Урок "Паразитичні безхребетні тварини"

Про матеріал

Мета: розширити знання учнів про паразитичні організми на прикладі безхребетних тварин; установити ознаки їх пристосування до паразитичного способу життя; розглянути основні шляхи попередження зараження паразитичними організмами; розвивати вміння робити висновки та узагальнення; продовжити формування вміння працювати з підручником; виховувати бережливе ставлення до власного здоров'я.

Обладнання й матеріали: підручник, робочий зошит

Тип уроку. комбінований.

Перегляд файлу

Урок № ___

Біологія

7 клас

 

Тема: Паразитичні безхребетні тварини

 

Мета: розширити знання учнів про паразитичні організми на прикладі безхребетних тварин; установити ознаки їх пристосування до паразитичного способу життя; розглянути основні шляхи попередження зараження паразитичними організмами; розвивати вміння робити висновки та узагальнення; продовжити формування вміння працювати з підручником; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.

Обладнання й матеріали:  підручник, робочий зошит

 Тип уроку. комбінований.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності учнів.

Пригадайте:

— Що таке паразитизм? (Це форма міжвидових взаємовідносин двох організмів, при яких організм використовує інший організм або як середовище проживання, або як джерело їжі.)

— Чим є організм хазяїна для паразита? (Організм хазяїна для паразита є джерелом живлення, місцем проживання, захистом від ворогів.)

— Які організми, що ви їх вивчали в минулому році, належать до паразитичних? (Малярійний плазмодій, дизентерійна амеба, трипаносома, гриб-трутовик, ріжки, фітофтора, повитиця тощо.)

— Яка необхідність у вивченні паразитів? (Вивчення паразитів необхідне для попередження і лікування захворювань людини, тварин та рослин.)

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

 

ІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Технологія «Мікрофон»

— Як гельмінти можуть потрапити до організму людини?

Очікувані відповіді учнів:

Зараження людини гельмінтами, залежно від їх виду, може відбуватися при вживанні в їжу погано провареного м’яса тварин, немитих овочів та фруктів, некип’яченої води тощо.

Пояснення учителя, складання опорного конспекту

Гельмінти передаються такими шляхами:

 через травну систему (яйця гельмінтів або личинки потрапляють через заражену воду, харчові продукти тощо);

 через шкіру (личинки паразита самостійно просвердлюють неушкоджену шкіру і проникають усередину організму);

 через кров (личинки проникають у кровоплин у результаті укусу переносника).

 

Групи гельмінтів за місцем знаходження в організмі людини:

 Кишкові (аскарида, гострик та ін.) — це найчастіша локалізація гельмінтів у людини.

 Позакишкові (котячий сисун, печінковий сисун, ехінокок та ін.).

Разом з учителем учні складають таблицю «Найпоширеніші групи внутрішніх паразитів».

Клас

Особливості будови та життєдіяльності.

Найпоширеніші представники

Сисуни

Наявність двох присосків. Розвиток за участі проміжних хазяїв.

Печінковий сисун, котячий сисун

Стьожкові черві

Тіло стрічкоподібне. Є головка з органами прикріплення.

Свинячий та бичачий ціп`яки.

Нематоди

Тіло округлої форми. Паразитують у рослин, тварин, людини.

Галова, бурякова, пшенична нематода. Кінська, людська, свиняча аскариди.

За допомогою методу «мозкового штурму» скласти профілактичні заходи щодо недопущення зараження внутрішніми паразитами.

Запис у зошити основних заходів профілактики.

  1.      Регулярно мити руки.
  2.      Коротко стригти нігті.
  3.      Вживати м`ясні і рибні продукти після ретельної термічної обробки.
  4.      Регулярно проводити профілактичний огляд.

 

 

Обговорення питань та складання опорних конспектів:

Основні ознаки в будові та життєдіяльності сисунів (печінкового та котячого) пов’язані з паразитизмом

 сисуни мають листкоподібне тіло без війок, із присосками для прикріплення до тіла хазяїна;

 покрив має захисний шар — кутикулу;

 аеробне дихання;

 травна система розвинута в дорослих особин;

 м’язова і нервова системи спрощені;

 органи чуття відсутні;

 добре розвинута статева система, гермафродити;

 життєвий цикл складний, відбувається зі зміною хазяїна.

 

 

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань.

«Поміркуйте».

— Інколи діти жують травинки, зірвані на пасовищі чи в лузі. Поясніть, чому цього не слід робити.

— Стьожкові черви, що паразитують у кишечнику хазяїна, втратили систему травлення і всмоктують глюкозу хазяїна. Кількість всмоктуваної глюкози залежить від виду червів і становить від 0,65 до 10 % маси їх тіла. Поміркуйте, який закон фізики вони використовують, щоб усмоктувати в своє тіло глюкозу.

— У XIX ст. дітям, які страждали на недокрів’я, лікарі рекомендували їсти сире м’ясо. Як ви вважаєте чи слід було це робити?

– Хто такі паразити?

– Які переваги дає тваринам паразитичний спосіб життя?

– Представники яких груп тварин є внутрішніми паразитами?

– Які особливості будови притаманні внутрішнім паразитам?

 

 

ІV. Підведення підсумків уроку.

Обговорення та виставлення оцінок

 

V. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

 

 

docx
Додано
22 листопада 2018
Переглядів
7236
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку