Мета: розширити знання учнів про паразитичні організми на прикладі безхребетних тварин; установити ознаки їх пристосування до паразитичного способу життя; розглянути основні шляхи попередження зараження паразитичними організмами; розвивати вміння робити висновки та узагальнення; продовжити формування вміння працювати з підручником; виховувати бережливе ставлення до власного здоров'я.
Обладнання й матеріали: підручник, робочий зошит
Тип уроку. комбінований.
Урок № ___
Біологія
7 клас
Тема: Паразитичні безхребетні тварини
Мета: розширити знання учнів про паразитичні організми на прикладі безхребетних тварин; установити ознаки їх пристосування до паразитичного способу життя; розглянути основні шляхи попередження зараження паразитичними організмами; розвивати вміння робити висновки та узагальнення; продовжити формування вміння працювати з підручником; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.
Обладнання й матеріали: підручник, робочий зошит
Тип уроку. комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності учнів.
Пригадайте:
— Що таке паразитизм? (Це форма міжвидових взаємовідносин двох організмів, при яких організм використовує інший організм або як середовище проживання, або як джерело їжі.)
— Чим є організм хазяїна для паразита? (Організм хазяїна для паразита є джерелом живлення, місцем проживання, захистом від ворогів.)
— Які організми, що ви їх вивчали в минулому році, належать до паразитичних? (Малярійний плазмодій, дизентерійна амеба, трипаносома, гриб-трутовик, ріжки, фітофтора, повитиця тощо.)
— Яка необхідність у вивченні паразитів? (Вивчення паразитів необхідне для попередження і лікування захворювань людини, тварин та рослин.)
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.
ІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Технологія «Мікрофон»
— Як гельмінти можуть потрапити до організму людини?
Очікувані відповіді учнів:
Зараження людини гельмінтами, залежно від їх виду, може відбуватися при вживанні в їжу погано провареного м’яса тварин, немитих овочів та фруктів, некип’яченої води тощо.
Пояснення учителя, складання опорного конспекту
Гельмінти передаються такими шляхами:
• через травну систему (яйця гельмінтів або личинки потрапляють через заражену воду, харчові продукти тощо);
• через шкіру (личинки паразита самостійно просвердлюють неушкоджену шкіру і проникають усередину організму);
• через кров (личинки проникають у кровоплин у результаті укусу переносника).
Групи гельмінтів за місцем знаходження в організмі людини:
• Кишкові (аскарида, гострик та ін.) — це найчастіша локалізація гельмінтів у людини.
• Позакишкові (котячий сисун, печінковий сисун, ехінокок та ін.).
Разом з учителем учні складають таблицю «Найпоширеніші групи внутрішніх паразитів».
Клас |
Особливості будови та життєдіяльності. |
Найпоширеніші представники |
Сисуни |
Наявність двох присосків. Розвиток за участі проміжних хазяїв. |
Печінковий сисун, котячий сисун |
Стьожкові черві |
Тіло стрічкоподібне. Є головка з органами прикріплення. |
Свинячий та бичачий ціп`яки. |
Нематоди |
Тіло округлої форми. Паразитують у рослин, тварин, людини. |
Галова, бурякова, пшенична нематода. Кінська, людська, свиняча аскариди. |
За допомогою методу «мозкового штурму» скласти профілактичні заходи щодо недопущення зараження внутрішніми паразитами.
Запис у зошити основних заходів профілактики.
Обговорення питань та складання опорних конспектів:
Основні ознаки в будові та життєдіяльності сисунів (печінкового та котячого) пов’язані з паразитизмом
• сисуни мають листкоподібне тіло без війок, із присосками для прикріплення до тіла хазяїна;
• покрив має захисний шар — кутикулу;
• аеробне дихання;
• травна система розвинута в дорослих особин;
• м’язова і нервова системи спрощені;
• органи чуття відсутні;
• добре розвинута статева система, гермафродити;
• життєвий цикл складний, відбувається зі зміною хазяїна.
ІІІ. Узагальнення та систематизація знань.
«Поміркуйте».
— Інколи діти жують травинки, зірвані на пасовищі чи в лузі. Поясніть, чому цього не слід робити.
— Стьожкові черви, що паразитують у кишечнику хазяїна, втратили систему травлення і всмоктують глюкозу хазяїна. Кількість всмоктуваної глюкози залежить від виду червів і становить від 0,65 до 10 % маси їх тіла. Поміркуйте, який закон фізики вони використовують, щоб усмоктувати в своє тіло глюкозу.
— У XIX ст. дітям, які страждали на недокрів’я, лікарі рекомендували їсти сире м’ясо. Як ви вважаєте чи слід було це робити?
– Хто такі паразити?
– Які переваги дає тваринам паразитичний спосіб життя?
– Представники яких груп тварин є внутрішніми паразитами?
– Які особливості будови притаманні внутрішнім паразитам?
ІV. Підведення підсумків уроку.
Обговорення та виставлення оцінок
V. Надання та пояснення домашнього завдання.