19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

Урок мужності «Небесна сотня. Вони загинули за Україну»

Про матеріал

Збагачувати знання учнів про події в Україні в епоху Євромайдану, Революції гідності, про людей, які стали на захист інтересів України; розвивати в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, вболівати за її майбутнє, виховувати повагу до людей, які полягли за незалежність країни.

Перегляд файлу

УРОК МУЖНОСТІ

«Небесна сотня. Вони загинули за Україну»

Мета: збагачувати знання учнів про події в Україні в епоху Євромайдану, Революції гідності, про людей, які стали на захист інтересів України; розвивати в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, вболівати за її майбутнє, виховувати повагу до людей, які полягли за незалежність країни.

 

Обладнання: відеоролик пісні «Гей, пливе кача», фотоальбом «Революція гідності», фотографії пам’ятників Небесній сотні, прислів’я і приказки про героїзм, пам’ятки «Юному патріоту України».

 

ХІД УРОКУ

Хай молитва до неба полине,

За всіх нас, як спокута летить.

Та найперше за рідну країну

Буду щиро я Бога просить.

 

Боже, змилуйся, прошу, над нами,

Нагадай нам, що всі ми брати,

Хай синів не втрачатиме мама

Дім від ворога нам захисти.

 

Боже, дай нам і спокою й миру,

Колоситься хай хліб золотий.

За Вкраїну молюся я щиро:

Бережи, Боже, край наш святий.

 

 Ми живемо у важкий час. Час боротьби нашого народу за незалежність держави Україна.

 23 роки українській державі. Але це лише мить, незначна частина нашого минулого. Одна за одною гортаються сторінки життя, біжить у далечінь загадкова дорога історії. Українське козацтво, Січові стрільці, Герої Крут, воїни ОУН – УПА, герої нашого часу – Небесна сотня. Усі вони змінювали історію України. Ціною свого життя. Бо дуже любили Україну. Адже,

 

  • Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не зможе.

                                                                                                     Д. Байрон

 

* Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був до нас. Ти будеш після нас.

                                                                                          Л. Костенко

 

  • Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя.

                                                                                                Сенека

 

  • Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!

                                                                                                В. Симоненко

 Рівно рік тому, 21 листопада 2013 року у Києві на Майдані Незалежності розпочались мітинги, демонстрації, студентські страйки.

 

Для чого люди вийшли на майдан?

Що їхні сонні душі розбудило?

Розвіявся густий-густий туман,

Що прикривав всю правду так грайливо…

Для чого мерзнем, нащо стоїмо?

Бо хочем Україну ми підняти!

Її «Європою» ми гордо назвемо

Бо вона гідна статус такий мати.

У всіх містах великих і малих,

У всіх куточках неньки України

Всі люди, всі від юних до старих

Пророчать позитивні й стрімкі зміни.

Тож не сидіть тихенько в стороні,

Не будьте ви до цих подій байдужі!

Бо знайте, ви сьогодні не одні!

А разом ми нестримні й справді дужі!

 

  На знак підтримки європейського вектора зовнішньої політики України, проти корупції, свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення.

  На Майдані Незалежності люди почали збиратися близько 22:00 і до кінця доби учасників мітингу нараховувалось близько 1500 осіб. Прийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. 22 листопада кількість людей росте. Увечері відбувся мітинг, на який зібралося близько 3 – 5 тисяч людей.

 Ще зовсім недавно більшість молодих українців майже не виявляли активності, байдуже спостерігали за подіями в країні та світі з екранів телевізорів. Раптом відчуваємо небачений сплеск патріотизму серед молодих людей.                                  Поїхав у Київ, свободи хотів,

Втомився від постійного гніту,

Бажання було – захистити батьків

І щасливо щоб жили діти.

Кругом барикади, і пострілів звук,

Тут борються кожну хвилину,

І стяг синьо-жовтий узявши до рук,

Пішов захищати країну.

Не прагнув війни, стояв він за мир,

За правду, за чесність, за волю,

І саме за це політичний упир,

У серце впустив йому кулю.

 Грудень. Масові протести продовжуються. З’являється міліція та посилені загони Беркуту. Б’ють журналістів, ухвалюють репресивні закони проти громадянських прав. У боротьбі Київ не один. В обласних і районних центрах також збираються люди на підтримку.

(Перегляд фото з майдану у Зборові, Тернополі).

 

 Справжні патріоти є у нашому селі. Залишивши свої справи, вони поїхали у Київ відстоювати незалежність. Ремеза О., Дерех Г., Клепач Б., Дармограй Ів., Пєх М., Ништа Р.

(Перегляд фото з Майдану у Києві).

Розмова з очевидцями подій.

 Січень.  Штурм на Грушевського,  захоплення обласних та міських адміністрацій, масові арешти учасників протестних акцій.

 Лютий. Сутички під Кабміном, штурм Майдану, штурмують блокпости на Інститутській, снайпери розстрілюють майданівців. Готель «Україна» перетворився на лазарет для поранених, притулок майданівцям дає Михайлівський собор.

(Бесіда з одночасним переглядом фотоальбому «Революція гідності»).

 

В цей надважкий час для України у Київ їде наш односельчанин Дармограй Ів.

 

(Розмова з гостем).

 

Діти вручають подарунки гостям, які зробили власними руками.

 

 Здається, це було вчора. Рік тому ми жили у мирній країні, що якось переживала тривалу, але не смертельну економічну кризу, скаржилася на несправедливість та тиранію, але була готова чекати аж доти, поки нарешті, не повезе із добрим царем.

 

 Сьогодні ми живемо у воюючій країні, що майже сягнула економічного дна, але зробила свій вибір і платить за нього великими рахунками. Людським життям. Зараз ми живемо в країні, що вже  не здатна чекати, зважаючи хоч на настрої людей, хоч на об’єктивний стан економіки. Майдан продовжується, країна кровоточить. На Сході точаться бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Але ми знаємо: ми – єдині, Україна – єдина.

Саме за це зараз в АТО воюють наші сини-односельчани. На полі битви – захисники, воїни. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають Україну. Це Швирида І., Цибульський О., Воробель В., Тулайдан Я., Воробель В., Кузьмінський М.

 Зараз по сценарію мала бути розмова з воїном-односельчанином з АТО – Кузьмінським М. З дня на день чекає дозволу на ротацію, а вона чомусь затримується. Тому пропоную лише фото-зустріч.

(Перегляд фото з АТО)

 

 21 лютого на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали Небесною сотнею. Отже, «Небесна сотня» - це усі загиблі учасники акції протесту у грудні 2013 – лютому 2014. Під час прощання із загиблими лунала жалобна пісня «Гей, пливе кача…».

 

Запалюю свічку пам’яті. Перегляд відеоролика «Гей, пливе кача…»

 

 Серед героїв Небесної сотні  є 20-річний хлопець, Сергій Нігоян, вірменин. Той, який рівно місяць до смерті своєї на Майдані читав уривок з поеми Т. Шевченка «Кавказ». «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» А 22 січня на Грушевського в Сергія вистрелили свинцевою картеччю…

 

 Вже у сотні своїй небесній стоять вони на варті. По праву руку від Бога. Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І вмить останню віддали найдорожче, що мали – життя своє. За нас віддали. Аби ми жили… Долюбили за них, пісень за них доспівали.

«Небесна сотня» - ангели співають,

«Небесна сотня» - дзвони гомонять.

«Герої вічні, герої не вмирають,

Героям слава!» - мільйони голосять.

Ви не пішли, ви житимете вічно,

І не погасне пам’яті свіча.

На сторінках історії одвічно

Закарбувались ваші імена.

 

 Не стояла осторонь цих подій і Тернопільщина. У нас свої герої Небесної сотні. Молоді хлопці 18 -  30 років.

  • Назар Войтович – наймолодший воїн Небесної сотні, 17 років. Загинув 20 лютого на барикадах від снайперського пострілу. Куля влучила в щоку.

 

  • Устим Голоднюк. 19 років, Збараж. 20 лютого снайпер поцілив у голову.

 

 

  • Василь Мойсей. 21 рік. 20 лютого поцілив снайпер у груди…

 

  • Ігор Костенко. 22роки. Дві кулі обірвали життя, одна – у голову, друга – у груди.

 

     Олександр Капінос. 29 років, Кременецький район. 18 лютого світло-шумова граната розірвала йому голову біля барикади поблизу будинку профспілок.

 

  • Тарас Слободян. Дата смерті невідома. Перебував на Майдані, безслідно зник. Знайшли у березні на Сумщині в лісі без кисті руки.

 

(Розгляд фотографій)

 

 Вічна шана і живий вогонь нашого серця тим, хто поклав душу й тіло за волю України. Молитвою вшануємо пам'ять про тих, хто не повернувся додому.

Ми їх ніколи не забудем,

Їх вчинок, мужність, імена,

І покоління знати будуть

За що була ота війна.

 

Як кров’ю волю здобували,

Як йшли під кулі зі щитом,

Як героїчно помирали,

Як вшанували їх гуртом.

 

Нам вже не страшно за родини,

І за дітей не страшно вже,

Бо волю неньки України,

 Небесна сотня береже.

 Ніколи не забуде наша Батьківщина героїчних подвигів молодих хлопців, які відстоювали честь і незалежність рідної землі.

 

Мені наснилось, що вони зустрілись

Убитий в Крутах й вірменин Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

"За що тебе? " "За Україну, друже мій. "

"Ти знаєш і мене за неї вбили,

Та це було вже років майже сто.

Тоді померли ми, щоб ви нам жили.

А вас вбивають... Вас тепер за що?"

"Ти пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш,

Як біло-біло в нас цвітуть сади.

І ти цей запах п'єш. І ти його вдихаєш ...

Я б все віддав, щоб хоч на мить туди."

"А я ще ввечері узяв дівча за руку

Й тихенько так до серця притулив.

Тоді не знав, що Бог уже розлуку

Навіки на землі нам присудив.

Під Крутами стояли ми стіною.

В очах не страх, а злість до ворогів.

Большевики готовились до бою,

Я йшов на смерть... а жити так хотів."

"Мені твій попіл стукав, брате, в груди.

Я вірменин, а теж Вкраїни - син.

Не мав у серці й крапельки облуди,

За те й убив мене проклятий поганин."

... Мені наснилось, що вони зустрілись.

Убитий в Крутах й бородач Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

"За Україну нас вбивають, брате мій."

 

 6 серпня 2014 року Кабінет Міністрів України затвердив проект Указу Президента України «Про державні нагороди». Знак ордена Героїв Небесної Сотні буде виготовлено зі срібла у формі рівностороннього хреста, сторони якого закінчуються перекладинами. Сторони хреста будуть покриті напівпрозорою блакитною емаллю. У центрі хреста – рельєфне зображення небесного воїна в обладунках з мечем і щитом. Обладунки і щит стилізовані під відповідні саморобні предмети спорядження учасників Революції гідності. На зворотньому боці знака ордена розміщено напис рельєфними літерами: «Свобода і честь».

(Показ малюнка ордена)

 Цим орденом будуть нагороджені особи за громадянську мужність, патріотизм, відстоювання принципів прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народові, виявлені під час революції гідності (листопад 2013 – лютий 2014), інших подій, пов’язаних  з захистом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.

 

 

 Рішенням Тернопільської міської ради від 23. 01. 2014р. на честь осіб, які загинули під час сутичок демонстрантів із міліцією на вул. Грушевського у Тернополі було перейменовано Майдан Мистецтв на Площу Героїв Євро -майдану.

 

 По всій Україні споруджують пам’ятники, меморіальні дошки на честь Небесної сотні.

(Перегляд слайдів).

 

 Нещодавно президент підписав указ про відзначення щорічно 21 листопада Дня гідності та свободи.   

 

 З давніх-давен люди поважали відважних, славили їхній подвиг. Тому і прислів’я на цю тему складали. Давайте і ми з вами попрацюємо з прислів’ями.

Діти працюють з прислів’ями, а присутні переглядають відеоролик пісні «Вставай, Україно».

(Зачитують утворені прислів’я).

 

(Вручаю дітям пам’ятку «Юному патріоту України»).

 

 Свідомість українців постійно змінюється. Майдан та Революція Гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Це рік єднання, пробудження українського народу. Майдан став центром революції, місцем правди і свободи, площею добра, тепла, дружби, любові, братерства й гідності. Наші серця стали частиною могутнього серця, а голоси – нотами потужного гімну волі.

Ми українці, ми є сила,

Наш дух нікому не здолать.

Весь час ця влада нас морила

І намагалась підкорять.

 

Та ми не стали на коліна,

Не опустили своїх рук,

Бо нас єднає Україна

І в грудях серця вільний стук!

 

Коли кати все це збагнули,

Віддали "звірям" свій наказ,

Пролити кров, щоб ми забули

Про нашу волю в той же час.

 

Та ми не зламні, ми єдині,

Вождів зженемо внікуди,

Навіки слава Україні

Героям слава назавжди!

 

Пісня «Ой у лузі червона калина».

 

 Усім нам бажаю  здоров’я, мирного неба над головою, рідної землі під ногами.

 

 

 

 

doc
Додано
29 липня 2018
Переглядів
5713
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку