Урок "Місце Т. Г. Шевченка в українському національному відродженні"

Урок №8

Назва уроку: Творчість Тараса Григоровича Шевченка у контексті розвитку українського національного руху.

Тема уроку: Місце Тараса Григоровича Шевченка в українському національному відродженні.

Мета:

•  з’ясувати значення діяльності Т.Г.Шевченка у національно-визвольному русі в Україні та українському національному відродженні;
• познайомити із творами революційно-патріотичного спрямування та доробком Шевченка – художника;
• розвивати в учнів навички роботи з різними джерелами інформації, аналізувати їх, робити висновки, порівняння;
• формувати вміння чітко й логічно висловлювати свої думки, обґрунтовувати їх, спираючись на факти;на прикладах діяльності Т.Г.Шевченка та його творів виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і свого народу;
• сприяти формуванню морально-етичних поглядів учнів, формувати інформаційну, комунікативну та соціальну компетентності.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, презентація.

Тип уроку: інтегрований, комбінований.

Міжпредметні зв’язки: історія, українська література, художня культура.

Література: О.Реєнт, О.Малій. Історія України 9 клас. – К., «Ґенеза», 2009 р.

                      В.Сарбей. Історія України 9 клас. – К., «Ґенеза», 1996- с.63-68

                      Н.Вєнцова. вивчення історичних постатей на уроках історії                        

                      України. – Х.,  «Основа»2010 р.

                     Т.Г.Шевченко. життя і творчість у документах, фотографіях,  

                      ілюстраціях. –   К., 1991р.

                      Г.Одаренко. Тарас Шевченко і українська література. – К., 1991р

                      Б.Степанишин. Українська література 9 клас. – К., «Освіта»,

                      1998 р.

                      Т.Г.Шевченко. Три літа. – К., «Веселка»,1987 р.

 

Хід уроку.

І. Оргмомент

Вступне слово вчителя

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

(Максим Рильський)

Слова Шевченка, сказані півтора століття тому, є актуальними і зараз. Його слова цитують, на його вірші складають пісні, його пам’ять вшановують. Йому поставлено пам’ятники не тільки в Україні, а й в усьому світі. Найвища літературна премія України носить його ім’я. Чим же саме заслужила ця людина такої шани?

Сьогоднішній урок ми проведемо не зовсім звичайно. Це пов’язано із темою уроку. Адже сьогодні ми будемо говорити про Т.Г.Шевченка  не тільки як про поета чи  художника, а й революціонера. То ж спробуємо на сьогоднішньому уроці поєднати історію з літературою, художньою культурою. Сподіваюсь, це допоможе нам краще й глибше зрозуміти й засвоїти новий матеріал, поглибити ті знання, якими ви вже володієте.

ІІ. Знайомство з темою уроку, планом та постановка учнями цілей уроку

Отже на сьогоднішньому уроці мова піде про людину - символ нашого народу, символ віковічного прагнення до свободи, про Тараса Григоровича Шевченка. Наш сьогоднішній урок має назву «Творчість Тараса Григоровича Шевченка у контексті розвитку українського національного руху», тема нашого уроку: Місце Тараса Григоровича Шевченка в українському національному відродженні.

На уроці ми маємо розглянути ряд питань, пов’язаних з літературною, мистецькою й суспільно-політичною революційною діяльністю Кобзаря. Тому зверніть увагу на план нашої роботи.

Знайомство з планом уроку.

План

1. Становлення Т.Г.Шевченка як громадського діяча, його участь в діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.
2. Шевченко і його сучасники: оцінка діяльності, спогади, ставлення
3. Революційні та патріотичні мотиви в літературних творах Т.Г.Шевченка.
4. Суспільне значення діяльності Кобзаря.

“Вікторина”:

1. Як звали батька Тараса? (Григорій)
2. Найвідоміша збірка поета? (“Кобзар”)
3. Хазяїном Т. Шевченка був пан….. (Енгельгард)
4. За фахом Шевченко був….. (художником)
5. За яку ціну Шевченка викупили з кріпацтва? (2500 руб.)
6. Скільки років було Т. Шевченку коли він став вільним? (24)
7. Що означає ім’я Тарас? (бунтар)
8. Чим займався Тарас,коли йому минуло 13? (пас ягнят)
9. Чому Шевченка поховали на Чернечій горі? (за “Заповітом”)
10. Членом якої політичної організації був Т. Шевченко? (Кирило-Мефодіївське братство).

