формування знаннь про найбільші народи та найпоширеніші мови світу, сприяти розумінню сучасних етнічних та релігійних процесів у світі, ознайомити з класифікацією країн за національним складом населення, найпоширенішими мовними сім'ями та групами; розвивати уміння працювати з картами атласу, аналізувати стовпчикові та кругові діаграми
План-конспект уроку з географії
Мета:
а) навчальна: сформувати знання про найбільші народи та найпоширеніші мови світу, сприяти розумінню сучасних етнічних та релігійних процесів у світі, ознайомити з класифікацією країн за національним складом населення, найпоширенішими мовними сім’ями та групами; розвивати уміння працювати з картами атласу, аналізувати стовпчикові та кругові діаграми
б)розвиваюча: розвивати географічне мислення, навички роботи з тематичними картами та даними інших джерел, уміння визначати особливості світових релігій;
в) виховна: виховувати інтерес до предмета, розуміння важливості його вивчення, виховувати толерантне ставлення до різних народів та релігій світу. зацікавленість до політичного розвитку України та інших держав.
Тип уроку:комбінований.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація;
2) Репродуктивний
Методичні прийоми: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
Матеріали та обладнання: політична карта світу, карта «Релігії світу»,атласи 10 класу, контурні карти; таблиці, графіки.
Міжпредметні зв’язки: біологія, історія.
Література:
для учнів – Кобернік С.Г., КоваленкоР.Р. Географія Підр.10 клас: 2010
для вчителів - Гладкий Ю.Н., Лавров С.Б. Экономическая и социальная география мира: Учебник для 10 кл. — М.: Просвещение, 1995.— 270 с.
- Довгань, Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії // Бібліотека журналу "Географія". - 2005. - Вип. 5. - С. 128.
-Масляк П. О., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Словник — довідник учня з економічної і соціальної географії світу. — К.: Лібра, 1996 — 328 с.
-Я іду на урок географії// Все для вчителя. - 2005. - № 9-10. - С. 29-140.
ХІД УРОКУ
Час |
Структурні етапи уроку |
Засоби навчання |
||||||
1-2 хв.
4хв.
3хв.
20-25 хв.
5-7хв.
1хв.
5-7хв.
|
І. Організаційний етап. Вчитель проводить перевірку відсутніх, встановлює причини відсутності учнів, заповнює журнал по своєму предмету. ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. Завдання
вони впливають.
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Проблемне питання. Чи потрібні соціально-економічній географії знання про етнічний та релігійний склад населення? Обґрунтуйте свої думки конкретними прикладами. Етнічний склад населення має дуже велике значення в політичному та економічному житті країн та світу. Так, у деяких багатонаціональних країнах трапляються міжетнічні конфлікти, формуються сепаратистські організації. Сепаратизм — намагання відділити будь-яку територію від держави — перетворився на серйозну проблему сучасного світу. Незважаючи на те що народи, які проживають на території однієї держави, інтегровані в суспільне життя, вони, як правило, зберігають свої національні традиції в побуті, поведінці, харчуванні, роботі тощо. Ці особливості не можна не враховувати, оскільки вони важливі для ефективної роботи господарських об’єктів, раціонального використання трудових ресурсів ІV. Вивчення нового матеріалу.
Етнос — стійка спільнота людей, що історично склалася на певній території. У ній люди мають власну мову, культуру, усвідомлюють свою єдність і відмінності від інших етносів. У ході розвитку етносу формуються характерні ознаки матеріальної та духовної культури, етнічна самосвідомість. Основними формами етносу є плем’я, народність, нація. Плем’я — це група людей, що має свою територію, примітивну економічну єдність, звичаї та складається з кількох родів. Поступове змішування племен призвело спочатку до виникнення союзів, а потім і народностей. Народність — це спільнота людей, яка історично склалася на основі об’єднання племен і має спільні територіальні, мовні та економічні ознаки. Коли спільні ознаки мови, культури, єдності території набувають стійкого характеру, народність перетворюється в націю. Нація (від лат. паііоп — народ) — це населення певної території, яке має спільні звичаї, походження, історію розвитку, мову. Культуру, побут, походження та розселення народів вивчає наука етнографія. Більшість вчених вважає, що у сучасному світі існує від 3 до 5 тис. малих і великих народів. За статистичними даними, 321 народ налічує у своєму складі понад 1 млн осіб, 7 народів — більше ніж 100 млн (китайці (ханьці) — 1190 млн, хіндустанці — 265, бен- ґальці — 225, американці — 205, бразілійці — 175, росіяни — 150, японці — 123). Етнічний склад населення постійно змінюється. Інтенсивні міграції та урбанізація сприяють консолідації (гуртуванню) та асиміляції (розчиненню) етносів. Прикладом консолідації є формування сучасної швейцарської нації на підставі німецького, французького, італійського та романського (нащадків древніх римлян) етносів. Процеси асиміляції, на думку деяких вчених, відбуваються в США навколо англо-американського етносу.
