Урок "Об'єднання Галицького та Волинського князівства Романом Мстиславичем"

Тема «Об’єднання Галицького та Волинського князівств Романом Мстиславичем»

Мета:

ознайомити учнів з новим етапом української історії  Галицько-Волинською державою; поглибити й систематизувати знання про Галицьке й Волинське князівства, їх об’єднання; розкрити основні напрямки діяльності князя Романа Мстиславича.

 Сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну точку зору.

Виховати розуміння необхідності поваги та збереження минулого, яке є основою сьогодення та майбутнього.

Обладнання: підручники В.А. Смолій, В.С. Степанков. Історія України. – К., «Генеза», 2007, підручник Н.М. Гупан, І.І. Смагін, О.І. Пометун. Історія України. – К., «Освіта», 2015

Основні терміни та поняття: «бояри», «опозиція», «регентство».

Методи навчання: словесні (розповідь, опис, пояснення).

Форми організації пізнавальної діяльності: фронтальна, індивідуально-відокремлена.

Тип уроку: урок вивчення первинного закріплення знань (комбінований).

 

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання з учнями. Налаштування класу на доброзичливу атмосферу та взаємовідносини. Повідомлення учнів про накопичувальну систему оцінювання.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Ми завершили вивчення важливого розділу в історії України, пов'я­заного із Київською Руссю. Михайло Грушевський вважав її першою формою української державності.

Бесіда за запитаннями:

1. Пригадаймо, чому Київська Русь у XII столітті припинила своє існування?
2. Чи поклав край (кінець) князівським чварам Любецький з'їзд 1097 року?
3. Покажіть на карті самостійні землі-князівства, що утворилися після розпаду Русі. Звідки походить їхня назва.
4. Поміркуйте і висловіть свої припущення, чому Галицько-Волинську державу історики вважають спадкоємицею Київської Русі.
5. Назвіть як називається період в історії Київської Русі після смерті Мстислава?
6. Пригадайте та назвіть особливості розвитку Галичини та Волині (Галицька земля відділилася від Києва після смерті Ярослава Мудрого. Тут утвердилася династія Ростиславичів, які правили близько 150 років. Особливістю Галичини було економічно сильне й політично впливове боярство. Причин цього було кілька: 1) галицькі бояри походили з місцевої земельної аристократії, а не з князівських дружинників, яким давали землю за службу; 2) вони багатіли на торгівлі сіллю, запаси якої були в Прикарпатті; 3) як урядники князів бояри збирали значне мито з купців, які проїздили до Галичини — тут перебувало перехрестя торговельних шляхів; 4) найбагатші бояри могли наймати власні дружини; 5) віддаленість від Києва спонукала бояр у боротьбі з князями звертатися за допомогою до Польщі та Угорщини).
7. Дослідник М. Котляр відзначав, що «галицьке боярство являло собою феномен, якого не знали інші князівства й землі Південної Русі. Хіба що бояри Новгорода Великого». На яку особливість галицького боярства вказує дослідник? Яке завдання, виходячи з наведеної інформації, поставало перед Романом після об’єднання Волині та Галичини в єдине князівство?

ІІІ. Підготовка учнів до засвоєння нових знань (мотивація)

Об’єднання Галицького й Волинського князівства мало велике значення. Могутнє Галицько-Волинське князівство виявилося здатним успішно протистояти іноземній агресії. Його утворення сприяло господарському освоєнню нових земель, подальшому розвитку землеробства, ремесел, промислів і торгівлі, умноженню і розквіту міст і міського життя. Воно знаменувало собою початок завершальної стадії складання Галицької й Волинської Русі.

IV. Вивчення нового матеріалу

План уроку:

1. Об’єднання Галицького та Волинського князівства Романом Мстиславичем. Особистість Романа Мстиславича (розгляд держави через призму особистості за історичними джерелами).
2. Внутрішня та зовнішня політика Романа Мстиславича.
3. Характеристика діяльності Романа Мстиславича за історичними джерелами
4. Крилаті вислови Романа Мстиславича

 

1. Об’єднання Галицького та Волинського князівства Романом Мстиславичем.

Розповідь вчителя. Незважаючи на міжусобні війни між окремими князями, Волинська і Галицька землі здавна підтримували якнайтісніші економічні та культурні відносини, які стали передумовою об’єднання Волині й Галичини в одному князівстві. Об’єднання Галичини і Волині було здійснено волинським князем Романом Мстиславичем, сином Мстислава Ізяславича. Скориставшись безладдям у Галицькому князівстві, він уперше зайняв його в 1188 р., але не зміг утримати його під натиском угорців, які також увірвалися до Галицької землі на заклик місцевих бояр. Остаточно Роман приєднав Галичину до Волині в 1199 р. після смерті галицького князя Володимира Ярославича  останнього представника династії Ростиславичів.

Історична формула: Галицьке князівство + волинське князівство = 1199 рік (під запис в зошит).

Робота з історичними джерелами.

Джерело 1. з Давньоруського літопису

Сей Роман Мстиславич, онук Ізяславів, на зріст був хоча не дуже великий, але широкий і понад міру сильний; з лиця гарний, очі чорні, ніс великий з горбом, волосся чорне і коротке; вельми ярий був у гніві; затинався, коли сердився, довго не міг слова вимовити; багато веселився з вельможами… Багато жінок любив, але жодна ним не володіла. Воїн був хоробрий і вмілий на військові виправи; найпаче [це] він показав, коли угрів велике військо з малим своїм розбив. Усе життя своє у війнах провадив, багато перемог здобув, а в одній був переможений.

Джерело 2. З історичної повісті К. Гриневич «Шоломи в сонці»

А князь [Роман] був знатної постави, геройської вроди, увесь у залізі, з малиновою киреєю поверха, що лопотіла в бігу, як пера у лету. Груди були як щит, шолом двигався, немов золотостінна вежа. Владний обрис чола, високий ніс зо сміливою різьбою кості, вус тонкий, як мозок сепії над спеченими устами, доповнювала гострочорна прядь край лівого вуха… З-під чола в довгих бровах, суворих, жевріли очі зроду неситі і зроду бурні. Увесь він здавався чуйністю, гнучкістю, небезпекою, утаємним замислом, хижою зупинкою, перемогою в її скритім первопочині. Не могло бути інакше, при оцій гордій рівновазі рамен, мірі пліч, при згибі темних рук під поводами. А кривий натиск стопи на стремена? Це була прикмета уродженого войовника.

Завдання до джерел:

1. Порівняйте дві характеристики Романа Мстиславича. Як вони характеризують князя як людину та  як воїна?
2. Якими рисами наділяють Романа обидва автори? Яким вони бачили галицько-волинського князя?
3. Чи відповідають наведені характеристики вашому уявленню про князя Романа?

Таким чином, політика Романа Мстиславича була направлена на об’єднання князівств та утримання у своїх руках єдиної влади. Тому галицькі бояри звісно, були незадоволені політикою князя. Зараз ми детально зупинимося на внутрішній і зовнішній політиці князя.

2. Внутрішня та зовнішня політика Романа Мстиславича.

Прочитати текст підручника (с.120-122 та с. 124-126) і заповнити таблицю «Внутрішня і зовнішня політика Романа Мстиславича». Учні разом з вчителем  за текстом підручника складають таблицю.

 

Внутрішня політика	Зовнішня політика
Зміцнив центральну владу. Обмежив права бояр. Підніс економічну та військову могутність князівства. Спирався у своїй діяльності на дружину і середні і вищі верстви населення волинських міст	1203 р.  оволодів Києвом, став наймогутнішим правителем Південно-Західної Русі. Провів успішні походи проти половців та литовських князів. 3. Підтримував дружні відносини з Візантією і країнами Західної Європи. Установив тісні взаємини з Німеччиною.

 

В якості висновку, учні дають відповідь на запитання:  визначення головних ознак діяльності князя.

3. Характеристика діяльності Романа Мстиславича за історичними джерелами.

Розповідь вчителя. Досить яскраво діяльність князя ілюструють історичні джерела. Давайте звернемо на них увагу.

Робота з історичними джерелами.

Джерело 1. Шевчук М. І. «Роль Романа Мстиславовича в українській історії»

«Проводячи роки в певному консерватизмі, виходячи з дій Романа після того, як він став великим галицько-волинським князем, можна припустити, що він створив власну модель державного управління. Праправнук Мономаха з юних літ зрозумів, що корінь сильної князівської влади криється в незалежності від земельної аристократії. Тому він послідовно обмежує сваволю бояр, придушує феодальну опозицію. Польський Історик XV ст. Ян Длугош з якогось давньоруського джерела дізнався, що Роман приборкав духовного князя  володимирського єпископа, котрий чинив опір його централізаторським заходам. Тобто,централізаторські заходи,були першою,а саме головне, важливою реформою князя. 
Певна річ,як всі інші князі Роман Мстиславович,як і всі інші руські князі, опирався на віддану йому військову дружину. Але на відміну від інших володарів він дбав і про забезпечення своїй заходам більш широкої суспільної підтримки. Тому князь орієнтувався на середні й вищі верстви міського населення багатих волинських міст, насамперед стольного града Володимира. Це дозволило Романові зміцнити центральну владу в князівстві, піднести його економічну, а відтак  і військову міць. Отже, Роману вдалося завоювати прихильність не тільки вищих прошарків , але й нижчих верств населення,що дозволило міцно закріпитися на княжому столі і дозволило йому в майбутньому проводити широку зовнішню політику…» 

Запитання до джерела:

1. На які прошарки населення спирався Роман Мстиславович у своїй політичній діяльності? 
2. Проти яких прошарків населення Роман Мстиславович провадив жорстоку політику і чому? 
3. Як ви вважаєте, чому Роман Мстиславович підтримував інтереси міщан? 

Джерело 2. Історик Г. Хоткевич зауважував, що «Роман сильно боровся з боярством галицьким і ніколи не давав йому торжествувати над собою. Тому бояри ненавиділи Романа, але зате народ його дуже любив».

Доведіть або спростуйте наведене твердження.

В «Історії Російській» В. Татищева вміщено цікавий документ, у якому йдеться про проект князя Романа, що відомий під назвою «доброго порядку» на Русі. У ньому князь пропонував у разі смерті київського князя його наступника обирати шістьма наймогутнішими князями (галицьким, володимиро-суздальським, чернігівським, рязанським, смоленським та полоцьким). Князі повинні були зобов’язатися не чинити нападів на волості інших, а у випадку такого нападу колективно приборкувати винуватця. Пропонував Роман запровадити й майорат із метою запобігання подальшому дробленню князівств.

Запитання до джерела:

1. Якою була мета політики «доброго порядку»?
2. Що таке майорат? Яким чином він міг запобігти подальшому дробленню князівств?
3. Поміркуйте, чому більшість князів не підтримала проект «доброго порядку».

 

Джерело 3. Галицько-Волинський літопис

«…Він [Роман] бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив [їх], як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих ізмаїльтян, тобто половців…»

1. Як наведене джерело відображає зовнішню політику князя Романа?
2.  Із яким ворогом він вів запеклу боротьбу? Яким був результат цієї боротьби?
3. Що дало автору Галицько-Волинського літопису підставу для порівняння його з Володимиром Мономахом?
4. Чи відповідають наведені характеристики вашому уявленню про князя Романа?

 

5. Крилаті вислови Романа Мстиславича.

