Методична розробка заняття з української літератури

Тема: «Вічне буяння молодості, енергії, духу, пошуку, тривання гри і наснаги…».  Дослідження життя і творчості Юрія Андруховича

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019

Автор: Суліменко Наталія Миколаївна, викладач української мови та літератури, викладач вищої категорії

 

В методичній розробці розкривається методика проведення заняття з української літератури на тему «Вічне буяння молодості, енергії, духу, пошуку, тривання гри і наснаги…».  ( дослідження життя і творчості Юрія Андруховича).

Методична розробка містить елементи дослідницької діяльності, що здійснюють студенти під керівництвом викладача, спрямовані на формування наукового світогляду, розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань. На занятті використано мультимедійні засоби навчання.

Розробка може бути використана викладачами української мови та літератури вищих навчальних закладів І-ІІ  рівнів акредитації.

 

ЗМІСТ

1.Методична розробка заняття…………………………………….

3.Використана література…………………………………………..

Тема: «Вічне буяння молодості, енергії, духу, пошуку, тривання гри і наснаги…».  Дослідження життя і творчості Юрія Андруховича.

Мета: ознайомити студентів із життєвим і творчим шляхом письменника; з'ясувати тематичні та жанрові особливості  творчості поета; заглибитись у філософське значення творів;

розвивати вміння глибоко аналізувати ідейно-художній зміст, тренувати пам'ять, увагу;

виховувати любов до рідного слова,  повагу до творчої спадщини письменників.

Тип заняття: повідомлення та засвоєння нових знань

Форма проведення: заняття-дослідження

Обладнання: портрет письменника, мультимедійна дошка, виставка творів письменника.

“НА МІЙ ПОГЛЯД, НЕМАЄ ІНШИХ ЗАВДАНЬ ЛІТЕРАТУРИ, КРІМ ЯК ЛЮДСЬКОГО ПОРОЗУМІННЯ. МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО ЯКЩО МИ ДО НЬОГО ПРАГНЕМО, ТО, МАБУТЬ, ЦЕ ТА МАКСИМА, І ВОНА, НАПЕВНО, СЛУШНА.”

Ю.Андрухович

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент

1.Перевірка присутності студентів на занятті

2. Перевірка готовності до заняття студентів, аудиторії, обладнання;

 

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань заняття. Мотивація навчальної діяльності.

Викладач.  (Зачитує епіграф до заняття)

Ці слова належать поетові Юрію Андруховичу - сучасному прозаїку, перекладачу, есеїсту, творчість якого пов'язують з напрямком постмодернізму, що прийшов на зміну модернізму ще на початку 80-х років XX ст., й це має свою точку відліку - 1985 рік, коли Ю.Андрухович разом з В.Небораком та О.Ірванцем заснували поетичну групу «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада). Зміни в суспільному житті країни відбились й в розвитку літератури: почали з'являтися нові теми, змінився підхід до творчості.

Внесок митця в літературу високо оцінений у світі, він є лауреатом кількох міжнародних й вітчизняних премій. Творчість Андруховича має значний вплив на сучасний літературний процес. Його твори перекладено і бачено в багатьох країнах світу, тож Україна має сучасного письменника, творчість якого гідно презентує нашу країну у світовій спільноті.

(Портрет демонструється на слайді)

Мета нашого заняття – торкнутися граней творчості таланту Юрія Андруховича, спробувати зрозуміти значення його творів, з'ясувати їх ідейно-художній зміст.

Отже, давайте пройдемо сторінками життя і творчості Юрія Андруховича.

Студенти розподілені  на підгрупи:

Група №1.  Біографи - Біографія Ю.Андруховича. Літературний дайджест.

Група №2. Літературознавці - Творчість Ю.Андруховича

Група №3. Ю.Андрухович в інших видах мистецтва. Переклад. Нагороди. Цитати письменника.

Група № 4.  Аналіз поезій  «Пісня мандрівного спудея», «Казкар»

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1 Група «Біографи» представляють дослідження біографії Ю.Андруховича.

