Розробка уроку з фізики. 8 клас.
Тема уроку: Електризація тіл. Два роди електричних зарядів.
Мета уроку: вивчити електризацію тіл, дати поняття про електричний заряд як про особливу властивість тіл і частинок вступати в електромагнітну взаємодію; ознайомити з видами електричних зарядів;
пробудити інтерес до вивчення електризації тіл, сприяти формуванню в учнів продуктивної творчої діяльності; вміння виконувати експериментальні завдання;
показати безмежні можливості пізнання, звернути увагу учнів на кращі людські якості вчених.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Демонстрації:
• електризація тіл;
• взаємодія наелектризованих тіл.
Структура уроку, основний зміст і методи роботи
1. Організаційний момент, інструктаж з техніки безпеки
Правила техніки безпеки під час виконання експериментальних завдань
До початку роботи:
1. Ознайомтеся з описом експериментального завдання.
2. Будьте уважні й дисципліновані.
3. Розміщайте прилади й матеріали так, щоб уникнути їх падіння.
Під час роботи:
1. Не допускайте падіння приладів і матеріалів.
2. Будьте обережні зі скляними паличками й електрометрами.
3. Користуйтеся приладами за їхнім призначенням.
4. Під час виконання роботи не хвилюйтеся. Вологі долоні не дозволять якісно провести експериментальні завдання.
Після завершення роботи:
1. Повідомте вчителеві про завершення роботи.
2. Покладіть прилади й матеріали так, як вони були покладені до початку роботи.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1.Дослід з електричною машиною й султанами.
1.Султани не підключені до електричної машини. Листочки перебувають у спокої. Що це означає? (Сили, що діють на аркуші, скомпенсовані.)
2. Султани підключені до різних полюсів. Листочки притягаються. (Сили, що діють на аркуші, не скомпенсовані.)
3. Султани підключені до одного полюса. Листочки відштовхуються. (Сили взаємодії в цьому й попередньому випадках мають різні напрямки.)
Висновок: з'являються новий вид взаємодії (крім гравітаційної). У неї свій характер взаємодії.
4. Чим характер цієї взаємодії відрізняється від гравітаційної взаємодії? (На відміну від гравітаційних сил, що є силами притягання, нові виявлені сили можуть бути й силами притягання, і силами відштовхування.)
2.Розповідь вчителя з використанням мультимедійної презентації.
Понад двадцять п'ять сторіч тому грецький філософ Фалес із міста Мілета натирав хутром бурштин і спостерігав, як після цього бурштин починав притягувати до себе пір'я птахів, пух, соломинки, сухе листя. Саме від грецької назви бурштину — електрон — процес, у результаті якого тіла набувають властивості притягувати інші тіла, назвали електризацією тіл, а тіла, що мають цю властивість,— наелектризованими.
Приведіть приклади з повсякденного життя,де зустрічається електризація тіл.
(З повсякденного життя ми добре знаємо, що після розчісування сухого волосся пластмасовим гребінцем останній набуває властивості притягувати до себе ворсинки, клаптики паперу, волосся.)
Дійсно, досліди показують, що наелектризовані тіла притягують не тільки ворсинки, соломинки, клаптики паперу, але й металеві предмети, грудочки землі й навіть тоненькі струмені води або мастила. Зверніть увагу, що інтенсивність електромагнітної взаємодії, наприклад, наелектризованої палички і води може бути різною. Щоб мати можливість кількісно визначати інтенсивність електромагнітної взаємодії, ввели фізичну величину електричний заряд.
Електричний заряд — це фізична величина, яка характеризує властивість частинок або тіл вступати в електромагнітну взаємодію.
Одиницею електричного заряду в СІ є кулон (Кл)
Позначають електричний заряд символом q.
Про наелектризоване тіло говорять, що тілу надано електричний заряд.
Отже, електризація — це процес набуття макроскопічними тілами електричного заряду.
3.Розглянемо основні властивості електричного заряду
1. Існує два роди зарядів — позитивні та негативні заряди. Електричний заряд такого роду, як заряд, отриманий на бурштині або ебонітовій паличці, потертих об вовну, прийнято називати негативним; а такого роду, як заряд, отриманий на паличці з оргскла, потертій об папір, — позитивним.
2. Тіла, що мають заряди одного знака, відштовхуються; тіла, що мають заряди протилежних знаків,— притягуються
3 Носієм електричного заряду є частинка — електричний заряд не існує окремо від неї. Тобто під час електризації тіло приймає або віддає деяку кількість частинок, що мають електричний заряд. Одною з частинок, які мають негативний заряд, є електрон, а з частинок, що мають позитивний заряд,— протон (ця частинка входить до складу атомного ядра). Зазвичай під час електризації тіло приймає або віддає деяку кількість електронів.
4.Електричний заряд є дискретним, тобто електричні заряди фізичних тіл кратні певному найменшому (елементарному) заряду. Носієм найменшого негативного заряду є електрон. Цей заряд зазвичай позначають символом е, а значення записують так:
е = -1,6 10 -19 Кл.
Носієм найменшого позитивного заряду є протон, його заряд за модулем дорівнює заряду електрона.
ІІІ. Закріплення нового матеріалу
Робота учнів у групах з виконання експериментальних завдань.
1. Електризація. Способи електризації тіл. Спостереження електризації паперу під час руху по ньому гумового валика.
Прилади й матеріали: суха скляна пластинка, аркуш паперу, гумовий валик.
2. Спостереження електризації піску й лійки як двох різнорідних тіл у процесі зіткнення.
Прилади й матеріали: пластмасова лійка, штатив, електрометр.
Розв'язання якісних завдань
1. Чому електризація при терті була раніше помічена тільки на тілах, що не проводять електрику? (На цих тілах заряд не стікає, а залишається нерухомим на тому самому місці, де він утворений.)
2. №135, №137.
3. З огляду на гарну здатність бензину електризуватися, його не зберігають у поліетиленових ємностях. Чому? (Поліетилен — гарний ізолятор, він має гарну здатність електризуватися. Під час наливання або виливання бензину може виникнути іскровий розряд, і бензин спалахне.)
ІV. Підсумок уроку.
V. Домашнє завдання:
1) вивчити §17, §18;( https://pidruchnyk.com.ua/886-fizyka-8-syrotyuk-2016.html)
2) розв’язати задачу №134..
3) додатково: розробити презентацію та підготувати досліди, що демонструють електризацію та електричну взаємодію тіл.