Презентація "Типи рельєфу за походженням"

Типи рельєфу за походженням

Вулканогенні типи рельєфувиникли внаслідок вулканічної діяльності. Такі форми рельєфу трапляються в Криму, наприклад згаслий вулкан Карадаг, гори Аюдаг і Кастель.

Грязьові вулкани. Джау-Тепе («ворожа вершина»)

Грізний «бруднуля». Грязь не завжди спокійно виливалася з жерла Джау-Тепе. Траплялися і катастрофічні виверження цього вулкана. Так, 1914 р. він нагадав про себе страшенним гуркотом, який було чути на відстані до 10 км, і стовпом чорного диму, що здіймався до хмар. Разом із гряззю, потужні потоки якої (завширшки до 2 м) виливалися на відстань 500 м, вулкан викидав великі, у зріст людини, брили.

Денудаційні типи рельєфу утворилися внаслідок руйнування гірських порід і перенесення їхніх уламків з підвищених форм рельєфу. Активну участь в утворенні денудаційного типу рельєфу відіграють води, лід, вітер.

 Куести - пасма з асиметричними схилами

На Подільській височині майже на 200 км простягаються Товтри - горбисте пасмо. Це залишки бар’єрних рифів давнього моря на зразок сучасного Великого Бар’єрного рифу біля північно-східних берегів Австралії

Водно-ерозійні типи рельєфу, що утворилися завдяки дії текучих вод, поширені повсюдно. Найменші з них - це рівчаки і вимоїни. А серед найбільших, зокрема, річкові долини, що подекуди мають каньйоноподібну форму і сягають завглибшки 180-200 м На Подільській височині утворився найдовший в Україні каньйон — Дністровський, що має довжину 250 км і сягає глибини 100—120 м. Так само глибокі (до 100-150 м) подекуди каньйоноподібні річкові долини відомі і на Приазовській височині. У Кримських горах невелика гірська річка Аузун-Узень спромоглася виробити трикілометрову ущелину завглибшки 250-320 м. За аналогією до відомого каньйону Північної Америки, вона одержала назву Великий каньйон.

Великий каньйон (Кримський півострів)

Дністровський лиман

Дністровський каньйон розтягнувся приблизно на 250 км і знаходиться в межах відразу чотирьох областей: Тернопільської, Хмельницької, Івано-Франківської та Чернівецької. Дністровський каньйон утворився тисячоліття тому в результаті специфічної геологічної структури місцевості, а також тектонічних рухів і процесів водної та вітрової ерозії. Береги каньйону зберігають залишки древніх порід силур і девон, які утворилися ще в палеозойську еру (близько 400 млн років тому). Найдавнішими пам'ятками Дністровського каньйону є скелі і водоспади девонського періоду. Дністровський каньйон є однією з семи головних пам'яток України, яку обрали українці в 2008 році шляхом інтернет-голосування. В межах Дністровського каньйону свій мікроклімат, який за своїми характеристиками нагадує тропічний. Він утворився тут завдяки 120-метровим скелям, які допомагають зберігати тут тепло. Зазначається, що весна в Дністровському каньйоні настає трохи раніше, ніж в сусідніх населених пунктах.

Яри і балки. Особливо їх багато у східній частині Придніпровської височини. Великі яри, завдовжки в кілька кілометрів і завглибшки 30-40 м, перерізають схили. Тому тут утворилися численні горбисто-пасмові підвищення, що відомі як Канівські гори.

На південь від м. Канів на території Канівського державного природного заповідника розташовані Канівські гори, серед яких виділяються гора Чернеча, Княжа гора (221,2 м), Мар’їні гори (224,4 м)На території Канівських гір знаходиться музей та могила Т. Г. Шевченка

Заплави і надзаплавні тераси в річкових долинах. Так, наприклад, у Прип’яті заплави подекуди сягають 20 км, а тераси - 150 км завширшки.

Льодовикові і водно-льодовикові типи рельєфу є наслідком діяльності покривного та гірського льодовиків. На рівнинах це ками - горби, завширшки іноді понад 1 км і заввишки від 5 до 30 м, представлені поодинокими формами і цілими полями. Вони трапляються на півночі Волинської, Житомирської і Київської областей. Так само на Поліссі подекуди трапляються й ози — лінійно витягнуті пасма, завдовжки понад 20-30 км і заввишки до 30 м. Завдяки покривному льодовику минулих часів на півночі території України також поширені зандри - піщані (зандрові) рівнини. Вони сформувалися в результаті злиття поодиноких конусів, утворених потоками талих вод біля краю льодовика, і мають вигляд смуг до 20-30 км завширшки.

Ками

Ози

Зандри

На схилах Українських Карпат, зокрема на масиві Чорногора, трапляються ерозійні форми рельєфу, як-от кари. Вони мають вигляд кріслоподібних заглиблень, які, розростаючись і зливаючись між собою, можуть утворити цирки - великі заглиблення у вигляді амфітеатру.

Карстові типи рельєфу - лійки, печери, колодязі утворилися внаслідок розчинення природними водами крейдових, гіпсових і вапнякових гірських порід. За сумарною протяжністю найбільших порожнин наша країна займає одне з провідних місць у світі. Тільки у гірській частині Криму вивчено понад 800 природних печер, шахт і колодязів. Найглибша карстова печера в Україні - Солдатська, що на масиві Карабі-Яйла. Тут водам вдалося проникнути у вапнякову товщу до глибини 517 м. Близько 100 печер виявлено на Поділлі, у Тернопільській області. Саме тут вода розчинила гіпсові породи в горизонтальному напрямку на відстані понад 200 км! Так утворилася найдовша у світі гіпсова печера, яку назвали Оптимістична. Її дослідження тривають, і тому протяжність цієї печери поступово «зростає». За останніми даними вона становить понад 240 км.

Печера Солдатська

Печера Оптимістична

Еолові (вітрові) типи рельєфу названі за ім’ям давньогрецького бога вітрів Еола. Утворені вітром піщані горби і пасма, дюни і кучугури поширені на Поліссі. Деякі з них простягаються на десятки кілометрів, сягаючи до 25 м заввишки. Великий погорбований піщаний масив площею понад 1500 км2 - Олешківські піски - утворився також у пониззі Дніпра.

Морські абразійні типи рельєфу

Морські акумулятивні типи рельєфу Арабатська стрілка

Техногенні типи рельєфу. Північнокримський канал (400 км)

Каховський канал (130 км)

Насипні техногені форм рельєфу дамби, насипи шосейних доріг і залізниць, штучні «гори» конусоподібної форми - терикони.