина», 3 група – уривок з казки «Фарбований лис».

З’ясовуємо, що 1 група обрала тему: «Казки мого дитинства», 2 група – тему «Народні казки», 3 група – «Літературні казки».

•    Станція «Наукова».

А зараз ми заслухаємо доповідачів-літературознавців. Вони дослідили весь теоретичний матеріал і зараз нагадають вам про найголовніше, що ми вивчили за обраною кожною групою темою.

1 група

Звідки до нас прийшла казка? В одній древній африканській притчі, яка так і називається «Як з’явилися у людей казки», розповідається: Миша могла проникнути всюди. Вона була в палацах багатіїв і в оселях бідняків. Її маленькі блискучі очки стали свідками багатьох таємниць. Яким би надійним не було сховище, миша все одно туди проникла. І ось одного разу вона вирішила сплести собі казки із усього того, що побачила за все своє життя. Кожну казку миша одягала у яскраве плаття – чорне чи біле, червоне чи  синє. Так казки з’явилися у мишачій хаті. Своїх дітей вона не мала, і казки їй їх заміняли.

Одного разу отара овець проходила по тому полю, де була мишача хатка. І якась вівця вибила ногою двері мишачого дому. Казки вибігли з хати і розбіглися по всій землі.

І, дійсно, казки, як ви, діти, знаєте, - зовсім не витвори всевидющої миші і не чарівні створіння. Казки – це вигадані оповідання, які передаються протягом багатьох століть із роду в рід, з покоління в покоління. Тому вони увібрали в себе найхарактерніші і найгуманніші людські бажання, мрії, народну мораль, ідеали краси. Казкові оповідання доносять до нас досвід життя, мудрість багатьох поколінь, мрії про перемогу над злими силами, про щастя, котре кожен уявляє собі по-різному, відображають цілий світ поетичної вигадки нашого народу.

 

2 група

Казка – один з основних жанрів усної народної творчості, розповідний твір, у якому йдеться про вигадані події. Саме слово «казка» походить від слова «казати» - розповідати. У казковому світі живуть персонажі, створені народною уявою, наділені характерними національними рисами, тому вони й перемагають сили зла. Зазвичай у казковому світі торжествує Добро й Правда, усе закінчується щасливо.

Казка має свої особливості будови:

1. Типовий початок (зачин).
2. Основна частина.
3. Кінцівка.
4. Повтори, пов’язані з символікою чисел.

Є казки про тварин, соціально-побутові та фантастичні. Персонажі казок про тварин уособлюють певні риси характеру (хитра лисиця, боязкий заєць, вайлуватий ведмідь).

Особливостями фантастичних казок є сюжети про боротьбу зі змієм, добування предметів з чарівними властивостями (жива вода, меч-кладенець, шапка-невидимка). Героям фантастичних казок притаманна незвичайна сила, кмітливість, винахідливість, наполегливість у досягненні мети.

У центрі соціально-побутових казок – стосунки між людьми, багатство і бідність, чесність і непорядність, працьовитість і неробство, щедрість і скупість. Соціально-побутові казки, сюжети яких взяті з повсякденного життя, зосереджені на морально-етичних проблемах. Героями їх виступають бідний селянин, кмітливий наймит, мудра дівчина, персоніфіковані образи – Доля, Щастя, Горе, Правда, Кривда.

3 група

Народні казки часто надихали на творчість і письменників. Спираючись на кращі зразки народної творчості, черпаючи із цього безцінного джерела сюжети і мотиви, складали свої оригінальні казки письменники. Так виникли казки літературні, або авторські.

Літературні казки обов’язково мають ознаки народної казки: усталену композицію (традиційний зачин, кінцівку, повтори), переважно щасливий кінець. Як і в народних казках, дійовими особами в літературних казках є люди, тварини, рослини. Проте ці казки мають і свої особливості. Народні казки побутують в усній формі, а літературні – у писемній, тому вони незмінні, не мають різних варіантів, як у фольклорі. Літературна казка може бути як прозовою, так і віршованою.

