Урок "Марина Павленко Коротко про письменницю. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Казкове й реалістичне в повісті-казці, час теперішній і минулий у ній."

Про матеріал

Мета уроку: дослідити жанрові особливості повісті-казки, знайти казкове й реалістичне у творі, особливості часопростору ; розвивати вміння визначати образи-символи, з'ясувати роль опозицій у творі; спонукати до роздумів про суть людського життя, моральний вибір кожного.

Перегляд файлу

Урок - дослідження

Тема : Марина Павленко  Коротко про письменницю.  «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Казкове й реалістичне в повісті-казці, час теперішній і минулий у ній.

Мета: дослідити жанрові особливості повісті-казки, знайти казкове й реалістичне у творі,  особливості часопростору ; розвивати вміння визначати образи-символи, з’ясувати роль опозицій у творі; спонукати до роздумів про суть людського життя, моральний вибір кожного.

Обладнання: текст твору, фото Марини Павленко, схеми, таблиці, літературознавчий словник, книга «100 найвідоміших постатей української міфології»

Епіграф:

 Слова французького письменника Екзюпері про те, що всі ми родом із дитинства, хотілося б перефразувати ще й так: “Усі ми родом з дитинства і — з казки”. А потім доповнити: з казки ми всі не тільки родом, а й, усупереч усіляким негараздам та метушні, казки ми ніколи так і не полишаємо.

 Марина Павленко

 

Випереджальні завдання:

  • визначити твори  зі схожими мотивами;
  • дослідити мрії головної героїні , чи здійснюються вони в реальності.

Індивідуальні завдання:

  • визначити символіку коралового намиста в українському фольклорі;
  • побудувати генеалогічні дерева родин Вадима та Софійки, з’ясувати, де їх долі перетинаються.

 

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель зачитує епіграф до уроку.

  • Чи згодні ви зі словами  Марини Павленко?
  • Чому казки ми так ніколи і не полишаємо?
  • Уважно розгляньте світлини  письменниці. Що в них є спільного?
  • Як вони пов’язані із твором «Русалонька із 7-В…»

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку, передбачуваних навчальних матеріалів

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

 Новий етап в творчості Марини Павленко знаменувався появою книги «Русалонька із 7-В,  або Прокляття роду Кулаківських», яка стала лауреатом конкурсу «Коронація слова». У 2005 році видавництва «Теза», «Соняшник» надрукували цей справжній бестселер для підлітків.

Авторка назвала свій твір сучасною казкою про неймовірні пригоди семикласниці Софійки, яка вміло веде детективне розслідування.

   Успіх книги написати нову книгу — «Русалонька із 7-В та Загублений у часі». Ця книга здобула нагороду конкурсу «Дитячий портал».
   У наступній книзі Марини Павленко «Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу» перебіг подій був більш драматичним для Софійки. Їй довелося вступити в жорстоку боротьбу з новою однокласницею — Росавою Підлісною.

У нових виданнях, присвячених Софійці, Марина Павленко продовжила розповідь про детективне розслідування зниклих з музею картин («Русалонька із 7-В в тенетах лабіринту»); про вивчення таємниць сімейного родоводу, кохання і непрості взаємини з однолітками («Русалонька із 7-В плюс дуже морська стихія»).

Дивовижно, але все, що необхідно для гарного детективу (переслідування, ризик, змови, неочікувані ходи, загадкові обставини), для фентезі (магія: зелена, жовта, червона, словесна, імітативна, часова; чарівні предмети, фантастичні істоти, обряди, ритуали і замовляння), для любовного роману (кохання, перші побачення, «коли поряд просто приємно йти… і сміятися…», любовні трикутники, змови і інтриги, сукні, дієти і, навіть, чарівні черевички), – все є у творах для підлітків Марини Павленко.

