Урок на тему "Еволюція образу Раскольнікова та розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини» в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»"

 

Тема. Еволюція образу Раскольнікова та розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини» в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»

Мета: допомогти учням простежити розвиток образу Раскольнікова, визначити авторське та особисте ставлення до персонажа та його ідей; розвивати навички роботи з текстом, характеризування образів у їх динаміці, уміння висловлювати свої думки, обґрунтовувати їх на основі життєвих спостережень; виховувати гуманізм, кращі моральні якості.

Обладнання: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього, презентація до теми уроку.

Тип уроку: комбінований.

                                            

                                             Людина є таємниця.

                                                  Її потрібно розгадати, а якщо її будеш розгадувати все життя,

                                             то не кажи, що втратив час;

                                             я займаюся цією таємницею, бо хочу бути людиною.

                                                                                                          Ф.М. Достоєвський

 

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Мудрець давніх часів, байкар Езоп сказав: «Погано стане всім людям, коли кожен вимагатиме свого». Герой роману Достоєвського «Злочин і кара» Раскольніков вирішив «урятувати світ», створивши теорію «сильної особистості», якій дозволено те,

що заборонено решті людей, і випробував її на собі. Якими якостями повинна бути наділена та «надлюдина», щоб мати право розпоряджатися життям інших, судити винних і невинних? Над цим питанням та багатьма іншими ми й працюватимемо сьогодні.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

Заповнення таблиці «Ідеї твору Ф. Достоєвського “Злочин і кара”»

V. Формування вмінь та навичок

1. Слово вчителя з елементами евристичної бесіди

 

І БЛОК  ПИТАНЬ

Перш ніж детально розглянути образ головного героя, пригадаймо, в які роки створювався роман, де відбувається дія твору.(1859 р. –задум у формі сповіді; 1865 – первісна версія роману «П’яненькі» історія сімї Мармеладових; 1866 р. І частини, робота над ІІ частиною продовжується рік)

♦ Охарактеризуйте Петербург, яким він постає в романі. (Це не лише тло, на якому розгортаються драматичні події, але й символ життя ненормального, аморального. Міський пейзаж органічно пов’язаний із душевним станом героїв.)

Коли Раскольніков блукає містом, розмірковуючи про злочин, то «важко дихати», скрізь «громада мертвого каміння, де людині нікуди йти»; й інші герої задихаються «під важким петербурзьким небом». Тут страждають від голоду, від бідності люди, і в їх головах

народжуються злочинні думки, реальність сплітається з мареннями та кошмарами. Свидригайлов назвав Петербург «містом напів-божевільних».

Головний герой мріє про інше, прекрасне місто, створене для щастя людей, і (такий парадокс!) коли йде на злочин, то думає…про облаштування фонтанів!

♦ Які перші враження про Раскольнікова? Доведіть, що спочатку Раскольніков був скромною, інтелігентною людиною, гарним студентом, здатним співчувати чужому горю. (Сон про знущання з коня, віддав гроші сім’ї Мармеладових, допомагав хворому товаришеві та його батькові, переживав за долю матері й сестри.)

♦ Згадаймо портрет Раскольнікова. («…Він був напрочуд гарний з себе, з прекрасними темними очима, темнорусявий, стрункий, на зріст вище середнього». Був дуже погано вдягнений.)

♦ Чим відрізняється Раскольніков від героїв раніше написаних творів? (Раскольніков у творі – не «маленька людина». Це сильна, розумна, горда, талановита людина, яка могла стати видатним ученим.)

♦ Що це за «теорія Раскольнікова»і що не врахував Раскольніков у своїй теорії «надлюдини»? (він мріє про роль спасителя і властителя людства, він хоче бути Наполеоном і Христом. Насильство над власною душею, муки совісті. Бажаючи привести людство й окрему людину до щастя, Раскольніков запропонував шлях до «світлого майбутнього» через нещастя, через насильство.)

 

 

 

 

 

Грані особистості в її ставленні до наполеонізму	Жульєн Сорель	Родіон Раскольніков
Риси характеру	Гостро відчуває своє низьке суспльне становище та матеріальну залежність. Талановитий, але надто зарозумілий.	Пригнічений своєю бідністю, озлоблений проти світу убозтва й несправедливості. Має хвору уяву.
Мотиви поведінки	Пробити собі дорогу у житті, зробити кар’єру.	Зробити багато добрих справ. Довести, що він – не «твар тремтяча».
Спосіб досягнення мети	Лицемірство, обман	Убивство
Ставлення до Наполеона в кінці твору	Наполеон лишається кумиром	Переосмислює своє колишнє захоплення ідеями наполеонізму
Фінал	Загибель	Духовне відродження, надія на майбутнє.

                                                     Всі люди поділяються на:

«звичайні»	«сильні світу цього»
“Рабів, які придатні лише для того, щоб  народжувати нащадків	Геніїв, спроможних сказати світу “нове слово”
Призначення слабких – бути “матеріалом” для експериментів  видатних	Сильним, обраним дозволено все заради поступу і,зокрема, принесення в жертву слабких

♦ З якою метою герой задумав  учинити злочин, убити стару лихварку?

а) Щоб розбагатіти, допомогти сестрі й матері;

б) щоб помститися багатіям за скривджених ними;

в) щоб перевірити свою теорію «надлюдини»;

г) щоб очистити місто від «скверни».

Примітка. Кожну відповідь — правильну і неправильну — обґрунтувати.

♦ Що принесла Раскольнікову його перша «спроба» і як він це зробив? ( приніс лихварці срібний годинник. Відчай і страждання)

♦ Чи міг би злочин не відбутися? (Міг би, адже герой випадково дізнався про те, що сестри лихварки не буде ввечері; він випадково почув розмову в трактирі про Альону Іванівну; з іншого боку, одержима ідеєю людина все одно прагне її втілити.)

♦ Чи були люди, які думали так само, як Раскольніков? Наведіть цитати з тексту. (Студент і офіцер у трактирі. За одне житя – тисячі життів, врятованих від гниття і розкладу. Одна смерть і сто життів натомість – та тут же арифметика.)

 

ІІ БЛОК ПИТАНЬ

Щоб зрозуміти ідею, яка народилася в свідомості Раскольнікова, необхідно звернутися до конкретних уривків роману.

♦ На які роздуми наводить зустріч Раскольнікова з п’яною дівчиною? Який добрий вчинок він вчинив?

♦ Передайте зміст перщого сну Раскольнікова?

♦ Які риси характеру героя розкриваються після цього сну? (тонка, добра душа хлопця)

♦ Що стає відомо Раскольнікову з листа матері про життя сестри? Що спільного побачив у долі Соні Мармеладової та Дуні?

Так письменник розкриває зовнішні причини, якими було обумовлено злочин.

 

ІІІ БЛОК ПИТАНЬ

♦ Пригадайте зміст розмови студента і офіцера?

♦ Чому Раскольнікова зацікавили слова студента?

IV БЛОК ПИТАНЬ

♦ Розкажіть, що вам відомо про стару лихварку?

♦ Про що говорять ці деталі?

Ілюстрації: чи співпадають з авторським баченням і художником?

♦ Чому після вбивства лихварки у Раскольнікова з’явилася сила? (Убивство було задумане і здійснене як акт відплати(«пропадають молоді сили…»), як акт гуманності(«спасти сестру..»), як спроба знайти вихід із життєвого глухого кута і ствердити своє право неабиякої особистості) («теорія Раскольнікова»)

На що прирікла б людей теорія Раскольнікова, якби вона перемогла. (Особистість, людина – це священне).

♦ Кому першому Раскольніков зізнається у злочині й чому? (Соні, у неї він запитує, що робити, як жити далі, хоча перед цим кілька разів поривався йти в поліцію із зізнанням.)

♦ Чому Раскольніков зізнався в убивстві? (Сум за людиною, любов до людей, герой не витримую розриву з ними. Для Раскольнікова  найстрашніше покарання -  самотність.Розрив з людьми, бажання знайти втрачений контакт, він перестав вірити в свою нелюдську ідею)

♦ Чи одразу Раскольніков прийшов до каяття? (Ні, навіть після суду й вироку він вважав, що не має «особливої страшної провини». Тільки поступово, аналізуючи свої вчинки, розмірко-

вуючи над своїм жахливим сном про «світову язву-моровицю», він почувається здатним до каяття і відродження, особливо під впливом благодатної та всепрощенської любові Соні.)

♦ Яке покарання отримав Раскольніков? Що його врятувало?

♦ Як проходило його заслання?

( Вернути до життя Раскольнікова зможе любовь Сонічки, прийнята від неї  віра і…каторга.)

Цитата: «Их воскресила любовь, сердце одного заключало бесконечные источники жизни для сердца другого.»

Висновок. Достоєвський впевнений, що для будь-кого хто переступить межу людини відкритий шлях до прощення, але для того, щоб отримати його, злочинець повинен пройти довгий і складний шлях, кроками якого є усвідомлення своєї вини – муки совісті – каяття – страждання – покарання – прощення – любов до людей.

2. Аналізування етапів еволюції образу Раскольнікова

У ч и т е л ь. Запишіть та поясніть еволюцію образу Раскольнікова за етапами.

Очікувана відповідь

Добра, розумна людина → теорія «сильної особистості» → задум злочину → здійснення подвійного вбивства → докори сумління, рішення під впливом Соні зізнатися → зізнання, каторга → роздуми та каяття, прихід до Бога.

VI. Домашнє завдання

Проаналізувати образ головного героя (з урахуванням його складності й суперечливості).

VII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

♦ До Раскольнікова я ставлюся…

♦ Теорія «сильної особистості» і в наш час…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕОРІЯ РАСКОЛЬНІКОВА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Порівняльна таблиця «Жульєн Сорель та Родіон Раскольніков»

Грані особистості в її ставленні до наполеонізму	Жульєн Сорель	Родіон Раскольніков
Риси характеру	Гостро відчуває своє низьке суспльне становище та матеріальну залежність. Талановитий, але надто зарозумілий.	Пригнічений своєю бідністю, озлоблений проти світу убозтва й несправедливості. Має хвору уяву.
Мотиви поведінки	Пробити собі дорогу у житті, зробити кар’єру.	Зробити багато добрих справ. Довести, що він – не «твар тремтяча».
Спосіб досягнення мети	Лицемірство, обман	Убивство
Ставлення до Наполеона в кінці твору	Наполеон лишається кумиром	Переосмислює своє колишнє захоплення ідеями наполеонізму
Фінал	Загибель	Духовне відродження, надія на майбутнє.