Урок "Назви довкола нас. Гроші. Секрети гривні: кишенькові історії"

Лупарівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

Урок культури добросусідства в 2 класі

 

 

 

Тема. Назви навколо нас. Гроші. Секрети гривні: кишенькові історії

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель початкових класів: Ткачук Оксана Володимирівна

Мета: Формувати уявлення про гроші , для чого і як вони виникли, дізнатися про призначення грошей. Познайомити учнів коли і  з якою метою запроваджені гроші в Україні. Продовжувати розкривати назви навколо нас. Розвивати зв’язне мовлення, увагу, абстрактне мислення, швидкість думки, кмітливість. Виховувати бережливість, економність.

Обладнання: Зошит «Культура добросусідства» (Частина 1 Я, МОЯ СІМ’Я І МОЇ СУСІДИ МИКОЛАЇВЩИНА),  зразки грошових купюр,  відео «Як і де друкують українські гроші», мультфільм. «Абетка грошей – Кишенькові гроші» (Уроки тітоньки Сови) серія 4, предмети для гри «Вигідний обмін», альбом та олівці.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

 

Хід уроку

 

І. Організація класу.

1. Привітання

Ми урок розпочинаєм.

Успіхів усім бажаю!

Ви трудіться і старайтесь,

Хто ще спить, ті прокидайтесь!

2.Визначення настрою учнів на початок уроку

Цеглинки «Лего»

Зеленого кольору – гарний настрій;

Червоного кольору – поганий настрій.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

- Послухайте вірш Л. Яковенко «Гроші – це особливий товар» і скажіть, про що сьогодні буде вестися мова на уроці?

Колись товар міняли на товар:

 На рибу – сир;  

                 на ягоди – тканину;

На східні спеції – сальце й узвар –

Купці везли додому й на чужину.

Та що ж робити тому продавцю,

Що має сир, а риба не потрібна?

Бо хоче курочку придбати він оцю

Або ж каблучку                     

                          чи прикрасу срібну.

А той, що з куркою,                      

                         той сиру не бажав,

Сидів із нею на базарній площі,

За курку сорочину б він придбав...

Отак у світі й народились гроші.

Бо гроші – це такий собі товар,

Що поміняти можна     

                        в будь-якій країні

На рибу, сир, ковбаску і узвар,

На книжку і на стрічку синю...

Так повелося в кожній стороні:

Без грошей ні продати, ні купити,

Та добре й вам відомо, і мені,

Що цей товар                    

 потрібно заробити!

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Так , дітки, сьогодні ми дізнаємося, що таке гроші , про секрети гривні: кишенькові гроші.

Вправа «Очікування».

Дітки, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

- А в кінці уроку підведемо підсумки, чи справдились ваші сподівання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

А й справді, що ми знаємо про гроші. Перевірмо, хто знає про них найбільше?                                      

                                                    Гра «Павутинка»

 

Гроші — це…

 

Гроші бувають у формі …

 

Люди придумали гроші, щоб …

 

Розповідь вчителя.

Щоб перевірити правильність виконаного зав­дання,    звернімося до історії виникнення грошей.

З давніх-давен, щоб полегшити собі життя, люди почали    обмінюватись деякими речами. На ранніх етапах розвитку людського суспільства відбувався безпосередній обмін товару на товар. Спочатку це був випадковий і епізодичний обмін, коли у людей вна­слідок щасливого збігу обставин (наприклад, вдале полювання, риболовля) з'являлися деякі надлишки продуктів, якими можна було обмінятись.

— Поміркуйте і скажіть, чи завжди вдалим і зручним був такий обмін і чому ви так вважаєте.

Йшов час, люди почали жити краще. Вони вже мешкали у хатах, вели домашнє господарство, розводили худобу, займались землеробством і дедалі частіше обмінювались один з одним виробленим. Поступово відбувався перехід від випадкового обміну до постійного. Наприклад, селянин, який зібрав урожай, в кінці кожного року обмінював його на інші товари - шкіру, посуд, худобу. На перший погляд, ніби все гаразд, але з іншого боку, це були дуже різні товари, що викликало певні складнощі. Наприклад, вартість м'яса виражалась і в зерні, і в овочах, і у вовні, і у вині. Тому обмінюватись товарами було важко. А дуже часто і взагалі неможливо через те, що в певний час твій товар міг бути нікому не потрібний. І виходить, що виробники не могли обміняти свій товар і залишались ні з чим. Інша ситуація: людині потрібен посуд, але продавцю посуду не потрібні її овочі, а потрібна шкіра. Отже, щоб придбати посуд, мали овочі поміняти, якщо пощастить, на шкіру, і лише потім шкіру поміняти на овочі. Цікаво, скільки часу треба було витрачати на таку торгівлю.

Але і це ще не все. Уявіть на хвилинку, як можна було обмінятися найнеобхіднішими товарами, якщо у них відсутня подільність. Наприклад, можна обміняти товар на будь-яку міру зерна, але не можна обміняти його на половину горщика, чверть сокири тощо. Виходить, що хоча цей товар і потрібен комусь, але все одно його не можна поміняти, бо це не завжди вигідно і зручно. Щоб переконатися у цьому, зіграємо у гру.

Гра «Вигідний обмін»

Хід гри

Вчитель дає кільком дітям будь-які предмети (іграшку, цукерки, книжку, мобільний телефон, пенал, куртку тощо) і пропонує їм вигідно "продати "свій товар.

Поступово із величезної кількості товарів виді­лялись такі, які починали відігравати роль головних предметів обміну. Такими товарами в одній місцевості була худоба, в другій — хліб (зерно), в третій - хутро тощо. У одного й того ж народу в різні часи, на різних місцевих ринках і у різних народів в один і той же час існували найбільш ходові товари, які були загальним замінником. Тобто замість численних замінників з'являється один, на який усі товаровиробники обмі­нюють свої товари, а його обмінюють на потрібні їм.

До виникнення грошової системи таких замінників було декілька: хліб, худоба, знаряддя праці.

 За часів рабовласництва — це були раби, корови та зброя.

Після відокремлення ремесла від землеробства з'являються замінники, які можна зважити, поділити, змішати (хліб, олія, сіль тощо).

Зрештою, у результаті постійного обміну людям набридли такі незручності, і вони переходять до грошової форми обміну. Перехід до грошової форми полягає в тому, що замінником стає лише один товар. Наприклад, золото, яке використовувалось у побуті ще первісних общин за XII тисячоліть до нашої ери, стало замінником лише в середині XIX ст. А перед цим відбувався процес заміни товарів, які виконували роль грошей, металами: залізом, оловом, свинцем, міддю, сріблом. Залізні гроші використовували стародавні греки, англійці, японці, деякі африканські народи.

 Олов'яні — використовувались у стародавній Мексиці, Римській імперії, середньовічній Англії, на острові Ява. Мідні — у Стародавньому Китаї та Стародавньому Римі.

Свинцеві кульки — при дрібних платежах у Північній Америці.

Срібні гроші широко використовувались у Китаї, Персії та Месопотамії. Перші золоті монети запровадив лідійський цар Гігес (VII ст. до н.е.).

Золото — товар, але як гроші — незвичайний товар. Його можна обмінювати на всі інші товари. Відповідно до рішень Міжнародного валютного фонду з 1 квітня 1978 р. золото було вилучено з грошового обігу. Проте воно продовжує залишатись особливим товаром, який легко обміняти на будь-яку валюту.

— Поміркуйте і скажіть, чому Міжнародний валютний фонд прийняв рішення про вилучення золота з обігу:

Важко зберігати (займає багато місця в гаманці та важке).

Легко втратити.

3 часом зношується, стирається, монети стають менші і, відповідно, втрачають первісну вагу і вартість тощо.

Висновок.  Гроші – це особливий товар, який є мірилом вартості товарів і послуг. Вони є засобами платежу і накопичення.

Споживач – людина, яка купує будь-які товари чи послуги.

Товар – будь-яка річ, яку можна купити чи продати.

V.Фізкультхвилинка

Гра «Гроші, товар, споживач»

Учні об’єднуються в групи по троє. Двоє з них стають поруч і піднімають руки так, щоб утворився «дах». Вони – це «гроші». Між ними стає третя дитина – «споживач». Коли вчитель каже: «Споживач!» усі діти – «споживачі» шукають собі «гроші». Коли вчитель каже: «Гроші!» - учні , які утворювали «дахи», швидко шукають собі нові пари, аби створити  з ними нові «гроші». А коли вчитель каже «Товар», то всі міняються ролями.

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК.

Брейн-ринг.

Клас поділяється на 2 команди. Кожній команді видаються по одній банкноті: 1,2,5,10,20,50,100,200,500 гривень. Після прочитаної статті у зошиті з «Культури добросусідства» дають відповіді на запитання. Питання задаються по черзі кожній команді, якщо команда не дає відповіді, право відповісти надається супернику. Виграє та команда, яка дасть більше правильних відповідей.

Отже, почнемо!

    Чи знаєш ти, що слово «гроші» прийшло до нас від західних сусідів – німців, поляків і чехів, які карбували монети (зазвичай у вигляді металевих кружалець) із такою назвою. Найдавнішими монетами на українських землях були ті, що виготовлялися в грецьких колоніях на північному узбережжі Чорного моря (Ольвія, Тіра, Херсонес, Пантікапей та ін.), та монети Стародавнього Риму. Пізніше наші предки користувалися арабськими монетами – дирхемами. У ролі грошей також використовували хутра звірів – вивірок та куниць – і срібні прикраси – «шийні гривни». У Давній Русі-Україні князь Володимир розпочав власне карбування – випускав златники та срібляники – золоті та срібні монети. Також використовувалися срібні злитки, які теж називалися «гривна». Саме тому сучасна українська грошова одиниця дістала назву «гривня». Гривні можуть бути у вигляді монет (гривні, копійки) або паперових білетів спеціального зразка – банкнот чи купюр.

Всього героїв нашої кишенькової історії рівно дев'ять, і, напевно, ти добре знайомий/знайома з кожним із них. Вони живуть у спеціальній «домівці» – банку. «Домівки» для них є також у кожної дорослої людини, проте називають їх гаманцями. Можливо, таку «домівку» маєш і ти. Серед наших героїв є одна пані, всі інші – чоловіки. Народилися вони у 1996 р. Із тих пір вони змінили свій одяг, розмір і вигляд. Зростом вони невеликі, але цінні. Також кожен із них може розповісти цікаву історію про куточок України, тому що має певне зображення на собі. Та й самі вони великі мандрівники, подорожують всією нашою країною з міста в місто. Недарма про них загадку склали: «Без рук, без ніг, без голови, а всю країну обійшли». А ми вигадали іще одну: «Хто їх не рахує, тому їх бракує. Хто їх поважає, той достаток має». У наших паперових героїв є і молодші «сестрички» – копійки. Ти вже, напевно, здогадався/здогадалася, що мова йде про паперові гроші. Випускає їх спеціальна друкарня на замовлення головного банку – Національного банку України. Про те, як це відбувається, можеш подивитися за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=m4v9lFaAAjU

1. Звідки прийшло слово «гроші»?
2. Хто у Давній Русі-Україні розпочав власне карбування грошей?
3. Як називається українська грошова одиниця?
4. Скільки героїв нашої кишенькової історії?
5. Як ви вважаєте, хто вони?
6. Назвати «домівки» грошей
7. Хто така пані серед  8 героїв?
8. Коли вони народилися?

• А зараз пропоную переглянути відео.

Перегляд відео «Як і де друкують українські гроші» (3:17)

Як ми вже казали, гроші – великі «мандрівники», сьогодні вони живуть в одній «домівці» – гаманці, а завтра їдуть до іншого міста і з новим господарем. Намалюй уявну подорож гривні від місця, де їх карбують, до твого гаманця.

 

   Гроші, які отримують твої батьки, можуть називатися заробітною платнею, гонораром (оплатою за виконану роботу), частиною прибутку тощо. Гроші, які отримують за навчання студенти, називають стипендією. Твій дідусь чи бабуся, мабуть, отримують гроші у вигляді пенсії. А ті копійки чи гривні, які дають тобі батьки для твого власного користування, називають кишеньковими грошима.

• Чи виділяють тобі батьки кишенькові гроші? Як ти їх зазвичай використовуєш? Чи намагаєшся ти заощаджувати гроші, які тобі виділяють батьки, чи збирати їх на певну покупку або розвагу?

Мультфільм. Абетка грошей – Кишенькові гроші (Уроки тітоньки Сови)

серія 4.

У нашій країні прийнятий Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який захищає дітей та дорослих від фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи там, де людина проживає. У ньому визначено, що економічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру. Якщо ти чи хтось із членів твоєї родини піддаєтеся такому насильству з боку інших дорослих родичів, ти завжди можеш звернутися по допомогу до вчителя/вчительки чи поліцейського. Також не можна мовчати, якщо старші школярі/школярки намагаються відібрати чи пошкодити твої власні речі або гроші. Розкажи про це вчителям та рідним.

 

VІI. ПІДСУМОК УРОКУ.

- Чи здійснилися ваші очікування?

         Вправа на фокус уваги

Прочитай прислів'я про гроші. Як ти їх розумієш? Гроші - гості: то нема, то жменя.

 

VІІІ. Домашнє завдання

Намалюй, на що зазвичай ти витрачаєш гроші, які дають тобі батьки, або власні заощадження зі скарбнички. Поміркуй над своїми витратами. Наскільки необхідними чи корисними для тебе є речі, які ти купуєш?