V. Літературне дослідження

Теорія літератури

- Із якими творами, опрацьованими на уроках української літератури, виникли асоціації? Чому?  (Галина Малик. «Пригоди Алі в країні НедоладіЇ», це повість-казка)

Повість-казка є одним з досить цікавих жанрів дитячої літератури, розрахованих на дітей старшого віку (9-15 років). Повість-казка на прикладі вигаданих ситуацій пропонує  розбиратися в стосунках людей, вчитися відрізняти погане від хорошого, оцінювати вчинки персонажів. Повість-казка створює вигадані світи, але при цьому дає можливість дитині знайомитися зі світом реальним, його правилами та особливостями. В даному випадку поєднання реалістичності і казковості проявляється на кожному рівні – композиційному, сюжетному, стилістичному.

Сюжети повісті-казки найчастіше розвиваються в двох вимірах – реальному і фантастичному. Але фантастичний світ завжди дає можливість  почерпнути якусь інформацію про реальний – або обидва виміри протиставляються і це дозволяє звернути увагу дитини на ті або інші особливості, або ж вигаданий світ живе за законами реального, але просто з деякими своїми особливостями, які в загальному не принципові і припускають виховання в дитини здібностей до адаптації в соціумі та світі.

VІ. Розкодування  назви твору

  • Ким є русалки в слов’янській міфології??

(Русалка – діва вод, за іншими джерелами – жінка водяника. Це висока, гарна дівчина, що живе на дні водойма. Русалками ставали дівчата, що втопилися від нещасного кохання або їх утопили мачухи. Русалка може вийти заміж за людину, але шлюб буде невдалим.)

  • Чому саме Русалонька, а не русалка?

(Софійка на початку твору читала казку про принца та Русалоньку . Імовірно, що це твір Андерсена. А в цій літературній казці образ русалочки відрізняється від народних уявлень українців.)

Любов русалоньки до принца – головна, центральна тема казки. Це тема не звичайної людської любові, а любові романтичної, приреченої, любові – самопожертви, любові, що не зробила героїню казки щасливою, але яка безвісти для неї не пропала, тому що не зробила її й остаточно нещасної. У міфології русалка, втративши свою безсмертну душу в результаті зла, доконаного над нею, як над людиною, може цю душу знайти, якщо змусить людину полюбити себе. Любов русалки й людини не обов’язково повинна бути взаємною. Русалка може не відповідати людині й погубити його, закохавши в себе. Але любов людини до неї – це головна сходинка до знаходження русалкою безсмертної душі. Тому вона повинна спровокувати людину, викликати в ньому цю любов будь-якими шляхами й засобами.

 

 

В Андерсена ця тема й зберігається, і переосмислюється. Русалонька хоче домогтися любові людини, хоче знайти безсмертну душу. “А чому в нас немає безсмертної душі? – смутно запитала русалочка, – я б віддала всі свої сотні років за один день людського життя, щоб потім теж піднятися на небо… Як я люблю його! Більше, ніж батька й матір! Я належу йому всім серцем, всіма своїми помислами, йому я б охоче вручила щастя всього мого життя! На все б пішла я – тільки б мені бути з ним і знайти безсмертну душу!.. ”Безсмертна душа русалочке необхідна, тому що їй дане всього триста років, це більше життя, але це єдина можливість існування, а безсмертна душа дає можливість жити вічно.

  • Для чого Марина Павленко використовує  розділовий сполучник АБО і додає  другу назву «Прокляття роду Кулаківських»?

VІІ. Аналіз твору

  • Хто головний герой: Софійка чи Русалонька?

Софія - ім'я імпульсивне і глибоке, проте в ньому самому закладена недовіра до своєї чуттєвості і достатня серйозність. Втім, не даремно в давнину це слово вибрали для позначення мудрості, досягти якої неможливо без глибини почуттів. Дійсно, легко перемогти свої пристрасті, коли вони слабкі, той же, хто зуміє привести в рівновагу якнайглибші переживання, той набуде і мудрості.  Означає "мудрість", тому зазвичай його переводять, як "мудра". Ім'я Софія зустрічається в дуже багатьох країнах світу, наприклад, в звучаннях Софія, Софі, Зофія і навіть Жофія. У Росії воно було помірно популярним донедавна, зараз же все більше батьків розглядають його як варіант імені для своєї дочки.

