Урок моральності "Коли ялинки палчуть".

Урок моральності «Коли ялинки плачуть».

Мета: пробудити в учнів почуття особистої відповідальності за охорону навколишнього середовища, виховувати любов до рідного краю, сприяти формуванню етичних взаємовідносин людини і довкілля та відродження шани до нього.

Попередня робота. Діти заготовили суміші із лікарських рослин за вказаними рецептами, збирали відомості про сосну та ялину, підготовили повідомлення; виготовили вироби із шишок сосни і ялини та новорічні (зимові) букети, оформили з них виставку; намалювали малюнки і плакати на тему збереження хвойних дерев та прикрасили ними кімнату. Відвідали зимовий ліс, зробили фото лісу і оформили з них фотовиставку «Зима та її принади». Перед початком уроку учні оцінюють виставлені роботи і голосують.

Обладнання: фотовиставка «Зима та її принади», виставка виробів з природного матеріалу і зимових букетів, малюнків і плакатів про хвойні дерева; платівка симфонії П. І. Чайковського «Пори року», скринька для голосування, карта світу з виділеним 180-мередіаном, репродукції картин про сосну та ялину. 

Організація класу: діти одягнені по-святковому, у кожного на грудях емблема у вигляді зеленої ялинки – символ захисників природи.                                                                                                                              Звучить святкова музика.

 Хід уроку                        Ліси прикрашають землю. Вони вчать людину розуміти прекрасне і навіюють їй піднесений настрій.                                                                                                                А. П. Чехов.                           

І. Вмійте природу любить.                                                  Одна лиш однісінька в кожного мати                                                                                                                              І рідна природа – одна на весь світ.                                                                                                                                                                                      Петрашенко С.                                                                                                                Уся природа має на меті добро.                                                                                                                                                                                      Арістотель.                                                                                                                Давайте поговоримо про життя!                                                                                                                              Отак зберемося і поговоримо.                                                                                                                              Поділимося радістю і горем,                                                                                                                                            Давайте поговоримо про життя!                                                                                                                              Давайте поговоримо про людей,                                                                                                                               Про ліс і поле, океан і сушу.                                                                                                                                            Давайте поговоримо про світ!                                                                                                                                            Давайте поговоримо про душу!                                                                                                               

