Урок "Основні властивості живих організмів"

УРОК на тему: Основні властивості живих організмів.

 

Мета: сформувати наукове уявлення про суть життя; дати поняття про основні властивості живих організмів; показати єдність усього живого на Землі.

Обладнання та матеріали: таблиця, в якій відображені основні властивості живих організмів; таблиця, на якій показано різ­номанітність живих організмів (Царство Рослини, Царство Тварини, Царство Гриби і Царство Дроб'янки (прокаріоти)).

Базові поняття та терміни: єдність хімічного складу живих організмів, відкриті системи, обмін речовин і енергії, самовідтворен­ня, спадковість, мінливість, зростання і розвиток, подразливість, дискретність.

Концепція уроку: обговорюючи з учнями вже відомі їм властивості живих організмів, підвести до більш глибокого їх осмислення. Дати поняття про живі системи як відкриті системи, що здійснюють процес обміну речовиною та енергією із зовнішнім середови­щем. Систематизувати знання учнів про основні властивості живого. Активізуючи вивчений на по­передньому уроці матеріал, показати, що власти­вості живого виявляються на всіх рівнях його ор­ганізації.

Структура уроку

I. Організаційний етап............................1 хв

II.Перевірка домашнього завдання.......5 хв

III.Актуалізація опорних знань і мотивація

навчальної діяльності.............................5 хв

IV.Вивчення нового матеріалу. ..........25 хв

V. Узагальнення, систематизація і контроль

навчальних досягнень учнів .................8 хв

VI.Домашнє завдання.............................1 хв

Хід уроку

І.Організаційний етап

ІІ.Перевірка домашнього завдання

Бесіда

1.Назвіть рівні організації живого.

2.Назвіть методи біологічних досліджень.

3.Якими основними поняттями оперує наука біологія?

ІІІ.Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Бесіда

1.Чим відрізняються біологічні системи від об'єктів неживої природи?

2.Спробуйте дати визначення, що таке життя. Чому його так важко сформулювати?

3.Які властивості живого ви знаєте?

4.За якими критеріями можна відрізняти живі сис­теми від об'єктів неживої природи?

IV. Вивчення нового матеріалу

1.Єдність хімічного складу

Питання до учнів

1.Чи входять до складу живих організмів якісь елементи, яких немає в неживій природі?

2.Чи однакове співвідношення елементів у живих системах і об'єктах неживої природи?

3.Які елементи частіше за все зустрічаються в живих організмах?

У процесі обговорення цих питань показати, з одного боку, єд­ність живої і неживої природи, а з іншого— специфіку хімічного складу живих систем. До складу живих організмів входять ті самі хімічні елементи, що й до об'єктів неживої природи. Проте співвідношення елементів у живому та неживому неоднакове. Живі організми на 98 % скла­даються з Карбону, Гідрогену, Оксигену та Нітрогену.

2.Єдиний принцип структурної організації

Питання до учнів

1.Із чого складаються всі живі організми?

2.Що є елементарною структурно-функціональною одиницею живого?

3.Що ви знаєте про клітинну теорію? Пригадайте її основні по­ложення.

У процесі обговорення цих питань показати, що поза клітиною життя немає, саме клітина є елементарною одиницею живого. Усі живі організми на Землі мають загальний план будови. Структурно-функціональною одиницею життя є клітина. Кліти­на — елементарна одиниця живого. З відомих живих організмів, тільки віруси становлять собою позаклітинні форми життя. Усі інші біологічні об'єкти побудовані з однієї (бактерії, найпростіші) або безлічі клітин (багатоклітинні тваринні рослини, гриби). Клітини різних організмів відрізняються між собою за розмірами (від    0,5 мкм до 1—5 мм і більше), формою (видовжена, округла, непра­вильна), функціями, які вони виконують (у багатоклітинних — опорна, виділення, захисна, транспортна та ін.), тривалістю життя (від декількох годин до багатьох десятків років). Проте, незважа­ючи на це, клітини мають загальні властивості: здатні до самовідтворення та передачі генетичної інформації, обміну речовин, росту, розвитку, мінливості, подразливості.

