Урок на тему "Мистецтво античності – колиска європейської цивілізації"

8 клас

Мистецтво

Урок № 3

Тема: Мистецтво античності – колиска європейської цивілізації.

Тип уроку:

комбінований, поглиблення знань.

Цілі уроку:

• навчальна: розширити загально-естетичний кругозір учнів, ознайомити

їх із стилями часу, поняттями, з життям і творчістю художників,

скульпторів; художніми творами за допомогою методики розвитку критичного мислення;

• розвиваюча: розвивати навички осмисленого сприйняття художніх

творів;

• виховна: формувати емоційні, естетичні, моральні, загальнолюдські та

національні якості особистості - національної гордості й патріотичних

почуттів, любові до рідного краю, до природи;

Обладнання уроку:

мультимедійна дошка, проектор, підручник для 8 класу з мистецтва Л.М.Масол.

Дидактичні та методичні матеріали:

Перелік он-лайн сервісів, які використані на уроці:

1. https://www.youtube.com/watch?v=3HrnMui9ZVI
2. https://www.youtube.com/watch?v=fxidfbvn6CM
3. https://www.youtube.com/watch?v=7TnG8-wOqwA
4. https://drive.google.com/file/d/0B2ogNxbiPhRsOXRCajVkclFZVjg/view

Очікувані результати

● орієнтується в особливостях стилів мистецтва;

● знає вітчизняні й світові архітектурні пам’ятки стародавніх епох;

 розрізняє стилі у різних видах мистецтва (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс);

● використовує різні художні матеріали у зображенні архітектурних споруд і виконує живописні й графічні композиції у різних стилях;

● використовує спеціальну термінологію під час колективних обговорень явищ мистецтва;

● застосовує набуті знання і вміння в художньо-творчій діяльності, під час виконання  проектів;

● усвідомлює необхідність збереження мистецької спадщини рідного краю й світу;

● оцінює і висловлює власне судження щодо творів мистецтва.

Хід уроку

І.Мотивація. Актуалізація. Виклик

Використовуючи прийом «Понятійне колесо»,розкажіть, що вам відомо про мистецтво Стародавньої Греції.

ІІ. Озвучення теми та мети уроку разом з учнями.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу. Усвідомлення.

1 група

Завдання: Прослухайте музичний твір та складіть «Кубування» (Додаток№1)https://www.youtube.com/watch?v=3HrnMui9ZVI

Заповнюючи грані куба, дайте відповідь на такі запитання:

1.Які музичні інструменти Давньої Греції грають?

2.Який настрій у вас під час прослуховування цієї музики?

3.На які сучасні музичні інструменти схожі ?

4.Як ви гадаєте, яким чином у Давній Греції застосовували цю музику?

2 група

Завдання: Прослухайте музичний твір С. Прокоф'єва «Скифськая Сюїта» та складіть «Кубування» (Додаток№1)

https://www.youtube.com/watch?v=7TnG8-wOqwA

Заповнюючи грані куба, дайте відповідь на такі запитання:

• Яка історична картина, пов’язана зі скіфами, виникає під час прослуховування цієї музики?
• На скільки частин можна поділити цей твір? За якими ознаками?
• Чи відчувається присутність героїв? На яких історичних героїв або  героїв з міфів давніх слов'ян вони схожі?
• Якими кольорами ви би зобразили ілюстрації до кожної частини? Чому?

3 група

Подивившись відео на тему «Театр Давньої Греції» , складіть діаграму Венна(Додаток№2), порівнюючи театр Давньої Греції та сучасний театр.

https://www.youtube.com/watch?v=fxidfbvn6CM

4 група

Переглянувши відео «7 історичних чудес України – Херсонес», складіть діаграму Венна (Додаток№2), порівнюючи мистецтво Давньої Греції та Скіфії.

https://drive.google.com/file/d/0B2ogNxbiPhRsOXRCajVkclFZVjg/view

ІІІ.Виступ груп.

ІV.Рефлексія «Ромашка Блума».

Скласти  запитання за темою протилежної команди( за вибором групи), використовуючи початок запитання на вибраній пелюстці. (Додаток № 3).

Додаток № 1

Методика «Кубування»

 Стратегія «Робота в групах».

Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напряму мислення або письма. Наприклад, можливі такі вказівки на гранях:

• описати колір, форму, розмір;

•  порівняти на що схоже? Чим відрізняється?

• встановити асоціації :про що це вас змушує думати? Що спадає на думку у зв’язку з цим?

• Скажіть, яким чином це зроблено? Ви це знаєте? Ви можете це нагадати?

• Знайти застосування: яким чином це може бути застосовано?

• Запропонувати аргументи «за» чи «проти»: займіть певну позицію,використовуйте повний діапазон аргументів від логічних до безглуздих.

Додаток № 2

Діаграма Венна.

Діаграма Венна будується у вигляді двох або більше кіл, які частково перетинаються, утворюючи спільний  простір. У частині кіл, що не перетнулися, записуємо ознаки множин, якими вони відрізняються одна від одної, у спільному просторі - ознаки, які для них є однаковими.

Додаток № 3

Ромашка Блума

«Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:

1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.

2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.

3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви були на місці героя оповідання? “.

4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. “Чому листя на деревах восени жовтіють?”. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве. Отже, цей тип питання спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».

5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чому щось добре, а що погано?”, “Чим один урок відрізняється від іншого?”, “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?” і т.д.

6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …? “.