Презентація створена для вивчення теми з географії "Рельєф України " у 8 класах загальноосвітніх шкіл. Може бути використаний під час очного та дистанційного навчання. Матеріал створено за підручником для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова, А.І. Довгань. - Київ: Генеза, 2016
Грізний «бруднуля». Грязь не завжди спокійно виливалася з жерла Джау-Тепе. Траплялися і катастрофічні виверження цього вулкана. Так, 1914 р. він нагадав про себе страшенним гуркотом, який було чути на відстані до 10 км, і стовпом чорного диму, що здіймався до хмар. Разом із гряззю, потужні потоки якої (завширшки до 2 м) виливалися на відстань 500 м, вулкан викидав великі, у зріст людини, брили.
Водно-ерозійні типи рельєфу, що утворилися завдяки дії текучих вод, поширені повсюдно. Найменші з них - це рівчаки і вимоїни. А серед найбільших, зокрема, річкові долини, що подекуди мають каньйоноподібну форму і сягають завглибшки 180-200 м На Подільській височині утворився найдовший в Україні каньйон — Дністровський, що має довжину 250 км і сягає глибини 100—120 м. Так само глибокі (до 100-150 м) подекуди каньйоноподібні річкові долини відомі і на Приазовській височині. У Кримських горах невелика гірська річка Аузун-Узень спромоглася виробити трикілометрову ущелину завглибшки 250-320 м. За аналогією до відомого каньйону Північної Америки, вона одержала назву Великий каньйон.
Дністровський каньйон розтягнувся приблизно на 250 км і знаходиться в межах відразу чотирьох областей: Тернопільської, Хмельницької, Івано-Франківської та Чернівецької. Дністровський каньйон утворився тисячоліття тому в результаті специфічної геологічної структури місцевості, а також тектонічних рухів і процесів водної та вітрової ерозії. Береги каньйону зберігають залишки древніх порід силур і девон, які утворилися ще в палеозойську еру (близько 400 млн років тому). Найдавнішими пам'ятками Дністровського каньйону є скелі і водоспади девонського періоду. Дністровський каньйон є однією з семи головних пам'яток України, яку обрали українці в 2008 році шляхом інтернет-голосування. В межах Дністровського каньйону свій мікроклімат, який за своїми характеристиками нагадує тропічний. Він утворився тут завдяки 120-метровим скелям, які допомагають зберігати тут тепло. Зазначається, що весна в Дністровському каньйоні настає трохи раніше, ніж в сусідніх населених пунктах.
Льодовикові і водно-льодовикові типи рельєфу є наслідком діяльності покривного та гірського льодовиків. На рівнинах це ками - горби, завширшки іноді понад 1 км і заввишки від 5 до 30 м, представлені поодинокими формами і цілими полями. Вони трапляються на півночі Волинської, Житомирської і Київської областей. Так само на Поліссі подекуди трапляються й ози — лінійно витягнуті пасма, завдовжки понад 20-30 км і заввишки до 30 м. Завдяки покривному льодовику минулих часів на півночі території України також поширені зандри - піщані (зандрові) рівнини. Вони сформувалися в результаті злиття поодиноких конусів, утворених потоками талих вод біля краю льодовика, і мають вигляд смуг до 20-30 км завширшки.
Карстові типи рельєфу - лійки, печери, колодязі утворилися внаслідок розчинення природними водами крейдових, гіпсових і вапнякових гірських порід. За сумарною протяжністю найбільших порожнин наша країна займає одне з провідних місць у світі. Тільки у гірській частині Криму вивчено понад 800 природних печер, шахт і колодязів. Найглибша карстова печера в Україні - Солдатська, що на масиві Карабі-Яйла. Тут водам вдалося проникнути у вапнякову товщу до глибини 517 м. Близько 100 печер виявлено на Поділлі, у Тернопільській області. Саме тут вода розчинила гіпсові породи в горизонтальному напрямку на відстані понад 200 км! Так утворилася найдовша у світі гіпсова печера, яку назвали Оптимістична. Її дослідження тривають, і тому протяжність цієї печери поступово «зростає». За останніми даними вона становить понад 240 км.
Еолові (вітрові) типи рельєфу названі за ім’ям давньогрецького бога вітрів Еола. Утворені вітром піщані горби і пасма, дюни і кучугури поширені на Поліссі. Деякі з них простягаються на десятки кілометрів, сягаючи до 25 м заввишки. Великий погорбований піщаний масив площею понад 1500 км2 - Олешківські піски - утворився також у пониззі Дніпра.