Найкращі літературні казки належать перу Ганса Християна Андерсена («Снігова королева», «Дюймовочка», «Дикі лебеді»), братів Грімм («Король Дроздобород», «Три брати»), Шарля Перро («Попелюшка», «Кіт у чоботях»), Астрід Лінгрен («Карлсон, що живе на даху»), Олександра Пушкіна («Золотий півник», «Казка про царя Салтана») та багатьох інших. Вершиною світового казкового мистецтва літературознавці вважають казку викладача математики Оксфордського університету Льюїса Керрола «Пригоди Аліси в Країні чудес».

Долучилися до цього жанру й українські письменники, зокрема Марко Вовчок («Кармелюк», «Девять братів і десята сестриця Галя»), Іван Франко («Фарбований Лис», «Вовк війтом», «Осел і Лев», «Заєць і їжачок», «Лис і Дрозд»), Михайло Коцюбинський («Хо»), Михайло Стельмах, Оксана Іваненко, Василь Королів-Старий та інші.

•    Поетична хвилинка.

А зараз поетична хвилинка. Скажіть, чим прозова мова відрізняється від прозової? А ви вмієте складати вірші? Так хочеться, щоб серед вас виросли поети. Я вірш починаю, а ви закінчуйте рядок, добираючи риму.

Чу – чу – чу Калачі… (печу).

Че – че – че Добре піч… (пече).

Іч – іч – іч Сам не лізь у… (піч).

Чи – чи – чи Ти на мене не… (кричи).

Чі – чі – чі Іж, будь ласка… (калачі).

Ой, на річці… (дівчина).

Сом зробив собі… (човна).

Бо уже старому… (сому).

Важко плавати… (в старому).

•    Вікторина «Ти – мені, я тобі».

Представники кожної групи приготували вам питання чи завдання за прочитаними казками.

3 група

На уроках української літератури ми дізналися, що портрет можна знайти не лише на стіні в рамочці, а й в літературному творі. Зараз спробуйте по портрету вгадати казкового героя і назвати, з якої він казки та автора.

1. Маленький дідок, сам зморщений, а борода зелена аж по коліна. І хатка в нього зелена, і в тій хатці усе зелене: і стіни, і лавки. І жінка в нього зелена, і діти, сказано — все-все... А за наймичок у нього мавки — такі зелені, як рута!..

2. Він — повненький, самовпевнений чоловічок, що має незвичайну здібність літати. Варто йому покрутити ґудзика на животі, як на спині відразу заводиться хитромудрий моторчик.

3. Понад усе на світі вона полюбляє теревенити. Де що почує, зразу всім розтріпає язиком, ще й своє щось придумає.

4. Жила колись в одному селі маленька дівчинка, та така красуня, що кращої за неї, мабуть, ніхто й не бачив. Мати любила її до нестями, а бабуся ще більше. Добра бабуся пошила для внучки червону шапочку, яка була їй так до лиця, що дівчинку всі почали звати…

5. Вона була ніжна і прозора, немов пелюстка троянди, з очима синіми, ніби глибоке море…Дивною дитиною була вона — така тиха, задумлива… Сестри її захоплювалися різними дивовижними речами, які потрапляли сюди з розбитих кораблів, а вона, крім своїх пломінких червоних квітів, схожих на сонце, поставила в своєму куточку лише одну прекрасну мармурову статую. Це був чудовий хлопчик з білого чистого мармуру, що опинився на дні моря з якогось загиблого корабля.

Від кого телеграма?

1. Білосніжка.

2. Курочка Ряба.

3. Івасик-Телесик.

4. Дід та баба з казки «Ріпка».

5. Лисичка із казки «Лисичка-сестричка та Вовк-панібрат».

6. Буратіно.

7. Вовченя з мультфільму «Капітошка».

2 група

Ми раді вітати вас в агентстві «Бюро знахідок»! Допоможіть нам, будь ласка, повернути загублені речі. Підкажіть адресата (тобто кому відправити) та адресу (назвіть, з якої казки).

1. Варені яйця (Марусі із казки «Мудра дівчина»).
2. Мотузка (Загубив небіж із казки «Про правду і кривду», повертати не треба!).
3. Сірники (Небіжу із казки «Про правду і кривду» або Оху).
4. Гілочка (Пану із казки «Мудра дівчина»).
5. Перстень (Царівні із казки «Ох»).
6. Солома (Морозку із казки «Летючий корабель»).
7. Хліб (Об’їдалу із казки «Летючий корабель»).

1 група

А зараз – невеличка рекламна пауза! Ваше завдання – сказати, хто автор телеграми  та звідки вона надійшло до нас (з якої казки?)

Увага-увага! Казкові герої не змогли залишити своїх казкових справ, аби особисто завітати на вікторину, тому надіслали термінові повідомлення. Та от біда: поштар Печкін переплутав конверти. Ваше завдання — здогадатися, від кого ці телеграми.

1. «Вибачте, не змогла приїхати, отруїлася яблуком і заснула…»

2. «Дуже засмучена, мишка випадково розбила моє яєчко, прийти не зможу».

3. «Моє гусенятко десь забарилось, на жаль, прилетіти не зможу».

4. «Цьогорічний врожай аж надто великий, ніяк не витягнемо ріпку з землі, прибути не зможемо».

5. «Катаюся на спині вовка. Його побили, тому будемо не скоро…»

6. «Маю термінову справу — закопати золоті монети та виростити грошове дерево. Ви вже якось без мене».

7. «Чекаю дощу, буду разом з другом, але не знаю, коли».

8.Розсуджу будь-яку суперечку! (Пан із казки «Мудра дівчина»).

•    Творча робота.

Учитель пропонує кожній групі за декілька хвилин написати листа казковим героям (методом жеребкування ).

•    Представлення дитячих малюнків «Персонажі казок у моїй уяві».
•    Рефлексія. Оцінювання.

Чи здійснилися ваші очікування від уроку?

Що особливого сподобалось, запам’яталося?

Гра «Руханка».

Кому на уроці було сумно – позіхайте, кому урок не сподобався – тупайте ногами, кому урок сподобався – аплодуйте.

•    Домашнє завдання.

Обов’язково вдома розповісти про наш урок зустрічі з казками. Продовжувати подорожувати у світі казок, читаючи народні та літературні казки.

•    Підсумок.

Слово вчителя.  

     Ось і добіг до кінця наш урок. Читайте і слухайте казки, вивчайте їх, переказуйте, нехай вони ідуть світом, нехай живуть серед нас, адже казки навчають нас бути добрими, сміливими, щедрими, ввічливими.

    Казка веселить і заставляє думати про свою поведінку. Вона допомагає бачити зло і боротися з ним.

Казка кожну людину вчить мріяти і бачити світ по-особливому – романтично і образно. Про все чудесне, гарне, захоплююче ми кажемо : «Як казка!». Тому я бажаю вам мріяти і жити, як у казці, у якій пануватиме лише добро і справедливість!

Її величність Казка прощається з дітьми:

Країна дитинства – країна казкова,

І часто дорослих вона бавить знову.

І часто дорослі літають у мріях,

Вернутись в дитинство живе в них надія.

Із казкою, любі, не розлучайтесь,

В далеке дитинство щораз повертайтесь,

Вам казка чарівна підкаже пораду,

В ній знайдете завжди потіху й відраду,

Звучить музика.

Діти виконують пісню «Маленька країна».

Десь за горами, за лісами,

Десь на оцій землі…

Казка чарівна проживає,

Люба тобі й мені.

Світ весь навколо заіскриться,

Станеш щасливим ти.

І з казки чарівної, жар-птице,

Мрії усі здійсни!
Приспів:

Мрія моя ясна,

Мрія твоя ясна…

Хто розповість і хто підкаже,

Де вона, де вона…

Мрія моя ясна, Мрія твоя ясна…

Хай же здійсниться кожна мрія

Найдивовижніша!