Дорогі діти! Ми поговоримо про взаємодію людини і природи, дізнаємося більше про природу рідного краю, проникнемо душею у її проблеми, щоб стати добрішими, милосерднішими, а головне, щоб ви, діти зрозуміли, що природа теж жива і так, як люди, потребує допомоги і захисту.                                                                                                                                                                                      Яка прекрасна природа навколо нас! Безмежне поєднання форм і кольорів, дивовижна гармонія зелених барв оточує нас повсякчас. Природа не знає порожнечі. Кожна її частинка насичена життям. Усюди, куди не кинеш оком, перемагає життя.                                                                                    Багатство рослин дивує і вражає нас, а краса природи піднімає настрій, милує наш зір, заспокоює нервову систему, сприяє оздоровленню організму.                                                                                    Ми – діти природи, з якою постійно спілкуємося. Не можна не бачити її краси, не захоплюватися її чарівними барвами. Отримуємо естетичну насолоду, перебуваючи в лісі, полі, на лузі, біля водоймища.  Стаємо щедрішими, добрішими, людянішими.                                                                      Але боляче ранять душу невиправдані вчинки нелюдів, бо й людьми їх називати не хочеться. Під час прогулянки до лісу, зустріли ми свою давню знайому берізку, в якої жадібно опустилися гілки–руки і сльози одна за одною капали на землю… Це люди її знівечили заради власної насолоди.                                                                                                                                                                        Нерідко трапляються випадки жорстокого поводження дітей з мешканцями природи. Тому ми повинні вчитися співчувати природі. А уміння співчувати – це запорука любові.                                                        Завдання 1. Пожалій за що-небудь землю, дерева.                                                                                                  Діти пишуть.                                                                                                                                                                        - Земля – по ній всі ходять, топчуть ногами, орють плугами, зривають квіти і косять траву, вкривають сміттям, вносять нітрати, замерзає від морозу або засихає від суші, їй боляче від нашого недбальства….                                                                                                                                            - Дерева – тяжко пробиває землю. Сохне без води, вітер гне до долу і обвітрює, гине від спраги, люди нищать їх…                                                                                                                                                          Наша Земля славиться своєю багатою і чудовою природою І чи буде вона збережена залежить від усіх нас.                                                                                                                                                          Хоч ви ще діти, але повинні знати і пам’ятати як треба оберігати природу.                                                        Діти відповідають. (Треба садити дерева, поливати квіти, підгодовувати птахів, допомагати звірям взимку. Не можна ламати гілки на деревах і кущах…).                                                                      Охороняти, берегти, примножувати природу закликає нас усе живе на Землі.                                          Квіточку кожну, кожну травинку,                                                                                                                              Плекай, бережи,                                                                                                                                                          Іншим людям, усім своїм друзям                                                                                                                               Теж накажи.                                                                                                                                                                        Все задумано мудро в природі,                                                                                                                              Жити всьому у мирі і в згоді.                                                                                                                                            Як зрубаємо дерево – вмить                                                                                                                                            Поспішаймо хоч два посадить.                                                                                                                              Людино зупинися! Не роби боляче ні травинці, ні тваринці, не деревам, ні стеблинці. Ти ж володар їх і захисник. Будь добрим господарем на Землі.                                                                                                  Людині – дружити з деревом; людині – поважати дерево; людині – саджати й ростити дерева. Так довіку.                                                                                                                                                                        Значна кількість прислів’їв спонукає до лагідного, дбайливого ставлення до природи: треба “горнутися», «частіше кланятися», «піклуватися» про неї, «годити», а за те, що вона дає, - «дякувати».  (Діти пригадують прислів’я):                                                                                                                              - З природою живи в дружбі. То й буде вона тобі в службі.                                                                                    - Горнися до природи – не матимеш пригоди.                                                                                                  - Від природи бери те, що вона дає, та й за те дякуй.                                                                                    - Землі частіше кланяйся – до хліба ближче будеш.                                                                                                  - Доглядай землю плідну. Як матір рідну.                                                                                                                Природа, її краса і велич залишаються головним скарбом,  нашею святинею, яка непідвладна часу та моді.                                                                                                                                                          Хотілося б, щоб молоді люди, яким відкрило двері ХХІ століття, пам’ятали слова римського мислителя Л. Сенеки, сказані ще в І ст.. н.е.: «Жити щасливо і в злагоді з природою – одне й те саме».                                                                                                                                                                                                    Тим, хто любить ліс, поїздки за місто, треба перейнятися мудрим змістом перестороги: «Ти прийшов у гості до природи – не роби нічого, що ти вважав би непристойним зробити в гостях».                            Бережіть ліс, і він розкриє перед вами все. Чим багатий і корисний.

ІІ. Окраса нашого краю.                      Людина відпочиває вночі. Коли спить, а природа – взимку, вкутавшись пухкою сніговою ковдрою. Щоб людині не було самотньо взимку, природа подарувала такі дерева, котрі зелені будь-якої пори року. Це насамперед ялина і сосна.                                                                                                                Окрасою нашого краю здавна є соснові бори. Їхнє темно-зелене царство вабить у будь-яку пору року. Особливо загадковими вони бувають навесні, коли «цвіте» сосна.                                                        Налічується до 70 видів цієї рослини.                                                                                                                              Найпоширенішою в Україні є сосна звичайна, яка росте в найрізноманітніших умовах. Важко переоцінити екологічне та економічне значення соснових лісів. Сосна цінується за високоякісну деревину. Соснові колоди і дошки – найкращий  будівельний матеріал. З сосни та її відходів одержують багато сортів паперу. Електроізоляційних матеріалів, виробляють спирт, оцет, шовк, целофан, пластмаси – усього понад 20 тис. різних найменувань виробів.                                                        У кожній хаті чи квартирі є подарунок від сосни – двері, вікна, стіл, шафа.                                                        Кожна хвоїнка сосни – очищує повітря. Сосна – джерело кисню: 1 га 50-річного соснового лісу виділяє за рік 5,6 т кисню та понад 500 кг летких речовин-фітоцидів. Тому повітря в соснових лісах цілюще, майже позбавлене мікроорганізмів. У хвоїнах сосни міститься багато вітамінів. З кожного дерева збирають до 10 кг хвої. З якої можна добути 1 г каротину і 15 кг вітаміну С.                             З хвої сосни виготовляють пасти, які допомагають при багатьох захворюваннях. Із сосни добувають скипидар, каніфоль, білкові дріжджі та багато інших корисних речовин.                                                        У народній медицині настій хвої застосовують як відхаркувальний і жовчогінний засіб, а відвар бруньок – при рахіті, алергії, цинзі, гастриті, туберкульозі, захворюваннях печінки. Настій хвої на цукровому сиропі дають бджолам і одержують мед бурштинового кольору, з зеленуватим відтінком, приємним ніжним смаком. Дарує людям насолоду й милий серцю сосновий бір. Його таємниче царство особливо вабить пізньої осені, коли листяні дерева і кущі вже позбавлені строкатого вбрання, а пишні густо - зелені сосни стоять гордовито й непокірно. Оспівана поетами,  змальована славетними майстрами пензля, сосна не перестає бути для нас предметом духовної наснаги, залишається все тією ж звичайною й водночас таємничо-чарівною … сосною!                                           (Розгляд репродукцій картин, де зображені сосна і ялина).                                                                                      Трагедія Віденського лісу.                                                                                                                              У Віденському лісі загинула сосна. ЇЇ називали «брайте фере» (широка сосна). І була вона своєрідним символом знаменитого лісу, оспіваного великим Йоганном Штраусом. Що ж з нею трапилося? Те ж, що й з самим лісом: падаючи на землю кислотні дощі, наносять непоправиму шкоду всьому живому.                                                                                                                                                          … Кажуть, що «широка сосна» була найзнаменитішим деревом Австралії. Як символ поетичного лісу, вона надихала чимало художників і музикантів. В  одному із залів віденського палацу Верхній Бельведер можна помилуватися її зображенням, виконаним у 1838 році художником Людвіком Шнорр фон Карольсфельдом. Тепер – тільки на картині. Це, колись могутнє, що вражало виглядом своїм, чудове дерево втратило пишну крону і його оголені гілки сплітаються а фоні неба в ламані узори.             

Сосновий ліс нагадує світлий храм із стрункими золотавими коронами. У ньому завжди чисте повітря, що приємно пахне смолою. Сосна своїми гілками весь час тягнеться до сонця. А скільки років це дерево вже на землі?                                                                                                                               Дуже багато. В Америці знайшли сосну, які приблизно 4900 років, тобто вона старша від Єгипетської піраміди Хеопса.                                                                                                                                                          Здавна люди помітили: той, хто живе в сухому сосновому лісі почувається краще, врівноважені ший.                                                                                                                                                                        Є багато прикмет, пов’язаних із сосною і ялиною.                                                                                                  На сосні багато шишок – добре вродить ячмінь.                                                                                                   Бічні гілки сосни дугоподібно загинаються в сторону стовбура – на відлигу, розгинаються – на мороз.                                                                                                                                                          Лусочки соснових шишок розкриті – триватимуть сухі, гарячі дні, а стуляються до купи – настане сира погода.                                                                                                                                                          Сухі гілочки ялини висипають білу порошу – ждіть погоду хорошу.             

ІІІ. Я і моє дерево.                       Готуючись до сьогоднішньої розмови, я довідалася, що були такі люди, друїди, які надавали великого значення лісу, деревам, серед яких жили. Вони ототожнювали характери людини з характером дерев. Друїди вважали, що кожна людина, як дерево, має свій норов, позитивні якості і вади. Тому кожній людині відповідає своє дерево. І зараз кажуть, що коли людина захворіє чи занедужає, треба підійти до свого дерева, притулитьсь до нього спиною, попросити сили і постояти декілька хвилин. Отже, запам’ятайте, кожен має своє дерево, що передає енергію людині і допомагає їй.                                                                                                                              Кожна дитина має своє дерево. До ялини і сосни повинні підходити діти, які народилися взимку. Підійдіть до зеленого деревця. Обійміть його, доторкніться до листочків-голочок – і всю силу свою від землі і сонця, води і вітру воно віддасть вам. ЦІ зелені деревця допоможуть вам вирости здоровими, добрими і завжди впевнено йти до мети. Обійнявши сосну, можна задумати бажання. Але неодмінно добре – і тоді воно здійсниться.