Характер Софії відрізняється серйозністю і в той же час імпульсивністю. Жінка, названа цим ім'ям, буде дуже рухливою, діяльної, яка прагне багато чого досягти і встигнути. Невміння хоч хвилину посидіти на одному місці помічається в ній ще з дитинства, коли ця примхлива і чуттєва дівчинка, прагне до лідерства в дитячому колективі, хоче бути поміченою і яскравою. Доросла Софія – особа витончена і принципова. За своєю вдачею вона цілком відповідає значенню "мудра", так як зазвичай володіє вражаючим умінням швидко вирішувати будь-які проблеми, в робочих питаннях педантична, наглядова і прониклива. Софія добре розбирається в людях.

  •         Софійка відрізняється  від інших героїв твору? (Здатність подорожувати в часі, вона сприймає  життя як казку ).

- Чому саме вона наділена такою властивістю?

- В одному з інтерв’ю у письменниці запитали: «Коли Ви пишете казку – сприймаєте її як умовність, чи так як діти – як правдиву реальність?» 

Ось що прозвучало у відповідь: «Тільки як правдиву реальність!!! Хто повірить у мою казку, якщо не віритиму в неї сама? Це те саме, що готувати для інших страву, якої сама не хочеш споживати! Персонажам своїх творів я щиро вдячна, що вони свого часу впускали мене на свою «територію», дозволяли пожити їхнім життям, у паралельному вимірі, відволікши мене від буденних проблем. Я усім їм вірила і вірю, як собі…»

  • У чому полягає особливість поєднання казкового та реального у творі?

(схема «Казкове та реальне»)

  • Які чарівні предмети є в реальному світі? Яка їх роль? (Коралі та шафа  прапрапрабабусі Клави)
  • Визначення символіки образів

В Україні носили багато зразків різнокольорового або червоного намиста, ланцюжки з хрестиком. Селянські "коштовності" - корали, бурштин, сережки, намисто - збирали протягом десятиліть, передавали як реліквію від покоління до покоління. Прикраси зберігались як сімейні святині і часто коштували більше, ніж вся селянська садиба .
Намисто у світовій міфології розглядається як замкнена лінія, що є космічним і соціальним символом зв'язку.

Намисто - найпоширеніша складова жіночих нагрудних прикрас на всій території України. Воно є символом магічного кола-оберега, що захищає людину. Найбільше цінувалося намисто з дорогих природних матеріалів. Серед заможних верств населення було розповсюджене привізне намисто з гранатів та кольорової смальти: кровавниці, блискавки, перли. На Лівобережжі було поширене намисто з "щирого" бурштину. Воно приносило здоров'я, щастя. Часто його носили в сполученні з кораловим.
Коралове намисто в Україні набуло найбільшого розповсюдження, хоча доступним було тільки багатим верствам населення. Ставлення до нього відбилося в таких назвах: добре намисто, справжнє намисто, щирі корали, мудре намисто. Кількість зразків коралового намиста та характер обробки свідчили про достаток людини. Кораловому намисту народ приписував лікувальні властивості.

Стара бабусина шафа  - своєрідна «машина часу», яка допомагає  розкрити  таємницю роду Кулаківських.

  • Дослідження  часопростору

Минулий – теперішній – майбутній

  • Хто, крім Софійки та Сашка, може перебувати в різних часових вимірах?
  • Про що мріяла  Софійка, чи реалізовано прагнення?
  • Чи випадковими є зустріч Вадима та Софійки, чому дівчина закохалася?
  • Визначте роль сліпого старця у творі. ( Дає Софійці ключ до розкриття таємниці: як людина може змінити обставини.  Допомагає в скрутних ситуаціях іншим героям . «…Кажуть, ніби під виглядом такого жебрака може ходити святий…»)
  • Що об’єднує перше та останнє речення повісті-казки? Яке філософське поняття розкривається?
  • Хто з героїв може бути щасливим, а хто – ні? Чому ?

VІІІ. Підсумкова бесіда

  • Яких змін зазнають герої? 
  • Чи можливо в реальному світі змінити минуле?
  • Які  істини Ви візьмете із собою  в життя?

ІХ. Оцінювання результатів уроку

Х. Домашнє завдання

Напишіть фанфік за мотивом твору.

 

docx
Додано
5 серпня 2018
Переглядів
11228
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку