УРОК-ПАМ’ЯТЬ «ЧОРНОБИЛЯ УРОКІВ НЕ ЗАБУДЕМ»

УРОК-ПАМ’ЯТЬ

«ЧОРНОБИЛЯ УРОКІВ НЕ ЗАБУДЕМ»

(ДЛЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ)

Мета: ознайомити учнів із трагічною датою в історії українського народу – Чорнобильською трагедією, розповісти про наслідки катастрофи; виховувати почуття гордості до патріотів рідного краю.

Обладнання: книжкова виставка про Чорнобиль, відео «Казка про Чорнобиль».

БІБЛІОТЕКАР.

Дорогі діти, в історії нашого народу є багато пам’ятних  і водночас трагічних дат. До них належить і Чорнобильська трагедія, про яку ми сьогодні і поговоримо.

Чорнобиль – невеличке українське містечко в 130 км від Києва. 35 років тому тут, як і по всій землі,  яскраво світило весняне сонечко, цвіли квіти та дерева, співали пташки. 35 років тому тут чути було людський гамір, містечко жило своїм клопітливим життям. Та 26 квітня 1986 року все змінилося…

Над Чорнобилем літо сплива ,

Спрагло пахне хлібом і ріллею.

То чому так стогне земля?

То чому ж не весело над нею?

А тому, що змертвіла земля,

Скам’яніла од болю і горя,

І веселий клич журавля

Вже туди не долине ніколи!

Що ж трапилося у ту трагічну ніч 26 квітня 1986 року, що слово «Чорнобиль» стало символом горя і страждання, покинутих домівок.  Зараз до вашої уваги «Казка про Чорнобиль», яка нам про все і розповість.

(Перегляд відео «КАЗКА ПРО ЧОРНОБИЛЬ»)

         Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка.  Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. У результаті аварії стався величезний викид дуже шкідливих речовин з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані. Весь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії, Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України. У життя мільйонів людей увійшли слова «радіація», «зона», «ліквідатор»...

         А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

Діти, у нас у Каневі проживає багато учасників аварії на Чорнобильській АЕС. Це понад 800 людей. Сьогодні в місті проживає 646 ліквідаторів аварії, із них – 11 інвалідів, 481 ліквідатор, який був на території Чорнобильської АЕС у 1986-1989 роках. Про них ми повинні пам’ятати. Про канівчан-ліквідаторів наслідків Чорнобильської аварії у Каневі вийшло дві книги: “Той квітень не забути нам повік...” та “Вони врятували світ від ядерного лиха”.

(ОГЛЯД КНИГ)

 Діти, можливо, вам розповідали вдома щось про Чорнобиль, чи є у вас такі знайомі? Поділіться з нами.

(РОЗПОВІДІ УЧНІВ)

Діти, у цьому році ми, як уже говорилося, відзначаємо 35-ту річницю тих страшних чорнобильських подій. Але це не свято. Це зовсім інша річниця, яка не терпить фальші, показухи, надуманості. 26 квітня – це день, коли кожна людина повинна поставити перед собою такі питання: Хто я? Для чого я живу на світі? Як живу? Як дію? Чим можу допомогти іншій людині, яка потребує моєї допомоги? Адже сама природа зробила нам застереження: люди, не будьте байдужими, жорстокими, безпечними, пам'ятайте, що доля планети, доля всього людства, наше з вами майбутнє у ваших руках.

         Подумайте над цим.

Дякую за увагу.