ІV. З добрим настроєм і відкритим серцем.                     Всі ми з нетерпінням чекаємо новорічне свято. І дуже хочеться, щоб все цього дня було найкраще – і погода, і настрій,і подарунки. А який Новий рік без Діда Мороза і Снігуроньки?                            Тепер про новорічну атрибутику . Найперше – ялинка.                                                                                    Перша згадка про ялинку датується 1600 роком. Місце дії – французька провінція Ельзас, новорічне святкування , ялинка, прикрашена паперовими трояндами. Потім уже зелені гілки лісової красуні почнуть обвішувати позолоченими і посрібленими картоплинами.  Свічки на новорічній ялинці з’явилися вперше у 1815 році.                                                                                                                Новий рік починає свою мандрівку по планеті від 180 меридіану. Цей меридіан відомий тим, що в1884 році 25 держав погодилися відраховувати від нього початок доби. Цю умовну лінію називають «лінією змін дат». Вона проходить по Тихому океану по меридіану з довготою 180° від Грінвіча між Азією і Америкою, ніде не торкаючись суші. Тут здійснюються на земній суші зміна чисел, місяців, дат. Тут, як кажуть, вхідні двері нового календаря.                                                                                                                                                                                                    Юлія Козлова                                                                                    Ялинка                                                                                                                                                          Ялинка у лісі зростала.                                                                                                                                                          Була зелена, чепурна.                                                                                                                                                          Та раптом – раз – її зрубали.                                                                                                                                            Вже не красується вона.                                                                                                                                            Її прикрасять, причепурять,                                                                                                                                             Та лиш на свято, лиш на мить.                                                                                                                                            А після свята геть пожбурять.                                                                                                                                            І буде у снігу жовтіть.                                                                                                                                                          Осиплються її хвоїнки,                                                                                                                                             Та будуть на снігу лежать,                                                                                                                                             Мов тихий спогад про ялинку,                                                                                                                                            Якій би жить і виростать.                                                                                                                                            Завдання 2. Уяви, що природа просить захисту, або стань на її місце, на місце ялинки.                            Діти відповідають.                                                                                                                                                          - Я уявила себе ялинкою і попросила: «Не спилюй мене, мені боляче! Я боюсь новорічних свят. Я вся тремчу. Невже і мене зрубають, як моїх сусідів? Почекайте! Я стану Вам в пригоді».                            - «Не кривіть мене, будь ласка. Я така беззахисна і спокійно живу у лісі. Люди, не зрубуйте мене! Я просто зелене деревце, що приносить користь».                                                                                                  - «Не зрубуйте мене, бо я стану вам в пригоді. Наповню ліс свіжим ароматом. Я закрию Вас влітку від сонця своїми пухнастими гілками, а взимку подарую ліки від нежиті ».                                                                      Несемо ялинку знову – в кожну хату!                                                                                                                              Та чи така вже мудра мода ця.                                                                                                                               Ялинкам знову падати й зітхати:                                                                                                                              - Навіщо нищать юні деревця?                                                                                                                              Вирощуємо ялинок трильйони!                                                                                                                              - Це тих, що завтра кинемо у вогонь.                                                                                                                              Пеньочків трильйони дим огорне,                                                                                                                              Саджаємо ліс, щоб лиш спалить його?                                                                                                                Вирощуємо – й одвозимо на базари…                                                                                                  Як би ви вирішили цю проблему?                                                                                                                               Відповіді дітей.                                                                                                                                                          1. Щоб ялинок не рубати,                                                                                                                                            Треба штучні купувати.                                                                                                                                            Можна гілочку зірвати                                                                                                                                                          Та гарнесенько прибрати.                                                                                                                                            2. Виготовити та розвісити на мікрорайоні школи листівки із закликом збереження сосни та ялини типу: «Замість ялинки – зимовий букет», «Зустрінемо новий рік зі штучними ялинками».                            3. Провести по шкільному радіо передачу: «Залиши свою ялинку в лісі».                                                        4. Замість ялинки виготовляти новорічні зимові букети.                                                                                    5. Навесні посадити соснову алею біля школи.

Мільйони ялинок щороку падають під сокирами. Проблему оригінально вирішили австрійські лісівники: вони садять плантації ялинок. І коли деревця підростають –  зрізають їх,  не під корінь, а трохи вище, залишаючи 2-3 міцні гілки. З них знову виростають ялинки.                                          А в Естонії, де ялинки особливо в пошані, бо виконують функції природних меліораторів, новорічну красуню з успіхом замінюють композиціями з очерету, сухих гілок. Листя і квітів. Звичайно, такі ікебани прикрашені ялинковими іграшками, дощиком, свічками.

