Презентація " Роль тварин в екосистемах"

 Урок на тему: «Роль тварин в екосистемах. Взаємозв'язок рослинних і тваринних угруповань.» Підготувала: Вчитель біології КУ «Шевченківська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Артюх Т. М.

Хто є постійним супутником людини? Без кого неможливий колообіг речовин у природі? Хто є “ санітарами ” природи?

Bзагалі тваринний світ нашого краю нараховує декілька тисяч видів. І всі вони є важливими для нормального функціонування екосистем. Ми розглянемо тільки деякі з них, що мають особливе значення в різних екосистемах.

Екологічні групи тварин за середовищем проживання: - наземні; наземно-повітряні; наземно-водяні; водяні; грунтові.

У наземних екосистемах найчисленнішими в нашому краї є дощові черви. Вони зустрічаються в степу, на луках, у лісі, біля водойм. У багатих перегноєм грунтах на 1м.куб. можна зустріти декілька тисяч цих червів. У посушливу погоду, у літню спеку черви ховаються в норки, які тягнуться вглиб до 2м. Живляться черви листям, напівгнилими травинками, іншою рослинністю, яку затягують у норки. Ковтають вони також грунт. На поверхні черви повзають повільно, а в норках, спираючись на щетинки тіла, досить швидко. Дощові черви- найчисленніші та важливі для утворення грунту тварини. Наземні екосистеми неможливі без цих тварин.

Комахи- найбільша та найрізноманітніша група наземно-повітряних тварин. Метелики, більшість жуків, комарі, оси, бджоли- ці тварини живляться рослинами і самі стають поживою для інших- комахоїдних птахів і ссавців, а личинки бабок і комарів, що зростають у воді,-пожива для багатьох видів риб. Серед комах є і хижаки (жужелиці, ктирі, бабки), які живляться іншими собі подібними. Є комахи, що паразитують на інших комахах (їздці). Вони відкладають на тілі дорослих комах, або їхніх личинок яйця, а вилупившись, личинки паразитів живляться тілами хазяїв.

Численними є миші, що розповсюдженні майже скрізь. Миша за добу з’їдає їжі більш ніж важить сама. Тому вона є шкідником, однак того ж самого часу твариною, що відіграє важливу роль в екосистемах (мишами живляться багато видів птахів і ссавців).

Наземно-повітряні тварини представлені птахами. До найбільш відомих, безумовно, належать горобці, шпаки, граки, голуби, галки, гави. Узагалі це- усеїдні птахи, але у весняно-літній період живляться переважно тваринною їжею. Їх можна зустріти як у місті, так і в сільській місцевості. Вони є мешканцями екосистем парків, скверів, лісосмуг.

Наземно- водяні тварини поєднують наземні і водні екосистеми. Водоплавні птахи (качки, гуси і мартини ) живляться не тільки на водоймах. В окремі сезони року найбільшу частину їжі вони знаходять на березі. Так восени і взимку качки (крижень, шилохвіст) і гуси щодня вранці та ввечері відлітають на лани, де їдять залишки зерна пшениці, кукурудзи, гороху та зелені пагони озимини, а мартини живляться залишками на міських звалищах.

Водяні тварини забезпечують коло- обіг у водоймах. Водяні тварини забезпечують колообіг у водоймах. Найвідоміші у наших водоймах рослиноїдні риби- товстолобик та білий амур, яких завезли з Далекого Сходу. Товстолобик живиться багатоклітинними та дрібними одноклітинними рослинами, що плавають у товщі води. Їх він проціджує через своєрідне сито із зяберних тичинок. Білий амур живиться великими водоростями та іншими водяними рослинами. Ці риби виїдають рослини у водоймах, тому й дістали назву «риб - меліораторів». На дні водойм, в умовах нестачі кисню непогано почуваються карасі і лини. Це також переважно рослиноїдні риби, хоча можуть живитися червами і личинками комах.

У Каховському водосховищі та в річках ще зустрічаються річкові раки. З кожним роком їх стає менше, тому що вони не витримують забрудненої води. В Азовському морі найбільш численні бички. Їхня їжа - переважно молюски, яких збирають на дні. Під час розмноження самці цих риб чорніють, що дає їм можливість краще захищати ікру (відомо, що у воді чорні самці здаються набагато більшими). Самиці відкладають ікру на каміння та інші тверді предмети і залишають ці місця, покладаючи турботу за нащадками на самців. Із хижих риб треба згадати щуку,окуня, судака, які є грозою дрібних риб і мальків.

Водяні звірі нечисельні. У річках і Каховському водосховищі зустрічається ондатра. Цей вид завезений з Америки до західної Європи і зараз розповсюдився навіть в Азії. Вона живиться переважно рослинною їжею, для відпочинку і розмноження робить з очерету та інших водяних рослин «хатки». Народжує 2-4 рази на рік по 4-6 малят. Хутро ондатри, хоча і невисокої якості, використовується для виробництва шапок.

 Майже на всіх водоймах зустрічається видра. В останні роки її чисельність дуже зросла, але побачити видру можна дуже рідко, тому що це- обережний звір. Живиться видра тільки рибою. Житлові нори, у яких самиці народжують 3-4 малюка, розташовані у воді. В Азовському морі зустрічається дельфін - азовка, який занесений до Червоної книги України.

 Як же пов’язані між собою рослини, тварини та інші живі організми? Одні живі організми живляться іншими, наприклад гусінь, коники, жуки, зайці, ховрахи їдять рослини, лисиці, тхори живляться мишами, пташенятами, комахами,птахи ловлять комах, гризунів, ящірок. Це зв’язки через живлення.

Рослини можуть слугувати місцем, де відбувається розмноження (метелики, жуки відкладають яйця на листя рослин, під кору дерев; птахи будують гнізда на деревах, у кущах, у заростях очерету; дятли роблять дупла у стовбурах дерев), тварини ховаються серед рослин від небезпеки або в засідці чекають на жертву. І рослини, і тварини одного виду конкурують між собою. Рослини одного виду – за світло, вологу, мінеральні речовини. При цьому ті, що мають менше коріння, листя, коротше стебло, можуть загинути через нестачу світла, води, мінеральних речовин. Подивіться на квіти на клумбі, полуниці, помідори чи огірки, соняшники на грядці. Чи всі вони однакові за розміром, розвитком, хоча посаджені одного й того самого часу? Чому? Тварини одного виду також відбирають одне в одного їжу, місця для розмноження і проживання. Птахи своїм співом навесні сповіщають, що територія для гніздування зайнята. Хижі тварини (наприклад вовки) мітять свою територію за допомогою запаху. І це не просто так. Бо якщо цього не зробити, на невеликій території скупчиться багато тварин одного виду, їм не вистачить їжі, і більшість із них загине.

Але існують і такі зв’язки, при яких організми мають залежність один від одного і можуть існувати лише разом. Таке співіснування дістало назву симбіоз (від грец. симбіози - співжиття). Найчастіше під симбіозом розуміють таку співдружність організмів, коли кожен із них щось дає іншому. Симбіоз часто зустрічається в природі.  

Але існують і такі зв’язки, при яких організми мають залежність один від одного і можуть існувати лише разом. Таке співіснування дістало назву симбіоз (від грец. симбіози - співжиття). Найчастіше під симбіозом розуміють таку співдружність організмів, коли кожен із них щось дає іншому. Симбіоз часто зустрічається в природі.   Так у степу і на луках росте багато бобових рослин (конюшина, буркун, чина, люцерна та інші). На корінні цих рослин можна побачити численні дрібні потовщення, у яких живуть бульбочкові бактерії. Вони живляться цукрами і білками рослин, а натомість дають рослині сполуки азоту.

Як проявляється явище симбіозу в екосистемах Запорізької області?

В усіх наземних екосистемах можна знайти приклади симбіозу між рослинами і тваринами. Відомо, що багато квіткових рослин запилюється комахами. За своєю будовою ротові органи комах пристосовані для споживання пилку або нектару. У метеликів сисний ротовий апарат у вигляді трубочки, що згортається, у мух – лизучий, у джмелів, бджіл – гризучо – лизучий. У свою чергу, будова квітки пристосована до запилення її комахами. Тут і яскравий колір, добре помітний здалеку, і ніжний аромат, і поживний нектар та пилок, часто і особлива будова. Тому деякі квіти, наприклад конюшину, запилюють лише джмелі.

У розповсюдженні плодів і насіння рослини і тварини також діють злагоджено. Восени дозрівають плоди горобини, калини та інші соковиті плоди. Зграйки птахів охоче скльовують їх. Через деякий час плоди перетравлюються, і неушкоджене насіння виходить разом з випорожненням кишечника птаха,потрапляє у грунт і проростає.

Трав’янисті рослини іноді розповсюджують своє насіння за допомогою тварин. Так чистотіл великий, звичайна рослина парків, скверів, лісів поблизу населених пунктів, розповсюджує своє насіння за допомогою мурах. Ці насіння відрізняють особливі відростки – розростання тканин. Вони багаті жировими речовинами, оліями, білками. Мураха завжди хапає насіння за відросток і тягне до свого гнізда. Часто мураха з’їдає цей поживний відросток, бо він відламується, а насіння лишається десь по дорозі, іноді далеко від того місця, де було знайдене. Можливо, воно проросте, що і необхідно було довести! За допомогою мурахів розповсюджують своє насіння лише трав’янисті рослини: рясти (ряст ущільнений,ряст Маршалла та інші),фіалки, підмаренники. Ні дерев, ні чагарників, які таким чином розповсюджують своє насіння, не існує.

Важкі плоди (жолуді, горіхи) розповсюджують сойки та миловидні гризуни, що роблять собі запаси на зиму і потім гублять їх.

У наземних екосистемах симбіози і між двома тваринними організмами. Так спостережливе око може зафіксувати влітку процес «доїння» попелиць мурахами, який може відбуватися на дереві чи трав’янистій рослині.

Попелиці, проколюючи своїм хоботком рослини, висмоктують їх сік, що містить крохмаль і білок. При цьому білок вони перетравлюють, а крохмаль перетворюють на цукор. Він виділяється у них з анального отвору у вигляді рідких і солодких на смак екскрементів. Якщо ви побачите рослини, уражені попелицями, де - небудь поблизу обов’язково побачите і мурах. Якщо озброїтися лупою, невдовзі можна побачити, як мураха стає позаду попелиці і стукає вусиками по спинці. Попелиця піднімає задню частину тіла і випускає прозору золотаво-жовту краплину, яку мураха відразу злизує. Натомість мурахи завжди охороняють попелиць і піклуються про них. Солодкими виділеннями попелиць живиться близько 300 видів комах. Збирають їх і медоносні бджоли.

Але зустрічається і таке співжиття двох організмів, при якому лише один має щось корисне від іншого. Другий організм потерпає від першого, але вдіяти нічого не може. Тварин, які існують за рахунок інших, завдаючи їм шкоди і живлячись тканинами їхнього тіла, називають паразитами. Паразити, як правило, дрібніші за хазяїна і пов’язані з ним лише у певний період життя. Те що паразити не знищують свого хазяїна цілком природно – адже вони живуть за його рахунок. Паразити можуть селитися на поверхні тіла хазяїна – це зовнішні паразити, наприклад блохи, воші, постільні клопи, кліщі. Зовнішні паразити або тимчасово присмоктуються до свого хазяїна, здобуваючи їжу (як кліщі або постільні клопи), або постійно живуть на ньому (як головні чи плательні воші).

Паразити можуть селитися і всередині тіла хазяїна. Це – внутрішні паразити, наприклад людська аскарида або неозброєний бичачий ціп’як. Вони живуть у травній системі (кишечнику) людини. Для життя всередині організму вони мають присоски; травна система у них часто відсутня. Внутрішні паразити мають дуже велику плодючість (усі паразитичні черви). Так самка аскариди щоденно відкладає 200 тис. яєць, тобто 70 млн. на рік.

Висновок   Рослини, тварини та інші живі організми пов’язані між собою через живлення, місця розмноження, укриття. Вони можуть конкурувати між собою за джерела живлення і місця проживання. Зустрічається форма залежного співжиття – симбіоз. Симбіоз може бути корисним для двох організмів або тільки для одного. Паразитичні організми можуть розташовуватися назовні або всередині хазяїна.