1. «Ой Романе, Романе, лихом живеш, Литвою ореш...» (Полонений литовець)
2. «Високо плаваєш ти, Романе В подвигах ратних,

Як той сокіл на вітрі ширяючи,

Птицю долаючи відвагою”

(«Слово о полку Ігоревім»)

3. «…Як був князем, так і буду, а ламати свою віру заради королівської корони не стану» (Промова Романа у зв’язку з пропозицією Папи Римського отримати корону в обмін на перехід до католицтва)
4. «…Не задавивши бджіл, не їсти меду» (Промова Романа в боротьбі з боярами)

 

         V. Первинне закріплення знань

Бесіда за запитаннями

1.   У зв’язку з чим Роман Мстиславич застосовував своє улюблене прислів’я: «Не вбивши бджіл, не поласуєш медом»? Що князь мав на увазі? (Придушення боярського опору)

2.  Галицько-Волинський літопис розпочинається такими урочистими словами: «Початок князювання великого князя Романа, князя галицького, що був самодержцем усієї Руської землі». На якій підставі автор літопису називає Романа «самодержцем усієї Русі»? (Ймовірно, мається на увазі те, що Роман у 1202 р. оволодів Києвом і таким чином утвердив свої претензії щодо наслідування київського престолу й став наймогутнішим правителем Південно-Західної Русі.)

3.  Яку сторону зовнішньої політики князя Романа відображає прислів’я: «Романе, Романе, худим (бідним) живеш! Литвою ореш»? (Йдеться про перемогу князя Романа над ятвягами — спорідненими з литовцями войовничими племенами.)

4.   Про яку подію в житті Галицько-Волинського князівства літописець залишив запис: «Велика смута постала в землі Руській. Зосталося ж два сини його, один чотирьох літ, а другий двох літ»? (Про «боярську смуту» після смерті князя Романа)

Тестові завдання

1.   Укажіть заходи правління Романа Мстиславича. (Виберіть чотири правильні відповіді.)

1   об’єднання Галичини і Волині в єдину державу

2   боротьба з боярами

3   розгром рицарів-хрестоносців у Дорогичинській битві

4   завоювання в 1202 р. Києва

5   розроблення проекту «доброго порядку»

6   боротьба з монголо-татарами

7   укладення «Руської правди»

Відповідь: 1, 2, 4, 5.

2.   Які риси характеризують становище в Галицько-Волинському князівстві після смерті Романа? (Виберіть три правильні відповіді.)

1   передача влади нащадкам Романа — його синам

2   початок боярської сваволі в князівстві

3   посилення центральної влади

4   розпад території на кілька удільних князівств

5   посилення чужоземного втручання

6   посилення та розквіт князівства

Відповідь: 2, 4, 5.

          VІ.  Рефлексія

На цьому етапі учні намагаються самі оцінити свою роботу на уроці за допомогою запитань вчителя:

1. Як ви можете оцінити свою роботу на уроці?
2. Що вам сподобалося на уроці? А що ні?
3. Що нового ви почули на уроці?
4. Що вас найбільше зацікавило?
5. Чи хотіли б ви прочитати додатково про те, що почули? Про що саме?

Цінування – вчитель (відзначити, як працював весь клас, кращих учнів).

Оцінювання – вчитель (за загальною кількістю балів отриманих на уроці).

VІІ. Підсумки уроку

Розповідь вчителя. Діти, об’єднаймо досвід минулого з сучасністю. Згадаймо, на прикладі діяльності славного князя Романа Мстиславовича, життєві традиції наших предків. Та будьмо стійкими, мужніми та непохитними в своєму прагненні жити у власній, єдиній та незалежній країні. 

VІІІ. Домашнє завдання

 

1. Опрацювати та вивчити тему за параграфом 20
2. Складіть від імені Романа Мстиславича розповідь про його життя на зразок «Повчання дітям» Володимира Мономаха, у якому він повідомляє про головні події свого життя і дає настанови нащадкам