Урок " Монгольська навала на українські землі.Змалювання героїчної боротьби русичів - українців проти монголо - татарських нападників. У повісті І. Франка" Захар Беркут ""

Тема: «Монгольська навала на українські землі. Змалювання героїчної боротьби русичів-українців проти монголо-татарських нападників. Образ територіальної громади: роль і місце кожного в суспільному житті в повісті І.Франка «Захар Беркут»»

 

Мета: формувати в учнів уявлення про монголо-татар та їхню     навалу на українські землі, виявити суть явища «монголо-татарська навала»; розкрити наслідки їх завоювань для українських земель; розвивати в учнів вміння знаходити необхідну інформацію в писемних джерелах для пояснення історичних явищ і подій; активізувати пізнавальну діяльність учнів; домогтися усвідомлення великої  внутрішньої сили, що знаходить свій вияв у глибоких патріотичних почуттях Захара Беркута; утвердити думку, що сила народу – в єдності; вміти висловлювати своє ставлення до народних ідеалів; виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини; до рідного краю, народу, розвивати позитивні людські якості, патріотизм.

Основні поняття: монголо-татари, баскак, ярлик, золотоординське ярмо, громада, громадський, історична повість.

Обладнання уроку: карта, картки з джерелами, підручники, роздатковий матеріал, ілюстрації, відео.

Тип уроку: урок бінарний

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть показувати на карті напрямки походів монголо-татар на руські землі та місця головних битв;                 застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «монголо-татари», «Золота Орда»; називати факти героїчного опору русичів монгольській навалі;                 визначати характер залежності руських земель у складі Золотої Орди;                 розвинути вміння знаходити необхідну інформацію в різних джерелах та в тексті підручника. 

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

Повідомлення теми і мети.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель історії

   Сьогодні ми з вами перегорнемо ще одну сторінку з історії нашої держави періоду ХІІІ ст. Як бачимо процес початку  державотворення України був складним і важким. Багато трагічних років прийшлось пережити нашому народу в минулому. І щоб найменше їх було сьогодні, ми вчимо історію, її уроки беремо для себе.

1.  Чи був час в історії Київської держави, коли вона була сильною, визнаною в Європі державою?
2.  А за формою правління Київська  держава була монархією чи республікою?
3.  Назвіть хронологічну межу початку періоду роздробленості в державі Русь-Україна?
4.  Чи є роздроблення унікальним явищем для нашої історії? Чи можемо ми знайти подібне у сучасній  історії?
5.  Деякі історики вважають, що явище роздробленості  має більше позитивного? Чи згодні ви з такою думкою?
6.  У чому полягають негативні сторони періоду роздробленості?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні на уроці дізнаємось, як український народ  боровся з ворогами. Наскільки міцною була громада, як відстоювались інтереси громади, роль кожного в громаді.

   Завдання: дізнатись хто такі монголо-татари? Звідки вони прийшли і яке лихо принесли із собою? Як героїчно захищались русичі від монгольської навали?

Метод «Fishbone» (фішбоун)

Проблемне завдання: Чи могли наші предки уникнути монгольського завоювання?

(Учні протягом уроку заповнюють і в кінці виступають)

ІV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

Учитель історії

   На початку ХІІІ ст. серйозний противник почав загрожувати спокою та безпеці Русі. Зі степів в Азії насувались чорною хмарою монголо-татари. Їхньою прабатьківщиною була Центральна Азія( між Байкалом та Амуром) нині Монголія.

      Учні  підготували невелику історичну рекламу з різних джерел про їх звичаї і внутрішній устрій. (випереджуючі завдання). Виступи учнів

   У степах Монголії наприкінці ХІІІ ст. утворилась могутня держава. На чолі її став Темучин, якого у 1206 році обрали ханом і назвали Чингісханом.

   Ця держава розпочала завойовницькі війни, по суті Чингісхан розпочав світову війну, бо він хотів підкорити собі всю землю і не мати миру з жодним народом, якщо він не підкориться.

   Вони прагнули створити імперію. – Що це за держава? Який би ви зробили прогноз майбутнього імперії?

    В результаті завоювань монголи утворять величезну державу.

Діти, зверніть увагу на карту, розглянувши поміркуйте:

1. Звідки монголи прийшли на руські землі?
2. Яким було монгольське військо?

   У цей час Русь переживала часи роздробленості. Київ не міг навіть проти половців організувати відсіч. А тут такий небезпечний ворог. За свідченням літопису, монголи ішли як чорна хмара. Попереду мчала кіннота,  а далі йшла головна орда – з возами, стадами худоби та верблюдів, грабуючи все. Ординці гнали поперед себе зв’язаних бранців.

   На початку 1223 р. вторглися в Крим і рушили в половецькі степи (25 тис. армія).   Дізнавшись про наближення ворога, половці звернулись до своїх колишніх ворогів руських князів, щоб переконати, що монголи їх спільні вороги.

Робота з історичним документами

                                    Із «Літопису Руського»

У рік 6732 [1224]. У той же рік прийшла нечувана рать: безбожні моавитяни, прозвані татарами, прийшли на землю Половецьку, і половці стали [супроти них. Але навіть хан] Юрій Кончакович, що був найбільший між усіх половців, не зміг вистояти перед ними. І побіг він до ріки Дніпра, і многі [половці] побиті були. А татари, вернувшись, пішли у вежі свої.

І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: «Якщо ви не поможете нам, [то] ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете». І була рада всіх князів у городі Києві,[і] нарадились вони так: «Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй».

 

Із «Тверського літопису»

Мстислав відправив до своїх братів за допомогою, кажучи так: «Допоможемо половцям; якщо ми їм не допоможемо, то вони перейдуть на бік татар, і в них буде більше сили, і нам буде гірше від них»... І почали князі збирати воїнів, кожний у своїй області... і вирушили в похід проти татар. Почули татари, що руські князі йдуть проти них, і прислали своїх послів, кажучи: «Чули ми, що ви йдете проти нас, послухавшись половців. А ми вашої землі не займали, ні міст ваших, ні сіл, і прийшли не на вас. А якщо прибіжать до вас половці, ви не приймайте їх, і женіть їх від себе, а їх добро забирайте собі. Адже ми чули, що вони вам чимало зла завдають...» Князі ж руські не стали слухати цього, але послів татарських перебили, а самі вирушили проти татар...

І вийшли в поле, і зустрілися з татарами, і тут руські стрільці погнали їх далеко в поле, рубаючи їх, захопили їхню худобу, і повернулися назад зі стадами... Князь Мстислав Галицький звелів Данилу Романовичу перейти річку Калку з полками, а сам вирушив услід за ними; переправившись, стали вони табором. Тоді Мстислав сам поїхав у дозор і, побачивши татарські полки, повернувся і звелів своїм воїнам озброюватись. А обидва Мстислави залишилися в таборі, не знаючи про це: Мстислав Галицький не сказав нічого із заздрощів, бо були між ними великі чвари.

І так зустрілися полки... і була битва згубною, через наші гріхи. І були переможені князі руські.

Князь же київський Мстислав Романович і Олександр Дубровський, бачивши це нещастя, нікуди не рушили з місця. Отаборились вони на горі над річкою Калкою і влаштували загорожу із кілок. І билися з-за цієї огорожі три дні. А татари наступали на руських князів і переслідували їх, б'ючи, до Дніпра.

Татари захопили укріплення і людей перебили, усі полягли тут кістьми. А князів придушили, поклавши їх під дошки, а татари зверху сіли обідати, і так стогнали князі, і життя своє закінчили...

 

   Запитання та завдання.

1)  Хто брав участь у битві на річці Калка?

2)  Хто переміг у цій битві?

3)   Визначте причини поразки військових дружин руських князів та їхніх союзників?

4)   Поміркуйте і зробіть припущення, чи могли описані вище події розгортатися інакше? Чому?

 

Завдання: визначити причини поразки військових дружин?

   Поміркуйте і зробіть припущення, чи могли описані події розгортатись інакше?   

Дату записуємо в зошит.

   З 1 травня 1223 р. – битва на річці Калка.

• Як закінчили життя руські князі?

   Отже, не дивлячись на героїзм і відвагу русичі зазнали поразки, бо були роз’єднані.    Після подій на Калці півтора десятиліття тривав спокій відносний, бо Чингісхан дарує своєму внукові Батию ще не завойовану Європу, заповідає йому похід на Захід.

Робота з картою

Учні записують історичну довідку у конторну карту,  за розповідю вчителя

   Батий (Бату 1208 - 1255 рр.) – монгольський хан , онук Чингісхана, очолив походи у 1237 - 1241 – походи у Східну Європу. У 1239 р. – зруйнував Переяслав і Чернігів. 1240 р. – Київ. Засновник і хан (1243 – 1255рр.) Золотої Орди.

Учні переглядають відео про оборону Києва від монгольської навали

Запитання.

1)  Яку тактику застосовували татари для взяття міст?

2)  Які моральні риси виявили захисники Києва під час облоги міста і під час його штурму?

3)  Чим завершилася оборона Києва?

• Чи можемо ми стверджувати, що захисники Києва проявили мужність і героїзм?

На початку 1241 р. – Батий рушив на Галич і Волинь.

• Чи були вже підірвані сили, як ви думаєте?

Дана ситуація, яка відбулася в ХІІІ ст. має схожий сюжет сучасності. Єднає громаду ,  спільна ідея боронити рідну землю. Сьогодні ми пишемо пісні, вірші, твори, історичні повісті які змальовують героїв, їхню відвагу у боротьбі з ворогом. Саме І.Франко описав єдність тухольської громади, відвагу у боротьбі з ворогом,  плануючи написати історичну повість «Захар Беркут», звертався до «Літопису Руського», де було змальовано історичний момент.

 

Тілько … суцільність і свобода кожної поодинокої громади робить усю цілісність суцільною і свобідною

                    Захар Беркут

Учитель літератури

Ще в роки навчання в університеті І. Франко дійшов думки: «Не досить того, як писати, але що писати такого , аби було корисне для нашого народу. його манила спільність громад, людей, героїв.»

Він показав, що гармонійне співжиття людей виправдане історією,що суспільство, в якому існує рівноправність, витримує будь-які випробування. Саме в ХІІ ст. така спільність людей змогла протистояти і боярській сваволі, і нападу завойовників. Тому повість «Захар Беркут» - це взірець боротьби з несправедливістю.

. Осмислення змісту твору.

    Бесіда. 

• Що таке історична повість?
• Що відомо вам про село Тухля? ( карта про село Тухля)
• Чому воно змінило своє місце розташування?

 Інтерактивна вправа «Хай герої займуть своє місце» (вивести на екран)

Літературні (позитивні)	Історичні (герої та постаті)	Ті, у яких боролись добро і зло
Громада (Тухольці), Захар Беркут, Мирослава, Максим	Бурунда – богатир, Пета,  монголи, хан Батий, Данило Галицький	Тугар Вовк

 

• Чи  випадкове таке групування?
• Хто є головним персонажем повісті?

Словникова робота. З’ясування значення слів

Громада ,   громадський , ярлик , Золота Орда

Ономастична хвилина

Беркут, ведмідь, вовк, копне знамено, баскак, , ясир.

• Що означає це ім’я ?

Захар ,Максим, Мирослава, Батий, Данило, Бурунда.

 Символічні образи у творі : сторож, ланцюг, липа,  дуб, сонце, копне знамено.

- Хто стоїть на чолі тухольської громади?

- У чому бачить мету життя Захар Беркут ? ( « Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим…»

• Який ритуал виконував Захар Беркут на початку ради і для чого?
• Що розповів Захар Беркут про копне знамено на початку зборів громади?
• Що воно значило?
• Як ставився «Захар Беркут» до сусідніх громад?
• Як змогли тухольці подолати такого грізного ворога?
• Що символізує знищена монголами липа, чому вони так зробили?
• Як тухольці готувались до битви з ворогом?
• Яку роль у житті тухольської громади та  у їх перемозі відіграла Мирослава? Чому вона обстоювала інтереси тухольців?
• Як знищили ворога тухольці?

Учитель історії

Історичні портрети : Батий, Данило Галицький, Захар Беркут, Бурунда.

Учитель літератури

Двобій між патріотом і пристосуванцем.

Найвищий ідеал – влада громади	Жорстокість
Роздвоєність і моральна слабкість	Глибока повага до землі предків
Вірність давнім віруванням та символам	Найвищий ідеал – влада власника
Підступність і хитрість	Цілісність характеру
Чесність і відвертість	Відсутність почуття патріотизму
Зневага до віри і народних звичаїв	Справедливість

 

• Виберіть ті риси, які характерні для патріотів і для ворогів? Чи лише завдяки їм перемогли русичі?
•  Зачитайте останні слова Захара Беркута. Які з них є ідеєю твору?
•  Про що мріяв «Захар Беркут»? ( Про щасливі дні відродження, коли знову запанують рівність і давні порядки)

Ідея повісті (учні)

Учитель літератури

 Сила народу – в згуртованості, дружбі, єдності, у глибокій любові до своєї землі. Це поетичний гімн людям, об’єднаним у громаду високими патріотичними обов’язками  і любов’ю до рідної землі.

Іван Франко вустами свого героя Захар Беркут «» проголошував мрії нашого багатостраждального народу : « Щаслив, кому судилось жити в ті дні! Се будуть гарні дні, дні відродження народного!» Чи не нам випало жити в тій щасливій добі відродження?

-: Як пов’язані проблеми повісті з нашою сучасністю?

• Чи є тепер люди, здатні заради громади на особисті жертви?
• Чим, за словами Франка, « може зайняти людей сучасних» повість «Захар Беркут»?

Повість «Захар Беркут» актуальна в наш час. Українському народу у боротьбі за справедливість, за право вільного волевиявлення потрібна єдність.

 Що хотів сказати І.Франко своєю повістю «Захар Беркут»?

 Сьогодні в Україні дуже сутужно з очільниками ? Але ми впевнені, що прийде час, коли народ об’єднається для перемоги над нинішнім ворогом.

V Рефлексивно – оцінювальний етап

Учитель історії

Робота в групах

«Сюжетна таблиця» (літератори  та історики )

Хто?	Що?	Коли?	Де?	Чому?

 

«Рольова гра»

Кому можуть належати ці речі? (бастурма, зілля, кумис, хутро, перстень, меч, арбалет, лук)

VI. Закріплення матеріалу

Учитель історії

Виступи учнів із роботою «Fishbone».

   Запитання:

• Чи могли  б ми відстоювати свою  землю так, як це робили наші предки?

 

«Коло єднання»

 Створіть ланцюг єдності  вашої шкільної громади. На кожному кільці напишіть висловлювання про правила  життя громади.

Учні зачитують і вішають на дошку

    « Гуртом і батька легше бити»

« Один за всіх, всі за одного»

« Нехай твоя совість судить тебе»

« Один чоловік – дурень, а громадський суд - справедливий суд»

«Мов одна душа, стала громада дружити в праці»

« Свобідному чоловіку личить не гордість, а спокійна повага і розум»

 

Оцінювання учнів за роботу

 

VІ. Домашнє завдання: Прочитати §