Урок на тему: Відмінності між планетами

Тема: Відмінності між планетами.

Мета уроку: навчити школярів виявляти відмінності між планетами; сформувати в учнів уявлення про планети-гіганти; розвивати спостережливість; виховувати повагу один до одного.

Обладнання: зображення планет, презентація.

Методи і прийоми: словесний (індивідуальне опитування, бесіда (підготовча, пояснювальна, контрольно-перевірна), розповідь, робота з підруч­ником), наочний.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Структура уроку

I.   Організаційний момент.

Вчитель заходить до класу, вітається з учнями, записує на дошці тему уроку. Відмічає відсутніх.

II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1.Виберіть і запишіть назви супутників планет. Слайд 2.

Земля, Меркурій, Фобос, Венера, Місяць, Полярна зірка, Деймос, Сіріус.

2. Інтерактивна гра «Сніжки».

Учитель називає прізвище учня й пропонує йому назвати термін, що був вивчений на попередніх уроках, та дати його визначення. Після цього учень називає прізвище однокласника, який повторює термін та визначення, що називав його товариш, і називає ще один термін і т. д.

3.  Фронтальна бесіда.

1. Що таке планети? Слайд 3.

2. Чим планети відрізняються від зірок? Слайд 4.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Слайд 1.

Як ви думаєте, яка планета важча Земля чи Юпітер? Отже, ми з вами сьогодні продовжуємо подорож і дослідимо планети далі. На нашому шляху знаходяться планети, набагато більші від планет земної групи. Вони мають не один чи два, а набагато більше супутників. Ці планети цікаві своєю загадковістю та приваблюють незвіданими територіями. Ми при відкриємо «віконце» в космічний простір та познайомимося з новими космічними об’єктами.

ІV. Засвоєння нових знань.

Слайд 5. Слово вчителя: Давайте розглянемо рисунок на якому зображені планети Сонячної системи.

Що у них, на перший погляд, спільного? Що відмінного?

Слайд 6. (Діти замальовують в зошити схему)

Планети Венера, Меркурій, Марс схожі на Землю, тому їх називають плане­тами земної групи. Для них характерні відносно малі розміри, велика густина, порівняно мала швидкість обертання, невелика кількість супутників. До планет-гігантів належать Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Вони віддалені від Сонця, мають великі розміри, малу густину речовини. Планети земної групи мають тверду поверхню. На відміну від них, планети-гіганти — це величезні газові кулі з твер­дою серединою (ядром). Плутон за своїм складом схожий на планети-гіганти, а за розмірами — на планети земної групи.

Слайд 7. (Учні замальовують схему)

Робота у групах. Клас ділиться на 9 груп, і кожна отримує завдання: прочи­тати в підручнику характеристику вказаної вчителем планети і коротко озвучити її.

Загальна характеристика планет-гігантів

Планети-гіганти на відміну від планет земної групи не мають твердої поверхні, бо за хімічним складом (99 % Гідрогену і Ге­лію) і густиною («1 г/см3) вони нагадують зорі, а їхня велика маса спричиняє нагрівання ядер до температури понад +10000 °С. Крім того, планети-гіганти досить швидко обертаються навколо осі та мають велику кількість супутників.

Слайд 8. (Учні замальовують схему)

Слово вчителя: А тепер давайте розглянемо більш детальніше планети гіганти.

Слайд 9-17. Юпітер

Юпітер, який був названий на честь наймогутнішого бога римської міфології, виявився найбільшою планетою Сонячної системи. Основними компонента­ми атмосфери Юпітера є водень — 86,1% та гелій — 13,8%, а у хмарах помічена присутність метану, аміаку та водяної пари. Верхній шар світлих хмар, де атмосферний тиск сягає 1 атм, має температуру -107°С і складається з кристаликів аміаку. Шар хмар з до­мішками сірки, що розташований нижче, має черво­ний колір (рис. 9.2—9.4). Найнижче знаходяться хма­ри з водяної пари, які утворюються на глибині 80 км від верхніх світлих хмар. Температура і атмосферний тиск із глибиною поступово зростають.

(Вчитель демонструє фото планети)

Сатурн

Сатурн — найвіддаленіша планета, яку знали астрономи в стародавні часи,— назвали на честь батька головного бога Юпітера. Після винайдення телескопа виявили, що Сатурн є найкрасиві­шою планетою Сонячної системи, бо його каз­кове кільце зачаровує як дітей, так і дорослих. Сатурн не має того розмаїття кольорів, який ми спостерігаємо в атмосфері Юпітера, але структура атмосфери цих планет дуже схожа. Жовтуватого кольору верхнім шарам атмосфери Сатурна надають сні­гові хмари з аміаку. На глибині 300 км від верхніх шарів хмар розташовуються хмари води, у яких при підвищенні температури сніг перетворюється в дощ.

(Вчитель демонструє фото планети)

Уран.

Названий на честь бога неба Уран є по справжньому планетою, тому що одну сьому його атмосфери складає водень, одна особливість, яка виділяє Уран з усіх планет Сонячної системи його екватор нахилений до площини орбіти під кутом 98градусв, великий кут нахилу призводить до унікальної у Сонячній системі зміни пір року — полярні кола розташовуються майже на екваторі, а тропіки — біля полюсів. Це означає, що Сонце освітлює один із полюсів планети майже 42 земні роки, у той час як на іншому полюсі стільки ж триває полярна ніч. Правда, спеки там не буває, бо Уран отримує від Сонця набагато менше енергії, ніж Земля, і температура верхніх шарів атмосфери не піднімається вище за -215 °С.

(Вчитель демонструє фото планети)

Нептун

Чи існує океан на планеті Нептун, яку назвали на честь бога підводного світу? Нептун розташовується на околиці Сонячної системи і має період обертання 164,8 земного року. Планета має внутрішнє джерело енергії, бо випромінює у кос­мос тепла майже втричі більше, ніж одержує йо­го від Сонця. Від часу свого відкриття у 1846 р. Нептун зробив повний оберт навколо Сонця тіль­ки у 2011 р.

Під хмарами температура атмосфери поступо­во підвищується до +700°С, тому вода там не мо­же перебувати в рідкому стані. Більш реальною є гіпотеза про водяні хмари з розчином аміаку, гус­тина яких може перевершувати густину рідкої во­ди в кілька разів. Швидкість вітрів у хма­рах сягає фантастичної величини — 500 м/с. Чому виникають сильні вітри на такій холодній плане­ті — це ще одна нерозгадана таємниця Нептуна.

(Вчитель демонструє зображення)

V. Осмислення обєктивних взаємодій у виучуваному матеріалі.

Слайд 18. Встановіть відповідність

VІ. Узагальнення і систематизація знань.

(Бесіда)

1. Які ви запам’ятали планети земної групи? (Меркурій, Венера, Земля, Марс).

2. Де вони знаходяться? (Між Сонцем та поясом астероїдів).

3. Як називається планета на якій ми проживаємо? (Земля).

4. Які ви запам’ятали особливості цієї групи планет? (Малі за розміром, тверда поверхня).

5.Які планети випромінюють у космос більше енергії, ніж отримують від Сонця? (Уран, Сатурн).

6. Які планети обертаються навколо осі у зворотному напрямку? (Уран).

7. На якій із планет спостерігається найбільша тривалість дня? (Уран).

8. Які особливості у планет-гігантів? (великі за розміром, не мають твердої поверхні).

10. Чому Юпітер можна вважати дуже схожим на зорю? (тому що він має великі розміри).

VІІ.  Домашнє завдання.

Вчитель записує на дошці домашнє завдання.

VІІІ. Підсумок уроку