1. Український поет, прозаїк, культуролог Андрухович Юрій Ігорович народився 13 березня 1960 року в м. Івано-Франківськ (Станіслав у часи УРСР).

Освіта: Львівський інститут поліграфії, відділення літературного редагування і спеціальної журналістики (1977-1982р.), Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. Горького в Москві (1989-1991 р.).

У юності – лідер відомої літературної групи Бу-Ба-Бу (“Бурлеск-Балаган-Буфонада”), яка об’єднала авторів з Києва, Львова, Станіслава. Один із засновників постмодерністської течії в українській літературі, яку умовно називають “станіславським феноменом”. Представники цього напрямку активно розробляють поетику “карнавального” листа.

На початку 90-х років разом з Ю.Іздриком починає видавати перший в Україні постмодерністський журнал “Четвер” (на даний момент видано 10 випусків). У 1985 році за результатами публікації двох книг віршів прийнятий у СП України, у 1991 році – за ідейним переконанням виходить зі складу Союзу письменників разом з декількома колегами і стає ініціатором установи Асоціації українських письменників. Наприкінці 80-х відомий як активний діяч первісного, ліберально-демократичного Руху.

З 1991 року публікується у великих літературних журналах України.

У 1994 році захистив кандидатську дисертацію по творчості забороненого в радянські роки класика української поезії першої половини ХХ століття Богдана-Ігоря Антонича. Докторську пише по творчості американських поетів-бітників.

Певний час був радником мера Івано-Франківська з питань культури.

Родина: Батько Ігор Мар’янович (1930-1997р.); мати Ганна Степанівна (1940р.); дружина Ніна Миколаївна (1959р.); дочка Софія (1982р.) і син Тарас (1986р.).

Володіє польською, німецькою мовами.

 

2.Літературний дайджест з Юрієм Андруховичем

У книгарні "Є" презентували збірку вибраних поезій Юрія Андруховича "Листи в Україну".

До книжки увійшли "канонічні" вірші з усіх його збірок, а також знаменитий цикл "Листи в Україну". Столична книгарня не вмістила всіх бажаючих побачити і послухати "патріарха", а серед тих, хто таки встиг примоститись був музикант Тарас Чубай. Модерував зустріч Іван Малкович.

Юрій Андрухович читав свої найкращі поезії та вів жваву бесіду з аудиторією. Питання задавали найрізноманітніші.

До вашої уваги інтерв'ю з письменником: (роль журналіста та письменника виконують студенти)

- Ви казали, що зачитувались Маланюком і Бродським. А що Ви думаєте про той скандальний вірш Бродського про незалежну Україну?

- Я довгий час намагався виправдати його, знаходив докази, що це не його твір, а підстава. Адже цього вірша нема в жодній збірці поета, є лише аудіозапис, а голос і манеру читання  Бродського можна легко зімітувати. Але потім зрозумів, що факт є факт. Зрештою, Бродським я зачитувався ще коли цього вірша не було.

- Назвіть трьох поетів, які вплинули на Вашу творчість.

- Українські – Антонич, Семенко, Плужник… хоча я так давно його не перечитував. Не українські, але в українському перекладі - Аполлінер, але я не володію французькою, тому мені залишається тільки вірити, що він великий французький поет. Але в перекладах Миколи Лукаша він надзвичайний поет. Пам´ятаю, видали Аполлінера в перекладі Лукаша, а через рік – збірку Михайля Семенка. Для нас це були такі книжки, які ми в нагрудних кишенях носили. Я також колись страшенно захоплювався Рільке, але охолов, тепер він здається занадто надутим. І ще Ґотфрід Бенн, от кого я мрію перекласти. Його майже немає українською. Цікаво було б його зіставити з Антоничем. Ще Грегорі Корсо.

- Коли буде продовження "Лексикону інтимних міст"?

- Я жартував про продовження. До речі, я зіткнувся з тим, що в перекладах іншими мовами деякі міста зовсім не вистрілюють. Зараз готується польський переклад "Лексикону" і перекладачка пише мені так розпачливо: "Юрію, можеш пояснити в чому сіль розділу "Єнакієве"?!