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Діти, на уроці вам доведеться опрацювати велику кількість матеріалу, тому для його усвідомлення й узагальнення протягом уроку ми будемо заповнювати таблицю, яка наприкінці уроку допоможе нам зробити висновки про діяльність Т.Г.Шевченка.

Шевченко - революціонер	Шевченко – поет, письменник

 

Розповідь вчителя історії про становлення Шевченка як громадського діяча

Ви добре пам’ятаєте, як завдяки спільним зусиллям Івана Сошенка, Карла Брюлова, Василя Григоровича, Олексія Венеціанова, Євгена Гребінки та Василя Жуковського Шевченка було визволено з кріпацтва.               

Дуже вдало про ставлення Т.Г. Шевченка до кріпацтва говорили його сучасники.

Із спогадів Івана Сошенка: «Нараз до кімнати моєї через вікно плигає Тарас, мало мене не звалив з ніг, кидається мені на шию й гукає:

• Воля!Воля!
• Чи не здурів, ти, - кажу, - Тарасе?

А він мені усе своє підстрибує і гукає:

 - Воля!Воля!

Шевченко, хоч і народився в кріпацтві, але «не прийняв він його ані фізично, ані морально, ані особисто, ані національно…

Був бо він ПАНОМ, що відразу гетьманував над всіма тими Гребінками, Галаганами, Лизогубами. Був він свідомий того, що своєю поезією випростує тих, що похилились, відродить в українців сам інстинкт панування на своїй землі»

Євген Маланюк

 

 «Широкоплечий, кремезний Шевченко являв суцільну постать козака… Почуття гідності у Шевченка дуже сильне… без нього, без віри в своє покликання він неминуче загинув би. Взагалі, то була натура пристрасна, широка, здушена, але не зламана долею… поет і патріот.»

Іван Тургенєв

Чому для Шевченка, який народився кріпаком й іншого життя  в молоді роки не знав, так важливо було бути «вольним»?

 Відразу після визволення з кріпацтва Шевченка було зараховано до академії мистецтв. Він навчався у видатного російського художника Брюллова, який знайомить молодого Тараса із композитором Глінкою та байкарем Криловим. За успіхи у малярстві Шевченко тричі був нагороджений срібною, а потім ще й золотою медалями. Всі зароблені гроші він відсилав братові Микиті, щоб якось покращити життя рідних, які перебували під ярмом кріпацтва. Адже він був людиною великої душі.

Опрацюйте матеріали «Портрет Шевченка» і спробуйте визначити, що на вашу думку, було найважливішим і в зовнішності, і в характері Шевченка.

Т.Г.Шевченко. Портрет.

 І. Спогади сучасника: «Він середнього зросту, широкоплечий і взагалі кремезної, міцної будови. Він не брюнет і не блондин, але ближче до брюнета, риси обличчя свідчили про відвагу, очі блищали енергією».

 ІІ. Спогади сучасника: «Обличчя його, на перший погляд, здавалося звичайним, але очі світилися таким розумом і промовистим світлом, такою свідомістю своєї гідності, що мимоволі привертали до себе увагу кожного. У його голосі була дивовижна м’якість, у ході і у всіх рухах – зосередженість. Одягався він не вишукано, але просто й чисто; вдома ж любив носити народне українське вбрання.»

 ІІІ. Біограф Шевченка Василь Маслій: «За складом характеру й розуму Тарас Григорович був щирий українець. Взнавши раз людину, він прив’язувався до неї, а якщо відчував прихильність до себе, то цілком і безроздільно віддавався їй на все життя. Відмітними рисами його вдачі були надзвичайна доброта і лагідність, навіть ніжність, дивовижна правдивість і прямота, що доходила до різкості, безкорисливість і самовідданість… доброта його не мала меж. Завжди поспішав на допомогу, ділився останнім, його надзвичайна безкорисливість і непрактичність спричинялися до того, що він майже завжди був у нестатках. Помер він таким же бідняком, як народився.»

Участь в діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

Така сильна духом людина найбільше мучилася тим, що не могла потрапити на Батьківщину. Шевченко з нетерпінням чекав, коли ж йому дадуть дозвіл відвідати рідний край. Сталося це лише в 1843 році. (ст. 248). Але те, що побачив Тарас в рідному краї, в Україні, глибоко його вразило. В поезії «заворожи мені, волхве…» Шевченко в розпачі запитує:

Скажи, що робити:

Чи молитись, чи журитись,

Чи тім’я розбити?

Саме з цього часу розпочинається період “трьох літ” у творчості Т. Шевченка.

«Заповіт», «І мертвим, і живим…», «Розрита могила», «Холодний яр», «Сон»  всі ці та багато інших відомих творів політичного характеру увійшли до славнозвісної збірки поета під назвою «Три літа».

Відомий вірш «Розрита могила» (1843) описує вже сакраментальний образ матері-України та вже традиційний для тогочасної літератури образ могили. Страждання України-неньки зумовлені тим, що її діти нанялися до поневолювачів – саме так розписує автор свої думки.

У ранній творчості Тараса Шевченка розкопування могил розцінювалось як богохульство, проте тепер даний образ узагальнює загибель всієї України, оскільки її майбутнє залежить від шанування історичної долі, а не спаплюження, як це робили визискувачі українських земель. Вони скористалися возз’єднанням України з Росією, та використали це у своїх цілях для поневолення українського народу. Письменник висловлює гіркий докір вождю українського народу Богдану Хмельницькому за те, що той не передбачив долі країни і до яких наслідків призведе союз з Московським царством.

Світе тихий, краю милий,

Моя Україно,

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?

Чи ти рано до схід сонця

Богу не молилась,

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила?

 

А тим часом перевертні

Нехай підростають

Та поможуть москалеві

Господарювати,

Та з матері полатану

Сорочку знімати.

Помагайте, недолюдки,

Матір катувати».

 

Начетверо розкопана,

Розрита могила.

Чого вони там шукали?

Що там схоронили

Старі батьки? Ех, якби-то,

Якби-то найшли те, що там схоронили,

Не плакали б діти, мати не журилась.

(Розрита могила)

 В 1845 році Шевченко знайомиться з Миколою Костомаровим і стає активним членом Кирило-Мефодіївського братства.

Кирило – Мефодіївське товариство

Час існування  товариства 1845-1847 роки

Передумови утворення товариства

Зовнішні передумови	Внутрішні передумови
Загострення протистояння в Європі між силами абсолютизму і демократії; Розвиток європейської філософської думки та ідей польського романтизму; Поява європейських таємних організацій	Подальший наступ російського царизму на права українців; Посилення процесу русифікації; Виникнення української національної ідеї; Збереження та подальший розвиток традицій українського національно-визвольного руху

Головне завдання діяльності:

Спонукати всіх слов'ян до боротьби за економічне, соціальне й національне визволення.

Головними засобами реалізації своїх ідей братчики вважали поширення освіти серед народу та мирну проповідь. Неморальні засоби для здійснення своїх планів, такі як визвольні війни та соціальні революції, вони рішуче засуджували.

Програмові цілі:

• Знищення царизму, кріпосного права і поділу населення на стани.
• Об’єднання слов’янських народів у єдину федерацію.
• Кожний слов'янський народ зберігає свою самостійність і незалежність й утворює власне державу з республіканською формою правління у складі федерації.
• Управління Слов'янською федерацією повинен здійснювати Слов'янський собор із представників усіх слов’янських народів.
• Проголошення рівності, демократичних прав і свобод народів.
• Розвиток національної мови та культури всіх слов’янських народів.
• Українському народові відводилася місія визволителя та об’єднувача всіх слов’янських народів.
• Правове законодавство має ґрунтуватися на релігійних ідеях.

Релігійна спрямованість:

• Названо на честь відомих слов’янських просвітителів, православних Кирила та Мефодія.
• Форма організації була запозичена в українських православних братств.
• У програмових документах домінують соціальні ідеї первісного християнства.
• Чітко простежується ідея відстоювання загальнолюдських цінностей: справедливості, свободи, рівності й братерства.

Форми та методи діяльності:

• Нелегальність і конспірація; прийняття присяги.
• Проголошення взаємодопомоги.
• Поширення освіти й грамотності серед населення.
• Поширення своїх ідей через виховання молоді та розповсюдження літератури.

Дві течії товариства

Помірно – ліберальна	Радикальна
Костомаров, Куліш, Бєлозерський, Маркович. Прагнуть досягти поставленої мети шляхом проведення реформ і здійснення поступових перетворень	Шевченко, Навроцький, Гулак, Посяда. Виступають за революційний переворот, встановлення республіки, соціальне й національне звільнення українського народу.

 

Значення діяльності товариства:

• Поклало початок переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.
• Це була спроба передової частини української інтелігенції осмислити та визначити місце і роль українського народу в тогочасному світі.
• Спроектували передові західноєвропейські ідеї на український ґрунт.
• Сформулювали основні засади українського національного відродження.
• Визначили форми і методи досягнення поставленої мети.

Діяльність товариства – то був початок довгої безупинної боротьби української інтелігенції з російським царизмом.

 

Пригадайте,

- що вам відомо про діяльність цієї організації?

- Яку роль відіграв Шевченко в діяльності  Кирило-Мефодіївського братства?

- Які погляди братчиків на майбутнє України він розділяв, а які ні?

- Як ви розумієте вислів «Шевченко належав до радикального революційного крила  Кирило-Мефодіївського братства»? Поясніть.

- Чому жандарми й граф Орлов, зокрема, так боялися Кобзаревого слова?

(уривки віршів)

Поет у своїх творах закликав до скасування самодержавства й кріпацтва, до єдності всіх слов’янських народів. Виступав за революційний переворот «вставайте, кайдани порвіте, і вражою злою кров’ю землю окропіте», за соціальне й національне звільнення українського народу.

(підручник ст. 48-49)

IV. Узагальнення й систематизація матеріалу

Значення діяльності

1. Шевченкові поетичні твори справляли значний вплив на формування національної свідомості та політичної активності передової освіченої інтелігенції та широких народних мас.
2. Як революціонер поет ненавидів російський царизм, який захищав інтереси правлячих експлуататорських верств суспільства («Бодай кати їх постинали, Отих царів, катів людських). Як демократ – засуджував Російську імперію, де «від молдаванина до фінна на всіх язиках все мовчить». Як національний патріот – картав гнобителів за те, що над Україною російський самодержавний «Орел Чорний сторожем літає».
3. Історичне минуле України Шевченко використовував і для пропаганди національно – визвольних ідей, і для національного виховання молоді.
4. Збагатив українську літературу новими темами та ідеями, ритмами й віршовими розмірами, стилістичними фігурами.
5. Т.Г.Шевченко збагатив літературну мову нашого народу.
6. Твори Т.Г.Шевченка сприяли формуванню морально-етичних поглядів як його сучасників, так і нинішньої молоді; вони роблять людей кращими, ласкавішими, доброзичливішими.
7. Твори Кобзаря сприяли єднанню братніх слов’янських народів.

Оцінка значення діяльності Шевченка відомими особистостями

• Луначарський: « Завдяки Шевченкові скарби української душі повною річкою влилися в загальний потік людської культури.»
• Курелла, Німеччина: «Тарас Шевченко не має собі рівних у світовій літературі».
• Степан Тудор: « Шевченко одним томом поезій влучив, як стрілою, в серце своєї епохи, потряс сумління свого часу, був історичним етапом в житті свого народу, великим поштовхом народу вперед, на дороги вічні, без етапні».
• Остап Вишня: «Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю».
• Броніслав Нушич, Сербія: « Шевченко – це голос душі українського народу, його крик, сльоза, стогін і разом з тим поклик гніву».
• Камілар, Румунія: «Його геній розрісся, як дерево, простягнувши крону над віками».
• Хікмет, Туреччина: «Поки б’ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка».
• Якубець, Польща: «Він був найбільш народним поетом з усіх великих поетів світу. Поезія Шевченка була явищем єдиним і неповторним. Немає для неї відповідника в світовій літературі».

Прислів’я про Кобзаря

• Шевченко для людей – це безсмертний Прометей.
• Шевченкові думки переживуть віки.
• Сяє геній кобзаря, мов у темряві зоря.
• Хто з Шевченком знається, той розуму набирається.
• Шевченко Тарас – наче сонце для нас.
• Слово Тараса – наша зброя і окраса.
• Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став.

 

V. Підсумки уроку. Рефлексія.

Уважно подивіться на таблицю. Яку заповнювали впродовж уроку.

• Які завдання були для вас найцікавішими?
• Що нового для себе дізналися?
• З якими труднощами стикнулися при самостійній підготовці матеріалу теми.
• Про що хотіли б довідатися ще.

 VI. Коментар оцінок.

VIІ. Домашнє завдання:

- скласти історичний портрет Шевченка за планом.

- підготувати повідомлення «Останні роки життя Т.Г.Шевченка – 1847-1861».