Урок: "О. Вишня. «Мисливські усмішки» («Відкриття охоти»)".

Про матеріал

Урок позакласного читання: "О. Вишня. «Мисливські усмішки» («Відкриття охоти»)".

Перегляд файлу

Позакласне читання. О. Вишня. «Мисливські усмішки» («Відкриття охоти»).

Мета: ознайомити школярів з життям й творчістю О. Вишні, охарактеризувати цикл письменника-гумориста «Мисливські усмішки», проаналізувати окремі гуморески; розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння логічно мислити, співставляти, спостерігати, робити висновки; формувати естетичні смаки у школярів; виховувати почуття поваги, пошани до творчості О. Вишні, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці, бажання поширювати читацький кругозір.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет О. Вишні, бібліотечка-виставка творів гумориста, малюнки учнів до циклу гуморесок письменника, музика П. Чайковського «Пори року», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу.

Остап Вишня

Друг людини, друг природи й праці,

Грізний ворог нечисті і зла

М. Рильський

ХІД УРОКУ

І. Орієнтація.

1. Метод «Дивуй!»

- Як ви вважаєте, який найкоротший шлях існує для порозуміння між людьми?

Це посмішка. Сподіваюсь, що вона нам допоможе. Давайте й ми розпочнемо наш урок посмішкою, передаючи один одному свій гарний настрій. Тому що зараз на нас чекає серйозна робота.

Я бажаю вам гарних успіхів на уроці, мудрих думок, високих результатів і отримати насолоду від сьогоднішнього уроку.

2. Емоційна підготовка учнів до роботи на уроці.

Технологія «Обмін компліментами» (діти записують у зошит сусіда приємне побажання, добрі слова тощо).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда за питаннями:

- Яке значення має усмішка в житті людини?

- Чи варто людині мати почуття гумору?

- У чому полягає єдність людини і природи?

- Які письменники у своїх творах порушували проблему бережного ставлення кожного до природи? Наведіть приклади.

- Що трапляється тоді, коли людина завдає шкоди оточуючому середовищу?

- Яким чином гумор і сатира можуть одночасно використані у художньому творі?

- Чим повчальні твори про природу?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Постановка задач уроку.

Вчитель. Що треба людині, щоб посміятися не з ворога, а з друга?

«Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді тільки людина разом з тобою буде сміятися із себе, із своїх якихось хиб, недоліків, і буде такий дружній, такий хороший сміх. Той сміх, що не ображає,а виліковує людину.»

У цих словах ідейно-естетичне кредо неперевершеного сатирика і гумориста Остапа Вишні, розмову про життя і творчість якого ми і поведемо з вами на сьогоднішньому уроці.

Оголошення теми і мети уроку.

Сподіваюсь, що разом ми зможемо наблизити до себе постать неповторного чарівника, а я допоможу вам зрозуміти, який це був незрівнянний народний мудрець і правдолюб.

Думаю, що зможу зачарувати вас художньою красою його усмішок, і ви понесете з уроку промінчики тепла і добра, якими помережані твори цього лицаря народної совісті.

Які ваші сподівання щодо нашої зустрічі?

(Довільні відповіді учнів)

ІV.Основний зміст уроку.

Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні.
Метод «Прес-конференції».

Вчитель. Дорогі друзі, до нас завітав сам гуморист і погодився дати прес-конференцію. Тож, уявімо себе досвідченими журналістами і почнемо.

Остап Вишня. Доброго дня! Радий вас усіх бачити. Запитуйте, що вас цікавить?

Павле Михайловичу, де ви народилися?

У мене немає жодного сумніву у тому, що я народився, і мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку. Трапилася ця подія 1 листопада (за старим стилем) 1889 року в містечку Груні.

Розкажіть про свою родину.

Батьки мої були як усі батьки. За 24 роки їхнього життя, як тоді казали, послав їм Господь усього тільки 17 дітей, бо вміли вони молитись милосердному.

Коли ви почали писати твори?

Друкуватися в газетах я почав 1919-го року за підписом Павло Грунський. Почав з фейлетону. А потім розпочалася постійна праця в Харкові в редакції газети «Вісті ВУКВЦ».

Коли в перше з’явився псевдонім Остап Вишня?

23 липня 1921 року в газеті «Селянська правда» за №334 була надрукована гумореска «Чудака, їй-богу!». Під нею вперше я підписався Остап Вишня.

А як ви пишете?

А так пишу: беру папір, беру олівця, сідаю собі та й пишу.

Чому пишете саме смішні твори ?

Бо я намагаюся бути сатириком. Поет писав би, може, баладу, може, поему, може, пісню… А моя зброя – сміх! Я глузую, кепкую, а частенько, просто собі усміхаюсь!

Вчитель. Дякуємо Вам! До побачення!

На жаль, Павло Михайлович, і не встиг розказати про зовсім несмішні факти зі свого життя. В цьому нам допоможуть наші літературознавці-дослідники.

3.Літературознавці-дослідники.

Учень. Ідеологічно заангажована критика звинувачувала письменника в націоналізмі, оспівуванні куркульства. 26 грудня 1933 року, коли почалися масові репресії проти української інтелігенції, Остапа Вишню заарештували. Великий сміхотворець, який так любив свій народ,був оголошений його ворогом. 22 лютого 1934 року письменника засудили до розстрілу, а 3 березня вищу міру покарання замінили десятьма роками заслання. Десять літ неволі і принижень. І лише випадковість вберегла Остапа Вишню від смерті.

Учень. А було це так. Везли письменника на страту. Але в цей час на річці скресла крига (ніби пожаліла в’язня), і на етапі довелося затриматися на кілька місяців. А коли приїхали на вказане місце, з’ясувалося, що все колишнє керівництво табору розстріляли. Доля змилостивилась над людиною. І вже до кінця строку Остап Вишня працював фельдшером.

Лише у квітні 1944-го року повернувся письменник на Україну.

Вчитель ( читає напам’ять вірш М. Рильського)

По полях ми з Вишнею бродили

Восени, шукаючи зайців,

І бур'ян пожовклий, посивілий

Під ногами срібно хрупостів.

Скільки доброти було в обличчі,

Скільки мудрості в очах було,

Як дивився приятелеві в вічі,

Любий наш Михайлович Павло!

Ну, а вмів же бути і суворим,

І безжальним бути Вишня міг,

Як назустріч злобним поговорам

Підіймав свій праведний батіг!

Без гучних прожив він декламацій,

А в душі поезія цвіла!

Друг людини,друг природи й праці,

Грізний ворог нечисті і зла.

Інформаційний кластер «Всебічна характеристика письменника».

Пропоную кожному із вас визначити для себе найважливішу рису характеру Остапа Вишні.

(Біля портрета письменника на дошці учні вивішують аркуші паперу з записаними на них рисами характеру. Наприклад: чуйний, добрий, мудрий, люблячий природу, сильний духом, гарний товариш тощо).

Вчитель. З життя Остап Вишня пішов тільки фізично, навічно залишившись у ньому своїми безсмертними творами. Щоб переконатися у цьому, потрібно читати й отримувати задоволення від усмішок цієї неординарної людини. Він був незвичайним мисливцем, любителем полювання, незрівнянним оповідачем і щирим другом. І це хобі відбилося у збірці «Мисливські усмішки».

5. «Мисливські усмішки» О.Вишні (загальна характеристика).

У післявоєнний період О. Вишня створив великий цикл неперевершених за своєю майстерністю, тонкістю відчуття рідної природи «Мисливських усмішок».

«Мисливські усмішки» є найбільш поетичними творами письменника-гумориста. Це справді ліричні вірші в прозі, їх по праву можна назвати лебединою піснею письменника. У центрі всіх творів цього циклу стоять благородні, розумні, кмітливі люди. Вони веселі оповідачі, знавці безлічі мисливських вигадок і охоронці природи, які кохаються в пташинці і звіряткові, деревці і квіточці. За кожний із них стоїть постать, як пише М. Рильський, «справжнього мисливця і при тому поета полювання» — О. Вишні.

Письменник, у цьому і своєрідність циклу його творів, завжди має на увазі слухача його усмішки — це оповідання, розраховані на усну розповідь, на присутність людей і оповідача, з його мімікою і розмовними інтонаціями. Ці твори особливо сильно вражають при слуханні їх у чиємусь невимушеному, без притиску і крику, в безпосередньому і спокійному читанні.

Герої Остапа Вишні — люди високих і благородних поривів, чистої моралі та душевної краси. Вони вміють побачити і оцінити велич і красу природи. Характерною особливістю «Мисливських усмішок» О. Вишні є їх тонкий гумор. Комічного ефекту гуморист досягає багатьма засобами. Це насамперед уміння говорити на повному серйозні про те, що цього аж ніяк не потребує, пояснювати те, що й так усім ясне і зрозуміле. Це, по-друге, використання іншомовності та самозаперечень, виняткових сюжетних ходів і ситуацій, тавтологічних виразів, дотепів і народно-розмовної стихії з широким використанням професіонально-мисливської термінології, мистецької та побутової лексики і т. д.

У «Мисливських усмішках» О. Вишня досяг високого рівня побудови своїх творів. Він надзвичайно винахідливий у розгортанні експозицій та сюжету, у використанні народнопоетичної творчості, у завершенні кожної композиційної частини.

Одним із найулюбленіших прийомів О. Вишні є гротеск. В його усмішках знаходимо свідоме перебільшення зображуваного явища, різні контрасти між реальним, вигаданим чи розказаним оповідачем-мисливцем, поєднання дійсного і фантастичного. Та ніде гуморист не збивається на карикатурне спотворення образу чи характеру.

Навпаки, його гротеск має ліричний, добродушний, інтимний характер. На цьому прийомі тримаються майже всі твори циклу «Мисливські усмішки».

Надзвичайно вдало використовував О. Вишня скарби народно-поетичної творчості. Після прислів’я-приказки казкові зачини надають всім творам чарівної інтимності та ліричності.

В основі всіх «Мисливських усмішок» О. Вишні лежать життєві факти, реальна дійсність. А основне — глибока любов до рідної природи.

Фізкультхвилинка.

V. Опрацювання гуморески О.Вишні «Відкриття охоти».

1. Робота в парах.

Стислий переказ учнями гуморески «Відкриття охоти», а також виразне читання уривків з твору.

(Визначення теми, ідеї, основної думки, жанру, композиції твору).

Тема: розповідь про відкриття полювання і зміни природи з його учасниками.

Ідея: возвеличення краси природи, прагнення нею насолодитися, а не винищувати під час мисливства.

Основна думка: полювання — це не смертельна загроза птахам і звірам, а спілкування з природою.

Жанр: гумореска, усмішка.

2. Ідейно-художній аналіз гуморески.

Бесіда за питаннями:

- Чи були ви на полюванні? Які враження ви отримали від нього?

- Чи не шкода вам вбивати тварин? Яке полювання пропонує мисливцям О. Вишня?

- Коли і за яких обставин відбувається «відкриття охоти»?

- Як сам автор ставиться до процесу полювання?

- Що необхідно мати при собі мисливцю для полювання?

- Хто повідомив, що на озерах біля Борисполя багато качок?

- Чому герої гуморески вирішили полювати у Носівці?

- Якою був собака Джек у Івана Петровича?

- Про яку пригоду розповів оповідач, що сталася з Флейтою?

- Від чого під час полювання старенький бухгалтер перелякався?

- Як мисливці пошуткували над бухгалтером?

- Що відчуває ліричний герой у казковому світі природи?

- Чим вам сподобався твір О. Вишні?

- До чого закликає письменник читача своєю гуморескою?

- Якими ви уявляєте героїв його твору?

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Чи відвідали б ви таке полювання як герої твору О. Вишні? Відповідь вмотивуйте.

Пошуково-дослідницька робота в групах.

І група. Визначити художні засоби, використані автором у гуморесці.

ІІ група. Охарактеризувати героїв, спираючись на цитати.

Індивідуальні творчі завдання.

Що я відкрив (відкрила), читаючи Остапа Вишню.

Літературознавча хвилинка.

Дати визначення поняттю «гумор».

Охарактеризувати гумореску як літературний жанр.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Заповнити таблицю «Прийоми, за допомогою яких Остап Вишня нас смішить».

Прийоми, за допомогою яких Остап Вишня нас смішить

Назва прийому	Цитати з твору
1.Зведення письменником віддалених або й несумісних понять, коли одне є іронічним замінником іншого.	(Наприклад: «дикі качки, крім базару, водяться ще на лугових озерах та по очеретах і тихих-тихих плесах, по річках колисках»)
2.Зображення кумедної поведінки людей, смішних випадків із життя.	(Наприклад: персонаж усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки»спросоння сприймає постріли з мисливської рушниці за бомбардування і з криком «Бомбьожка!» біжить у бомбосховище).
3.Гумористичне змалювання психології людей.	(Наприклад: «Спішу,щоб на вечірню зорю спізнитися»).
4.Гумористична персоніфікація і гіперболізація елементів природи.	(Наприклад: «Ох і стомився ж я, товариші рибалки! Дайте відпочити, я вас до Києва відвезу» ніби каже Сом із усмішки «Сом»).

2. Проведення тестового опитування.

1. Відкриття полювання відбувається у:

а) вересні; б) серпні; в) жовтні; г) квітні.

2. Першого листопада мисливці починають «полювати» на:

а) птицю; б) рибу; в) звіра; г) лікарські рослини.

3. Мисливство, на думку автора,— це:

а) легковажна справа; б) відпочинок з рушницею; в) «спілкування» з природою; г) поважна справа.

4. Під час полювання людина не може виявити себе, як:

а) еколога; б) природознаця; в) природофіла; г) спортсмена.

5. На озерах біля якого міста «качви цієї ну як хмари!»?

а) Херсона; б) Борисполя; в) Ялти; г) Донецька.

6. Скільки вбили качок, за словами оповідача, з одного набою торік?

а) Сімнадцять; б) дві; в) п’ятнадцять; г) двадцять чотири.

7. Твір Т. Шевченка, який згадується у гуморесці:

а) «Реве та стогне Дніпр широкий»; б) «Садок вишневий коло хати»;в) «Зоря моя вечірняя»; г) «Сонце сідає, гори чорніють».

8. Гончатником у творі був:а) сам ліричний герой; б) Пилип Федорович; в) Петро Іванович; г) короткозорий старий бухгалтер.

9. Якого змісту був папірець, приколотий шпилькою до вбитого зайця?

а) «Що ж ви скоїли?»; б) «Ви — злочинець?»; в) «За що ви мене вбили?»; г) «Ви тепер відповідатиме за мою смерть».

10. Стихійним лихом О. Вишня вважає:

а) забруднення качками озерця; б) потолочення соняшника; в) залякування мисливцями птахів і звірів; г) відсутність тривалого часу дощів.

11. Ліричний герой надягнув на кота шкіру:

а) зайця; б) лисиці; в) вовка; г) сурка.

12. Якою була вада у старенького бухгалтера:

а) короткозорість; б) хворе серце; в) все забував і губив; г) був надто знервований.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

3. Робота на картках

Картка № 1

1. Дослідіть, які гумористичні епізоди зображені у творі. В чому виявляється їх значення для сприйняття змісту «Відкриття охоти»?

2. Як, на ваш погляд, осмислює сам О. Вишня процес полювання? В чому він вбачає його призначення? Наведіть переконливі обґрунтування, посилаючись на зміст твору.

3. За яких умов полювання вважалося відкритим? Коли:

а) всі мисливці зібралися разом; б) пролунає перший постріл; в) міська влада надасть на це дозвіл; г) всі мали при собі рушницю.

Картка № 2

1. Яке значення у гуморесці приділялося побрехенькам? Відповідаючи, посилайтеся на приклад з твору.

2. Стисло охарактеризуйте мисливців, які прагнули потрапити на полювання? Як саме автор ставиться о них?

3. Хто був жертвою фантастичних вигадок мисливської компанії?

а) Собака Джек; б) Пилип Федорович; в) Іван Петрович; г) старенький бухгалтер.

Картка № 3

1. Що, на ваш погляд, намагається висміяти О. Вишня в усмішці «Відкриття охоти»? Які художні засоби він при цьому використав?

2. Доведіть, що полювання — це не винищення природи, а можливість насолоджуватися природною красою. Відповідь обґрунтуйте.

3. Скільки вовків гналось за Петром Івановичем з Флейтою?

а) чотирнадцять; б) двоє; в) сімнадцять; г) ціла зграя.