- От ви, молодий поет, приїхали вчитись в Москву. А коли у вас сталось прозріння, що російські жінки зовсім не такі як наші, українські?

- Я таких висновків не дійшов, то ліричний герой провокує таким чином. А в Москву я приїхав 29-річним. Вже не вважав себе молодим поетом і пам´ятав, що залишається лише рік: я був переконаний що після 30 перестану писати вірші. Про жінок так не думаю.

- Ви сильно засмутились би, коли б раптом вашу книгу не розкупили?

- Раніше якщо книга затримується в книгарні хоча б місяць – це вже трагедія. А тепер я радію, коли бачу в магазинах свої книги. Я собі думаю: " Ну ось - присутній на полицях. Це все-таки добре". Я розумію, що зараз зовсім інша інформаційна ситуація. В середині 80-х років був ажіотаж біля кожної поетичної збірочки, а сьогодні треба спокійно ставитись до того, що його апріорі не може виникнути. Є всі ці альтернативи, зокрема інтернет. Я ж свої старі вірші тепер звідки брав? Я ж їх не мав, ні на машинці друкованих, ні від руки писаних, всі ці зошити-чернетки десь порозлітались, погубились. То я в інтернеті забивав своє прізвище і знаходив вірші.

- За яким принципом обирали поезії для збірки?

- За принципом, чи я люблю цей вірш.

- Ви дійсно вважаєте, що кохання це психічна хвороба, як йдеться у одному з віршів збірки?

- Це не я, я там посилаюсь на Авіценну, в нього є трактат, - ні, я не хочу вас тут зараз обманювати, що я читав трактати Авіценни, але хтось мені переказував, - в якому він як медик описав кохання через ряд симптомів, що свідчать про психічні захворювання. Але пам´ятаймо, що то було середньовічне уявлення про любов. Перелом уявлень про кохання настав в добу романтизму, коли люди повірили поетам, що буває таке кохання. І уявлення ще змінюватимуться. А от ввести у поезії ім´я Авіценни дуже вигідна річ, бо воно римується з багатьма українськими словами, як-от "офігенна", "здоровенна".

- Як часто зараз виникає бажання писати вірші, і чи дочекаємось ми нової поетичної збірки?

- Запланувати це неможливо. Але це й непогана відмазка для лінивого поета. Мовляв, я не можу себе силувати. Насправді це десь посередині. Я для себе шукаю ще такі прагматичні причини, думаю: "От будемо збиратись з друзями-музикантами працювати над наступним альбомом і які ж тексти ми будемо використовувати?"

 

2 Група «Літературознавці» представляють дослідження творчості Ю.Андруховича  в сучасній літературі.

Творчий доробок письменника можна умовно поділити на два напрямки: поетичний і прозовий. Поетичний дебют Юрія Андруховича відбувся у першій половині 1980-х років і завершився виходом у світ збірки «Небо і площі» у 1985 році. В цьому ж році Андрухович разом із Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував відому в Україні поетичну групу «Бу-Ба-Бу» (скорочення від «бурлеск – балаган – буфонада»). Декілька років Андрухович співпрацює з газетою «День», на сторінках якої опублікував понад 70 есе. У 1989 році виходить друга поетична збірка письменника «Середмістя», потім «Екзотичні птахи і рослини» (1991, перевидання «Екзотичні птахи і рослини з додатком «Індія» – 1997, 2002). Пізніше поетичний доробок Ю. Андруховича доповнився циклом «Листи в Україну», який був надрукований в журналі «Четвер».
У 2004 році після дев’ятирічної паузи в поетичній творчості Андруховича побачила світ збірка поезій «Пісні для мертвого півня», яку він почав писати 1999р.

З прозових творів Ю. Андруховича найперше був опублікований цикл армійських оповідань «Зліва, де серце» у 1989 році в журналі «Прапор». Це майже фактографія служби автора у війську. Уже перші публікації Андруховича привернули увагу читачів. У 1991 році побачило світ оповідання «Самійло з Немирова, прекрасний розбишака» у журналі «Перевал» №1. А потім з-під пера Ю. Андруховича вийшли романи «Рекреація» (1992, перевидання – 1997 і 2003), «Московіада» (1993, перевидання 1997, 2000 і 2006) та «Перверзія» (1996, перевидання 1997, 1999, 2000, 2002 і пізніші), які можна розглядати як трилогію: героєм кожного з них є поет – богема, що опиняється в самому центрі фатальних перетворень. У 2003 році побачив світ ще один роман Андруховича – «Дванадцять обручів».

Найновіша книжка Ю. Андруховича «Таємниця» (2007) – це найбільш автобіографічний з усіх творів письменника.

Есеїстика Андруховича на сьогодні видана двома збірками «Дезорієнтація на місцевості» (1999) та «Диявол ховається в сирі» (2006).

 

ІІІ група підготувала відомості про Ю.Андрухович в інших видах мистецтва. Переклади.  Нагороди. Цитати.

 

Музика

Вірші Юрія Андруховича були покладені на музику такими гуртами, як «Мертвий півень», «Плач Єремії», «Sіґал Sпожив Sпілка», «Знову за старе», «Karbido» (Польща) тощо.

Кіно

У 1992 році режисер Андрій Дончик зняв за мотивами оповідань Юрія Андруховича кінофільм «Кисневий голод».

Театр

11 березня 2007 року у Молодому театрі у Києві відбулася прем'єра вистави «Нелегал Орфейський» за мотивами роману Юрія Андруховича «Перверзія». Автор брав участь у постановці п'єси і сам зіграв одну з ролей.

2 жовтня 2010 року на X Міжнародному театральному фестивалі «Золотий Лев-2010» у Львові Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр представив прем'єру трагедії «Гамлет». Текст діалогів був узятий з перекладу Юрія Андруховича «Гамлета» Шекспіра.

 

Переклади

«День смерті пані День» (2006) — переклади американської поезії бітників 60–70-х років

В. Шекспір «Гамлет» (2008);

переклади з польської: Т. Конвіцькій та інші;

переклади з німецької: Р.-М. Рільке, Ф. фон Герцмановскі-Орландо та сучасна німецькомовна поезія;

переклади з російської: Б. Пастернак, О. Мандельштам

 

Нагороди

2001 — лауреат премії ім. Гердера (Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбурґ, Німеччина).

2005 — лауреат премії миру імені Еріха Марії Ремарка, Оснабрюк, Німеччина.

2006 — лауреат премії книжкового ярмарку у Лепцігу за європейське взаєморозуміння.

3 грудня 2006 — лауреат Літературної премії Центральної Європи ANGELUS, за роман «Дванадцять обручів».

 

Цитати Ю.Андруховича

 « ...залишаючи шанс для українського майбутнього, треба розглядати цю опцію, якщо ми, звісно, хочемо зберегти шанс. Тобто якщо ще колись станеться таке чудо, що в Україні знову переможуть, умовно кажучи, помаранчеві, то треба буде дати можливість Кримові й Донбасу відокремитися. Зараз вони цього не зроблять, бо сьогодні їхні сидять при владі в Києві.»

« У Донецьку не проходить навіть така річ, як надання університету імені їхнього земляка Василя Стуса. Тобто там апріорі агресивно заблокований будь-який український рух. Він заблокований не внаслідок якихось репресій, а тому що справді цього не хоче тамтешнє населення. Воно чуже Україні. Україна йому чужа й нецікава, щонайменше байдужа. Написи в маршрутках на зразок «Нету денег – плати гривной» зайве свідчать, що там концентрація ментального несприйняття всього, що пов’язане з українською незалежністю. Працювати над цим Київ намагався, починаючи з 1991 року. Це принесло тільки погіршення. А остаточне погіршення принесли останні п’ять років правління Ющенка.»

« ...Як на мене, ми постійно тішимо себе якоюсь ілюзією територіальної цілісності, якої і так немає. Вона існує сьогодні тільки завдяки тому, що їхній хлопець сидить у Києві на престолі. Тобто одна сьома України робить свій вирішальний внесок у те, як жити країні в цілому. Тому я б не відмовлявся від такого проекту і не робив би взагалі цю кляту цілісність якоюсь догмою. Тобто чого впиратися в те, що насправді нищить нас і губить?»

« ...Культурно-суспільна безпам’ятність – найхарактерніша риса цього союзу племен, який називається українським народом. Справа в тому, що, мабуть, народу просто нема.»

 

ІV Група підготувала аналіз поезій «Пісня мандрівного спудея» та «Казкар»

ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ

Агов, мої маленькі чортенята!

З-під свити я вас випущу на світ —

туди, де кров з любов'ю черленяться,

де пристрастей i пропастей сувій…

Я — ваш отець, тож будьте мені вірні!

(які невірні рими в голові!),

але коли до серця входять вірші —

прекрасні, наче крила голубів,

які тоді надії!..

З риторик і поетик академій —

гайда на площу, як на дно ріки!

Підслухані у вирі цілоденнім,

ті рими — вчителям наперекір

(у вчителів, здається, перекір) !

Або в поля, як на зелену прощу —

читати вірші травам і вітрам!..

І постарайтесь, я вас дуже прошу,

щоб явір тихі сльози витирав,

щоб небо, нахилившись, наслухало,

щоб завше був натхненний соловій…

Хвалу воздавши часові зухвалу,

звірят і пастухів благословіть!..

Отож, — на світ, за діло — чарувати!

Агов, мої маленькі чортенята!

 

Коментар

«Спудеї» — це студенти академій у давнину. Часто на канікулах вони мандрували містами й селами, співали пісень, розказували вірші (які часто самі й складали), щоб прогодувати себе, а також показати свою поетичну вправність, У пісні — звернення спудея до своїх творів (пісень), які складалися з любов'ю, про любов, часто з добрим почуттям гумору. Вірші просяться на волю, і треба, щоб вони зворушували серця людей, щоб від них і «явір тихі сльози витирав», і небо слухало, і соловей співав.

 

КАЗКАР

Я міг би гнати тепле стадо —

мене б життя кудись несло,

або пізнав би легко й радо

просте корисне ремесло.

І так лічив би добрі днини,

а дзиґарі з високих веж

мене хвалили б щогодини:

«Ти мудро й праведно живеш,

якщо живеш, якщо живеш!»

А я — не той, бо родом з райдуг

і я махнув на похвали —

мене ви знаєте як зайду,

а все ж зовете за столи!

Адже в мені бринить як свято

земних історій вічний рух:

про серце, вірне і завзяте,

про творче диво теплих рук,

про незугарне і прегарне,

про сонний сад і жах темниць,

про дівчину з очима сарни,

що виросла в краю суниць,

про двоголосся неба й хліба,

коли у небі віщий птах,

коли духмяна груша липня

в листках повисне і в літах,

а я повім коханій так:

ти — достеменна як сльоза

найтонша лагідна лоза

ти — океан для корабля

розкішна маревна земля

ти — і колиска і труна

найчарівливіша струна

в тобі живе моя луна

моя небесна борозна

я — просто пісенька твоя

моє світило золоте

холодний і бездарний я

коли без тебе все не те

і світ як плід у нас надвоє

аж ми ласуємо обоє.

Коментар

Віг міг би бути звичайною людиною, займатися якимось звичним ремеслом — виготовляти корита, пасти худобу. І його б шанували, хвалили. Але він — казкар, творець, зайда. Проте йому раді, його кличуть за стіл і слухають «земних історій вічний рух», бо слово в його устах — чарівне. Він уміє так освідчитися коханій, що стає «світ як плід» у них «надвоє».

 

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

 

Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді.

 1.Який художній напрям набув поширення в сучасній «молодій» українській літературі?

А модернізм;

Б експресіонізм;

В реалізм;

Г футуризм;

Д постмодернізм.

 

2. Вкажіть літературні угруповання 90-х рр. XX ст.:

1 «Бу-Ба-Бу»;

2 В АПЛІТЕ;

3 «Нова дегенерація»;

4 «Пропала грамота»;

5 «Гарт»;

6 «Молодняк»;

7 «ЛуГоСад»

 

3. Вкажіть представників групи Бу-Ба-Бу:

1 Юрій Андрухович;

2 Юрій Винничук;

3 Віктор Неборак;

4 Віктор Морозов;

5 Олександр Ірванець;

6 Сергій Жадан;

7 Василь Слапчук.

 

4. Вкажіть твори Юрія Андруховича:

1 «Пісня мандрівного спудея»;

2 «Казкар»;

3 «Астролог»;

4 «Балада повернення»;

5 «Балада про соняшник»;

6 «Пісня про рушник»;

7 «Казка про калинову сопілку».

 

5. Вкажіть сучасних прозаїків:

1 М. Хвильовий;

2 О. Довженко;

3 Ю. Андрухович;

4 О. Ульяненко;

5 Є. Пашковський;

6 Є. Кононенко;

7 М. Матіос.

 

6. Установіть відповідність між літературним угрупованням (організацією, поколінням митців) і представником.

 

1	«Шістдесятники»	А Іван Лучук	1
2	«Київська школа поетів»	Б Ліна Костенко	2
3	«Вісімдесятники»	В Василь Голобородько	3
4	«Бу-Ба-Бу»	Г Василь Герасим’юк	4
5	«ЛуГоСад»	Д Юрій Андрухович	5

 

7. Установіть відповідність між назвою твору і його автором.

1 Роман у віршах «Берестечко»

2 Роман «Рекреації»

3 П’єса «Привіт, синичко»

4 Історичний роман «Орда»

5 Роман-балада «Дім на горі»

 

А Валерій Шевчук

Б Ліна Костенко

В Ярослав Стельмах

Г Юрій Андрухович

Д Роман Іваничук

 

8. Ю. Андрухович, В. Неборак і О. Ірванець заснували поетичне угруповання

А «Пропала грамота»;

Б «Бу-Ба-Бу»;

В « Нова дегенерація »;

Г «ЛуГоСад»;

Д «Західний вітер»

 

9. Який поетичний творів Ю.Андруховича покладено на музику?

А.Плач Єремії;

Б.Діва Обида;

В.Пісня мандрівного спудея;

Г.Глосолалії

 

10. Постмодернізм – це…

 

V.Підсумок заняття

Викладач. Наше літературне дослідження на сьогодні завершується. Це заняття дало вам можливість доторкнутись до граней таланту неперевершеного майстра слова.  українського письменника, «патріарха» вітчизняної літератури, представника «станіславівського феномену» Юрія Андруховича.

 

Творча робота

1.Скласти сенкан про сучасну літературу.

Література.

Постмодерна, оригінальна.

Дивує, насичує, змінює.

Створює нову художню реальність.

Мистецтво.

 

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності студентів

VІІ. Домашнє завдання

1. Підготувати повідомлення про сучасні літературні угруповання, які не розглядалися на занятті, або про творчість письменників (Г.Пагутяк, І.Римарука, О.Забужко та ін.).

Література

1. Андрухович Ю. “Можливо, я дочекаюся вже завтра?..”// Тарнашинська Л. Закон піраміди. – К., 2001. – С. 114-121.

2.Бестселери українського читача: огляд сучасних українських письменників // Шкільна бібліотека. – 2008. – № 10. – С. 167-168.

2. Бійчук Г. Література постмодернізму: реальність чи віртуальність?// Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2006. – № 2. – С. 56-62.

 

3. Гундорова Т. Постмодерна бездомність // Післячорнобильська бібліотека : український літературний постмодерн. – К., 2005. – С. 165-

 

4.Сайт Юрія Андруховича // http://www.andruhovych.info

 

5.Яровий О. Постмодернізм – це антибуття // Слово і час. – 2002. – №

 – С. 69-70.