V. Народилася ялинка….  вдруге.

З дитинства кожному знайома нехитра пісенька про ялинку, що народилася в лісі. Кожному знайомі з дитинства і радісні передноворічні хвилювання: коли лісова гостя, що її сповитою ледве затягли у двері, стане серед кімнати, розправить свої пухнасті, колючі віти і дихне смолистими пахощами свіжої глиці?                                                                                                                                                          Та минають свята – і деревця, які вчора ще вабили око, сьогодні стають непотребом, і їх викидають на сміття. Справа не в тому, що гинуть щороку сотні, тисячі зелених мешканців лісу; зрештою це установлена віками традиція. До того ж, ялинки на продаж здебільшого вирощують у лісництвах спеціально. А справа ось у чому: не раціонально, не по-господарському, просто – таки збитково спалювати і викидати таку величезну кількість ялинок і сосен. Навіть і після того, як відгомонять новорічні карнавали, вони можуть і повинні приносити користь народному господарству. Можна збирати новорічні ялинки для повторного використання:                                                        - на меблевому комбінаті у спеціальних дробарках хвойну сировину перероблять у тирсу;                            - з тирси на гідролізному заводі одержують високоякісні кормові дріжджі для худоби;                            - зібрані дерева перетворити н а кормове борошно, поживне для худоби;                                                        - на уроках праці розпиляти хвойні дерева і відправити дрова ветеринарам;                                          - відправити зібрані дрова у котельню школи;                                                                                                  - використання глиці в тваринництві – вітамінний корм;                                                                                    - підстилка худобі;                                                                                                                                                          - із зібраних ялинок утворити снігозахисні суги.                                                                                                  Мине час – і навколо лісових красунь закружляють нові хороводи. Ялинка принесе у ваш дім радість. Тож нехай і після того. Як відлунають звуки карнавалу, ялинка послужить людям, візьме участь у відкритому уроці – уроці бережливості й ощадливості.

VІ. Цікаво  знати.

■ Ялинка – барометр. Із уже всохлої новорічної ялинки чи ялинкового хмизу зрізають частину стовбурця з гілочкою. Чим вона довша, тим чутливі ший буде барометр. Знімають кору, стовбурець прибивають цвяхом до будиночка чи якоїсь іншої будівлі на подвір’ї там, де на гілочку не потрапляє пряме сонячне проміння. Напередодні похмурої та дощової погоди гілочка буде відхилятись вгору.  Ясної та сухої – нахиляється вниз. Відмітивши максимальне відхилення за відповідної погоди, в подальшому можна дізнатися про її зміни у найближчі 12 годин. Такий барометр працює безвідмовно і ніколи не підводить.                                                                                                  ■ Вчені підрахували: якщо скласти всі хвоїнки тільки однієї дорослої сосни, то довжина їх становитиме близько двохсот кілометрів.

А зараз підведемо підсумки нашого голосування.                    Нагороджуються призами переможці фотовиставки «Зима та її принади», виставки малюнків і плакатів, виробів із природного матеріалу і за створення кращого зимового букету.

VІІ. Зимовий букет.

Зимою, коли земля, небо і все навкруги таке біле, непривітне – зір , стомлений одноманітністю, шукає на чому б відпочити, зігрітися барвами літа.                                                                      Квіти… Це музика, що торкається найпотаємніших струн серця, змушує бриніти їх в унісон.                                                                                                                                                                                                    Зимовий букет. Це він хоч і віддалено, дарує нам мажорний настрій літа. Його пахощі. А засушені квіти шелестять про те, що незабаром прийде весна, а за нею знову буде літо – зі щедрим сонцем, теплом і … квітами, живими, трепетними, бо Природа – вічна. Отже, зимовий букет. Це дуже просто, доступно.                                                                                                                                            Складання букета, квіткової композиції – це  справжнє мистецтво. З давніх-давен квіти супроводжують людину за всіх обставин – і в радості і в печалі. Ще в стародавній Греції й Римі люди прикрашали квітковими гірляндами свої оселі. Вінками нагороджували видатних людей.                                                                                                                                                                        А що таке букет? «Букет» перекладається як «красиво дібрана група квітів». У різних народів виробилися свої принципи, правила, прийоми формування букета. Форма букета, композиції постійно розвивається. Вдосконалюється. Для зими готують спокійні, врівноважені комбінування з лаконічним аранжуванням.                                                                                    У сучасному розумінні букет – це композиція, складові елементи якої мають перебувати у гармонійному співвідношенні. Йдеться про лінії, пропорції, форми, загальний характер.                                                                                                                                                                                      При складанні композицій слід додержувати деяких правил:                                                                      - ліва і права сторони композиції мають бути різними – асиметричними;                                          - вазу підбирають відповідно до характеру квітів;                                                                                    - квіти повинні гармоніювати за кольором як між собою, так і з фоном і тим місцем, де буде  композиція.                                                                                                                                                                        Майстерно виготовлений букет – це справжня симфонія барв, ліній, форм, своєрідний витвір мистецтва.                                                                                                                                                                        Особливо красивими є букети, у яких квітам почувається вільно, вони різні по висоті, їх розміщення максимально природне. Ними прикрашають стіл. Цікавими мають бути новорічні композиції.                                                                                                                                                          Наводимо кілька прикладів таких композицій:                                                                                                  - гілка ялинки з дощиком, три троянди або фізаліс і декоративна свічка;                                          - гілка ялинки і горщик з квітучою азалією;                                                                                                  - гілка ялинки, квітка калли, місячник, гілочка червоної горобини й декоративна червона свічка;                                                                                                                                                                        - гілка ялинки, гілка шипшини з червоними плодами, три білі свічки.                                                        Усе закріпити на корчі пластиліном, обкласти ватою і помістити у низьку вазу.                            Для зимових композицій широко використовують вигнуті гілки хвойних порід – сосни, ялиці, туї, ялини. Гармонують тут і шматки кори, шишки, мох. Яскраві ялинкові прикраси, блискітки.                                                                                                                                                                        Прикрашають композиції і «засніжені» ялинки, які легко зробити. Сіль розчиняють у гарячій воді (2:1). Потім розчин охолоджують і занурюють у нього гілки на 2-4 години, затим їх просушують і ставлять у композицію.                                                                                                                Отже, краса природи промовляє до нас у будь-яку пору року. Створити її – справа наших рук.

VІІІ . Екологічна вікторина «Що ми знаємо про хвойні дерева?».               1. Скільки років « живе» ялина? (300-400 років).                                                                                                  2.  Якої висоти виростає ялина? (До 50 метрів).                                                                                                  3. Скільки існує різновидів ялин? Які? (Понад 40 – плакуча, пірамідальна, колоноподібна, блакитна, срібляста, золотава…).                                                                                                                4. Восени не в’яне, а взимку не вмирає. (Ялина).                                                                                                  5. В якому лісі немає листя?                                                                                                                                            6. Під соснами в лісі зустрічаються молоді ялинки, а під ялинками ніколи немає молодих сосон. Чому? (Ялина – тіньовитривала порода. Її сходи потерпають від сонячних опіків на відкритій місцевості і знаходять сприятливі умови у сосновому затінку. Світлолюбній сосні не вистачає освітлення під кронами ялини).                                                                      7. Яке дерево прикрашали на Новий рік стародавні слов’яни? (Вишню).                                          8.Як називають голки ялини? (Хвоя).                                                                                                                9. Найпершими прикрасами для ялинки були паперові троянди чи посріблені картоплини? (Паперові троянди).                                                                                                                                            10. Святкування Нового року 1 січня започаткували римляни чи єгиптяни? (Римляни).                                                                                                                                                                                      11. Пестлива назва сосни, ялини. (Сосоночка, ялиночка ).                                                                      12. Найперша згадка про ялинку з’явилася у 1600 чи 1700 році? (У 1600).

Вчитель. Я тримаю в руках клубок ниток. Нехай ця ниточка, як ниточка Аріадни, об’єднає нас любов’ю наших сердець.  А кожен, до кого потрапить клубочок, має сказати своє слово з приводу нашої сьогоднішньої розмови, яка б розпочиналася словами: «я думаю», «я хочу», «мені здається».                                                                                                                                                          Варіанти учнівських роздумів:                                                                                                                              1. Я думаю, що любов і краса переможуть.                                                                                                                2. Я хочу бачити землю квітучою.                                                                                                                              3. Я хочу, щоб серед нас не було байдужих.                                                                                                                4. Я хочу, щоб ніхто не знищував лісів, а в усіх будинках був газ.                                                                      Вчитель. І ось клубочок знову потрапив до мене, тому я теж маю дещо сказати:                                          Добро і людяність плекайте в душах,                                                                                                                 аби між вами не було байдужих.

ІХ. Засідання фітовітальні «Ялина».                    (До відкриття фіто вітальні діти готуються й у класі, і самостійно. Під час прогулянки до лісу із класом або батьками діти збирають лікарські рослини і засушують їх. В основному рослини будуть запропоновані як ароматне і корисне доповнення до чаю.)                                                        Перед зустріч. Потрібно гарно оформити кімнату, накрити скатертинами столи, поставити вази із зимовими букетами, кошики з печивом.                                                                                    Звучить лірична музика.                                                                                                                                            Господиня. Любі відвідувачі! Сьогодні у нас зустріч у фіто вітальні. Назва вам відома і одночасно невідома. Пригадаємо: фіто – рослина. Вітальня – місце для зустрічі з друзями, де можна відпочити, слухаючи мелодійну музику за чашкою чаю чи кави, врешті, потанцювати.              Отже, віднині ми будемо частіше робити такі зустрічі. Тут ви дізнаєтесь багато цікавого про рослини нашого краю і будете насолоджуватися напоями з лікарських рослин. Називається наша фіто вітальня «Ялина».                                                                                                                              Що ви п’єте зазвичай, дорогі друзі, - каву, звичайний чай, чай із трав’яними чи фруктовими домішками?                                                                                                                                                            Більшість, безперечно, зробить вибір на користь чаю. Аромат, смак. Тонізуючий вплив на організм, доступність цього напою відіграють тут значну роль. Вибір сортів чаю в нас нині величезний.                                                                                                                                                                        Але не слід забувати, що кожен із нас за бажання може почастувати себе, своїх рідних і друзів прекрасним чаєм, не витративши грошей і навіть не заходячи в магазин.                                          Можете не сумніватися, ваш чай за смаком не поступиться найвідомішим сортам, а за ароматом і користю для організму навіть набагато перевершить їх. Це буде не тільки дешево, а й дуже корисно для здоров’я всієї родини.                                                                                                  Щоб отримати смачний і ароматний напій, слід дотримуватися правил заварювання. (Діти одержують листівки із правилами на кожен стіл ).                                                                                                  ⋄  Зберігати трави, приготовлені для сумішей, або саму суміш трав треба в сухому місці в скляному посуді, що має щільну кришку, або в спеціальних бляшанках.                                          ⋄ Заварювати слід так: сполосніть двічі-тричі окропом добре вимитий чайник, щоб він прогрівся, насипте туди суміш із розрахунку 1 чайна ложка на 1-2 чашки напою і залийте окропом. Накрийте чайник рушником, а  ще краще – спеціальною теплою накривачкою і настоюйте залежно від складників 5 -10 хв. Настій готовий, коли більшість складників суміші опуститься на дно.                                                                                                                                                          ⋄ Обов’язково заварюйте  не підігрітою кип’яченою водою, а щойно отриманим окропом.

Господиня.  Дорогі друзі! Ви одержали листівки з правилами заварювання чаю. Зараз ознайомтеся із їх змістом і кожен «стіл» заварить свій чай.                                                                                     (На кожному столі лежать заздалегідь приготовлені суміші рослин, рецепт чаю, і діти по інструкції заварюють чай).                                                                                                                              Звучить лагідна музика.                                                                                                                                             Поки чай настоюється 5-10 хв, то представники від кожного столу виступають із повідомленнями.                                                                                                                                                                        1. Напоями здоров’я заведено називати настої, відвари, чаї, соки та інше, приготовлені з лікарських рослин. Речовини, що містяться в цих рослинах, зміцнюють захисні сили організму, його опірність хворобам. Залежно від мети трав’яні чаї можна розділити на:                                                                      -  побутові (повсякденні й святкові),                                                                                                                              - профілактичні та лікувальні.                                                                                                                                            Побутові чаї готують із рослин, що містять вітаміни (шипшина, горобина, обліпиха, смородина, малина, суниця тощо). Їх можна вживати тривалий час практично протягом усього життя, вони добре тамують спрагу, мають приємний смак та запах.                                                                                    Ми приготували такий повсякденний чай збірний із мелісою за таким рецептом: суміш меліси, звіробою, липового цвіту беремо у пропорції  1:1:1. Усі компоненти подрібнити. Заварювати перед  уживанням. (Діти можуть записувати рецепти).                                                                                    2.  Без ялинки і сосни не проходить жодне новорічне свято. Проте  людина ніколи не замислюється над тим, що , зрубавши зелене деревце, зробила йому боляче і знищила його. Ялинка кричить, просить, але ніхто її не чує, бо ми не звикли прислухатися, навіть вважаємо, що природа німа.                                                                                                                                                                                      А що потрібно зробити, щоб не рубати ялинку? Правильно.  Посадіть ялинку в дворі! І щороку напередодні зимових свят прибирайте її і святкуйте разом з нею.                                                                      Ялинонька віддячить вам за те, якщо, не дай Боже, захворієте:                                                                      - 10 зелених голочок треба залити однією склянкою окропу, настояти 10-20 хв – ліки від застуди готові. Вживайте їх по одній чайній ложці через кожну годину.                                                                      - Від простуди добре допомагає відвар молодих пагонів або шишок ялини.                                           Ліс впливає на організм комплексно: нервова система активізує всі процеси – обмін речовин. Кровообіг, дихання. Зелений колір знімає напруження очей і знижує внутрішньо очний тиск. Аромат хвойних дерев згубно діє на мікроби. Один гектар хвойного лісу продукує за добу 30 кг фітонцидів. Ялина – диво-лікар. Вона зцілює від хронічних бронхітів, катарів тощо.                                          Природа – перша наша годувальниця і цілителька. Лікування різних захворювань лікарськими травами називається фітотерапією.                                                                                                                Українці почали чаювати ще 300 років тому. Кожний сорт цього напою цілющий по-своєму. До речі, спочатку чай застосовували як ліки.                                                                                                                              3. Взимку організм людини одержує менше вітамінів, аніж улітку чи восени. Це призводить до зниження активності, певного «замирання» ритму діяльності, з’являється млявість, сонливість, знижується працездатність. Як уникнути цього? Передусім – у щоденному раціоні має бути не менше 300 г сирих овочів, 200 г соків. А ще -  корисні лікувальні чаї, які допоможуть зміцнити здоров’я.                                                                                                                                                                                      Наприклад, липовий чай – надійний потогінний засіб. П’ють його при застудних захворюваннях. Приготувати такий чай просто: столову ложку липового цвіту заварити окропом (400 мл) і настояти 10-15 хв, цукор додавати за смаком.                                                                                                  Сьогодні ми приготували вітамінний чай: взяти порівну листя суниці, малини, чорної смородини.                                                                                                                                                                                      4. Неабияке значення мають сосна і ялина в медицині. Надто дієвими є відвари, настої і настойки з бруньок сосни. Їх використовують при запаленні нирок.                                                                                    У лікувальній практиці використовують різні продукти , що одержують із сосни: скипидар, сосновий дьоготь, каніфоль, хвойну пасту.                                                                                                                              Прекрасно освіжають, бадьорять і відновлюють сили ароматизовані ванни із хвої сосни. Хвойна ванна знімає втому. Головний біль, покращує настрій.                                                                                    Господиня. Чудова ця пора – зима. Санчата, лижі, ковзани. Проте через них бувають оті капосні нежить і кашель. Але зупиніть маму, що квапиться до аптеки, і порадьте їй скористатися моєю порадою.                                                                                                                                                                        Попрохайте когось із дорослих піти з вами до лісу – по зелені цілющі ліки. Не дивуйтеся: січень – бокогрій відкриває зелену аптеку збиранням соснових бруньок. Саме з них варять цілющий мед від простудних захворювань. Одну частину бруньок залийте двома частинами води, кип’ятіть 30 хв, відцідіть, додайте одну частину цукру, знову варіть 30 хв на слабкому вогні. Вживайте по1 столовій ложці тричі на день при застуді.                                                                                                  Але краще – будьте здорові!                                                                                                                                            А зараз запрошую всіх почастуватися чаєм, який ви самі заварили. (Діти п’ють чай).                            Звучить музика.                                                                                                                                                          На згадку про сьогоднішню зустріч, я хочу зробити вам маленькі подаруночки. Це мішечки із сумішшю лікарських трав і ви зможете приготувати вітамінні чаї. (Помічники роздають мішечки з кошика ).                                                                                                                                                                                      Господиня. Люди за здоров’я платять великі гроші.  А тут природа подбала: бери, лікуйся, будь здоровий. Але віддай плату – любов. Люби природу. Шануй її дари, оберігай, ощадливо користуйся нею.  Бережи кожну стеблинку, що зветься рослиною – той цілющий фітон. То як же не вклонитися тому дарові, який здоров’я повертає. Отій землі, що ростить для нас той дар.                                          Давайте встанемо і скажемо молитву.                                                                                                                Боже! Хай воля Твоя допоможе нам мудрими і мужніми стати, землиці дар зберігати – барвисте, ошатне вбрання. Не йти по землі навмання. А бачити кожну стеблинку. У серці нести Україну.                                                                                                                                                                                      До наступної зустрічі у фітовітальні. До побачення!

Використана література.

1.Для дому і сім’ї: Природи щедрий дар./ Упор. А. М. Афоніна. – К.: Реклама, 1987.                2. Похила Л. С. Використання скарбниці народних знань у процесі вивчення біології. Царство рослин. // Л. С. Похила, Г. Ф. Яцук, Б. Б. Гдаль. –Тернопіль: Мандрівець, 2002.                                          3. Перевертень Г. И. Самоделки из разных материалов. – М: Просвещение,1985.                                          4. Природа і ми. Збірник. /Упор. А. І. Філатова – К. : Реклама, 1990.                                                                      5. Бережливі на Марші. Збірник./ Упор. Пармонова О. І. – К.: Молодь,1984.                                                        6. Барвінок. Всеукраїнський дитячий журнал. №1. 1997.                                                                                    7. Костенко А. В. Цей дивовижний світ.//Позакласний час. №9, 2003.                                                        8. Барна М. М. Біологія для допитливих. І частина./ М. М. Барна, Л. С. Похила, Г. Ф. Яцук. – Тернопіль: Богдан, 2003.                                                                                                                                                          9. Однокласник. № 11-12, 1997.                                                                                                                                                                                                                    -