Урок №8
Назва уроку: Творчість Тараса Григоровича Шевченка у контексті розвитку українського національного руху.
Тема уроку: Місце Тараса Григоровича Шевченка в українському національному відродженні.
Мета:
Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, презентація.
Тип уроку: інтегрований, комбінований.
Міжпредметні зв’язки: історія, українська література, художня культура.
Література: О.Реєнт, О.Малій. Історія України 9 клас. – К., «Ґенеза», 2009 р.
В.Сарбей. Історія України 9 клас. – К., «Ґенеза», 1996- с.63-68
Н.Вєнцова. вивчення історичних постатей на уроках історії
України. – Х., «Основа»2010 р.
Т.Г.Шевченко. життя і творчість у документах, фотографіях,
ілюстраціях. – К., 1991р.
Г.Одаренко. Тарас Шевченко і українська література. – К., 1991р
Б.Степанишин. Українська література 9 клас. – К., «Освіта»,
1998 р.
Т.Г.Шевченко. Три літа. – К., «Веселка»,1987 р.
Хід уроку.
І. Оргмомент
Вступне слово вчителя
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами,
Земля, яку скропив Тарас
Дрібними росами-сльозами.
(Максим Рильський)
Слова Шевченка, сказані півтора століття тому, є актуальними і зараз. Його слова цитують, на його вірші складають пісні, його пам’ять вшановують. Йому поставлено пам’ятники не тільки в Україні, а й в усьому світі. Найвища літературна премія України носить його ім’я. Чим же саме заслужила ця людина такої шани?
Сьогоднішній урок ми проведемо не зовсім звичайно. Це пов’язано із темою уроку. Адже сьогодні ми будемо говорити про Т.Г.Шевченка не тільки як про поета чи художника, а й революціонера. То ж спробуємо на сьогоднішньому уроці поєднати історію з літературою, художньою культурою. Сподіваюсь, це допоможе нам краще й глибше зрозуміти й засвоїти новий матеріал, поглибити ті знання, якими ви вже володієте.
ІІ. Знайомство з темою уроку, планом та постановка учнями цілей уроку
Отже на сьогоднішньому уроці мова піде про людину - символ нашого народу, символ віковічного прагнення до свободи, про Тараса Григоровича Шевченка. Наш сьогоднішній урок має назву «Творчість Тараса Григоровича Шевченка у контексті розвитку українського національного руху», тема нашого уроку: Місце Тараса Григоровича Шевченка в українському національному відродженні.
На уроці ми маємо розглянути ряд питань, пов’язаних з літературною, мистецькою й суспільно-політичною революційною діяльністю Кобзаря. Тому зверніть увагу на план нашої роботи.
Знайомство з планом уроку.
План
“Вікторина”:
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.
Діти, на уроці вам доведеться опрацювати велику кількість матеріалу, тому для його усвідомлення й узагальнення протягом уроку ми будемо заповнювати таблицю, яка наприкінці уроку допоможе нам зробити висновки про діяльність Т.Г.Шевченка.
Шевченко - революціонер |
Шевченко – поет, письменник |
|
|
|
|
Розповідь вчителя історії про становлення Шевченка як громадського діяча
Ви добре пам’ятаєте, як завдяки спільним зусиллям Івана Сошенка, Карла Брюлова, Василя Григоровича, Олексія Венеціанова, Євгена Гребінки та Василя Жуковського Шевченка було визволено з кріпацтва.
Дуже вдало про ставлення Т.Г. Шевченка до кріпацтва говорили його сучасники.
Із спогадів Івана Сошенка: «Нараз до кімнати моєї через вікно плигає Тарас, мало мене не звалив з ніг, кидається мені на шию й гукає:
А він мені усе своє підстрибує і гукає:
- Воля!Воля!
Шевченко, хоч і народився в кріпацтві, але «не прийняв він його ані фізично, ані морально, ані особисто, ані національно…
Був бо він ПАНОМ, що відразу гетьманував над всіма тими Гребінками, Галаганами, Лизогубами. Був він свідомий того, що своєю поезією випростує тих, що похилились, відродить в українців сам інстинкт панування на своїй землі»
Євген Маланюк
«Широкоплечий, кремезний Шевченко являв суцільну постать козака… Почуття гідності у Шевченка дуже сильне… без нього, без віри в своє покликання він неминуче загинув би. Взагалі, то була натура пристрасна, широка, здушена, але не зламана долею… поет і патріот.»
Іван Тургенєв
Чому для Шевченка, який народився кріпаком й іншого життя в молоді роки не знав, так важливо було бути «вольним»?
Відразу після визволення з кріпацтва Шевченка було зараховано до академії мистецтв. Він навчався у видатного російського художника Брюллова, який знайомить молодого Тараса із композитором Глінкою та байкарем Криловим. За успіхи у малярстві Шевченко тричі був нагороджений срібною, а потім ще й золотою медалями. Всі зароблені гроші він відсилав братові Микиті, щоб якось покращити життя рідних, які перебували під ярмом кріпацтва. Адже він був людиною великої душі.
Опрацюйте матеріали «Портрет Шевченка» і спробуйте визначити, що на вашу думку, було найважливішим і в зовнішності, і в характері Шевченка.
Т.Г.Шевченко. Портрет.
І. Спогади сучасника: «Він середнього зросту, широкоплечий і взагалі кремезної, міцної будови. Він не брюнет і не блондин, але ближче до брюнета, риси обличчя свідчили про відвагу, очі блищали енергією».
ІІ. Спогади сучасника: «Обличчя його, на перший погляд, здавалося звичайним, але очі світилися таким розумом і промовистим світлом, такою свідомістю своєї гідності, що мимоволі привертали до себе увагу кожного. У його голосі була дивовижна м’якість, у ході і у всіх рухах – зосередженість. Одягався він не вишукано, але просто й чисто; вдома ж любив носити народне українське вбрання.»
ІІІ. Біограф Шевченка Василь Маслій: «За складом характеру й розуму Тарас Григорович був щирий українець. Взнавши раз людину, він прив’язувався до неї, а якщо відчував прихильність до себе, то цілком і безроздільно віддавався їй на все життя. Відмітними рисами його вдачі були надзвичайна доброта і лагідність, навіть ніжність, дивовижна правдивість і прямота, що доходила до різкості, безкорисливість і самовідданість… доброта його не мала меж. Завжди поспішав на допомогу, ділився останнім, його надзвичайна безкорисливість і непрактичність спричинялися до того, що він майже завжди був у нестатках. Помер він таким же бідняком, як народився.»
Участь в діяльності Кирило-Мефодіївського братства.
Така сильна духом людина найбільше мучилася тим, що не могла потрапити на Батьківщину. Шевченко з нетерпінням чекав, коли ж йому дадуть дозвіл відвідати рідний край. Сталося це лише в 1843 році. (ст. 248). Але те, що побачив Тарас в рідному краї, в Україні, глибоко його вразило. В поезії «заворожи мені, волхве…» Шевченко в розпачі запитує:
Скажи, що робити:
Чи молитись, чи журитись,
Чи тім’я розбити?
Саме з цього часу розпочинається період “трьох літ” у творчості Т. Шевченка.
«Заповіт», «І мертвим, і живим…», «Розрита могила», «Холодний яр», «Сон» всі ці та багато інших відомих творів політичного характеру увійшли до славнозвісної збірки поета під назвою «Три літа».
Відомий вірш «Розрита могила» (1843) описує вже сакраментальний образ матері-України та вже традиційний для тогочасної літератури образ могили. Страждання України-неньки зумовлені тим, що її діти нанялися до поневолювачів – саме так розписує автор свої думки.
У ранній творчості Тараса Шевченка розкопування могил розцінювалось як богохульство, проте тепер даний образ узагальнює загибель всієї України, оскільки її майбутнє залежить від шанування історичної долі, а не спаплюження, як це робили визискувачі українських земель. Вони скористалися возз’єднанням України з Росією, та використали це у своїх цілях для поневолення українського народу. Письменник висловлює гіркий докір вождю українського народу Богдану Хмельницькому за те, що той не передбачив долі країни і до яких наслідків призведе союз з Московським царством.
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати».
Начетверо розкопана,
Розрита могила.
Чого вони там шукали?
Що там схоронили
Старі батьки? Ех, якби-то,
Якби-то найшли те, що там схоронили,
Не плакали б діти, мати не журилась.
(Розрита могила)
В 1845 році Шевченко знайомиться з Миколою Костомаровим і стає активним членом Кирило-Мефодіївського братства.
Кирило – Мефодіївське товариство
Час існування товариства 1845-1847 роки
Передумови утворення товариства
Зовнішні передумови |
Внутрішні передумови |
|
|
Головне завдання діяльності:
Спонукати всіх слов'ян до боротьби за економічне, соціальне й національне визволення.
Головними засобами реалізації своїх ідей братчики вважали поширення освіти серед народу та мирну проповідь. Неморальні засоби для здійснення своїх планів, такі як визвольні війни та соціальні революції, вони рішуче засуджували.
Програмові цілі:
Релігійна спрямованість:
Форми та методи діяльності:
Дві течії товариства
Помірно – ліберальна |
Радикальна |
Костомаров, Куліш, Бєлозерський, Маркович. Прагнуть досягти поставленої мети шляхом проведення реформ і здійснення поступових перетворень |
Шевченко, Навроцький, Гулак, Посяда. Виступають за революційний переворот, встановлення республіки, соціальне й національне звільнення українського народу.
|
Значення діяльності товариства:
Діяльність товариства – то був початок довгої безупинної боротьби української інтелігенції з російським царизмом.
Пригадайте,
- що вам відомо про діяльність цієї організації?
- Яку роль відіграв Шевченко в діяльності Кирило-Мефодіївського братства?
- Які погляди братчиків на майбутнє України він розділяв, а які ні?
- Як ви розумієте вислів «Шевченко належав до радикального революційного крила Кирило-Мефодіївського братства»? Поясніть.
- Чому жандарми й граф Орлов, зокрема, так боялися Кобзаревого слова?
(уривки віршів)
Поет у своїх творах закликав до скасування самодержавства й кріпацтва, до єдності всіх слов’янських народів. Виступав за революційний переворот «вставайте, кайдани порвіте, і вражою злою кров’ю землю окропіте», за соціальне й національне звільнення українського народу.
(підручник ст. 48-49)
IV. Узагальнення й систематизація матеріалу
Значення діяльності
Оцінка значення діяльності Шевченка відомими особистостями
Прислів’я про Кобзаря
V. Підсумки уроку. Рефлексія.
Уважно подивіться на таблицю. Яку заповнювали впродовж уроку.
VI. Коментар оцінок.
VIІ. Домашнє завдання:
- скласти історичний портрет Шевченка за планом.
- підготувати повідомлення «Останні роки життя Т.Г.Шевченка – 1847-1861».