Тема уроку: Морська мандрівка разом з героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан».

(6 клас)

 

Урок підготували: Пишкіна О.В., учитель географії, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, Приходько О.П., учитель зарубіжної літератури, спеціаліст вищої категорії, старший учитель, ЗОШ I-III ст. №6 м.Черкаси.

Мета: формувати предметні та ключові компетентності: використовуючи матеріали географічного характеру роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан», розширити та поглибити знання учнів по темі «Гідросфера. Світовий океан»; вдосконалювати вміння працювати з картографічними матеріалами, з різними джерелами інформації (підручником, додатковою літературою, енциклопедіями, он-лайн ресурсами); вчитися виділяти головне та робити висновки, актуалізувати знання учнів про пригодницький роман, поглиблювати навички аналізу тексту художнього твору, виразного читання; сприяти розширенню читацького кругозору та наукового світогляду школярів, розвивати зв’язне мовлення, увагу, логічне мислення, пізнавальний інтерес до предметів, екологічну культуру; виховувати кращі людські якості.

Обладнання: роман Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан», фізична карта світу, карта півкуль, атласи, контурні карти, підручники, додаткова література, компаси, електронні засоби навчання, виставка малюнків учнів, інсталяція на морську тематику.

Тип уроку: інтегрований урок географії та зарубіжної літератури.

Форма проведення уроку: урок-подорож.

Очікуванні результати: учні знають зміст роману, розкривають основні проблеми твору, характеризують, порівнюють образи; знаходять та позначають на контурній карті географічні об’єкти, які згадуються під час уявної мандрівки; визначають географічні координати, пояснюють, для чого використовуються такі прилади, як морський лаг, секстант, хронометр, ртутний барометр; вміють користуватися компасом, розуміють, що таке масштаб; дають характеристику окремим представникам тваринного світу океанів, вміють користуватися джерелами додаткової інформації, розуміють цінність знань у житті людини, висловлюють власні враження, емоції, почуття, роздуми від прочитаного.

Методи й методичні прийоми: словесні: пояснення вчителів з елементами бесіди, робота з текстом твору, відповіді та повідомлення учнів у поєднанні з прийомами ситуативного навчання, застосування елементів рольових ігор; наочні: перегляд презентації, малюнків учнів, інсталяції на морську тематику; практичні: робота з навчальними атласами, контурними картами, компасами.

 

 

Хід уроку.

 

I. Організаційний момент.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Ніщо так не розвиває розум, як подорож.

Еміль Золя

Вчитель зарубіжної літератури:

- На уроках зарубіжної літератури ми з вами вже прочитали один з найкращих пригодницьких романів Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан».

Вчитель географії:

- Але без географічних знань неможливо зрозуміти, де саме відбуваються події твору. Дійсно: «Без географії ви – ніде».

Вчитель зарубіжної літератури:

 - Тому сьогодні на уроці ми не тільки згадаємо головних героїв роману,

Вчитель географії:

 - а й здійснимо разом з ними уявну подорож, під час якої поглибимо свої вміння працювати з картографічними матеріалами, повторимо, як визначати географічні координати,

Вчитель зарубіжної літератури:

- навчимося найкращим людським чеснотам

Вчитель географії:

- та переконаємося у важливості знань у житті кожного.

III. Формування нових знань, вмінь та навичок.

Вчитель зарубіжної літератури:

 - Сьогодні у нас незвичний гість: автор безсмертного роману «П’ятнадцятирічний капітан» - Жуль Верн.

 Учень у ролі Жуля Верна (тримає глобус і мапу):

- Вітаю вас, мої юні друзі!

 Я повинен був народитися моряком і тепер щодня шкодую, що морська кар’єра не увійшла в мою долю з дитинства…

 Змалечку я обожнював море…Дитинство моє пройшло у місті Нант, де базувався французький флот, тож до десяти років я уже знав усі морські терміни і команди, обожнював книжки про море і моряків. Одинадцятирічним я утік із дому і найнявся юнгою на вітрильник, що відпливав до Індії. Шкода, що мене повернули батькам… Але я здійснив свою мрію у дорослому житті: подорожував власною яхтою «Сен-Мішель». Побував у багатьох європейських країнах, відвідав навіть Північну Америку. За цей час устиг написати багато книжок, бо науку любив так само палко, як і море. Я цікавився географією, астрономією, фізикою, перечитував енциклопедії, записи мандрівників. Це дало мені змогу створити «Незвичайні подорожі» - серію науково-фантастичних романів, які ще називають географічними.

