Урок на тему "Особливості сюжету і композиції повісті-казки «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»."

Тема. Особливості сюжету і композиції повісті-казки «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер».

Мета: створити умови для засвоєння знань учнів про повість-казку «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер», розкрити особливості її сюжету й композиції; розвивати вміння аналізувати сатиричні твори,  складати таблиці, схеми на підставі прочитаного;  систематизувати інформацію, формувати уміння вчитися: пізнавальну активність, критичне мислення;  навички спілкування в колективі, сприяти вихованню кращих рис характеру.

Хід уроку

І. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.

Сьогодні на уроці ми ознайомимось із сюжетом і композицією повісті-казки Е.Т.А. Гофмана. Після уроку ви знатимете зміст твору, зможете визначати елементи сюжету, особливості композиції, складати паспорт повісті, визначати елементи реального і фантастичного, доводити, що твір є романтичним.

ІІ. Надання необхідної інформації. Ознайомлення з навчальним матеріалом (картками зі змістом повісті-казки).

1.“Недалеко від одного привітного села біля самого шляху … лежала бідна, обідрана селянка”. Вона збирала хмиз та втомилась Поряд сидів її синок 2,5 років . “Те, що на перший погляд можна було прийняти за химерно скрючений цурпалок дерева, було не що інше, як потворний малюк якихось дві п'яді на зріст, що досі впоперек лежав у коробі, а тепер виліз і борсався та вурчав у траві”. “Голова у потвори глибоко запала між плечима, на спині виріс горб, як гарбуз, а зразу ж від грудей звисали тонкі, немов ліщинові палички, ноги, тож весь він був схожий на роздвоєну редьку. На обличчі можна було помітити довгий гострий ніс, що витикався з-під довгого розкошланого чуба, пару маленьких чорних очиць… проява, та й годі”.

2.Нещасну Лізу з дитиною побачила фея Розбельверде (або, як вона тепер себе називала, панна Рожа-Гожа-Зеленава). Вона пожаліла потвору, довго гладила по голові і подарувала чарівну властивість.

3.Незадовго перед тим країною почав правити молодий князь Пафнутій. “Пафнутій хотів негайно ж видрукувати великими літерами ..указ, який би повідомляв, що від цього часу в державі запроваджено освіту…” . Міністр каже: “Перше ніж розпочнемо освіту, себто перше ніж вирубаємо навколишні ліси, зробимо річку судоплавною, розведемо картоплю, полагодимо школи, понасаджуємо тополь та акацій, молодь навчимо співати на два голоси вранішніх та вечірніх пісень, прокладемо дороги та накажемо прищепити віспу, треба буде вигнати з країни всіх людей небезпечних настроїв…”Вигнали фей та чаклунів, залишивши лише кількох: “вони зможуть десь під суворим наглядом робити якусь корисну роботу– плести на армію шкарпетки під час війни абощо. …Голуби та лебеді, як коштовна печеня, підуть на князівську кухню. А крилатим коням ми обріжемо крила…“ Залишилась в країні й панна Рожа-Гожа…

4. Пройшло багато років…Автор переносить нас  до міста Керепес, в якому є університет. В університеті викладає професор природничих наук Мош Терпін.  “Він убгав всю природу в коротенький зграбний курс, а тому дуже легко за всякої нагоди міг витягти звідти, наче з якоїсь шуфляди, відповіді на всі питання. …Йому після багатьох дослідів довелось довести, чому настає темрява: головним чином через брак світла”. У Моша Терпіна є дочка  - красуня Кандіда. В неї закоханий романтично налаштований студент Балтазар. Він захоплюється природою та пише вірші.

5. Балтазар з другом Фабіаном прогулювались у лісі і побачили, як з коня впала маленька потвора. “Великий кінь став, наче вкопаний, і, витягнувши шию, почав обнюхувати свого маленького господаря… Голова в малюка ховалась між високими плечима, а великий горб на спині і грудях, довгі павучі ніжки надавали йому вигляду настромленого на виделку яблука, на якому вирізано чудернацьку пику”. Балтазар підсадив Цахеса на коня. В Керепесі Цахеса прийняли за хорошого їздця…Цахес, якого тепер  називають Цинобер, став студентом. Невдовзі він стає дуже популярним в Керепесі.

  6. Балтазар в гостях у Моша Терпіна прочитав поему про любов солов'я та троянди. А хвалили чомусь Цахеса. Коли скрипаль Сбіока виступав на сцені, аплодували Цахесу. Цахес разом з референдарієм Пульхером здавав іспит на посаду таємного експедитора в міністерстві закордонних справ. Зрозуміло, що взяли на посаду Цахеса, а Пульхеру сказали, що він взагалі писати не вміє…Опинившись на прийомі поряд з князем, Цинобер сподобався йому, і князь призначив його таємним радником в особливих справах. Цахеса нагородили орденом Зелено-плямистого Тигра з двадцятьма гудзиками. Ще й Кандіда погодилась вийти заміж за Цахеса…Балтазар в розпачі.

7.Бальтазар з Фабіаном прогулювалися в лісі. “Несподівано вони почули музику. Лісом їхав чоловік, одягнений як китаєць, у кареті з кришталю. Білі єдинороги везли дивний екіпаж, а за кучера сидів золотий фазан.”  Це був чарівник Проспер Альпанус. Проспер Альпанус розповів Балтазарові, що Цахес – звичайна почвара, якій допомагає чарівна сила. Він має здатність привласнювати собі все накраще, що роблять люди довкола нього. А знаходиться ця здатність в трьох золотих волосинках, що їх розчісує раз на 7 днів чарівним гребнем Рожа-Гожа. Проспер Альпанус повідомив Балтазару, що саме він повинен вирвати у Цахеса ці 3 вогненнно-блискучі волосини і спалити їх. Фабіан не повірив, що Альпанус – чарівник, і був наказаний за це…

8. “Бальтазар… вихоплює з кишені Просперів лорнет і пильно дивиться крізь нього на Циноберову голову. Ніби від дотику електричного струму Цинобер пронизливо нявчить… Бальтазар чітко бачить вогненно-блискуче пасмо волосся, підскакує до Цинобера, хапає його… миттю вириває з голови…” І всі перестають захоплюватись Цахесом: “Звідки взявся цей курдупель? Чого треба цій малій почварі?” Цахес біжить додому . Переляканий Цахес ховається … у нічному горщику. Там він і захлинувся… Отака безславна смерть. Біля мертвого Цинобера з’явилась Рожа-Гожа. “Мертвий Цинобер здавався тепер кращим, ніж будь-коли в житті. Маленькі очиці були заплющені, носик білий, на вустах застигла легенька лагідна усмішка”. Рожа-Гожа думає: “Я бажала тобі добра!” Вона надіялась, що, перейнявши чужі чесноти, Цахес буде намагатись справді стати кращим. Але вона помилилась…

9. Рожа-Гожа віддячила Лізі: у неї на городі стала рости така цибуля, що її почали купувати для князівського столу . Бальтазар одружився з Кандідою та оселився на віллі Проспера Альпануса. У садибі є все, щоб жінка почувала себе щасливою: найкраща городина для салатів, найкраща погода для білизни, найкращі килими, що не псуються та не плямуються, найкращий посуд, що ніколи не розбивається. Кандіда ніколи не дратувалась, бо ніколи не знімала чарівного намиста, що подарувала їй Рожа-Гожа.

ІІІ. Інтерактивна вправа «Броунівський рух».

Кожен із вас отримав картку з перебігом подій у творі. Треба прочитати її, запам’ятати текст і потім, ходячи по класу , знайомити зі своєю інформацією однокласників. Одночасно ви можете спілкуватися лише з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією і отримати  інформацію від іншого учня.

ІV. Робота в парах за варіантами.

І варіант – виділення сюжетних елементів казки.

У цьому творі розкриті 2 головні сюжетні лінії: історія життя малюка Цахеса,історія кохання Бальтазара і Кандіди.

Сюжет

• Зав'язка: Потворна селянка-відьма виховує сина-карлика Цахеса, якого фея Розабельверде чарує, подарувавши три золоті волосини.
• Розвиток подій:

Завдяки чарівним волосинам, зовнішні вади Цахеса сприймаються як чесноти, а таланти інших приписуються йому. Він стає улюбленцем і робить блискучу кар'єру, затьмарюючи принца. Цахес стає міністром і збирається одружитися з Кандидою, яка захоплена його "талановитістю".Поет-студент Бальтазар, не маючи змоги протистояти Цахесу, звертається до мага Альпануса.

• Кульмінація: Альпанус відкриває Бальтазару таємницю сили Цахеса – три чарівні волосини.
• Розв'язка:

Бальтазар вириває й спалює волосини, і Цахес миттєво перетворюється на потвору, яку бачить увесь двір. Він намагається втекти, але в паніці потрапляє до нічного горщика і гине. Фея, жаліючи його, повертає йому після смерті пристойний вигляд. 

ІІ варіант -  скласти паспорт твору

Автор – Ернст Гофман

Рік написання – 1819

Рід літератури – епос

Жанр – казка (дія відбувається у казковій країні, серед героїв є маги, феї, які впливають на життя людей, чарівні речі, чарівні перетворення.)

Тема. Показ духовно обмеженого світу філістерів, у якому немає місця ентузіастам.

Ідея. Засудження засліпленого суспільства, що втратило ціннісні орієнтири, яке не тільки приймає, а ще й у якомусь патологічному самозабутті творить собі кумира.

Головна думка казки втілена у феномені Цахеса. Суть його в тім, що деякі люди можуть привласнювати чужу працю, таланти, заслуги та ще й здаватися не тими, ким вони є насправді.

Проблематика. “Малюк Цахес” — твір сатиричний. Тут гостро висміюється уся державна система: духовне і матеріальне життя, нікчемні, зате з великими претензіями, спроби реформ, система чинів, соціальна психологія, убогість обивателів, догматизм університетської науки; грошей і влади; морально-етичних проблем.

ІІІ. варіант. Композиція повісті-казки.

 Казкова повість з фантастичним сюжетом.  Ланцюжок подій, чітко побудований за класичною структурою. Художні прийоми: Гротеск (змішування реального і фантастичного, потворного і прекрасного), символізм (чарівні волосини як символ чужих заслуг і брехні). Контраст: Протиставлення духовного світу ентузіастів (Бальтазар, Альпанус) і світу філістерів (Цахес, князь Пафнутій).

IV. варіант. Довести, що твір «Крихітка Цахес» - романтичний.

Жанр казки. Це відповідає романтичним тенденціям: зацікавленість фольклором, поєднання реального і уявного, герої – непересічні особистості, які потрапляють у незвичайні ситуації. Бальтазар – романтичний герой, який не може змиритися з матеріальним світом, де нема місця справжньому мистецтву. Наділений творчою уявою, вміє кохати, думати, розрізняти потворне і прекрасне.

Художні прийоми, характерні для романтизму – гротеск. Образ Цахеса поєднує в собі потворну зовнішність, чорну душу і три золоті волосини.. Символіка втілилася саме в цій казковій деталі. Колір золота надає ваги нікчемі у суспільстві філістерів, для яких матеріальне перевищує духовне. Романтична іронія. Відкриття Моша Терпіна, реформи Пафнутія, надання державних посад Цахесу. Фінал тексту – щастя для ентузіаста не може полягати в намисті для гарного настрою, кухні, на якій ніщо не підгорає,білизні, яку не мочить дощ.

Основний конфлікт твору (протистояння митця Балтазара та філістера Цахеса) як утілення неприйняття романтиками буденності реального життя і звеличення «життя духу». Контраст високого, прекрасного і заземлено-буденного, потворного у творі як конкретне втілення антитези: з одного боку — недосяжного романтичного ідеалу, з другого — ницої буденної реальності.

V. Підбиття підсумків уроку.

Чи актуальна повість «Крихітка Цахес» сьогодні?

Чого навчає твір?

Домашнє завдання: скласти план історії злету Цахеса.