Урок-пам яті "Пам’ять про друзів полеглих жива"

Про матеріал

Це урок - пам яті, який можна організувати на загальношкільній лінійці в пам ять про Героїв Небесної Сотні, метою якої є виховання в учнів гідності за тих, хто віддали своє життя за волю країни. Хотілося б, щоб кожен зміг зрозуміти, що не можна залишатися байдужим у наш час. Хотілося б, щоб кожен зміг збагнути, що він може впливати на події і простір довкола себе. А коли таких людей багато і вони рухаються в одному напрямку – то вони переможуть.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

Урок – реквієм

     «Память про друзів полеглих жива»

(Слава «Небесній сотні»!)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Опаіць Марія Іванівна

Педагог-організатор

Йорданештської ЗОШ №2

Глибоцького  р-ну

Чернівецької області

 

Мета: виховання в учнів  гідності за тих хто віддали своє життя за волю країни;

Обладняння: ікона, свічка, листи, чорні стрічки, вишитий рушник, тематичні презентації;

Хід уроку:

(На протязі усього уроку виступає лише вчитель, але кожне слово має йти з душі та має лунати душевна мелодія.)

Весна у цьому році не звичайна.
Пронизана вона слізьми людей.
Слізьми за тим, хто не вернувсь з Майдану,
Залишивши батьків, родину і дітей.

Вже минули 40 днів, як у вічність пішли люди, які віддали своє життя за свободу України. Вони лишилися у памяті всіх, як «Небесна сотня».

Всім серцем вірили вони у кращу долю.
За неї ж, й на Майдані полягли.
За українців і за їхню волю,
Своє життя не завагавшись віддали!

А ми сьогодні…

Хороним героїв...

Тих, хто прожив...

І лише починав...

Тих, хто любив,

І надіявсь, і вірив...

Тих, хто за нас на Майдані стояв!

Плач Україно!

Хороним найкращих-

Тих, хто наш Мир

Своїм тілом закрив...

Хто не хотів, щоб ми були рабами,

ВЛАДНЕ БЕЗУМСТВО  життям зупинив.

Плач Україно!

Молись Україно!

 

А зараз запалимо свічку памяті тим хто  за нас віддали своє життя.

(Оголошується хвилина мовчання, звучить глибокий церковний дзвін)

А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін -
Спереду-сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій ,
І вчитель літній– сивий-сивий…
І рани їхні вже їм не болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

А зараз до вашої уваги «Небесна сотня» яка у вирій полетіла

(Показ маленького фільму «Небесна сотня»         http://www.youtube.com/watch?v=mPULVFowi_4 )

Бездонна прірва горя і скорботи,
Панує в Україні на цей час.
І дапайте письма відкривати,                                                                                       Тих синів які полягли  за нас.

(На столі лежать листи синів які полетіли до небес  матерям,  до них підкріплені чорні стрічки.  Після того як вчителька прочитає лист, діти підкріплюють стрічки до «рушника долі». )

Перший лист:

Мамо,знаєш,як хочеться жити,
вірив,що боремось не даремно,
не хотілося бути убитим
бездиханним упасти на землю.
Iз останніх я сил намагався,
як люблю тебе розказати,
та вони не залишили шансів,
щоб життя моє врятувати.
Ця нестерпна біль,моя ненько,
усе тіло моє пронизало,
клята куля попала в серденько,
і в очах усе світло згасало.
За країну,за честь,за свободу,
ми прийшли на Майдан відстояти,
та прийшлося простому народу
у нерівнім бою воювати.
Що покинув тебе,пробач ненько,
така в мене життєва дорога,
помолися за мене,рідненька,
бо тепер я у сотні у Бога.

Другий лист:

Мамо ти одна, єдина, і образ твій для мене вічний нині,
Я знаю болить тобі душа, болить за мене, мамо.
Можливо тебе я чимось засмутив, 
можливо не вірний крок зробив,
Пробач мене за все, ти ненько мила.
За сльози, за образи, за слова.
Для тебе серце б’ється, для тебе горить душа.
За твою гідність, за тебе ненько мила, буду боротись до кінця.

Мамо, за тебе болить душа. Знай я чую твої слова.
Моє серце лиш до тебе лине. Лиш до тебе я горнуся нині.
Теплота долонь тебе зігріє. Мамо, я з тобою.
Мамо, в мені твоя доля, в моїх очах твоя воля.

Мамо, твоя любов незламна, вона дає сили до життя.
Мамо, болить моя душа, за тебе буду боротись до кінця.
Мамо ти одна єдина, в тобі сонце, сила, батьківщина.
В твоїх очах любов і доброта, моя ти ненько мила.
Для тебе серце б’ється, для тебе горить душа.
За твою гідність, за тебе ненько мила, буду боротись до кінця.
Я твій герой, твій син, твоя надія.
Для мене ти одна єдина на світі ненько мила.

Мамо, за тебе болить душа. Знай я чую твої слова.
Моє серце лиш до тебе лине. Лиш до тебе я горнуся нині.
Теплота долонь тебе зігріє. Мамо, я з тобою.
Мамо, в мені твоя доля, в моїх очах твоя воля.

(Звучить «Останній лист сина до матері» http://www.youtube.com/watch?v=TZcOs2Zm1FA)

Третій лист:

Вибач матінко моя,
Що пішов зі світу я.
Вибач матусю за чорну хустину,
Тебе я любив і любив Україну.
Свічку постав і в сні я прийду,
Рану залічиш смертельну мою.
Життя лиш одне,
Живемо лиш раз,
І моє життя принесе користь для вас.
Хай діти в країні у мирі живуть, 
І подвиг колись мій вони пом*януть!!!

Четвертий лист:

Не плач, мамо, не треба,
Я вже давно на синьому небі.
За Україну нашу я стояв,
Спиною весь народ оберігав,
За волю нашу поліг на Майдані,
Там було так страшно як на тирані.
Але ми здобули волю бажану.
А я, моя ненько, ангелом стану,
І думка про мне в серцях не згасана!!!

П’ятий лист:

Не хотів я бути героєм,

Хоч вони і не помирають,

Не хотів я стояти за волю,

Бо неволі у собі не маю.

Але йду і пробач мені,мамо,

Що назад вже не повернуся,

І твоя не загоїться рана,

Хоч героєм між люди назвуся,

Бо твій син до небесної сотні,

Долучився від кулі у спину,

Не хотів я стати героєм,

Просто я любив Україну!

(Звучить пісня «Мамо не плач» Тіани Роз http://www.youtube.com/watch?v=UUnuQ998Gq8)

А ви діти …

Ніколи їх не забувайте!
В історію внесіть кожне ім"я!
Онукам, дітям ви розповідайте,
що наша Україна ще жива!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
2 лютого 2018
Переглядів
1759
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку