Урок: "Міські і сільські населені пункти України."

Тема: Міські і сільські населені пункти України.

Мета:

 навчальна: ввести поняття: міське і сільське населення, урбанізація, визначити типи населених пунктів. охарактеризувати територіальні відмінності в рівнях урбанізації різних регіонів України, назвати соціальні проблеми сільського населення, шляхи їх розв’язання;

 розвиваюча: розвивати в учнів вміння аналізувати тематичні карти, оцінювати соціальні проблеми села, розвивати образне і логічне мислення, вміння висловлювати думки;

 виховна :  виховувати в учнів розуміння їхньої причетності до процесів, що відбуваються у державі, виховувати географічну культуру та розширювати світогляд учнів.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: політична карта світу, карта «Населення України», атласи, підручники.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Привітання учнів, характеристика присутності і обладнання.

ІІ. Актуалізація і корекція  опорних знань,  вмінь та навичок учнів

Гра «Вірю не Вірю»

1) Наука, що вивчає склад населення та закономірності його змін називається демографія (вірю)

2) кількість населення Землі на початок 2016 р. становила понад 7,3 млрд (вірю)

3) Підвищення показників смертності, при повільному зниженні народжуваності називають демографічним вибухом (не вірю)

4) еміграція в`їзд в країну (не вірю)

5) Статева структура населення — це співвідношення кількості чоловіків і жінок у загальній кількості населення. (вірю)

 

Географічний диктант

1)Найбільша за кількістю населення країна світу( Китай)

2) різниця між кількістю людей, які народилися  і тими, що померли (Природний приріст)

3) Переміщення населення через адміністративні чи державні кордони, пов’язані зі зміною місця проживання, назавжди чи на певний період (Міграції)

4) Частина народу, що перебуває за межами країни свого походження.(Діаспора)

5)Висока густота населення України (Західної України (у Львівській, Івано-Франківській)

6) Що є характерим для України: демографічний вибух чи «старіння нації»

7) Назвіть область України де додатній приріст Населення (Закрапатська)

8)Як розраховується  густота населення. (шляхом ділення показника кількості населення (Н) на площу території (П) (осіб/км2)

9) Найбільш густозаселеною країною Європи (Нідерланди)

10) Відносно компактна територія,на якій розташовані житлові будівлі з обслуговуючими їх мережами для забезпечення постійної життєдіяльності людей(Населений пункт)

Картографічний практикум

Показати на карті: 1. Найбільші за кількістю населення країни світу (Китай (1,375 млрд жителів), 2 Індія (1,284 млрд,), 3) Сполучені Штати Америки (понад 321 млн),

2. Найбільші за площею території країни світу (Росія (кількість населення 146,5 млн), Україна Україна в цьому списку посідає 32-ге місце із кількістю населення становила 45,4 млн

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

• На минулому уроці  ми розглянули розселення, його форми, з`ясували, що таке населений пункт, пригадали перші протоміста Трипільської культури та Стародавнього світу. Загальну характеристику міських поселень світу.
• Давайте пригадаємо в яких населених пунктах розселяється населення. Правильно, міські та сільські поселення.
• Сьогодні на уроці ми  з`ясуємо, які є Міські і сільські населені пункти України, як вони класифікуються, які процеси в них  відбуваються.
• Усе населення країни проживає у населених пунктах — поселеннях. Усі поселення пов"язані між собою різноманітними зв"язками й разом складають систему розселення. Розселення населення неоднакове у різних регіонах країни. Це залежить від багатьох чинників: історичних подій минулого, виникнення та розміщення природних особливостей місцевості, виробництва та багатьох інших факторів.
• Отже, тема сьогоднішнього уроку «Міські і сільські населені пункти України. Урбанізація, причини, що її зумовлюють»

ІV. Вивчення нового матеріалу

• Починаємо з міського поселення

Прийом «Асоціація»

Місто - які у вас виникають асоціації?

Проблемне питання

• Чим відрізняється міський населений пункт від сільського? (Кількість жителів, тип зайнятості: промисловість та сфера послуг – місто, сільське господарство – село)

Розповідь з елементами бесіди

• Яка кількість жителів потрібна, щоб населений пункт отримав статус міста? (відповіді учнів)

Із 1924 р. містами в Україні стали називати населені пункти з населенням

10 тис. осіб і більше, а селищами міського типу — із населенням не менше

 3 тис. жителів (за умови, що більшість населення не зайнята в сільському господарстві). Такі критерії виділення міст і селищ міського типу збереглися в Україні й донині.

Отже, Місто — населений пункт, кількість населення якого складає не менш 10 тис. осіб і більша частина (не менш 80%) зайнята не в сільському господарстві.

 П’ять міст на заході України набули цей статус історично й зберігають його, незважаючи на те що кількість їх населення менше

2,5 тис. жителів. Найменшими містами України є Угнів Львівської області (налічує менше 1 тис. жителів), Берестечко Волинської області (1,7 тис. жителів), Герца Чернівецької області (2,1 тис. жителів). Узагалі в Україні на 2015 р. налічується 102 міста, які мають населення менше 10 тис. жителів. У більшості з них у радянські часи населення досягло 10 тис. жителів (і вони отримали статус міста)

• Як ви гадаєте, чому зменшилось кількість населення?

 (внаслідок демографічної кризи наприкінці XX — на початку XXI ст. кількість жителів у них зменшилася.)

• Які ви знаєте за кількістю населення міста поділяються на…? (малі, середні, великі, дуже великі і мільйонери)

 

Робота з підручником та атласом

• Відкрийте підручник на с. 172, таблиця групи міських поселень, відкрийте атласи, (один учень біля дошки, учні працюють з атласами та підручниками).
• В Україні є Міста мільйонери за статистичними даними їх три (учні зачитують, показ на дошці і демонстрація фото міст-мільйонерів Київ (2,9 млн), Харків (1,45 млн), Одеса (1,02 млн)
• Дуже великі міста (500 тис. — 1 млн жителів) Дніпро (993 тис.), Донецьк (950 тис.), Запоріжжя (766 тис.), Львів (729 тис.), Кривий Ріг (646 тис.)

     -      Середні міста (50—100 тис. жителів)  Бровари (99 тис.),

                Умань (87тис.), Мукачеве (85 тис.)

Малі міста, у тому числі: Міста з населенням 20—50 тис. жителів

Охтирка (49 тис.), Марганець (48 тис.), Трускавець (29 тис.)

                                         Міста з населенням 10—20 тис. жителів

Скадовськ (19 тис.), Старобільськ (18 тис.), Гребінка (11 тис.)

                                  Міста з населенням менше 10 тис. жителів Зіньків (9,9 тис.), Хотин (9,6 тис.), Моршин (6 тис.)

• До групи яких міст за кількістю населення відноситься?

Кропивницький 229 тис. чол., Олександрія – 81тис. чол., Знам'янка -23тис

Жителі міст Прип’ять і Чорнобиль були евакуйовані внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. Тому офіційно ці міста вважаються безлюдними (хоча щодо Чорнобиля це не зовсім так).

В Україні у 2015 р. налічувалося 1345 міських поселень, із них 460 міст  та 885 селищ міського типу.

 

Розповідь з елементами бесіди

Міста класифікують також за переважаючими суспільними функціями:

- Які можуть бути міста, які функцію виконувати?

1) головний адміністративно-політичний, промисловий, науковий,

культурний центр, столиця держави — місто Київ;

2) багатофункціональні (центри областей);

3) промислові центри (Кривий Ріг, Маріуполь, Кременчук);

4) переважно одногалузеві промислові центри (Комсомольськ);

5) транспортні центри (Гребінка, Конотоп, Жмеринка, Козятин);

6) місцеві господарсько-організаційні центри (переважно райцентри, малі міста);

7) міста-курорти (Трускавець, Моршин, Миргород);

8) міста — туристичні центри, центри паломництва (Хотин, Новгород-Сіверський, Вилкове, Почаїв).

 

До селищ міського типу можуть бути віднесені населені пункти, розташовані при промислових підприємствах, залізничних вузлах, гідротехнічних спорудах, підприємствах із виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, а також населені пункти, на території яких розташовані вищі та

середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, санаторії та інші стаціонарні лікувальні й оздоровчі заклади, із кількістю населення понад 2 тис. жителів.

Отже, Селище міського типу — перехідна форма населеного пункту, кількість жителів якого становить не менше 3 тис. чоловік, за умови, що більшість населення (80 %) не займається сільським господарством.

Сільські поселення в Україні

 

Розповідь

Після скасування кріпацтва в Російській імперії в 1861 р., унаслідок швидкого розвитку промисловості в другій половині XIX ст.

почався період поступового скорочення кількості сільського населення у 1860 р. воно становило 93,6 %

Робота з підручником

За таблицею підручника с. 174 розглянемо, як змінювалась частка сільських поселень.

  У наш час сільське населення по території країни розподіляється нерівномірно. Найбільша частка сільського населення проживає в західних і центральних областях України — 40—50 %, найменша — у східних і південних областях — 10—20 %.

В Україні на 2015 р. налічувалося 28 388 сільських населених пунктів.

Сільські поселення поділяють за кількістю людей у селах на малі — до 500, середні — 500—1000 і великі — понад 1000 жителів.

На людність і розміщення сільських поселень впливають природні умови території. Невеликі села переважають на півночі України, у Поліссі. Вони розташовані на підвищеннях місцевості (вододільних рівнинах), подалі від заболочених берегів річок.

 Села людністю 500—1000 і більше жителів переважають у лісостеповій і на півночі степової зони. Тут характерний долинно-яружний тип розселення. У долинах більш вологий мікроклімат, ближче до поверхні залягають ґрунтові води, що давало можливість копати криниці й створювати ставки.

Великі села на півдні України, у степовій зоні, на декілька кілометрів простягаються уздовж долин річок або балок. Південні села мають великі розміри та велику кількість жителів. Найбільше село України — Костянтинівка Запорізької області — налічує понад 12 тис. жителів.

  У гірських районах поширений гірсько-долинний тип розселення. Переважають села середніх розмірів. Села дуже витягнуті вздовж річок і струмків. Найдовше село в Україні — Микуличин у долині річки Прут (Івано-Франківська область) — має загальну протяжність 44 км.

За характером розселення сільські поселення поділяються:

 долинно-яружний тип розселення і гірсько-долинний тип розселення.

 

За формою сільське розселення поділяють на дисперсне (розсіяне) — окремі подвір’я-садиби (хутори) та дисперсно-групове (села).

 

Система сільського розселення в Україні змінюється стихійно.

 

 

Урбанізація

 

Розповідь

Станом на 01.01.2015 р. міське населення України становило 69,1 % від загальної кількості населення.

Протягом багатьох років в Україні відбувається ріст міст і міського населення. Цей процес називається урбанізацією.

Урбанізація — історичний  процес зростання міського населення, швидкий ріст міст, зростання ролі міст у розвитку суспільства.

  Рівень урбанізації – це частка городян у загальній кількості населення країни. Даний показник виражається у відсотках.

Робота з підручником

За таблицею підручника с. 173 розглянемо зміни показників урбанізації.

Таким чином, частка міського населення й кількість міст особливо активно зростали протягом XX ст. Найвищі темпи урбанізації спостерігалися у 60—70 рр. XX ст. Найбільш урбанізованими є індустріальні райони Донбасу і Придніпров’я (частка міського населення — до 90 %). Найменш урбанізованими є деякі західні області України: Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська області.

 

Причини Урбанізації

Розповідь з елементами бесіди

 

1) перетворення сільських населених пунктів на міські (зрідка — побудови нових міст);

 2) міграції населення із сільських населених пунктів у міста (особливо великі: Надлишок робочої сили в сільській місцевості (аграрне перенаселення) обумовлений високою народжуваністю і природним приростом.

 Формування широких приміських зон навколо великих міст (субурбанізація). Субурбанізація має переваги (у так званій «котедж-

ній забудові», яка дозволяє людям відчувати себе ближчими до природи. процес зростання і розвитку приміської зони великих міст, унаслідок чого формуються міські агломерації.

Субурбанізація є подальшим етапом урбанізації. Характеризується вищими темпами збільшення кількості жителів приміських поселень і міст-супутників порівняно з містами — центрами агломерацій.

 

• А зараз із випереджальним завданням-дослідженням про «Проблеми урбанізації» виступить…

 Рурбанізація поширення міського способу життя, пов’язаного зі зручностями проживання в міській будівлі, на сільську місцевість, тобто сприятливі умови проживання в міських поселеннях порівняно з сільськими. Рурбанізація (від англ. rural — сільський та урбанізація) — процес поширення міських форм і умов життя на сільську місцевість.

Рурбанізація може виражатися у міграції міського населення в сільські поселення, розвитку форм господарської діяльності, що характерні для міст, у тому числі промисловості, сфери обслуговування та ін. При цьому відбувається залучення сільських жителів до міської культури, крім цього сільські поселення стають функціональною складовою виробничо-територіальних систем, що формуються на базі великих міст.

 

• Із такими проявами урбанізації як агломерації(що існують в світі та Україні), мегаполіси, та явищами хибної урбанізації ми познайомимось детально на наступному уроці.

V Закріплення вивченого матеріалу

• Чим відрізняється місто від села?
• Показати на карті міста-мільйоники в Україні?
• Визначіть до яких сільських поселень за кількістю населення відноситься с.Трепівка з кількістю 1302 чоловік?
• За Характером розселення Трепівку відносять до долинно-яружний тип розселення
• За формою розселення? дисперсно-групове

 

VІ Підсумок уроку. Повідомлення д/з

Прийом «Мікрофон»

Про три речення, що дізнались нового на уроці.

Виставлення оцінок

Опрацювати 45-46 параграф, Завдання для ріелтерської контори

1-й і 2 ряд обирають міста, 3- й ряд власний населений пункт

 Завдання для ріелтерської контори (фірма, що займається операціями з нерухомістю) вам необхідно оцінити житло з по­гляду купівлі-продажу, враховуючи такі соціально-економічні чинники:

1.                 Власне географічне положення об’єкта дослідження (буди­нок, квартира, садиба); центр чи окраїна населеного пункту; транспортна доступність (дорожче оцінюється житло по­близу станцій метро, транспортних розв’язок, тобто місць пересадок з одного виду транспорту на інший, відстань до роботи членів родини і вартість щоденних транспортних витрат).
2.                 Соціально-економічне оточення: наявність торговельних закладів (магазини, ринки), підприємств сфери послуг (пе­рукарні, аптеки, приймальні пункти хімчистки, пральні), школи, дитячого садка, поліклініки; близькість промислових підприємств та їхній вплив на довкілля; наявність зеленої зони, парку, лісу тощо, тобто місць відпочинку, для прогу­лянок з дітьми, облаштованість їх; комфортність і чистота двору, вулиці.
3.                 Характеристика житла: тип забудови, її вік, стан, поверхо­вість, кількість кімнат, забезпеченість ліфтом, телефоном, стан квартирних комунікацій (проводка, опалення, сантехнічні системи) і т. д.

Характеристику житла треба закінчити висновком з обґрун­тованою сумою вартості об’єкта дослідження. При цьому треба пам’ятати: чим більше місто, тим вища вартість житла. Дуже велике значення має також економічне благополуччя міста, тобто наявність робочих місць (наприклад, місто в Донбасі в ситуації економічної кризи чи передмістя столиці).

Завдання можна виконати у формі докладного оголошення про купівлю-продаж житла.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проблеми урбанізації.

Урбанізація неоднозначно діє на людське суспільство: з одного боку, місто надає людині ряд суспільно-економічних, соціально-побутових і культурних переваг, що позитивно позначається на його інтелектуальному розвитку, дає можливість для кращої реалізації професійних і творчих здібностей, з іншого

• людина віддаляється від природи і попадає в середовище зі шкідливими впливами – забрудненим повітрям, шумом і вібрацією, обмеженою житлоплощею, ускладненою системою постачання, залежністю від транспорту, постійним змушеним спілкуванням з безліччю незнайомих людей – усе це несприятливо позначається на його фізичному і психічному здоров’ї.

Положення збільшується тим, що міста-гіганти розвивалися стихійно і, як правило, без обліку біологічних потреб і психологічних особливостей людини. Сучасне велике місто з його величезними прямокутними будинками зі скла і бетону, уздовж і поперек пересічений транспортними магістралями з нескінченним потоком автомобілів, що вивергають зі своїх надр задушливі вихлопні гази, обмеженими можливостями пішого пересування, безупинним шумом і нескінченою штовханиною придушує біологічну природу людини, позбавляє необхідного фізичного навантаження, гнітить його психіку. Утомлений житель міста, із властивої йому підвищеною дратівливістю, невмотивованою заклопотаністю, загальною млявістю, шукає звільнення від цього стану на лоні природи, у кіно, чи театрах, у телеекранів, у читанні чи літератури інших подібних заняттях, але це не дає бажаного результату. Утома накопичується і реалізується в порушенні тих чи інших функцій організму.

 Проблеми, зв’язані з урбанізацією, необхідно вирішувати не окремими приватними заходами, вишукуючи скоростиглі і малоефективні рішення, а розробивши комплекс взаємозалежних соціальних, екологічних, технічних і інших мір. В усіх випадках людина і навколишнє середовище повинні розглядатися як єдине ціле.

За урбанізацію	Проти урбанізації
У місті простіше знайти роботу, навчання, більше можливостей для спілкування та проведення дозвілля (театри, кінозали, музеї, клуби); Краща якість медичного обслуговування; Кращі побутові умови, комунікації	Екологічні проблеми в місті значно гірші, ніж у селі; Міська метушня і надлишок спілкування впливають на психіку людей, Природа заспокоює; Міста є осередком злочинності; Безробіття, жебрацтво

 

Соціальні проблеми сільського населення, шляхи їх розв’язання

У сільській місцевості України нагромадилось багато соціально-економічних проблем. Найгостріші серед них — безробіття та бідність, що зумовлюють трудову міграцію сільського населен­ня; занепад соціальної сфери; поглиблення демографічної кризи, обезлюднення та відмирання сіл. Це є наслідком як попередніх, так і новітніх негативних процесів і явищ, зокрема економічної кризи 90-х рр. XX ст. і прорахунків, допущених у процесі аграр­них трансформацій.

Більше третини сільських жителів працездатного віку є незайнятими, тобто не працюють як наймані особи, не ма­ють ніякої власної справи і не виробляють товарної продукції в особистих селянських господарствах. Рівень зареєстровано­го безробіття в сільській місцевості більш ніж удвічі вищий порівняно з міськими поселеннями і на відміну від останніх зростає. Велика кількість сільських жителів у найбільш ак­тивному віці в пошуках роботи виїжджає із сіл, у тому числі за кордон. Споживчі витрати сільського населення на 20 %, у тому числі грошові — в 1,8 разу менші, ніж міського. Більше 70 % споживчих витрат селян — це витрати на харчування, що є проявом бідності. Сукупні ресурси сільських домогосподарств більш як на третину формуються за рахунок грошових та на­туральних надходжень від особистих селянських господарств.

Не припиняється скорочення мережі закладів соціальної інфраструктури села (шкіл, дошкільних закладів освіти, клубів та будинків культури). Фактично не функціонує служба побуту, закриваються підприємства торгівлі, особливо в малих і відда­лених селах. Матеріальна база соціальної інфраструктури села фізично і морально зношена. Розширюється коло сіл, жителі яких не мають змоги отримувати найнеобхідніші послуги за місцем проживання.

За останні 15 років чисельність сільських жителів значно скоротилась. Це відбувається головним чином унаслідок де­популяції населення, яка щороку. Порівняно з 1990 р. рівень депопуляції на селі підвищився у 3 рази. Вікова структура сільського населення деформована: частка осіб працездатного віку менша, ніж серед міського населення.

Для розв’язання проблем села створено державну програму, основною метою якої є забезпечення в сільській місцевості спри­ятливого середовища для життя людей, а це у свою чергу буде запорукою ефективної роботи сільського господарства, сталого розвитку сільських населених пунктів.

Завдання програми:

• створення умов для продуктивної зайнятості сільських жите­лів на основі ефективного використання природно-ресурсного потенціалу села, стимулювання розвитку підприємництва, що забезпечить створення нових робочих місць та істотне збільшення доходів;

• заохочення молоді до роботи і проживання в сільських на­селених пунктах;

• формування соціальної інфраструктури, спроможної задо­вольняти різноманітні потреби сільського населення;

• запобігання занепаду сільських населених пунктів, розши­рення можливостей сільських громад у розв’язанні проблем життєдіяльності населення.