Географія 6 клас
Тема уроку: Основні форми рельєфу Землі.
Мета: сформувати знання про основні форми рельєфу, класифікацію рівнин та гір за різними ознаками, навчитися позначати на контурній карті найбільші гори та рівнини світу, розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації, аналізувати, робити висновки, розвивати критичне мислення.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта півкуль, фізична карта України, мультимедійний проектор, ноутбук; мультимедійна презентація, атласи, контурні карти, роздатковий матеріал.
Основний дидактичний метод: діяльнісний метод навчання.
Перебіг уроку
I. Організація класу
Вітання вчителя. Добрий день, діти! Я рада Вас сьогодні бачити. Давайте налаштуємося на робочий і творчий пошук. Бажаю Вам гарного настрою та успіхів.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Географічний крос.
(Учитель зачитує незавершені вислови, та пропонує учням доповнити їх необхідними
відомостями ).
Внутрішня будова Землі складається з ... (Ядро, мантія, земна кора)
Літосфера постійно перебуває в... (Русі)
З чого складається земна кора?
Діючі вулкани супроводжують. (Гарячі джерела та гейзери)
Демонстрування відео роликів «Українські Карпати», «Низовини і височини України»
2. Географічна мозаїка.
(Учитель пише на дошці набір слів, з яких потрібно скласти задані поняття).
1) Нерівності, рельєф, все, поверхня, земна, це ...
2) Гази, поверхня, магма, вилилася, позбавилась, і, на, яка, застигла, лава...
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.
Прийом «Виклик» (постановка навчальної мети)
Майже з дитинства ви помітили, що поверхня землі нерівна. На ній є підйоми і спуски, горби і балки. Що це таке ,як вони утворюються? Природа, яку ми бачимо навколо, здається нам вічною, але насправді це не так. Поверхня Землі протягом всієї історії неодноразово змінювалася.
На попередніх уроках тему «Літосфера» ви вивчали внутрішні та зовнішні процеси , що змінюють земну поверхню або рельєф. Це поняття для вас не нове, ви з ним знайомилися в 5 класі на уроках природознавства.
Сьогодні ми доповнимо знання.
Тема нашого уроку: Основні форми рельєфу Землі.
Як ви гадаєте, що ми будемо робити на уроці?
Сьогодні на уроці ми з вами повинні:
ІV. Вивчення нового матеріалу
Розповідь вчителя.
Величні гори і неозорі рівнини, високі конуси вулканів і глибокі міжгірні долини, піщані горби і яри – такі різноманітні форми є на земній поверхні.
Якщо уявити поверхню планети без океанічних вод, то на ній чітко виявляться найбільші нерівності: материки та океанічні западини. Їх ще називають планетарними формами рельєфу.
При цьому і на материках, і на океанічному ложі будуть чітко виділятися основні форми рельєфу — гори і рівнини.
Якщо говорити про земний суходіл, то на його території гори займають 40 % площі, а рівнини — 60 %.
Подивіться на карту окремого материка. І ви побачите, що на його території існують дві основні форми рельєфу: гори і рівнини.
Гори – високо підняті над рівнинами дуже розчленовані ділянки земної поверхні.
Вони утворюються в результаті активної взаємодії рухомих літосферних плит.
Гори й рівнини суходолу розрізняють за висотою над рівнем моря, походженням, віком та зовнішнім виглядом.
За висотою розрізняють низькі, середні та високі гори.
низькі — з абсолютною висотою до 1 000 м (Кримські);
середні — від 1 000 до 2 000 м (Карпати, Скандинавські);
високі — вище 2 000 м (Гімалаї, Кордильєри, Анди).
Яким же кольором позначають гори на карті і в атласі?
Більшість високих гірських масивів розташовані в районах сейсмічних поясів.
Найвищою горою суходолу є Еверест (8850 м), названа так на честь керівника індійської топографічної служби англійця Джорджа Евереста. Друга назва гори — Джомолунґма, перекладається як «Мати богів Землі».
Вважають, що чим вище піднімаються гори, тим більше вони руйнуються. Насправді висота гір залежить від виду гірських порід, які їхній складають, та швидкості піднімання (зростання гір). Гори, складені нестійкими породами (піщаник та ін.), швидко руйнуються і, незважаючи на їхній «молодий вік», мають округлі вершини та є відносно невисокими.
Робота з атласом та контурною картою
Користуючись атласом, знайдіть і нанесіть на контурну карту гори: Кримські, Карпати, Кавказ, Гімалаї, Уральські, Анди, Кордильєри
V. Фізкультхвилинка
А зараз продовжуємо нашу роботу.
(Учитель показує на дошці картину «Східноєвропейська рівнина», ставить питання).
- Що ви бачите на малюнку?
- Так, дійсно, рівнина. Поверхня рівнин побудована просто: підвищені ділянки плавно переходять у зниження.
- Так що ж таке рівнина?
Рівнини — великі відносно рівні ділянки земної поверхні з незначними коливаннями висот.
Так дійсно Порівняно з горами рівнини дійсно рівні, а от їхня висота різна.
Рівнини бувають плоскими поверхня їх рівна, на ній немає помітних підйомів і спусків. Та горбистими, де підвищення чергуються зі зниженнями.
Рівнини за висотою поділяються на:
На фізичній карті вони забарвлені зеленим кольором. Найбільшою рівниною світу є Амазонська низовина в Південній Америці, площа якої складає понад 5 млн. км². На її території могло б розміститися більш, ніж 8 таких держав, як Україна. Великою низовиною також є Причорноморська в Україні. Найбільшою рівниною, що лежить нижче рівня океану є Прикаспійська низовина. Окремі її точки мають відмітки на 28 м нижче рівня моря.
Поверхня височин піднесена на висоту від 200 м до 500 м над рівнем моря. На фізичній карті вони позначені жовтим кольором. Наприклад, це Подільська височина в Україні.
Робота з атласом та контурною картою
Користуючись атласом, знайдіть і нанесіть на контурну карту рівнини: Амазонську, Причорноморську, Прикаспійську низовини; Придніпровську, Подільську, Волинську височини, Середньосибірське, Декан, Бразильське плоскогір’я.
Рельєф України.
Уважно подивіться на фізичну карту України.
Спробуйте дати характеристику рельєфу.
Діти, а ви уважні?
Робота з атласом
Завдання.
Установіть, у межах якої форми рельєфу розташоване наше місто.
А яка це рівнина плоска чи горбиста?
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
«Кольоровий» диктант.
Наступне завдання вашій увазі «Кольоровий диктант»
Учні мають картки двох кольорів: зеленого, що відповідає рівнинам, та коричневого, що відповідає горам. Учитель називає певні терміни, поняття, географічні об’єкти вивченої теми. Якщо поняття належать до рівнини, учні піднімають зелений квадрат, якщо до гір – коричневий. Наприклад:
Робота з інтерактивною картою
VII. Підсумок уроку.
« Третій зайвий»
1.Гімалаї, Східноєвропейська, Придніпровська.
2. Амазонська, Бразильське, Карпати.
3.Уральські,Памір, Причорноморська.
VІІІ. Рефлексія. (осмислення результатів роботи,оцінювання,участь у розробці домашнього завдання) «Повернення до початку».
Діти, згадайте, будь ласка, які цілі ми ставили на початку уроку?
Чи досягли ми їх на уроці?
На уроці я дізнався, навчився …
Найбільший мій успіх – це …
Найбільші труднощі я відчув …
Я не вмів, а тепер умію…
IX. Домашнє завдання.