 Тож запрошую вас у вільне плавання морськими просторами з героями мого роману «П’ятнадцятирічний капітан», й не забудьте прихопити мапу і глобус, так буде цікавіше!

 Вчитель географії:

- Як нам стало відомо, багато своїх творів Жуль Верн присвятив подорожам,

до речі, на уроках географії ми теж, правда, уявно чимало подорожуємо світом.

 Вчитель зарубіжної літератури:

 - А за словами французького письменника Еміля Золя: «Ніщо так не розвиває розум людини, як подорож». Саме цей вислів стане епіграфом нашого уроку-мандрівки.

 Вчитель географії:

 - А на якому судні ми будемо подорожувати?

 Відповідь учнів:

 - Судно називається «Пілігрим», що в перекладі означає «мандрівник».

 Вчитель зарубіжної літератури:

 - А хто входив до складу команди «Пілігрима»?

 Відповідь учнів:

 - Команда "Пілігрима" складалась з п'яти матросів та юнги Діка Сенда. А капітаном корабля був досвідчений моряк Халл.

 Вчитель географії:

 - А зараз ми не тільки послухаємо розповідь капітана Халла про судно «Пілігрим », а й визначимо на карті розташування всіх географічних об’єктів, які він буде називати.                 

 Повідомлення з використанням картографічних матеріалів учня в ролі капітана Халла:

 - «Пілігрим» - один з найкращих кораблів, що належить багатому каліфорнійському власнику із Сан-Франциско, американцю Джеймсу Уелдону. Судно використовується для полювання на китів. Шхуна-бриг чудово ходить під вітрилами. А завдяки зручному оснащенню, вона, лавіруючи серед невеликих айсбергів, може доходити аж до морів біля Антарктиди далеко на південь від Нової Зеландії та мису Доброї Надії.

 Ми полюємо на китів, але цього разу і я, і команда «Пілігрима незадоволені, наші влови вийшли небагаті. Кити стали рідкістю!

 Вчитель зарубіжної літератури:

 - Діти, зверніть увагу, події твору відбуваються у 1873 році, але вже тоді через хижацьке полювання на китів вони стали рідкістю. А що вам відомо про китобійний промисел?

 Повідомлення учня:

 - Полювання на китів почалося сотні років тому. Кити – це найбільші тварини світу завдовжки близько 33 м та масою до 150 тонн. Виловлювали їх через китовий жир і китовий вус, які є цінною промисловою сировиною. Тільки з 1868 року було видобуто близько 2-х мільйонів китів всіх видів. З 1967 року ці тварини перебувають під охороною.

 Вчитель географії:

 - Дійсно цього разу «Пілігриму» не пощастило. Шхуна закінчила полювання, а в трюмах залишалося ще багато місця для китового жиру та вуса. 15 січня судно прибуває до Вайтемати, порту Окленда, розташованому на східному узбережжі Північного острова Нової Зеландії.

 Учні класу позначають цю точку на контурних картах - географічні координати Окленда 36°пд.ш., 174°сх.д.

 Вчитель зарубіжної літератури:

 - Але в порту до моряків приєдналися пасажири. Здогадайтеся, хто це?

 Учениця в ролі місіс Уелдон:

 - На «Пілігримі» я опинилася випадково, на шляху з Окленда до США. Море я любила, часто супроводжувала свого чоловіка в його подорожах, тож мене, як жінку, зовсім не лякало плавання на непасажирському судні. Тривожилась тільки за свого маленького сина…

 Вчитель зарубіжної літератури:

- Які риси характеру притаманні місіс Уелдон?

Відповіді учнів:

- Вона дуже смілива та вольова жінка, не злякалась труднощів морської подорожі.

- Вона гарна мати не тільки п’ятирічного сина Джека, а й по-материнськи любила Діка Сенда.

- Вона добра, милосердна, турбується про всю команду.

- Вона щиро вірить у Бога, у моменти відчаю згуртовує екіпаж у молитві.

Вчитель зарубіжної літератури:

- Запрошуємо інших пасажирів «Пілігриму».

 Учень у ролі кузена Бенедикта.

- А моє найбільше захоплення у житті - комахи! Я їх обожнюю, знаю про них усе і щиро вірю, що мене чекає сенсаційне відкриття в ентомології!

 Вчитель зарубіжної літератури:

- Які риси характеру притаманні кузену Бенедикту?

Відповіді учнів:

- Він надзвичайно ерудований, справжній учений.

- Мріяв відкрити нові види комах.

- Мав добре серце, готовий прийти на допомогу.

- Безпомічний у побуті, на борту шхуни за ним треба було стежити більше, аніж за малим Джеком.

 Вчитель географії:

 - А тепер давайте за допомогою картографічних матеріалів визначимо, як спланував плавання капітан Халл?

 Відповідь учня біля карти:

 - Від Нової Зеландії «Пілігрим» мав пройти через води Тихого океану спочатку до порту Вальпараісо в Чилі для розвантаження, а потім вздовж американського узбережжя до самого Сан-Франциско. Плавання мало зайняти 40-50 днів, судно мало пройти 3 тисячі льє (льє – французька міра відстані, яка дорівнює 5555,5 м), тобто близько 16800 км.

 Вчитель географії:

 - Отже, 22 січня 1873 року пасажири піднялися на борт «Пілігрима». Судно вийшло з Оклендського порту та взяло курс на американське узбережжя. Протягом декількох днів переважав східний вітер, що затримувало хід корабля. Також капітан Халл побоювався опинитися в смузі штилів біля Тропіка Козерога.

 Вчитель зарубіжної літератури:

- Яка неочікувана подія, що порушила одноманітність плавання «Пілігрима», сталася 2 лютого?

  Відповідь учня:

 - Маленький Джек, а потім і Дік Сенд побачили уламок судна. Виявилося, що це судно «Вальдек», що затонуло в результаті зіткнення з іншим великим кораблем. З «Вальдека» було врятовано п'ятеро африканців, які були громадянами США.

 Вчитель зарубіжної літератури:

 - А завдяки кому стало відомо, що на затопленому судні «Вальдек» є люди? 

 Відповідь учня:

 - Завдяки собаці, який безперервно гавкав. Звали собаку Дінго. Він був із породи, що водиться в Новій Голландії, так раніше називалася Австралія. Проте капітан «Вальдека» знайшов його на західному узбережжі Африки, біля гирла Конго.

 Вчитель зарубіжної літератури:

- Як нам відомо, з часом Дінго став улюбленцем всього екіпажу «Пілігрима». І тільки одна людина намагалася уникати зустрічі із собакою.

- Хто це був?

Відповідь учня:

- Негоро - кок на «Пілігримі», португалець за походженням.

Вчитель зарубіжної літератури:

- Запрошуємо нашого гостя.

 Учень у ролі Негоро:

- А мені байдужа ваша романтика подорожей! Найбільше в світі я люблю тільки одну річ – гроші! Заради них, заради золота я ладен на все, я ладен навіть убити!

  Вчитель зарубіжної літератури:

 - Які риси характеру притаманні Негоро?

 Відповіді учнів:

 - Він підступний, постійно шкодить команді і капітанові.

 - Ніколи нічого про себе не говорив, мав таємні лихі плани.

 - Злий, бездушний чоловік, торгував чорношкірими рабами.

 - Заради грошей убив людину, злочинець.

 Вчитель географії:

 - А зараз давайте визначимо за допомогою картографічних матеріалів, де саме відбувалися події, про які тільки що йшла мова. Автор у перших рядках роману вказує нам точні координати місця розташування «Пілігрима» в цей момент.

  Учень зачитує уривок з роману, а всі учні позначають точку з вказаними географічними координатами на контурній карті.

 «2 лютого 1873 року шхуна-бриг «Пілігрим» перебувала на 43° 57" південної широти і 165° 19" західної довготи (від Гринвіцького меридіана).»

 Протягом уроку учні під керівництвом вчителя географії позначають на контурній карті шлях, який пройшов «Пілігрим».

 Вчитель географії:

 - До 10 лютого через зустрічний північно-східний вітер та штиль «Пілігрим» майже не рухався з місця. Капітан Халл сподівався на попутний вітер. Треба було чекати. Ця частина океану на перший погляд здавалася зовсім пустельною. Чи так це було? За ким спостерігали пасажира «Пілігрима»?

