28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Урок на тему: " Ярослав Мудрий"

Про матеріал

Метою уроку є розкрити особливості внутрішньої та зовнішньої політики Ярослава Мудрого, охарактеризувати його як великого культурного та історичного діяча.

Перегляд файлу

Тема: Київська держава Ярослава Мудрого

Тип уроку — урок засвоєння нових знань, умінь, навичок.

Мета уроку: Учень повинен ─

■ знати: Події: 1019—1054 pp.— роки правління Ярослава Мудрого, 1019 р. – битва на р. Альта, 1036 р. — розгром печенігів, 1037р. —спорудження Софійського собору

Особи: Володимир Великий, Святополк Окаянний, Ярослав Мудрий, Нестор Літописець, Мстислав, Ілларіон

Терміни: міжусобні війни,  міждинастичні шлюби, скрипторій

■ розуміти: хід міжусобної боротьби між синами Володимира Великого та утвердження в Києві Ярослава Мудрого, основні аспекти внутрішньої і зовнішньої політики  Ярослава Мудрого;

■ вміти:  характеризувати роль князівської влади в політичному устрої Русі-України; наводити приклади відносин Русі-України з європейськими державами; аналізувати історичні джерела; показувати на карті територію Русі-України за правління князів Ярослава Мудрого;

Обладнання: підручник, карти, презентація, роздатковий матеріал.

Очікувані результати. Після цього уроку учні:

  • вдосконалять навички складання схеми-портрету історичної особи;
  • навчаться визначати роль і місце особи в історії;
  • навчаться аналізувати документи;
  • вдосконалять логічне мислення, зв’язне мовлення;
  • навчаться проводити власні дослідження, розробляти свої проекти.

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 ІV. Вивчення нової теми.

План

  1. Міжусобна боротьба після смерті Володимира.
  2. Державна діяльність Ярослава. Розбудова Києва. Церковне й культурне життя
  3. “Руська правда” – перший звід давньоруського права.
  4. Зовнішня політика князя.
  5. Оцінка діяльності Ярослава Мудрого.

V. Підсумки уроку. Оцінювання учнівських досягнень.

VІ.Домашнє завдання.

 

І. Організаційний момент

Привітання вчителя виявлення відсутніх на уроці

II. Актуалізація опорних знань

Вчитель пропонує учням

                                                    Дидактична гра:

(Док.1)Про кого йде мова?

1. Походить із східнословянського племені полян. На старокиївській горі ­засновує місто Київ, яке стає центром об’єднання східнослов’янських племен у єдину державу (Кий)

2. Проводив сміливу і далекоглядну політику, скеровану на зміцнення Київської держави. Прийняв титул кагана. Здійснив походи на Візантію. Перший київський князь, який прийняв християнство (Аскольд)

3. Підступно захоплює Київ, вбивши київського князя. Розширює владу Києва на землі сусідніх племінних княжінь. З Візантією, в результаті походів, уклав вигідні торгові договори. Смерть його залишається загадкою для істориків (Олег)

4. Здійснював військові походи на древлян та уличів. Поширив владу на Тмутараканське князівство. Збільшив збір данини з населення. Під час збору полюддя і знайшов свою смерть (Ігор)

5. Відомстила за смерть свого чоловіка. Провела низку реформ, спрямованих на зміцнення Київської держави. Здійснила візит до Константинополя, де прийняла християнство (Ольга)

6. Його називали  «князем­робочичем» у великокнязівській родині та серед бояр. Бо матір’ю його була знатна полонянка - дочка древлянського князя Малуша, що служила у княгині Ольги ключницею.(Володимир)

7. Майже все життя провів у походах, метою яких було зміцнення Київської дер­жави та розширення її кордонів. Загинув біля порогів Дніпра у битві з печенігами (Святослав)

III Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми з вами вивчаємо діяльність Ярослава Мудрого. Це були часи Святополка Окаянного і безжалісної боротьби за владу в Києві.
В результаті міжусобиць до влади приходить новгородський князь Ярослав. 
Історія часто надає прізвиська історичним діячам, які характеризують його діяльність, правління. Ми знаємо Святослава Хороброго, Володимира Великого, Карла Мартела. Чому за Ярославом в історії закріпилося імя «Мудрий?» це буде нашим проблемним запитанням на яке наприкінці уроку ми дамо відповідь.

IV Вивчення нового матеріалу

Утвердження на київському престолі Ярослава Мудрого

Терміни і поняття

Міжусобна боротьба — незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь суспільними групами або особами в державі.

 

У 1015 році Володимир Великий несподівано помер. Відомо, що у Володимира було 12 синів.