За національним складом населення у світі виділяють три групи країн: однонаціональні, двонаціональні та багатонаціональні. Одно- національними вважають країни, в яких понад 90 % населення складають представники однієї нації (Данія, Швеція, Портуґалія, Італія, Ірландія, Греція, Південна Корея, Японія, Ємен, Банґладеш, Саудівська Аравія та ін.). Класичним прикладом двонаціональної країни є Бельґія, де проживають фламандці і валлони. Більшість країн світу є багатонаціональними. Найбільш строкатий етнічний склад в азіатських країнах — Індії та Індонезії, в них проживає понад 100 народів. Саме у країнах з багатонаціональним складом населення часто виникають міжетнічні суперечності.
Головною ознакою народу є спільність мови. Тому найбільш уживана класифікація народів базується на мовному факторі. У сучасному світі нараховується близько 5 тис. різних мов. Детально встановити їх кількість дуже важко, бо деякі області земної кулі недостатньо вивчені в лінгвістичному плані. 3/4 всіх мов не мають писемності. Найбільше мов реєструється там, де етнічний розвиток відбувається на рівні племен або народностей. «Світовим рекордсменом» за чисельністю мов є острів Нова Ґвінея, де нараховується понад 1 тис. мов. За ступенем спорідненості мови об’єднують у мовні сім’ї. Завдання 1. Проаналізуйте карту народів світу в атласі. Визначте, які мовні сім’ї є найбільш розповсюдженими, де вони поширені, які мовні групи поєднують. Найбільша з них — індоєвропейська, нею розмовляють понад 150 народів (45 % населення світу, в Європі — 94,5 %). Китайсько- тибетська мовна сім’я — друга за чисельністю (22,6 % населення світу). До найбільш поширених мов світу належать: китайська (кількість осіб, що розмовляє цією мовою, на початку XXI ст. становила 1,3 млрд осіб), англійська (450 млн осіб), хінді і урду (350), іспанська (300), російська (240), бенґальська, індонезійська, арабська (по 180), портуґальська (170), японська (123), німецька та французька (по 100). Цими умовами розмовляє майже 70 % населення світу. Завдання 2. Чим, на вашу думку, пояснюється поширеність мови: а) китайської; б) англійської; в) іспанської; г) російської? Політичні кордони не завжди збігаються з етнічними. Етнічні проблеми у світі постійно впливають на політичну та соціальну обстановку в багатьох країнах. Часто загострені національні відносини призводять до збройних конфліктів. Національно-релігійні конфлікти переростають у збройні, ведеться боротьба за національну незалежність, автономію, права релігійних меншин. Релігія — це світогляд і світовідчуття та відповідна поведінка людини, що ґрунтується на вірі в існування надприродного. Для суспільства релігія є об’єднанням загальнолюдських цінностей і норм, невід’ємною частиною культури й окремої людини та етносу в цілому. Сучасна класифікація релігій базується на їх розподілі залежно від поширення і чисельності вірян.
Завдання 3. Проаналізуйте карту та діаграми релігій світу. Визначте території поширення світових релігій. Християнство — релігія, що базується на вірі в Ісуса Христа. Основні положення християнства (догми) сформульовані в Біблії та постановах Вселенських соборів. Центральне місце посідає догма воскресіння Ісуса Христа. Усі три гілки християнства — католицизм, православ’я і протестантизм — об’єднують близько 2 мільярдів вірян у всьому світі. Православ’я більш поширене в країнах Східної Європи та Близького Сходу; католиків найбільше у Західній Європі, у країнах Америки; протестанти поширені в Німеччині, Швейцарії, Великій Британії, скандинавських країнах, Канаді, Австралії, США та ін. Іслам (від араб. покірність), або мусульманство, — релігія, що базується на вірі в єдиного всемогутнього бога Аллаха і його пророка-посланника Мухаммеда (або Магомета, звідки ще одна назва релігії — магометанство). У цій релігії виділяються дві основні течії — сунізм та шиїзм. Найбільше мусульман мешкає в Азії і Африці, а їхня загальна кількість у світі сягає 1 мільярда та продовжує швидко збільшуватися. Буддизм — єдина зі світових релігій, що базується не на вірі в Бога, а на вірі в Будду — просвітленого, яким за певних обставин може стати будь-хто, якщо звільнить душу від страждань, зумовлених нездійсненними бажаннями. Буддизм поширений в Індії, Монголії, Китаї, Шрі-Ланці, частково в Середній Азії і Сибіру (450 млн вірян). Релігійні особливості мусульманства в поєднанні з сучасними тенденціями розвитку геополітики, економіки, ідеології, культури призвели до зростання в міжнародних відносинах ролі країн ісламського світу. Крім того, багато військово-політичних конфліктів у сучасному світі почалися з протистояння прихильників різних віросповідань. Запитання. Що спільного у різних релігій світу та чим вони відрізняються? V. Узагальнення, систематизація та контроль знань, умінь та навичок Запитання та завдання. 1. Які мовні сім’ї ви знаєте? 2. Чим відрізняються однонаціональні й багатонаціональні держави? 3. Якими є особливості поширення християнства? 4. Порівняйте релігійний склад населення України та однієї з прикордонних країн. Питання для обговорення
VІ. Домашнє завдання. Повідомлення оцінок та надання домашнього завдання.
VІІ.Підведення підсумків уроку.
|
Журнал
Листки
Презентація «Мовний склад населення»
підруник
Картки
Дошка
Журнал |