3. Самовідтворення (репродукція)

Питання до учнів

1.Як розмножуються рослинні організми?

2.Що ви знаєте про розмноження тварин?

3.Чи можуть живі організми існувати без процесу розмноження?

4.Чи можуть розмножуватися об'єкти неживої природи?

У процесі обговорення цих питань показати, що існування кожної окремо взятої біологічної системи обмежене в часі й під­тримка життя пов'язана із самовідтворенням. Існування кожної окремо взятої біологічної системи обмежене в часі. Підтримка життя пов'язана з самовідтворенням. Будь-який вид складається з особин, кожна з яких існує кінцевий проміжок часу, але завдяки самовідтворенню життя виду не припиняється. В основі відтворення полягає спадковість — властивість перене­сення інформації про ознаки організму, закодованої в структурі ДНК, від батьківської особини до дочірньої. Репродукція тісно пов'язана з іншими фундаментальними вла­стивостями живих організмів — спадковістю і мінливістю.

4. Спадковість

Питання до учнів

На яких рівнях організації живого може виявлятися спад­ковість?

Що забезпечує передачу ознак наступному поколінню?

Які молекули забезпечують таку властивість живих організ­мів, як спадковість?

Де в клітині вони розташовані?

Обговорюючи ці питання, показати, що спадковість забезпечує стабільність і постійність ознак і є консервативною силою, що доз­воляє організмам самозберігатися. Спадковість забезпечується здатністю організмів до самовідтворення. І навпаки, самовідтворення стає можливим завдяки спадковості. Ця властивість живого зумовлена стабільністю моле­кули ДНК як матеріального носія всіх ознак даного організму. Механізми подвоєння ДНК дозволяють нащадкам успадкувати оз­наки батьків.

5. Мінливість                                                                                

Питання до учнів

1.Чи можливе існування спадковості без мінливості?

2.Які молекули забезпечують таку властивість живих організ­мів, як мінливість?

Обговорюючи мінливість, показати, що це невід'ємна влас­тивість живого, в основі якої лежать зміни спадкових молекул—молекул ДНК. Мінливість приводить до різноманітності живих організмів, а це, у свою чергу, приводить до появи нових форм життя.                                                   Відносна пристосованість організмів до впливів середовища забезпечується мінливістю — здатністю організмів набувати нових ознак і властивостей. Це дозволяє їм пристосовуватися до різних впливів навколишнього середовища. Мінливість на рівні генетич­ного матеріалу (ДНК) дозволяє передати корисні для виживання ознаки наступним поколінням.

6.Ріст і розвиток

Питання до учнів

1.Чим процеси росту відрізняються від процесів розвитку?

2.Чим відрізняються процеси індивідуального та історичного розвитку?

При обговоренні цих питань показати, що процеси росту і роз­витку характерні для всіх живих організмів і є загальними влас­тивостями живої матерії. Вони взаємопов'язані, але нетотожні. Рости — значить збільшуватися за розмірами і масою із збережен­ням загальних рис будови. Розвиток же супроводжується зміною живих об'єктів, унаслідок чого виникає новий якісний стан об'єкта. Розвиток буває індивідуальним та історичним. Протягом індиві­дуального розвитку (онтогенезу) поступово і послідовно виявля­ються всі властивості даного організму. Історичний розвиток (філо­генез) — це розвиток груп живих організмів, який супроводжується утворенням нових видів і прогресивним ускладненням живого.

7. Подразливість

Обговорюючи ці питання, показати, що в процесі еволюції у жи­вих організмів виробилася і закріпилася властивість вибірково реагувати на зовнішні впливи. Цю властивість називають подраз­ливістю. Подразливість — невід'ємна риса, притаманна всьому живому. І ця властивість виявляється активними реакціями живих організ­мів на дію зовнішніх чинників. Завдяки подразливості організми вибірково реагують на умови навколишнього середовища. Реакція багатоклітинних тварин на подразнення здійснюється за допомогою нервової системи і називається рефлексом. Організ­ми, що не мають нервової системи, наприклад найпростіші або рослини, позбавлені рефлексів, їхня реакція на вплив зовнішніх чинників виражається в зміні характеру руху або росту. Реакції у відповідь найпростіших одноклітинних тварин називають так­сисами. Наприклад, позитивний фототаксис — рух у напрямку до світла, негативний фототаксис — рух у напрямку від світла. Під тропізмами розуміють певний характер росту, властивий росли­нам. Так, стебло має позитивний геліотропізм, оскільки росте у напрямку до сонця, а корінь позитивний геотропізм, оскільки його ріст здійснюється у напрямку до центра Землі. Для рослин характерні також настії — рух частин рослинного організму, на­приклад листя, протягом світлового дня, що залежить від положен­ня сонця.

8.Дискретність

Із цією властивістю живого школярі стикаються вперше. Саме слово дискретність походить від латинського discretium, що означає «переривчастий, розділений, що складається з окремих частин». Дискретність — загальна властивість матерії. Життя на Землі ви­являється у вигляді дискретних форм. Будь-яка біологічна система (наприклад організм, популяція, вид, біоценоз) складається з ок­ремих, проте взаємопов'язаних і взаємодіючих частин, що створює структурно-функціональну єдність.

9.Авторегуляція

Із цією властивістю живого школярі вже зустрічалися при об­говоренні проблеми гомеостазу в програмі 8—9 класів. Гомеостаз — це здатність живих організмів, які живуть в умовах середовища, що безперервно змінюються, підтримувати постійність свого хіміч­ного складу та інтенсивність фізіологічних процесів. На підтримку гомеостазу живі організми витрачають велику кількість енергії, яка виробляється у біохімічних реакціях.

10.Ритмічність

Необхідно відзначити, що періодичні зміни в навколишньому середовищі виявляють глибокий вплив на живу природу, форму­ючи власні ритми живих організмів. Ці ритми залежать від рит­мічних процесів, характерних для Сонця, Землі й Місяця, тобто мають космічне походження. Ритмічність спрямована на узго­дження функцій організмів із навколишнім середовищем і є необ­хідною реакцією пристосування. На жаль, ця властивість живих організмів також звичайно випускається з уваги і рідко обгово­рюється, що призводить до нерозуміння учнями багатьох явищ і процесів у живій природі.

 

V.Узагальнення, систематизація і контроль знань і умінь учнів

1.Яким чином організми пов'язані з навколишнім середови­щем?

2.Як організми відповідають на вплив навколишнього середо­вища?

3.Наведіть приклади простих відповідних реакцій організмів на вплив навколишнього середовища.

4.Наведіть приклади складних відповідних реакцій на впливи навколишнього середовища.

5.Що називають таксисами?

6.Що називають тропізмами?

7.Що називають настіями?

8.Що називають рефлексом?

9.Що ви пам'ятаєте про умовні та безумовні рефлекси?

 

VI. Домашнє завдання

1) Вивчити матеріал: підручника с. 6;

2) Підготуватися до тематичного оцінювання

—   повторити матеріал підручника [1], с. 5—11;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Властивості живих організмів

Д	Н	Р	О	П	О	Н	Т	О	Ф
Р	К	О	Р	І	Е	Н	Е	Г	І
І	К	З	Т	З	З	Е	Г	О	Л
С	О	В	Я	М	Е	Н	А	К	С
Т	Т	И	І	П	З	Ь	Т	С	И
А	З	Я	Ц	О	С	Т	О	П	І
Р	Л	Л	У	Д	І	Т	Р	М	З
Д	И	Ь	Г	Р	В	Р	К	С	Я
О	В	Т	Е	А	И	Е	Е	З	Л
П	І	С	Р	З	Л	Ф	Л	Е	М

 

ДНК   РІСТ   РОЗВИТОК   ТРОПІЗМ   ПОДРАЗЛИВІСТЬ   РЕГУЛЯЦІЯ   ОНТОГЕНЕЗ   ФІЛОГЕНЕЗ  ПОДРАЗЛИВІСТЬ  ТАКСИС  ТРОПІЗМ  РЕФЛЕКС  ЗЕМЛЯ