Урок Пісні літературного походження.

Про матеріал
Урок має на меті сформувати цілісне уявлення про пісні літературного походження; ознайомити з історією створення Державного гімну України та духовного гімну українців; показати значення пісні в історичній долі народу, виховувати національну свідомість; формувати повагу до культурної спадщини України.
Перегляд файлу

Урок музичної літератури (45 хвилин)
Тема: Пісенні жанри літературного походження.
Клас: 5 клас музичної школи (1 рік вивчення базовий підрівень)

Мета уроку

Навчальна:

  • сформувати цілісне уявлення про пісні літературного походження;
  • ознайомити з історією створення Державного гімну України та духовного гімну українців;
  • показати значення пісні в історичній долі народу.

Розвивальна:

  • розвивати музично-слухові навички;
  • вчити аналізувати характер і жанрові ознаки твору.

Виховна:

  • виховувати національну свідомість;
  • формувати повагу до культурної спадщини України.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент (2 хв)

Привітання.
Перевірка готовності до уроку.

II. Вступна бесіда (5 хв)

Запитання до учнів:

  • Які жанри українських пісень ви знаєте?
  • Чи всі пісні є народними?
  • Чи можуть пісні мати конкретного автора?

Пояснення:

Серед великого пісенного розмаїття української народної музики особливе місце займають пісні літературного походження. Це пісні, що були створені конкретними авторами — поетами і композиторами.

Їх ще називають:

  • романсами,
  • солоспівами.

III. Пояснення нового матеріалу (25 хв)

1. Що таке пісні літературного походження?

Пісні літературного походження мають конкретного автора тексту. Часто відомий і автор музики.

Їхні особливості:

  • наявність музичного супроводу (фортепіано, гітара, оркестр);
  • професійна поетична основа;
  • індивідуальний, глибоко ліричний зміст;
  • створювалися освіченими людьми.

Історія зберегла відомості, що пісні складали навіть українські гетьмани — Богдан Хмельницький та Іван Мазепа.

Багато солоспівів написала легендарна дівчина з Полтави - Маруся Чурай.

2. Пісня, що стала європейською

Особливо цікавою є доля пісні «Їхав козак за Дунай».

Автор — козак Харківського полку Семен Климовський. Пісня була написана на початку 30-х років XVIII століття.

Її доля виявилася несподіваною:

  • вона потрапила до Європи;
  • стала популярною в Австрії, Польщі, Німеччині, Франції;
  • виконувалася іншими мовами.

Український композитор Микола Лисенко, навчаючись у Лейпцизькій консерваторії, був здивований, почувши знайому з дитинства пісню німецькою мовою.

Цей приклад доводить, що українська пісня має універсальну красу й здатна об’єднувати народи.

3. Тарас Шевченко і жанр солоспіву

Одним із найвизначніших авторів, чиї твори стали основою для солоспівів, є Тарас Григорович Шевченко.

Його поезія:

  • мелодійна;
  • близька до фольклору;
  • глибоко емоційна.

Тому творчість Шевченка зацікавила багатьох композиторів — як самодіяльних, так і професійних: Г. Гладкий, М. Маркевич, М. Лисенко, К. Стеценко, Я. Степовий, С. Людкевич та інші.

Завдяки цим митцям жанр романсу й солоспіву утвердився не лише в народній, а й у професійній музиці.

IV. Пісня як підтримка нації (10 хв)

У середині XIX століття виникла потреба в піснях іншого змісту — не лише ліричних.

Українці були розділені між Австро-Угорською та Російською імперіями. Вони не мали власної держави.

Тому з’явилася потреба в піснях, які б зміцнювали патріотичний дух. Оскільки не було держави — не було й державного гімну.

Українці співали козацькі пісні:

  • «За світ встали козаченьки»
  • «Ой на горі та женці жнуть»

Їхні особливості:

  • чіткий маршовий ритм;
  • мужній характер;
  • прославлення любові до України;
  • зневага до смерті.

V. Історія Державного Гімну України (10 хв)

У 1863 році у львівському журналі «Мета» №4 було надруковано вірш «Ще не вмерла Україна» разом із творами Тараса Шевченка. Вірш одразу став популярним серед галицької молоді.

Лише у 1885 році стало відомо, що автором тексту є український поет і етнограф Павло Чубинський. А музику написав галицький композитор Михайло Вербицький (1815–1870).

Він був представником Перемишльської композиторської школи.

Його творча спадщина:

  • численні хорові й релігійні твори;
  • 12 симфоній-увертюр (1855–1865);
  • дві оперети;
  • мелодрама «Підгоряни» (1864).

Спочатку композитор створив музику для солоспіву з гітарою. Пізніше з’явилася хорова версія.

6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України».

Музика гімну:

  • має похідно-маршовий характер;
  • увібрала риси українських історичних пісень;
  • звучить урочисто й піднесено.

Більше століття пісня переслідувалася та заборонялася. У радянські часи багато українців за її виконання втратили свободу або навіть життя.

Сьогодні це офіційний гімн незалежної України.

VI. Духовний гімн українців (5 хв)

Не менш складною була доля пісні-молитви «Боже Великий, Єдиний».

Слова — Олександр Кониський
Музика — Микола Лисенко

Вірш написаний у 90-х роках XIX століття для учнівської молоді. Пісню виконували в школах Галичини, Буковини, Закарпаття. Згодом вона поширилася на Правобережній Україні.

У 1939 році пісня була заборонена. Понад півстоліття вона не звучала на рідній землі. Проте українці-емігранти зберегли її. Після здобуття незалежності України духовний гімн відродився.

VIII. Підсумок уроку (3 хв)

Сьогодні ми розглянули:

  • поняття пісень літературного походження;
  • діяльність Семена Климовського;
  • роль творчості Тараса Шевченка;
  • історію створення Державного Гімну України;
  • духовний гімн українців;

Пісня — це не лише мистецтво.
Це історія, пам’ять і сила народу.

Домашнє завдання

  1. Написати невелике есе (5–7 речень): «Чому гімн є важливим для народу?»

 

docx
Пов’язані теми
Мистецтво, Розробки уроків
Додано
5 лютого
Переглядів
116
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку