Міністерство освіти і науки України

Львівське вище професійне училище ресторанного

сервісу та туризму

 

Методична розробка

уроку з  фізики

 

Тема уроку: «Механічні   та  електромагнітні

коливання та хвилі»

 

 

 

Викладач: Невядомська Г.Й.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета уроку:

навчальна:

•    поглибити, узагальнити та систематизувати знання учнів про механічні та електромагнітні коливання та хвилі;
•    з’ясувати рівень освітньої компетентності учнів з даної теми;
•    вчити учнів доводити правильність розв’язання проблеми та демонструвати результат своєї діяльності  як певний проект;

розвиваюча:

•    розвиток критичного і креативного мислення учнів, розширення світогляду;

•    вміння працювати в групах,  комунікативні здібності, політехнічні навички та навички критичного та творчого мислення;

виховна:

•    виховання толерантності, уміння слухати та поважати чужу та аргументовано захищати власну думку.

 

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань

Метод проведення: усна фронтальна бесіда, проблемно-пошуковий метод, практичний метод.

 

Форма роботи: міні проекти у вигляді групових  повідомлень про результати роботи з використанням демонстрації експерименту, проектів, приладів.

 

Обладнання: мультимедійні  засоби навчання, роздатковий і дидактичний матеріал.

 

Міжпредметні  зв’язки: математика, біологія, астрономія.

 

 

Девіз уроку: «Сила  у того,  хто знає».( А.  Парічкай).

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

 

І. Організаційна частина

 

1.Психологічна  настанова  на продуктивну роботу.

 

 

2.Мотивація. Оголошення теми та мети уроку.

 

 Шлях до істини саме такий, як і від істини шлях. Він анітрохи не довший, він тільки трохи складніший. Сьогодні на уроці кожен із вас пройде свій шлях  до істини, і нехай він буде  не тільки трохи важким, а й захопливим та пізнавальним. Девізом нашого уроку  є чудові слова "Сила у того , хто знає."

Світ постає перед нами як суцільне володіння хвиль: великих та малих, довгих та коротких. Одні з них підіймаються вище від найвищих споруд, інші і в мікроскоп не побачиш. Є такі, що на одному подиху пробігають навколо земної кулі, і такі, для яких атоми стають нездоланними перепонами… Із неба на нас ллються хвилі у вигляді сонячного проміння. Хвилі приносять нам радіо- і телеінформацію.

Численні явища, які реально відбуваються в природі,  пов’язані з електромагнітними хвилями. Поширюючись у просторі, вони взаємодіють з матеріальними об’єктами і спричиняють різноманітні їх зміни.

Хвильові процеси надзвичайно поширені в просторі. Ми живемо в оточенні механічних і  електромагнітних хвиль: низькочастотні – результат працюючих механізмів, інфрачервоні промені – випромінює будь-яке тіло: батареї опалення, багаття, двигун внутрішнього згоряння, живі організми; ультрафіолетові – багато речовин виявляють свічення під їх  впливом; рентгенівські – утворюються при гальмуванні пучка електронів в рентгенівських трубках.

Існування електромагнітних хвиль передбачив Максвелл, який розрахував їх математично та був переконаний, що вони реально існують. Але він не дожив до того часу, коли їх було експериментально виявлено.

 Сьогодні ми підведемо підсумок у вивченні теми «Механічні і електромагнітніколивання та хвилі». Зробимо це у формі захисту міні проектів, до яких ви ретельно готувались.

  Шановні учні, спрогнозуйте, те, що ви хочете взяти для себе з уроку.

Ваші очікування

1. «Сьогоднішній урок навчить мене…»
2. «На сьогоднішньому уроці я дізнаюсь…»
3. «На сьогоднішньому уроці я навчуся…»

 

     ІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування учнів

(метод мозкового штурму)

 

1.Яка з ознак є найбільш характерною

для коливального руху?

2.Якими фізичними величинами  характеризується  коливальний рух?

3.Як знайти період і частоту коливального руху?

4.Що таке хвиля?

5.Які бувають види хвиль?

6.Що таке довжина хвилі ?

 

    ІІІ. Узагальнення  та систематизація знань

 Для свого існування людська цивілізація потребує постійного розвитку. Важливість вивчення повторюючих  рухів  можна  побачити на прикладі вивчення руху небесних тіл , що привело до створення календаря,  який був необхідним для господарської  діяльності ще в глибокій  давнині у вавілонян, єгиптян, майя,  інків та інших народів. Вивчення коливальних рухів  маятника  дозволило  Гюйгенсу (1657) створити годинник, який вимірював час, на ту пору, з великою точністю, що мало велику наслідки для розвитку фізичного експерименту і практичної діяльності  людини. Ще більше значення вивчення коливань має в наший час – час космічних швидкостей, великих енергетичних потужностей і гігантських споруджень. Коливання широко використовують  в різних технологічних процесах і машинах. Наприклад  сортувальні машини, вібраційні  конвеєри, віброрізання.

 

1. Захист міні проектів. Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежностей у вивченій темі.

(Метод рефлексії знань, корекції здобутих знань)

 

1. Маятник Фуко.
2. Резонанс в механічних процесах.
3. Звукові хвилі. Застосування ультразвуку.
4. Властивості радіохвиль.
5. Інфрачервоне і ультрафіолетове випромінювання.
6. Властивості видимого світла.
7. Рентгенівське випромінювання.
8. Шкала електромагнітного випромінювання.
9. Шкідливість електромагнітного випромінювання.

 

 

2.                Робота в групах: експериментальна демонстрація та пояснення властивостей електромагнітних хвиль – інтерференції, дифракції, поляризації. (метод евристичного спостереження).

    

 

 

Група 1.

Продемонструвати та пояснити явище інтерференції.

Алгоритм роботи в групах при проведенні

 експериментальних досліджень:

 

• Відібрати необхідне обладнання для проведення експерименту:мильні бульбашки, дві скляні пластинки, комп’ютерні диски. Обгрунтувати його необхідність.
• Сформулювати мету дослідження. Продемонструвати явище.
• Пояснити результати спостереження. Зробити висновки.

 

 

 

 

Група 2.

 

Продемонструвати та пояснити явище дифракції.

Алгоритм роботи в групах при проведенні

експериментальних досліджень:

 

• Відібрати необхідне обладнання для проведення експерименту:комп’ютерні диски, дифракційні решітки. Обгрунтувати його необхідність.
• Сформулювати мету дослідження. Продемонструвати явище.
• Пояснити результати спостереження. Зробити висновки.

 

 

 

 

Група 3.

Визначити довжину хвилі

синього кольору за допомогою дифракційної гратки.

Алгоритм роботи в групах при проведенні

 експериментальних досліджень:

 

• Відібрати необхідне обладнання для проведення експерименту. Обгрунтувати його необхідність.
• Сформулювати мету дослідження. Продемонструвати явище.
• Пояснити результати спостереження. Зробити висновки.

 

 

3.                Фізичний диктант

1. Електромагнітні коливання відбуваються в ...
2. Коливальний контур складається з ...
3. На межі поділу двох прозорих речовин відбувається явище ...
4. Перерахувати властивості електромагнітних хвиль ...
5. Когерентними називаються джерела світла, які...
6. Явище огинання хвилями країв перешкод і відхилення їх від прямолінійного поширення називають ...
7. Послідовність однакових завширшки щілин, розміщених на однакових відстанях одна від одної, називають...
8.      Явище підсилення коливань в одних точках середовища і послаблення в інших, яке є результатом накладання хвиль однакової довжини, називають ...
9.      Залежність показника заломлення світла від довжини хвилі (або частоти коливань) називають ...

10.Явище поляризації підтверджує, що світлові хвилі ...

 

 

4.                Розв’язування завдань

з розвитку когнітивних умінь учнів: мислення, уяви, уваги, пам’яті. (метод «ажурна пилка», розв’язування головоломки, кросворду).

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

 Якщо ви знаєте порядок розміщення кольорів  у дифракційному спектрі, тоді , читаючи  літери, які написані у відповідних колах, ви прочитаєте прізвище вченого, який побудував кількісну теорію дифракції.

 

 

 

2.

ІV. Оцінка роботи учнів.       

 

V.  Повідомлення домашнього завдання.  Підручник § 50 -51

 

VІ. Підсумки уроку.

 

 У вивченні хвиль ми пройшли тим же шляхом, яким ішло усе людство: від повної темряви незнання до яскравого світла знань. Тільки знання дозволяють відчувати всю красу природи і повноту життя.

 

 

 

Згадаймо :

... дивлюся, аж світає,

край неба палає,

соловейко в темнім гаї

сонце зустрічає.

                           Тихесенько вітер віє,

                            Степи, лани мріють,

                            між ярами над ставами

                            верби зеленіють...

І все то те, вся країна

Повита красою, зеленіє, вмивається

Дрібною росою.

                           

 

                             Сонце зустрічає.

                            І нема тому почину,

                             і краю немає!

                            Ніхто його не додбає

                            І не розруйнує...

 

Яка глибина думки в поезії великого Кобзаря...

 

 Закликаю вас: не оскверніть, збережіть природу рідного краю, любіть Україну, будьте гідними синами своєї Батьківщини.

 

Додатки

 

1.                Маятник Фуко

За ініціативою керівництва НТУУ «КПІ» науково-виробнича лабораторія «Дидактик» виконала роботи по виготовленню та встановленню в приміщенні Науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенка маятника Фуко - приладу, що наочно демонструє обертання Землі. Урочистий запуск маятника відбувся 24 лютого 2011 р.

Вперше сконструював прилад французький вчений Жан Бернар Леон Фуко. Він народився в Парижі у 1819 р. в родині відомого книгопродавця, і дуже рано проявилися його здібності до ручної та механічної праці - вже у 13 років хлопчик почав, майже без будь-яких інструментів, створювати наукові іграшки: човен, телеграф і, в кінці кінців, парову машину. Отримавши диплом бакалавра, Фуко вивчав медицину, мікроскопію, фотографію і поступово сформувалось його бажання займатися експериментальною фізикою. Згодом вчений став автором багатьох фізичних приладів та зробив великий внесок у розвиток різних галузей фізичної науки.

 У 1853 р. вчений отримав ступінь доктора фізики за дисертацію «Про швидкість світла». У 1854 р., після реорганізації паризької обсерваторії, Фуко отримує штатну посаду фізика обсерваторії, створену саме для нього. В цей час він багато працює над створенням сильних, легких, портативних оптичних інструментів. У 1862 р. Фуко був призначений членом Бюро довгот і отримав орден Почесного легіону, був членом Паризької та  Берлінської Академії наук, Лондонського королівського товариства і членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук.

Останні роботи Фуко пов’язані з побудовою механічних регуляторів швидкості. Один з таких регуляторів було встановлено на машині, що приводила в дію всі прилади американської секції Паризької Всесвітньої виставки у 1867 р.

 Помер видатний вчений 11 лютого 1868 р., не виконавши, на жаль, багатьох пунктів свого насиченого плану наукових досліджень.

 Найбільш відомим приладом дослідника став маятник, що носить його ім’я. Це був простий агрегат і являв собою п’ятикілограмову латунну кулю, підвішену до стелі на двометровому сталевому дроті. Перший дослід Фуко провів в підвалі власного будинку 8 січня 1851 р., про що було зроблено запис у науковому щоденнику вченого.

3 лютого Фуко продемонстрував свій маятник у Паризькій обсерваторії академікам, які одержали листи наступного змісту: «Запрошую вас постежити за обертанням Землі».

Перша публічна демонстрація досліду відбулася за ініціативою президента Французької республіки Луї Бонапарта у паризькому Пантеоні в квітні того ж  року. Під куполом була підвішена металева куля із загостренням знизу вагою 28 кг на сталевому дроті діаметром 1,4 мм довжиною 67 метрів, причому кріплення маятника дозволяло йому вільно коливатися в усіх напрямках. Під точкою кріплення було створено кругову огорожу діаметром 6 метрів; по краю огорожі проходила неширока доріжка з піску таким чином, щоб маятник під час коливання міг залишати на піску позначки.  Період коливання становив 16 секунд.

 Дослід мав великий успіх і викликав широкий резонанс у наукових та громадських колах Франції та інших країн світу. Протягом тільки 1851 р. за зразком першого маятника були створені інші і відбулися публічні покази досліду Фуко: в Паризькій обсерваторії, у кафедральному соборі Реймса, в церкві св. Ігнатія в Римі, англійському Ліверпулі, в Оксфорді, Дубліні, в Ріо-де-Жанейро (вперше у південній півкулі), в м. Коломбо на Цейлоні, американському Нью-Йорку і в багатьох інших містах. Розміри кулі і довжина маятнику були різні, але всі вони підтверджували висновки Леона Фуко.

Елементи маятника, що демонструвався в Пантеоні, зберігаються зараз у паризькому Музеї мистецтв та ремесел.

 На сьогоднішній день маятників Фуко дуже багато по всьому світі: у політехнічних та науково-природничих музеях, наукових обсерваторіях, планетаріях, в університетських лабораторіях та бібліотеках.

 Серед університетських бібліотек можна згадати :

• бібліотеку Консорціуму, що обслуговує університети штату Аляска, США
• публічну бібліотеку м. Лексингтон, штат Кентуккі, США
• публічну бібліотеку Лас Вегаса, США
• центральну бібліотеку університету ім. Симона Болівара у столиці Венесуели Каракасі.  

Всюди ці прилади просто і в абсолютно доступній формі демонструють факт обертання Землі навколо своєї вісі, таким чином підтверджуючи геліоцентричну теорію Миколи Коперніка, дослідження і висновки Галілео Галілея і інших видатних фізиків і астрономів минулого і сучасності.

Окрім наукової, маятник Фуко виконує і дуже важливу – просвітницьку функцію. У всьому світі кожного дня тисячі дітей, молоді й просто зацікавлених людей знайомляться з основами фізики Землі, з побудовою космічної системи та астрономією.

 ( Фрагмент фільму)

 

 

 

2. Резонанс в механічних процесах.

 

 Резона́нс — явище сильного зростання амплітуди вимушеного коливання у разі, коли частота зовнішньої сили збігається з власною частотою коливань.

 

 Явище резонансу широко використовується в науці й техніці. На ньому ґрунтується робота багатьох радіотехнічних схем та пристроїв, таких як коливні контури. Використовуючи явище резонансу ми вибираємо із багатого різноманіття електромагнітних хвиль в просторі навколо нас саме ті, які відповідають нашій улюбленій радіостанції, вибираємо телевізійний канал тощо. Проте не завжди резонанс корисний. Відомі випадки, коли навісні мости ламалися при проходжені по ним солдат «в ногу». Це відбувалося через те, що частота власних коливань полотна моста збігалася з частотою ходи людей.

(Презентація)

3.Звукові хвилі. Застосування ультразвуку.

 

Наше вухо сприймає у вигляді звуку коливання, частота яких лежить у межах від 16–20 герц до 20 тисяч герц. Такі коливання називають акустичними. Будь-яке тіло, що коливається зі звуковою частотою, утворює в просторі звукову хвилю, тобто воно є джерелом звуку. Необхідною умовою існування звукової хвилі є наявність пружного середовища. Це може бути повітря, тверде тіло, рідина.

Звукові хвилі – подовжні. Вони поширюються з визначеною швидкістю. У порівнянні зі світлом звук поширюється в повітрі у мільйон разів повільніше. При температурі 0 ⁰С швидкість звуку у повітрі дорівнює 331 метр за секунду. У рідинах та твердих тілах швидкість звуку буде більшою. Серед звуків розрізняють музикальні звуки (це спів, звучання музичних інструментів тощо) і шуми (вибухи, оплески, скрип, шерех).

Звуки характеризують:

- Гучність – це величина, яка залежить від амплітуди коливань тіла. Гучність вимірюється у белах. Однак на практиці застосовують частинну одиницю децибел. 1 бел дорівнює 10 децибел. Для нормальної роботи людини гучність шумів не повинна перевищувати 30–40 децибел. А гучність у 130 децибел викликає у людини больові відчуття.

- Висота звуку – величина, яка залежить від частоти коливань. Чим більша частота, тим звук вищий.

- Тембр – це специфічний відтінок, яким характеризується джерело звуку.

Хвилі, частота коливань яких більша, ніж 20 тисяч герц, називаються ультразвуком, а ті, частота яких менша за 16 герц, – інфразвуком.

Ультразву́к — акустичні коливання, частота яких більша, ніж високочастотна межа чутного звуку (близько 16 кГц).  Верхня межа частот ультразвуку умовна.

Ультразвук у медицині

 Фізіотерапевти часто використовують ультразвук, щоби пришвидшити зрощення зламаних кісток, проте, як саме ультразвук впливає на механізм загоєння, поки не зовсім зрозуміло. Одна з теорій свідчить, що ультразвук має ефект, схожий до активних вправ, навантажуючи кістку і примушуючи її виробляти більше кісткових клітин — цей процес називається остеогенезом. Лікувальний чинник методу - це ультразвукові коливання (понад 20 000 Гц).

 У природі зустрічається УЗ як у якості компонентів багатьох природних шумів (в шумі вітру, водоспаду, дощу, в шумі гальки, перекочується морським прибоєм, у звуках, які супроводжують грозові розряди, і т. д.), так і серед звуків тваринного світу. Деякі тварини користуються ультразвуковими хвилями для виявлення перешкод, орієнтування в просторі.

 Випромінювачі ультразвуку можна підрозділити на дві великі групи. До першої належать випромінювачі-генератори; коливання в них порушуються через наявність перешкод на шляху постійного потоку - струменя газу або рідини. Друга група випромінювачів - електроакустичні перетворювачі; вони перетворять вже задані коливання електричної напруги або струму в механічне коливання твердого тіла, яке і випромінює в навколишнє середовище акустичні хвилі.

Терапевтичне застосування ультразвуку в медицині

Крім широкого використання в діагностичних цілях  ультразвук застосовується в медицині як лікувальний засіб.

Ультразвук має дію:

•                  протизапальну, розсмоктувальну
•                  аналгезуючу, спазмолітичну
•                  кавітаційного посилення проникності шкіри

 На звичайних металорізальних верстатах не можна просвердлити в металевій деталі вузький отвір складної форми, наприклад у вигляді п'ятикутної зірки. Тут без слюсаря не обійдешся, а за допомогою ультразвуку це можна зробити. Магнітострикційний вібратор може просвердлити отвір будь-якої форми. Ультразвукове долото цілком замінює фрезерний верстат. При цьому таке долото набагато простіше фрезерного верстата і обробляти ним металеві деталі дешевше і швидше, ніж фрезерним верстатом. Ультразвуком можна навіть робити гвинтову нарізку в металевих деталях, у склі, у рубіні, в алмазі. Зазвичай різьба спочатку робиться в м'якому металі, а потім вже деталь піддають гартуванню. На ультразвуковому верстаті різьблення можна робити у вже загартованому металі і в найтвердіших сплавах. Те ж і з штампами. Зазвичай штамп загартовують вже після його ретельної обробки. На ультразвуковому верстаті складну обробку виробляє абразив (наждак, корундовий порошок) у полі ультразвукової хвилі. Безперервно коливаючись у полі ультразвуку, частинки твердого порошку «вгризаються в оброблюваний сплав і вирізують отвір такої ж форми, як і у долота.               Більшість ультразвукових верстатів працює безшумно. У недалекому майбутньому в цехах металообробних заводів не буде ні брязкоту, ні гуркоту. Шлях до тиші йде через звук.

 У деяких харчових виробництвах застосовують ультразвукові ванни для очищення коренеплодів (картоплі, моркви, буряка та ін.) від часток землі.

 В рибній промисловості застосовують ультразвукову ехолокацію для виявлення косяків риб. Ультразвукові хвилі відбиваються від косяків риб і приходять в приймач ультразвуку раніше, ніж ультразвукова хвиля, що відбилася від дна. При ехолокації генератором хвиль є п'єзоелектрик, а приймачем — декілька сотень п'єзоелектриків.

(Фрагмент з фільму)

 

4.Властивості радіохвиль.

 

 Радіохвилі – це електромагнітні коливання, що розповсюджуються в просторі із швидкістю світла (300 000 км/сек). До речі світло також відноситься до електромагнітних хвиль, що і визначає їх вельми схожі властивості (віддзеркалення, заломлення, загасання і т.п.).

 Радіохвилі переносять через простір енергію, що випромінюється генератором електромагнітних коливань. А утворюються вони при зміні електричного поля, наприклад, коли через провідник проходить змінний електричний струм або коли через простір проскакують іскри, тобто ряд швидко наступних один за одним імпульсів струму.

 Електромагнітне випромінювання характеризується частотою, довжиною хвилі і потужністю переносної енергії. Частота електромагнітних хвиль показує, скільки разів в секунду змінюється у випромінювачі напрям електричного струму і, отже, скільки разів в секунду змінюється в кожній точці простору величина електричного і магнітного полів. Вимірюється частота в

герцах (Гц) – одиницях названих ім'ям великого німецького ученого Генріха Рудольфа Герца. 1 Гц – це одне коливання в секунду, 1 мегагерц (Мгц) – мільйон коливань в секунду. Знаючи, що швидкість руху електромагнітних хвиль рівна швидкості світла, можна визначити відстань між точками простору, де електричне (або магнітне) поле знаходиться в однаковій фазі. Ця відстань називається довжиною хвилі. Частота електромагнітного випромінювання в Мгц.

 Електромагнітні хвилі вільно проходять через повітря або космічний простір (вакуум). Але якщо на шляху хвилі зустрічається металевий дріт, антена або будь-яке інше

провідне тіло, то вони віддають йому свою енергію, викликаючи тим самим в цьому провіднику змінний електричний струм. Але не вся енергія хвилі поглинається провідником, частина її відображається від поверхні. На цьому засновано застосування електромагнітних хвиль в радіолокації. Ще однією корисною властивістю електромагнітних хвиль (втім, як і всяких інших хвиль) є їх здатність огинати тіла на своєму шляху. Але це можливо лише у тому випадку, коли розміри тіла менші, ніж

довжина хвилі, або порівнянні з нею. Наприклад, щоб виявити літак, довжина радіохвилі локатора повинна бути менше за його геометричні розміри (менше 10 м). Якщо ж тіло більше, ніж довжина хвилі, воно може відобразити її. Але може і не відобразити – пригадаєте американський літак-невидимку «Stealth».

 

 

 

 

 

 

 

 

5.Інфрачервоне і ультрафіолетове випромінювання.

 

 Видиме світло покриває геть незначну частину спектру електромагнітних хвиль. Одразу вище і нижче ділянки видимого світла знаходиться ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання. „Ультра” в слові „ультрафіолетове” означає, що це випромінювання знаходиться у частині спектру з частотами, вищими ніж частоти фіолетового світла; а „інфра” у слові „інфрачервоне” означає, що це випромінювання знаходиться у частині спектру з частотами, нижчими від частот червоного світла.

 

 

 Довжина хвиль ультрафіолетового випромінювання коротша, а інфрачервоного – довша від довжин хвиль видимого світла. Ці випромінювання були відкриті задовго до того, як люди дізналися про електромагнетизм. Коли світло пропустили крізь призму, і воно утворило спектр на екрані, вчені виявили, що за межами видимого спектру світла відбувається нагрівання.

 Ультрафіолетове випромінювання спричиняє багато явищ; деякі з них корисні, а інші – небажані. У невеликих дозах ультрафіолетове випромінювання корисне для нашого здоров’я. Воно сприяє утворенню вітаміну D у нашій шкірі. Ультрафіолетове світло також вбиває мікробів, і тому його використовують у лікарнях, а також щоб стерилізувати їжу.

 Пряме ультрафіолетове випромінювання дуже шкідливе для очей. Це одна з причин того, що дивитися прямо на сонце небезпечно. З іншого боку, людське око здатне справлятися з розсіяним ультрафіолетовим випромінюванням у нормальних кількостях.

 Інфрачервона енергія використовується для автоматичної регуляції хімічних та біологічних процесів, вимірювання температури, а також контролю виробництва текстилю, пластмас та металів. Нові застосування з’являються у навігації та авіації, дослідженні погоди та численних наукових проектах.

 Інфрачервоне випромінювання також використовують у аерофотографуванні, системах зв’язку та контролю.

 Інфрачервона енергія використовується всюди навкруги нас. Інфрачервоні прилади мають велике значення у багатьох галузях промисловості, а в деяких вони просто незамінні. Можливості його використання обмежені, напевно, лише уявою та вмінням користувача.

 

6.Властивості видимого світла.

(Фрагмент з фільму)

 

7.Рентгенівське випромінювання.

(Презентація)

 

8.Шкала електромагнітного випромінювання.

(Презентація)

9.Шкідивість електромагнітного випромінювання.

 Науково-технічна революція зробила людину вірним рабом комфорту. Нам вже складно відмовитися від предметів, які економлять наш час і є зручними в застосуванні. Наприклад, 90% американців мають у своїх будинках мікрохвильові печі, адже розігріти їжу в них можна швидко, вони економні з точки зору споживання енергії. Але як відображається на нашому здоров'ї такий комфорт?

 Наука генетика довела, що розвиток будь-якого живого створіння запрограмовано інформацією, що зберігається в хромосомах. Природа дивним способом зуміла розмістити складну інформацію в одному крихітному клітинному ядрі, яке ледь можна розгледіти навіть у мікроскоп. Вчені припускають, що запис інформації в хромосомах виробляється на хвильовому рівні шляхом електромагнітного та акустичного випромінювання. Як з'ясувалося, молекули ДНК — це свого роду антени, спрямовані в космос, саме вони ведуть прийом частково керуючої космічної інформації. Тому людині просто необхідне здорове електромагнітне поле, яке створює хвильовий метаболізм, хвильову регуляцію, що надходить з космосу.

 На Землі існувало таке оточення тисячі років, стільки, скільки існує людина. Але в останнє століття світ «перекинувся»: стався найсильніший сплеск електромагнітного випромінювання на планеті. У користуванні людини опинилися мільйони автомобілів, телефонів, побутових приладів, телебачення та багато іншого, що поширює електромагнітні хвилі. Все це «добро» не може не позначитися на нашому здоров'ї. Сьогодні поговоримо про мікрохвильові печі, оскільки з'явилися дослідження, які доводять, що приготування їжі таким способом неприроднє і набагато небезпечніше, ніж ми собі можемо уявити.

 Вперше мікрохвильові печі застосовували вчені-нацисти Третього Рейху в 1942–43 рр., коли вищим фашистським керівництвом було поставлено завдання перед вченими знайти доступний спосіб розігрівання їжі в похідних умовах для солдатів. Після війни ці схеми потрапили до рук американських та радянських вчених. В Америці випуск мікрохвильових печей був поставлений на широку ногу, а от влада Радянського Союзу заборонила виробництво такої сумнівної техніки, вважаючи, що вона зашкодить здоров’ю радянського громадянина.

Як працює мікрохвильова пічка?

 Мікрохвилі — це одна з форм електромагнітної енергії, короткі електромагнітні хвилі (від 1мм до 1м), що переміщаються із швидкістю світла — 299,79 тис. км/с. Мікрохвилі застосовуються не тільки в мікрохвильових печах, а й у радіолокації, телебаченні, системах супутникового зв'язку, для роботи Інтернету і т.п. Існують і природні мікрохвилі, які випромінює Сонце, але по своїй силі вони набагато слабкіші за тих, які створені штучно.

 

У кожній мікрохвильовій печі є магнетрон, що перетворює електромагнітну енергію в надчастотне поле — 2450МГц. Саме це поле і взаємодіє з молекулами води і жиру, які містяться в будь-якому продукті (до речі, і в нашому мозку теж!). Під інтенсивним впливом мікрохвиль молекули води обертаються з частотою мільйони разів в секунду, від чого і створюється молекулярне тертя, що нагріває їжу. Чи може після такого тертя молекула залишитися неушкодженою? Природно, майже всі молекули виявляються розірваними і деформованими. Тобто в мікрохвильовій печі відбувається розпад молекулярної системи продуктів в процесі випромінювання.

 Як впливає їжа з мікрохвильовок на організм?

У 1992 році в США було опубліковано порівняльне дослідження під назвою «Приготування їжі в мікрохвильовій печі», головним висновком якого стало: «З медичної точки зору, вважається, що введення в людський організм молекул, які зазнали впливу мікрохвиль, має набагато більше шансів заподіяти шкоду, ніж користь. Їжа з мікрохвильової печі містить мікрохвильову енергію в молекулах, яка не присутня в харчових продуктах, приготованих традиційним шляхом».

 Дослідження показали, що у людей, які вживали в їжу овочі та молоко з мікрохвильової печі, змінився склад крові, знизився гемоглобін, а холестерин збільшився, у той час як у людей, що вживають їжу, приготовлену звичайним способом, показники крові не змінювалися.

 Цікаві висновки досліджень швейцарського доктора Ханс Ульріх Хертел. Вона працювала в одній великій швейцарської компанії, але кілька років тому була звільнена зі своєї посади за розголошення таємних результатів експериментів. У 1991 році Хертел спільно з професором Лозаннського Університету опублікувала ці дослідження в статті журналу «Франц Вебер» №19, і всім стало відомо, що їжа з мікрохвильовки призводить до злоякісних впливів на кров. Вчені встановили, що випромінювання руйнує й деформує клітини продуктів харчування, а також створює нові сполуки, не властиві природним - радіолітичні. Саме ці радіолітичні сполуки утворюють так звану молекулярну гниль як наслідок радіації.

 Жоден з виробників мікрохвильових печей не розповість про їх шкоду, про вплив мікрохвиль на організм людини, реклама спрямована тільки на позитивні сторони техніки, а як відіб’ється молекулярна гниль на здоров'ї, покаже майбутнє.

Мікрохвильовки та дитяче харчування

 Останнім часом мікрохвильові печі стали часто застосовуватися молодими матерями, які, заощаджуючи час і сили, підігрівають таким чином харчування малюкам. Але деякі амінокислоти L-проліну, що містяться в жіночому молоці і в штучному дитячому харчуванні, під впливом випромінювання трансформуються в d-ізомери, небезпечні для нервової системи та токсичні для нирок. Особливо схильні до небезпечного впливу  мікрохвильового випромінювання діти, що перебувають на штучному вигодовуванні. Виходить, що шкода від мікрохвильових печей явна, але все ж абсолютно прийняти її людство ще не готове. Чи варто боротися сьогодні з впливом мікрохвиль на організм і чи можливо це? Єдиний спосіб перемогти таке негативне електромагнітне поле — усунути всі предмети випромінювання з середовища перебування людини.

(Фрагмент фільму)

 

 

Література

1. Курс фізики / За редакцією І.Є.Лопатинського.
   • Львів: Вид. «Бескид Біт», 2002.
2. Елементарний підручник фізики під редакцією Г.С. Ландсберга том III. Коливання і хвилі. Оптика. Атомна і ядерна фізика - Репринт 10 видавництво перераб, 1995 
3. Енциклопедія для дітей Аванта + Т.14 «Техніка» Історія техніки. Світ сучасної техніки, 1999 
4. І.А. Галаванов «Підходи до вирішення завдань з фізики», 1997 
5. І. В. Савельєв «Курс загальної фізики» Книга 1 «Механіка», 2000 

 

Інтернет – ресурси

 

1. http://www.nalkho.com/catalog/3/40/
2. http://uk.wikipedia.org
3. http://intranet.tdmu.edu.ua