Урок музичного мистецтва у 4 класі "На гостини до Коломиї" + презентація

Музичне мистецтво. 4 клас

Новела «Бути українцем»

Тема уроку «На гостини до Коломиї»

Мороз Олександра Віталіївна,

учитель музичного мистецтва

Кременецька загальноосвітня школа І-ІІІ ст.. №3

Кременецької міської ради

+380977537210

За програмою  «Музичне мистецтво. 4 клас»

авт.. Аристова Л. С. , Сергієнко В. В.

(Рекомендовано Міністерством освіти і науки України.

Наказ МОН України від 20.07.2015р. №777)

4 клас Урок №12 

Тема.  На гостини до Коломиї

Мета: формування ключових компетентностей:

• загальнокультурна компетентність: оволодіння досягненнями культури, особливості національної і загальнолюдської культури в побутовій і  культурно дозвіллєвій сфері;
• міжпредметна естетична компетентність: виявлення естетичного  ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію,  що формується під час опанування різних видів мистецтв;
• предметних компетентностей:
• поширення знань учнів про народні музичні інструменти України; розширення та закріплення знань дітей про звичаї, обряди, традиції українського народу; формування  шанобливого ставлення до історії рідного краю; розвиток творчих здібностей учнів, вокально-хорових навичок дітей, вміння учнів виконувати пісню з інструментальним та фонограмним супроводом, виховання вдумливого сприйняття музичних творів, естетичних смаків дітей, любов до української народної музики.

Обладнання . Телевізор (ноутбук), презентація «На гостини до Коломиї», синтезатор, плакат із ритмічною вправою.

Методи та прийоми. Шифровки, бесіда, розповідь, ритмічна вправа, загадки, караоке,  кросворд «Музичні інструменти»

Тип уроку. Комбінований урок

Хід уроку

Слайд1.  (Вхід учнів до класу під інструментальну мелодію «Коломийки-співаночки».)

І. Організаційна частина.

 1.Привітання.

В цьому класі друзі всі, (тричі плескати у долоні )

Я і ти, і ми, і ви. (тричі плескати у долоні )

Посміхнись тому, хто справа, посміхнись тому, хто зліва.

Ми - одна шкільна родина!

2.Перевірка присутності учнів на уроці.

ІІ. Вступна частина.

Повідомлення теми, мети.  Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово.

Пригадайте, на попередніх уроках ми познайомилися із музикою та піснями, що втілюють жартівливий настрій . Сьогодні ця тема продовжиться завдяки подорожі до Карпатського краю. Дуже багато людей мріє побувати у Карпатах. Це одне з найпопулярніших місць для туристів на Україні.

Українські землі навкруги Карпатських гір завжди приваблювали своєю красою. Та головне багатство цього краю -  дуже співучі, великої душі люди, які берегли, плекали і передавали з покоління до покоління музичні традиції.

Є у Прикарпатті невелике мальовниче місто – Коломия. З давніх-давен Коломия славиться  своєрідними  жартівливими народними піснями  – коломийками.

Слайд 2. Отже,  тема нашого уроку «На гостини до Коломиї». На уроці сьогодні ви дізнаєтеся: на чому грали наші предки,  що таке коломийка, які українські народні  музичні інструменти входять до ансамблю «троїста музика» та багато цікавого.

ІІІ. Основна частина

 Розповідь вчителя

Слайд 3. Коломийка – коротка жартівлива пісенька, що виконується як приспівка до танцю. На одну  мелодію коломийки зазвичай можна виконати  багато різних  варіантів віршованих текстів. Тексти коломийок створюються буквально під час їх виконання.

Слайд4 . Пропоную послухати українську коломийку «Підійдемо до калини»   та визначити характер пісні.

(слухання української  коломийки «Підійдемо до калини» )

 - Який характер коломийки? (танцювальний, рухливий, жартівливий, веселий)

 - Відтворимо ритм пісні.  (Учні об’єднуються  у групи, кожна група виконує ритм на запропонованому вчителем музичному інструменті (на макарасах, бубнах, у долоні)) (Ритмічна вправа на плакаті або на екрані).

 - А також проговоріть текст коломийки у вивченому ритмі . А тепер виконаємо під мелодію.

1. Підійдемо до калини,

Виберемо гілку,

І для нас мій батько зробить

Новеньку сопілку.

2. Навчимося на сопілці

Ми чудово грати,

Щоб усі пісні народні

Українські знати.

Слайд 4. Жартівливі, танцювальні, рухливі  коломийки  виконуються  з інструментальним супроводом .

Музичні інструменти України - це яскрава сторінка історії українського народу. Здавна наш народ любив співати, вміли веселитися, тішити своє серце грою на музичних інструментах.

•              Ми розпочнемо ознайомлення з відомого музичного  інструмента, а з якого саме – ви скажете після відгадування загадки та шифровки.

Слайд 5.

Україну прославляє,

Хоч не знає слів,

Тугу людям розганяє

Багатострунний спів.

У похід її з собою

Брав козак Мамай,

Мов ясну леліяв зброю.

Хто вона: вгадай?  (бандура)

Слайд 6. Здавна по українських селах та містах ходили старці, які оповідали людям багато цікавих легенд про рідний край, співали пісень про тяжку долю народу. І був найбільшим скарбом для цих людей єдиний музичний інструмент – кобза. Мандрівних співаків називали кобзарями – від назви інструмента. Усі збігалися слухати кобзаря, який завітав до села. Кобзарі знали дуже багато пісень, дум, казок, народних легенд. Свої розповіді вони супроводжували грою на кобзі. Тому й називали їх співцями народу. З 15 ст. поряд із кобзою побутувала бандура. Відтоді її іноді також називають  кобзою. Корпус інструмента був овальним, видовбаним з верби, груші, горіха чи іншого дерева. Скільки ж струн у бандурі? У старих інструментах було – 12-25, а у сучасних – 53-70 струн.

Бандуристів (кобзарів) можна було зустріти скрізь – і серед простого люду, і в козацькому війську. Кобзарі жили дуже бідно. Особливо бідували вони взимку, адже в драній або латаній свитині далеко не підеш.

Кобзарство живе і понині. У нашому місці живе і творить український бард, кобзар, бандурист – Василь Жданкін. Нині працює і мешкає у м. Кременці Тернопільської області, співає у церковному хорі. Співає баритоном. Акомпанує собі на кобзі.  Популяризуючи українську пісню та музику, гастролював у Аргентині, Канаді, США, РФ та ін. — усього більш як у 20 країнах.

 (Звучить мелодія виконана на бандурі)

Слайд 7.

 Прилягла панянка

На моє плече,

Від її співанки

Аж сльоза тече. (скрипка)

Слайд 8. Скрипку називають царицею музичних інструментів. ЇЇ звуки такі близькі до людського голосу.  Дослідники вважають, що пращурами скрипки були примітивні струнні інструменти, на яких грали лукоподібним смичком. Корпус скрипки дуже витончений: з плавними заокругленнями, тонкою «талією». Виготовляється із відбірної породи дерева.

На Україні скрипка відома з кінця XVІ ст. Вона особливо імпонує наспівному, мелодійному характеру української народної музики. Без скрипки не обходилося жодне свято, весілля чи вечорниці. Скрипка - невід'ємна частина оркестрів, ансамблів, троїстих музик, де може бути як і сольний, так й акомпануючий інструмент.

• Пропоную послухати ніжну мелодію скрипки.

 (Звучить мелодія виконана на скрипці)

Слайд 9.

Ще недавно бузиною
я росла попід горою.
Відрізали гілочку,
зробили … (сопілка)

Слайд 10. Сопілку ще називають чарівною паличкою. Виготовляли сопілки з гілок дерев, вирізьблювали отвори, а зверху оздоблювали різьбленням. Цей інструмент  один з найрозповсюдженіших у музичному побуті України.

•              А скільки легенд в українського народу складено про сопілку!  Ось послухайте одну з них.

Легенда про сопілку

Жила в світі дівчинонька гарна, працьовита, та не було в неї матусі, а лише зла мачуха. Захотіла мачуха занапастити нерідну дочку. Вигнала з дому взимку , так вона й замерзла в полі. А навесні виросла в тому полі калина. Ішов якось молодий пастушок. Зрізав гілочку з калини і зробив сопілку. А коли почав грати, то почув слова дівочі: «Не лай мене, бо я не проста калина, я дівчина молода. Мене мачуха зі світу згубила ». Почув жалісні слова сопілки пастушок, пішов у село, розповів усе людям. Люди покарали мачуху. Ось так мудра сопілка викрила зло.

• Пропоную послухати фрагмент мелодії виконаної на сопілці.

(Звучить мелодія виконана на сопілці )

Слайд 11.

Барабан йому за брата,

В танці любить він кружляти:

Відбиває ритм, дзвенить

І красиво бубонить. (Бубон)

Слайд 12. Бубон - це дуже давній ударний музичний інструмент. Його історія виникнення сягає глибокої давнини. Імовірно, давній мисливець, висушуючи шкіру тварин, натягував її на порожній пень і, коли торкався рукою, чув незвичайний звук. Згодом почали виготовляти інструмент, що бубонить, - бубон. Сьогодні його можна побачити в оркестрах, ансамблях народних інструментів. Це круглий дерев’яний обруч, на який натягнута шкіра. Знизу навхрест перетягнутий струнами, на які навішані дзвіночки, а у прорізах вмонтовано металеві брязкальця. Після удару по шкірі вони дзвонять, доповнюючи основну мелодію.

• Пропоную послухати  гру на бубні.

(Звучить мелодія виконана на бубні)

Слайд 13. Волинка, дуда, коза, баран, міх - все це назви одного і того самого народного музичного інструмента, що відомий багатьом народам світу. Зі  шкіри кози, вівці або теляти роблять суцільний міх, який служить резервуаром для повітря. В один з отворів міха вставляють трубку, через яку музикант вдуває повітря. Друга трубка - ігрова. В ній, крім пищиків, є шість отворів для зміни висоти звуку. А третя трубка з басовим пищиком забезпечує бурдонний, тобто постійний звук. Наповнивши міх повітрям, музикант натискує на нього ліктем і посилає повітря в ігрову та бурдонну трубки, чим викликає верескливе звучання пищиків. У цей момент музикант може проспівати один куплет пісні, супроводжуючи спів власною грою на дуді. Грали на ній переважно пастухи.

В Шотландії ансамбль волинщиків і в наш час супроводжує урочисті паради. На Україні цей інструмент входив до складу оркестру війська Запорізького.

• Пропоную послухати мелодію виконану на волинці.

 (Звучить мелодія виконана на волинці)

  Слайд 14. Цимбали  - широко розповсюджений в музичному побуті України музичний інструмент. Вони являє собою трапецієподібний дерев'яний корпус, плоскі деки, два резонаторних отвори та струни. Цимбаліст грає, вдаряючи по струнах спеціальними дерев'яними паличками. Струни групуються по три-п'ять, а іноді по сім, настроєних на одну ноту. Поодинокими ударами по струнах цимбаліст надає музиці яскравого ритмічного малюнка, а частими ударами обох паличок (цей прийом зветься тремоло) відтворюється безперервна м'яка, лірична, часом драматична мелодія.

Під час гри інструмент кладуть на стіл чи на коліна, часто тримають перед собою на ремені, що дозволяє грати стоячи або на ходу під час весільних та інших святкових обрядів. У професіональній народно-інструментальній музиці використовують концертні цимбали, що стоять на ніжках.

Слайд 15.  Пропоную переглянути відео сучасної гри на цимбалах.  (https://www.youtube.com/watch?v=1MkbPr0H0qI)

Слайд 16. Трембіта - найбільший, точніше найдовший музичний інструмент. Унікальність інструменту, перш за все, полягає у його довжині – трембіта, що занесена до Книги рекордів Гіннеса як найдовший в світі музичний інструмент, має довжину цілих 8 метрів! При цьому, «найкоротший» інструмент має довжину 3 метри. Вона здебільшого поширена на Гуцульщині, Буковині, у Закарпатті й використовується як сигнальний інструмент для повідомлення про якусь подію на селі. Звук музичного інструмента поширюється на 10 км.  

Слайд17. Пропоную переглянути відео про трембіту .

(https://www.youtube.com/watch?v=5b9mtSFOK3A)

Слайд 18. В Україні впродовж віків формувались різноманітні за складом народні інструментальні ансамблі. Спочатку в них провідну роль посідали гусляри. Та з поширенням скрипки утворюється новий вид ансамблю. Цей ансамбль назвали  «троїста музика», тому що до її складу входили три виконавці: скрипаль, цимбаліст і бубніст. Нерідко до складу ансамблю додається сопілка. Ансамбль троїстих музик відігравав у побуті українського села важливу роль – виступав на народних святах, весіллях, ярмарках.

Легенда про троїстих музик

Три легені – скрипаль, цимбаліст і сопілкар – закохалися в одну дівчину. Вибираючи собі нареченого, красуня запропонувала їм прилюдно змагатися у грі: чиє виконання визнаю найліпшим – за того вийде заміж . Кожен з парубків грав на своєму інструменті найулюбленішу мелодію. Та виконання було таким майстерним, що жоден не одержав переваги. Тоді дівчина звеліла  їм одну й ту ж саму пісню, але і цього разу надзвичайно важко було виявити найкращого. Залишилося одне: грати легеням разом. Та від сумної гри народилася нечувана досі чарівна музика і народ вирішив – не слід розлучати легенів. А музику відтоді назвали троїстою.

•              Зараз ми послухаємо народні мелодії, які виконують троїсті музики. Після слухання музики ви спробуйте  назвати народні музичні інструменти, що входять до складу цього ансамблю.

(Слухання троїстої музики)

Бесіда по почутому.

– Який характер твору? Які інструменти звучать? Чи можна назвати це виконання сучасним?

Вокально-хорова робота

Вивчення пісні «Музичні інструменти » (у виконані О. Сеньків)

 - На минулому уроці ми розучували пісню про музичні інструменти.

 - Які музичні інструменти згадуються у цій пісні? (Відповіді учнів)

Розспівка (на вибір вчителя)

 (Мета розспівки : розширити діапазон, розігріти голосовий апарат, виробити правильне дихання)

 ( Вчитель нагадує правила співу)    

(В ході вивчення пісні учитель слідкує за чистотою інтонації, правильним ритмом, диханням, працює над важкими місцями, робить зауваження, виправляє  помилки.)

Виконання пісні під відео-караоке.

https://www.youtube.com/watch?v=gA5G-Ie6eG8

https://www.youtube.com/watch?v=xxu3Q9rofg8

Слайд 20.  Перевірка засвоєних знань

•              Зараз ми перевіримо, як ви запам’ятали на яких музичних інструментах грали наші предки. Для цього ви маєте розгадати кросворд.

1. Ударний музичний інструмент, на якому розміщені брязкальця і дзвіночки.

2. Давній музичний інструмент, що складається з дерев’яного корпусу трапецієвидної форми і металевих струн; на ньому грають, ударяючи молоточками або паличками.

3. Духовий музичний інструменті з дерева, що має форму порожнистої трубки з отворами.

4.Смичковий чотириструнний музичний інструмент.

5.Багатострунний щипковий український народний музичний інструмент.

6.Найдовший музичний інструмент.

7.Музичний інструмент виготовлений з міха тварин із вставленими в нього трубками.

IV. Підсумок  уроку

•              Сьогодні ми дізналися багато нового про коломийки – маленькі жартівливо-танцювальні пісні, назва яких походить від міста Коломия, про «троїсту музику» та  музичні інструменти українців, відкрили для себе ще одну сторінку звичаїв, традицій рідного краю. Переконана, що навчаючись, ви завжди дізнаватиметеся  щось захоплююче, нове, цікаве, про нашу  Україну,  а досліджуючи її музичні традиції, будете їх відроджувати, бо це наше завдання на майбутнє.

Домашнє завдання за бажанням (оскільки домашнє завдання у початкових класах не задається). Дізнатися у своїх батьків, бабусь та дідусів про те, на яких музичних інструментах, можливо, грали вони та їх родичі. За бажанням, намалювати музичний інструмент, який найбільше сподобався.

Музичне прощання.

(Вихід учнів з класу під пісню «Музичні інструменти».)