 Відповідь учня:

 - В океані скрізь вирувало життя: у небі пролітали зграї перелітних птахів, можна було побачити альбатросів з розмахом крил понад 3 метри, буревісників, що полювали на рибу. Часом пропливали пінгвіни.

 Вчитель зарубіжної літератури:

 - Місіс Уелдон, а що ви помітили на поверхні океану 10 лютого?

 Учениця в ролі місіс Уелдон:

 - Прогулюючись по палубі «Пілігрима», я помітила, що поверхня океану раптом почервоніла. Дік Сенд пояснив, що це зграї маленьких рачків, які рибалки прозвали «китовою юшкою», і вони є вірною прикметою присутності поблизу кита, що ласує ними.

 Вчитель зарубіжної літератури:

 - Дійсно недалеко від «Пілігрима» був кит.

 - Яке рішення прийняв капітан Халл, побачивши його?

 - Яка катастрофа сталася потім?

 Відповідь учня:

 - Капітан Халл приймає рішення на китобійній шлюпці разом з п'ятьма матросами полювати на кита. Це справа дуже небезпечна та жорстока. А коли виявилося, що це кит-самиця з китеням, то всі зрозуміли, що полювання буде ще небезпечніше. Поранена гарпуном китиха несамовито захищала своє маля і сильним ударом хвоста потопила шлюпку. Всі, хто були в ній, загинули.

 Вчитель зарубіжної літератури:

- Хто після цієї трагічної події став капітаном «Пілігрима»?

 Відповідь учня:

- Капітаном «Пілігрима» став п'ятнадцятирічний юнга Дік Сенд - єдина людина, яка вміла керувати судном. Допомагали йому врятовані африканці, які чітко виконували його команди.

 Вчитель зарубіжної літератури:

 - Запршуємо в гості головного героя твору.

 Учень у ролі Діка Сенда:

 - Життя не пестило мене, з народження я – сирота. Навіть ім’я отримав на честь жалісливого перехожого, що підібрав мене немовлям на піщаній косі.

 Виховувався в дитячому будинку і ще малим дав собі обіцянку «стати людиною»! Мене манило море, тож у 8 років пішов юнгою на корабель, де капітан Халл і познайомив мене з містером Уелдоном. Я безмежно вдячний йому і місіс Уелдон, бо вони стали мені названими батьками, відправили до школи в Сан-Франциско.

 Я любив учитися, захоплювався географією, історією подорожей. Прагнув швидше вирости, аби вивчати вищу математику і навігацію.

  Вчитель зарубіжної літератури:

- Які риси характеру притаманні Діку Сенду?

 Відповіді учнів:

 - Він відповідальний, рішучий.

- Мужній, сміливий, не злякався труднощів, витривалий.

- Безкорисливий, бо мало думає про себе, опікується місіс Уелдон, малим Джеком і командою.

 - Добрий друг, ніколи не скаржиться.

  Вчитель географії:

 - Дік Сенд умів ставити та прибирати вітрила, але він розумів, що йому не вистачає знань, щоб точно визначати місце розташування корабля за допомогою таких приладів, як секстант, який використовується для вимірювання висоти Сонця та інших небесних тіл з метою визначення географічних координат, та хронометр, який застосовується для розрахунку географічної довготи. А також він не вмів здійснювати астрономічні спостереження, тобто орієнтуватися за небесними тілами.

 - А за якими приладами Дік Сенд міг хоча б приблизно визначити місце розташування судна?

 Відповідь учня:

- Дік Сенд вмів користуватися лагом - приладом для вимірювання швидкості руху судна та компасом, за допомогою якого можна визначити напрямок руху корабля.

Учні класу згадують, як користуватися компасом.

 Вчитель географії:

- Ще Дік Сенд добре розумів морські карти. Коли він показав місіс Уелдон на карті місце розташування «Пілігрима», їй здалося, що земля зовсім недалеко. Чому вона помилялася?

 Відповідь учня:

 - Міс Уелдон не знала, що таке масштаб, який показує в скільки разів відстані на карті зменшені за відстані на місцевості.

 Вчитель географії:

 - А Дік розумів, що земля далеко.

 Вчитель зарубіжної літератури:

 - Чи злякали ці труднощі Діка Сенда?

 Відповідь учня:

 - Ні! Дік Сенд не злякався! Він прийняв тверде рішення тримати курс на схід і довести судно до найближчого порту на узбережжі Південної Америки. Тим більше материк тягнеться далеко на південь і оминути його неможливо.

 Вчитель географії:

 - Але, як нам відомо, брак знань Діка Сенда та злочинні вчинки Негоро не дали можливості здійснитися планам юного капітана, і «Пілігрим» опинився зовсім в іншому місці.

 - Цікаво чому?

 - Перед тим, як ми це з’ясуємо, хочу зауважити, що «Пілігрим» - це вітрильне судно, тому його напрямок залежить від напрямку вітру. І коли Дік Сенд став капітаном, піднявся попутний північно-західний вітер і «Пілігрим» швидко пішов на схід.

 - Які події змінили курс корабля?

 Відповідь учня:

 - На «Пілігримі» було два компаси. В ніч з 12 на 13 лютого, коли Дік стояв на вахті біля штурвалу, компас, який висів в капітанській каюті, впав та розбився. А вночі з 13 на 14 лютого біля штурвалу стояв Том. Втомлений, він почав засинати і не помітив, як Негоро підклав під тумбу, на якій був встановлений другий компас, важкий залізний предмет.

 Вчитель географії:

 - Таким чином, через те, що під дією заліза стрілка компасу відхилилася, «Пілігрим» теж відхилився від курсу на цілих 45° і прямував тепер на південний схід.

 - З 14 до 21 лютого на борту «Пілігрима» не сталося нічого важливого і судно рухалося вперед.

 - До речі, для всіх мореплавців надзвичайно важливо вміти спостерігати за погодою. І допомагають їм в цьому метеорологічні прилади.

 - Яким метеорологічним приладом навчив користуватися Діка Сенда капітан Халл?

 Відповідь учня:

 - Ртутним барометром, за допомогою якого визначають атмосферний тиск і відповідно йому зміни погоди. Якщо ртутний стовпчик падає - це є передвісником погіршення погоди. І навпаки. Підйом ртутного стовпчика свідчить про наближення хорошої погоди.

 Вчитель географії:

 - Отже, з 20 лютого показники барометра почали турбувати Діка, оскільки прилад віщував довгу та сильну бурю. І вона настала. Сильний вітер зі швидкістю до 60 футів за секунду (фут – одиниця вимірювання довжини в англійській системі мір, 1 фут за секунду дорівнює 1,09728 км/год), тобто 65,8 км/год, величезні хвилі, блискавки, дощ та туман супроводжували «Пілігрим» з 23 лютого до 9 березня.

 - А 9 березня сталася ще одна неприємна подія. За розрахунками Діка Сенда береги Америки мали бути вже недалеко. І він за допомогою лага вирішив визначити швидкість руху судна.

 - Чи вдалося йому це зробити?

 Відповідь учня:

 - Ні, не вдалося, оскільки лінь - це мотузка, до якої був прив'язаний лаг, з невідомих причин обірвався, хоча був виготовлений з міцної речовини.

 Вчитель географії:

 - Отже, Дік Сенд не мав можливості визначити швидкість руху судна, і

показники компасу, як нам відомо, були невірні.

 - З 10 березня сила вітру так посилилася, що довелося спустити всі вітрила. А 12 березня буря перетворилася на ураган. Швидкість вітру досягала 90 миль на годину (144,8 км/год). Дік Сенд прив’язав себе до штурвалу, щоб хвилі не змили його. На хвилину на палубу вийшов Негоро і показав на якусь точку, немовби на знайомий берег. Як виявилося пізніше, це був мис Горн.

 - Яка подія сталася на судні вночі з 13 на 14 березня, коли Том і Бат несли вахту на кормі?

 Відповідь учня:

 - До них вийшов Негоро та йому вдалося обманним шляхом, непомітно для інших витягнути залізяку з під тумби, на якій був закріплений компас.

 Вчитель географії:

 - Таким чином компас показував вже вірний напрямок, як цього хотів Негоро. А південно-західний вітер допомагав його таємничим планам. Тим часом буря не вляглася цілий тиждень. Судно було іграшкою в руках урагану. З 14 по 26 березня сила вітру не зменшилася, і «Пілігрим» нісся на північний схід зі швидкістю 200 миль за добу (1 морська миля дорівнює 1,852 км), тобто 15,4 км/год, а землі все не було видно, що сильно хвилювало Діка Сенда.

 - А що сталося 26 березня?

 Відповідь учня:

 - Геркулес помітив землю. Дік Сенд подивився у підзорну трубу, сподіваючись побачити гігантську гірську систему Анд. Але нічого не побачив. Дік вирішив, що це острів, а за картою визначив, що це може бути острів Пасхи. Острів має таку назву, тому що був відкритий в день святкування Пасхи. Острів відомий завдяки велетенським кам'яним статуям.

 Вчитель географії:

- Давайте за картою визначимо розташування острова Пасхи на карті.

- А чи дійсно це був острів Пасхи?

 Відповідь учня:

 - Ні, як пізніше з’ясувалося, це був острів в Атлантичному океані Тристан-да-Кунья.

 Вчитель географії:

- На наступний день 27 березня за показниками барометра Дік Сенд зрозумів, що буря почне стихати. А 6 квітня через 74 дні з початку подорожі Дік Сенд побачив довгоочікувану землю. Усі пасажири, крім Негоро, вибігли на палубу. Дув сильний вітер і «Пілігрим» швидко мчав до берега. Але попереду була смуга рифів.

- Яке рішення приймає Дік Сенд?

 Відповідь учня:

 - Дік Сенд приймає рішення викинути «Пілігрим» на берег. Він наказує вилити в певний момент китовий жир на поверхню води, це на хвилину заспокоює хвилі. І в цю мить Дік Сенд зміг провести «Пілігрим» через прохід між рифами. Судно розбилося, але з пасажирів ніхто не постраждав і всі дісталися берега.

 Вчитель зарубіжної літератури:

 - Цікаво, якого берега?

 Відповідь учня біля карти:

 - Дік Сенд вважав, що це узбережжя Перу між 27° та 35° паралелями південної широти.

 Вчитель географії:

 - Чи не помилявся Дік Сенд?

 Відповідь учня біля карти:

 - Помилявся. Пасажири «Пілігрима» опинилися в екваторіальній Африці, на узбережжі Анголи.

 Вчитель географії:

- До речі, саме сюди намагався привести «Пілігрим» Негоро. А подальші події, які сталися с героями роману в Африці, ми з вами згадаємо на уроках в 7-ому класі під час вивчення природи материків.

Вчитель зарубіжної літератури:

 - Але ми сподіваємося, що сьогоднішня наша подорож не пройшла для вас даремно і кожен взяв для себе щось корисне для життя.

 

IV. Рефлексія.

  Вчитель географії:

 - Що найважливіше ви винесли для себе з нашої мандрівки?

 Вчитель зарубіжної літератури:

 - Прикладом яких кращих людських якостей стали для вас герої роману?

  Вчитель географії:

 - Що нового ви дізналися під час мандрівки?

 Вчитель зарубіжної літератури:

 - Що вам найбільше сподобалося на уроці?

 Вчитель географії:

 - У яких життєвих ситуаціях ви б могли скористатися знаннями, що сьогодні отримали?

 Вчитель зарубіжної літератури та вчитель географії:

 - Отже, ми впевнені, що наша уявна подорож сторінками роману «П’ятнадцатирічний капітан», переконала вас, що корабель людської долі врятувати від бур життєвих труднощів можуть тільки вітрила знань та людської честі.

 

V. Підведення підсумків уроку та оцінювання роботи учнів.

VI. Домашнє завдання:

робота з картографічними матеріалами, позначити на контурній карті за географічними координатами наступні об’єкти:

1.                 Окленд 36°пд.ш., 174°сх.д.
2.                 Вальпараісо (порт в Чилі) 33°пд.ш. 71°зх.д.
3.                 Сан-Франциско (місто в США) 37°пн.ш. 122°зх.д.
4.                 Острів Пасхи 27°пд.ш. 109°зх.д.
5.                 Острів Тристан-да-Кунья 37°пд.ш. 12°зх.д.

 

Література:

 

1. Жуль Верн П’ятнадцатирічний капітан / пер. з франц. П. Соколовського Національний Книжковий проект, 2011.

2. Нестандартний урок географії. Упоряд. В.М.Андрєєва. Харків: Основа, 2005.

3. Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В. Світова література Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ: Грамота, 2014.

4. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш. Географія Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ: Генеза, 2014.

5. Півнюк Н., Чепурко О., Гребіцька Н. Зарубіжна література Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ: Освіта, 2006.

6. Цікава географія після уроків. Упоряд. В.М.Андрєєва. Харків: Основа, 2007.

7. Он-лайн ресурсами.