Коло ідей

- Спрогнозуйте розвиток подій у Київській державі після смерті князя Володимира Великого.

Розповідь учителя

Після смерті Володимира між його синами розпочалася жорстока боротьба за владу. Старший син Володимира Святополк убив своїх братів Бориса, Гліба і Святослава, за що отримав прізвисько «Окаянний». Вирішальна битва між двома претендентами на київський престол — Святополком і Ярославом — відбулася навесні 1019 р. на річці Альті та завершилася перемогою Ярослава.

Синтез думок

Історик М. Грушевський писав: «Святополк… був тепер оголошений окаянним братовбивцею (якби залишився переможцем, то з часом, певно, забули б усі злодіяння його, як забули криваві справи перших років його батька)».

1)  Чому літопис оголошує саме Святополка винним за міжусобиці в країні?

2)  Як ви розумієте визначення «окаянний»?

3)  Висловіть власну думку щодо морального боку братовбивчих воєн.

4)Поміркуйте, чому саме Ярославу вдалося вийти переможцем у боротьбі за владу після смерті Володимира. Які чинники цьому сприяли?

Прочитайте історичне джерело і дайте відповіді на запитання.

З 1019 року київським князем остаточно утвердився Ярослав. Його брат Мстислав Володимирович правив у Тмутаракані. Його дружина перемогла військо Ярослава, але Мстислав звернувся до брата: «Сідай у своєму Києві, ти старший брат, а мені хай буде ця сторона Дніпра». Уклали вони мир і розділили вони землю руську по Дніпру. Ярослав став правити в Києві, а Мстислав – у Чернігові. 1036 р. Мстислав помер. І усі руські землі об’єдналися тепер під владою Ярослава. 3-й учень: На відміну від батька і діда, Ярослав не любив воювати, він прагнув радше сидіти в Києві, займатися мирними справами. Та воювати все-таки доводилося. Першочерговим завданням Ярослава, так само, як і його батька Володимира, був захист рідної землі від страшних ворогів – печенігів. Син продовжив діяльність батька зі зміцненням південних кордонів держави і почав будувати міста по Росі, серед них – Юр’єв, Корсунь, Треполь.

 

1)  Яким чином Ярослав урегулював питання правління зі своїм братом Мстиславом?

2)  Співправління Ярослава і Мстислава називають дуумвіратом. Дайте визначення цього поняття.

3)  З’ясуйте, коли та за яких обставин Ярослав став одноосібним правителем Русі. (Після смерті Мстислава в 1036 р.)

2.   Розбудова Києва

 

Робота з проектами. Випереджувальне завдання.

Учні заздалегідь у формі домашнього завдання мали підготувати, 1-ша група – внутрішня політика Ярослава Мудрого, 2-га група-зовнішня політика Ярослава Мудрого.

 Однією. Частиною внутрішньої політики є розбудова Києва.

Учні мають  оголосити кілька тез, наприклад:

1) За часів Ярослава Мудрого територія Києва збільшилася в декілька разів;

2) споруджено нові оборонні вали, башти, дерев’яна фортеця, Золоті Ворота;

3) навколо Києва були збудовані велетенські земляні вали завдовжки 3,5 км, заввишки 14 м і завтовшки 30 м, перед якими були викопані глибокі рови, заповнені водою;

4) будував храми і церкви.

Робота з джерелом:

(Док.2)Нестор-літописець

«Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення святої богородиці. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив [церкву] Благовіщення на воротах, [щоб] давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла. Після цього [він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини».

Запитання до джерела

  1. Про що ми дізналися з даного уривку?

 Вчитель Німецький хроніст Адам Бременський, який жив у другій половині ХІ ст., називав Київ суперником Константинополя. Аргументовано доведіть або спростуйте цю думку.

3.   Церковне й культурне життя

Робота в групах

Ярослав Мудрий приділяв велику увагу церкві, намагаючись забезпечити незалежність церковної ієрархії від Візантії, сприяв утвердженню й поширенню в руських землях християнського віровчення. Він не лише опікувався будівництвом церков, а й підтримував авторитетом князівської влади ще не міцну церковну організацію. Так, за сприяння Ярослава Мудрого 1051 р. було обрано першого митрополита з русичів – ним став Іларіон. Того самого року, сповіщав літописець, чернець Антоній заклав Печерський монастир – у недалекому майбутньому провідний осередок церковного й культурно-освітнього життя. У цей час засновано також перші монастирі на Русі: св. Юрія, св. Ірини, що стали важливими культурними осередками, де писалися літописи, відкривалися школи іконописання. Справа утвердження християнства, що нею переймався князь Ярослав, перебувала в прямій залежності від поширення освіти. Церковні відправи були можливими лише за наявності богослужбових книжок. Щоб забезпечити потребу руських церков у книгах, Ярослав створив у Києві при Софійському соборі скрипторій-майстерню для переписування книжок.  За сприяння князя в Києві розпочалася робота над перекладами грецьких та інших книг церковнослов’янською мовою, було укладений літописний звід. Згодом такі майстерні з’явилися і в інших містах Русі. А ще в Софійському соборі зберігалися найцінніші книжки. У Софії Київській навчали грамоти й ознайомлювали з основами наук дітей із заможних родин. Виникали школи й при інших церквах та монастирях.

Літописець: «1037 року Я.Мудрий зібрав писців багато, і переклали вони з грецької на словенську мову і письмо. І написали вони багато книг, і славу цим здобули… Ярослав мав любов до книг, багато переписав їх, і зібрав у церкві Святої Софії».

Цікаво знати

Доля бібліотеки князя Ярослава Мудрого і сьогодні вважається однією з нерозгаданих таємниць історії. Досі її так і не знайдено. Деякі вчені вважають, що вона зберігалася в Софійському соборі. Можливо, вона  була пограбована або захована під час штурму монголами Києва в 1240 р., що тривав 10 тижнів. У підземних коридорах собору, розташованих на глибині 6 метрів, знайдено напис: «Аще кто найде сей ход, тот найде великий клад Ярослава». Проте жодної книги там не було, а напис виявився підробкою. Проте залишається незрозумілим, чому тоді вцілів сам собор.

Після смерті Ярослава Іларіон, позбавлений митрополичого сану, міг забрати з собою до Печерського монастиря чимало церковних книг. Не менш імовірно, що бібліотека захована в Звіринецьких печерах неподалік Видубицького монастиря, який був одним із центрів літописанняІсторики-аматори та журналісти висували версії, що бібліотека начебто замурована в підземеллях Межигірського монастиря на околицях Києва. Проте підтверджень цього припущення немає. Сучасний український історик М. Котляр припускає, що після смерті князя його книжкове зібрання було поділене між найбільшими церковними й монастирськими бібліотеками Києва.

 

Тези учнів до проекту внутрішньої політики:

 1) Було засновано Печерський монастир;

2) 1051 р. було призначено митрополитом київським Іларіона;

3) 1037 р. було побудовано Софійський собор;

4) при Софійському соборі були відкриті школа і бібліотека;

5) приділяли значну увагу розвиткові освіти та культури.

 

4.   Перша збірка законів

Учні, відповідальні за проект наголошують на тому, що за правління Ярослава була створена «Руська правда» — найвизначніша збірка стародавнього руського права.

Запитання вчителя:

1)  Чому закон установлює різну оплату за вбивство людини?

2)  Чому в «Руській правді» немає таких покарань за вбивство, як смертна кара або ув’язнення?

Синтез думок

Поміркуйте, яке значення мало впорядкування законодавства та створення першої збірки давньоруських законів Ярославом Мудрим.

5.   Зовнішньополітична діяльність Ярослава

Аналізуючи зовнішньополітичну діяльність князя Ярослава, учитель звертає увагу на те, що вона відзначалася послідовністю й миролюбністю, а також сприяла зміцненню міжнародного становища Давньоруської держави, зростанню її авторитету.

(Док.3)Нестор-літописець

А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину… А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на [тім] місці, де ото є нині свята Софія, митрополія руська; бо тоді [це] було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати… І так погинули вони, а решта їх [десь] розбіглась і до сьогодні.

1)  Про яку битву йдеться в наведеному джерелі? Коли вона відбулася?

2)  Як наведена ілюстрація відображає описані події?

Міждинастичні шлюби – шлюби представників правлячих династій

Запрошуються учні які готували проект: Зовнішня політика Ярослава Мудрого

Цікаво знати

Існує думка, що в Я.Мудрого була ще одна дочка – Агата, що стала дружиною Едуард Вигнанця, спадкоємця англійського престолу, який утік на Русь від Кнута Великого.

Вчитель    Ранок після 20 лютого 1054 р. на Русі вже починався без князя Ярослава. Помер князь у досить похилому для того часу віці – у 76 років. Мармуровий саркофаг з рештками князя та його дружини Ірини стоїть і донині в Софійському соборі, а сам храм Святої Софії є вічним пам’ятником великому князю. Останні роки життя Ярослав провів у Вишгороді. По смерті Ярослава Мудрого залишилися п’ять синів, між якими розгорнулася боротьба за владу.

Літописець: «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної науки».

 V. Закріплення навчального матеріалу

1. Назвіть якомога більше тверджень, що характеризують правління Я.Мудрого

- Розбудова Києва.

-Укладення збірника норм давньоруського права — «Руська правда».

- Розквіт давньоруської культури (освіта, літописання (перший літописний Київський звід 1039 р.), література, архітектура, мистецтво тощо).

- Заснування першої державної бібліотеки при Софійському соборі; існування бібліотек у Білгороді, Чернігові, Переяславі та інших містах.

- Збереження цілісності імперії, намагання повернути втрачені землі й приєднати

-  1036 р. — розгром печенігів.

- Установлення дружніх відносин із Францією, Угорщиною, Німеччиною, Норвегією, Швецією, Англією (укладення династичних шлюбів, Ярослава називали «тестем Європи

- Складення заповіту, у якому йшлося про порядок успадкування великокнязівської влади й розподіл між синами території імперії на окремі володіння — уділи; запропонована система успадкування влади передбачала належність влади групі князів-родичів, пов’язаних між собою васально-ієрархічними відносинами; київський стіл за принципом старшинства мав послідовно переходити до старшого за віком брата.

2. Дидактична гра «Так чи ні?»

Визначте, чи правильні твердження.

1.   Головний парадний в’їзд до Києва називався «Золоті ворота», як у Константинополі. (Так)

2.   Ярослав Мудрий у 1036 р. розгромив хозар. (Ні)

3.   Головний храм Київської Русі — Софійський собор — був побудований на честь перемоги над печенігами. (Так)

4.   Храм Святої Софії було названо на честь дочки Ярослава. (Ні)

5.   За правління Ярослава Мудрого була побудована Десятинна церква. (Ні)

6.   У період князювання Ярослава Київ збільшився в кілька разів. (Так)

VI. Підсумки уроку

Учитель. Безперечно, князювання Ярослава Мудрого стало вершиною могутності Київської держави, і ви правильно дали високу оцінку цій особі.

VIII. Домашнє завдання. Опрацювати  параграф підручника та дати відповіді на запитання після нього.

Розгадайте кросворд:

 Загадка: яку іншу назву має зображення Божої матері на стіні Софіївського собору?  Назву допоможуть  прочитати у виділеному рядку правильні відповіді.

Ім’я відомого київського літописця. (Нестор).

Ім’я митрополита, який написав визначний твір “Слово про закон і благодать”, де вперше підкреслено значення Києва як столиці. (Іларіон).

Ім’я старшого сина Ярослава Мудрого. (Ізяслав).

Ім’я дочки Ярослава, яка стала французькою королевою. (Анна).

Назва міста, з яким своєю пишністю змагався Київ. (Константинополь).

Споруда, збудована Ярославом Мудрим на місці битви з печенігами. (Храм).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роздатковий матеріал:

 

(Док. 1)1. Походить із східнослов’янського племені полян. На старокиївській горі ­засновує місто Київ, яке стає центром об’єднання східнослов’янських племен у єдину державу

2. Проводив сміливу і далекоглядну політику, скеровану на зміцнення Київської держави. Прийняв титул кагана. Здійснив походи на Візантію. Перший київський князь, який прийняв християнство

3. Підступно захоплює Київ, вбивши київського князя. Розширює владу Києва на землі сусідніх племінних княжінь. З Візантією, в результаті походів, уклав вигідні торгові договори. Смерть його залишається загадкою для істориків

4. Здійснював військові походи на древлян та уличів. Поширив владу на Тмутараканське князівство. Збільшив збір данини з населення. Під час збору полюддя і знайшов свою смерть

5. Відомстила за смерть свого чоловіка. Провела низку реформ, спрямованих на зміцнення Київської держави. Здійснила візит до Константинополя, де прийняла християнство

6. Його називали  «князем­робочичем» у великокнязівській родині та серед бояр. Бо матір’ю його була знатна полонянка - дочка древлянського князя Малуша, що служила у княгині Ольги ключницею.

7. Майже все життя провів у походах, метою яких було зміцнення Київської дер­жави та розширення її кордонів. Загинув біля порогів Дніпра у битві з печенігами

 

(Док.2)Нестор-літописець

«Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення святої богородиці. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив [церкву] Благовіщення на воротах, [щоб] давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла. Після цього [він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини».

 

 

 

(Док.3)Нестор-літописець

А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину… А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на [тім] місці, де ото є нині свята Софія, митрополія руська; бо тоді [це] було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати… І так погинули вони, а решта їх [десь] розбіглась і до сьогодні.

 

doc
До підручника
Історія України 7 клас (Гупан Н.М., Смагін І.І., Пометун О.І.)
Додано
28 жовтня 2018
Переглядів
597
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку