Урок-подорож Озера України

Урок-подорож

Озера України

       Тип уроку: урок-подорож.

ХІД УРОКУ

   «Озеро — найкрасивіша та найвиразніша риса ландшафту». - Генрі Девід Торо

1. Організаційний момент.

2. Повторення вивченого матеріалу.

    1. Робота зі схемою «Класифікація озер»

Озеро  - це……………

За стоком    За глибиною     За складом води     За походженням озерних уголовин   За  використанням     

.                   .                    .                        .  .  .  .  .                                  .  .  .  .  .

.              .                   .                         .  .  .  .  .     

     2. Перевірка номенклатури, розгадування кросворду.

(Вчитель ставить запитання, учні відповідають. Один з учнів по­казує названі об 'єкти на карті.)

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

    Блакитні цяточки озер на карті світу нагадують бризки неохайного художника на полотні. На перший погляд, у їхньому розташуванні немає жодної закономірності, але якщо детальніше розглянути різні тематичні карти, опанувати деякі нові знання, ви зрозумієте, що природа, як завжди, неповторна, але суворо підпорядкована усім своїм законам. Сьогодні я пропоную вам здійснити заочну подорож озерами України. Заочна подорож – це можливість за короткий час «об’їхати» багато об’єктів, «зробити» зупинки, «помилуватися» краєвидами і… сфотографуватися на пам’ять. Тож поїхали,  помандрували.

  «Життя — це подорож. Зробіть її вартою, зупиняючись біля озер по дорозі».

4. Вивчення нового матеріалу.

Зупинка №1   Край блакитних озер. Шацькі озера на Поліссі.

  «Озера – це місце, де створюються спогади та розповідаються історії».

             Край блакитних озер – саме так називають північний захід Полісся на території Волинської області. Серед густих лісів тут розташовано близько 200 озер. Найбільші з них – Світязь, Пулемецьке, Луки, Пісочне, Чорне, Біле, Глибоке, Острів’янське, Перемут і ін.. Це Шацькі озера. Вони мають карстове походження. Серед них найглибше озеро нашої держави – Світязь. Його глибина 58 метрів.                                

-          Перегляньте відео про ці озера.

-          Нанесіть їх на контурну карту.

-          Рубрика «Цікаві факти» (Випереджувальне завдання)

Легенда озера Світязь

    Озеро Світязь оповите численними легендами. Одна з них оповідає про красуню-доньку князя Тугана. Одного дня рушив він із дружинниками захищати рідну землю, але згадав, що залишив місто без захисту. Повернувшись, повідомив про свої думи доньці, а та заспокоїла батька, що все  буде добре, про те бачила вона сон. А в безмісячну ніч недруг підступив до міста, і вже руйнує ворота, та князівна вблагала богів і ті сховали горожан. На місці міста виникло озеро, а воно провалилось під землю. А вся дівоча врода сплинула на поверхню квітами-лататтям. Кожен ворожий воїн, хто намагався їх зірвати, помирав у водах озера Світязь.

Зупинка №2   Озера Карпат.

«Озеро — це терапія природи, яка заспокоює розум і омолоджує душу».

         В Українських Карпатах є озера вулканічного, льодовикового, загатного походження. Льодовикового озера є на схилах Чорногорського масиву в Карпатах (Бребенескул, Марічейка, Несамовите). А озеро Липовецьке, яке належить до вулканічних озер, розташоване в бічному кратері згаслого вулкана. Найвідоміше озеро Карпат – Синевир, назване так через синій колір води. Озеро розкинулось у верхів’ї річки Теребля на висоті 989 м. над рівнем моря. Озеро виникло внаслідок землетрусу, який спричинив обвал скелі, що перегородила русло річки.

-          Перегляньте відео про ці озера.

-          Нанесіть їх на контурну карту.

-          Рубрика «Цікаві факти» (Випереджувальне завдання)

Легенда про озеро Синевир

       Легенда про озеро Синевир говорить, що кілька сотень років тому жив в гірській місцевості багатий князь, на якого працювали всі місцеві жителі. Дружина князя померла рано, залишивши єдину дочку. Її очі були такими синіми, що ім’я дівчинці дали Синь. Росла княжна справжньою красунею і князь дуже нею пишався. Одного разу вирішив він поїхати в ліс, подивитися, як працюють піддані, і взяв з собою у дорогу Синь. Поки князь розмовляв з лісорубами, княжна вирішила прогулятися і, збираючи квіти, забрела на лісову галявину. Прислухавшись, вона вловила звуки красивої мелодії, що награвав молодий чабан Вир. Підійшовши ближче, Синь була зачарована його ніжною грою, а Вир – її красою і синіми, немов весняне небо, очима. З тих пір молоді люди стали нерозлучні і не могли уявити подальше життя один без одного.

      Раптово це стало відомо суворому князю. Невимовно обурившись нерівним вибором своєї дочки, він наказав убити Вира. Вірні слуги дочекалися, коли хлопець залишився один, і скинули йому на голову величезний камінь. Дізнавшись про це, Синь прибігла на місце загибелі улюбленого і довго, невтішно плакала. Від її сліз утворилося велике озеро, вода в якому мала синій відтінок, схожий на колір очей бідної княжни. По центру озера височів невеликий острівець, ніби верхівка каменю, який впав на Вира.

Зупинка №3.  Донузлав – унікальне озеро Криму.

  «Озеро — це терапія природи, яка заспокоює розум і омолоджує душу».

Донузлав — найглибше озеро в Криму і найбільше озеро Чорноморського району, належить до Тарханкутської групи озер.

Площа — 47 км². Тип загальної мінералізації — солоне, на крайній півночі прісне.

Походження — тектонічне. Зараз для озера більше відповідним статусом може бути лиман, оскільки починаючи з 1961 року (після з'єднання з водами моря) рівень загальної мінералізації змінився від ропи до мінералізованого (солоного), також змін зазнала рослинність, що росте на берегах.

-          Перегляньте відео про ці озера.

-          Нанесіть їх на контурну карту.

-          Рубрика «Цікаві факти» (Випереджувальне завдання)

Історія. Донузлав.

       Серед істориків і археологів немає єдиної думки, як утворилося озеро. Можливо, у давнину це була відкрита морська затока, що з часом відокремилася від моря піщаним пересипом. А можливо, Донузлав — це та річка Гіпакірис, про яку писав Геродот у своїй «Історії». «Дан» означає «річка». Дніпро — Данапр, Дністер — Данастр, Дунай — Данубіос. Існує ще одна версія: Донузлав — це частина нижньої течії Дніпра, що відокремилася від нього в давнину.

     У 1961 році через пересип був прокопаний канал шириною 200 метрів. Фактично з цієї миті Донузлав перестав існувати як озеро, але назва так і залишилася. Тоді ж були знайдені залишки корабля III—IV віків до н. е., дерев'яний якір зі свинцевим вантажем вагою близько 200 кг і залишки обшивки днища, бронзові цвяхи і кілька амфор. Дном озера прокладено три гілки газопроводу, якими газ із Глібівського газосховища поступає в усі кінці Криму.

     У 2007 році на Донузлаві почалося будівництво яхтно-спортивного містечка з усією інфраструктурою на 300 суден із комплексом обслуговування та ремонту яхт і катерів.

Донузлав з 1995 по 2014 рік був місцем розташування Південної військово-морської бази. На озері базувалися корвет «Луцьк», десантний корабель «Кіровоград» та інші судна ВМС України.

      Під час окупації Криму російськими військами 6 березня 2014 року на виході з бухти Донузлав було затоплено два російські кораблі «Очаков» і «Шахтёр». 7 березня було затоплено ще одне судно, а 13 березня було затоплено четверте списане судно. Таким чином було створено барикаду (брандер), що заблокувала вихід з бухти двом кораблям Військово-Морських сил України.

Зупинка №4.  Озера Чорноморського узбережжя.

 «Озера вчать нас бути терплячими, адже їх краса розкривається в кожній хвилі».

     На узбережжі Чорного моря утворилися лиманні озера. Це такі озера, як Сасик (Кундук), Алібей, Хаджибейський і Куяльницький лимани.

-          Перегляньте відео про ці озера.

-          Нанесіть їх на контурну карту.

-          Рубрика «Цікаві факти» (Випереджувальне завдання)

Історія лиману

       Сасик, або Кундук — лиман на території Ізмаїльського та Білгород-Дністровського районів Одеської області на північно-західному узбережжі Чорного моря, поблизу гирла Дунаю; площа 215 км², глибина до 3,3 м, природний рівень Сасика на 0,3 м нижчий від рівня моря. Лиман видовжений на 35 км від моря при максимальній ширині 11 км.

Береги у верхній частині лиману, район села Глибоке

       До 1978 року складався з двох частин: північної солонуватоводної (розпрісненої), в яку з півночі впадають річки Когильник та Сарата, а також південної (солоної). Від моря відокремлювався вузьким (до 0,5 км) піщаним пересипом, сполучався з ним протокою. У деякі роки протоку замивало, і лиман ставав на два та більше років безстічним, що призводило до його швидкого засолення. Найдовший період відокремлення від моря спостерігався в 1872–1879 рр., наприкінці якого Сасик майже висох.

        У 1978 році в рамках побудови першої черги Дунай-Дніпровської зрошувальної системи лиман Сасик було відокремлено від моря шляхом розширення пересипу та укріплення його бетонними елементами, а сам лиман було поєднано з Дунаєм шлюзованим каналом та обладнано системою шлюзів — водоскидів. Після чого почалось розпріснення водойми за допомогою багаторазового промивання прісною водою з Дунаю для вимивання солей з донного мулу.

Зупинка №5.  Заплавні озера в пониззі Дунаю.

 «Кожне озеро зберігає таємницю, яка чекає, щоб її відкрили ті, хто шукає його чудес».

       У пониззі Дунаю утворилися заплавні озера, які виникли на заплаві річки внаслідок відокремлення рукавів або заток від основного русла річковими наносами. Заплавні озера Ялпуг, Кугурлуй, Кагул, Катлабуг є найбільшими серед прісноводних озер України.

-          Перегляньте відео про ці озера.

-          Нанесіть їх на контурну карту.

-          Рубрика «Цікаві факти» (Випереджувальне завдання)

Озеро Ялпуг

       Найбільше прісноводне озеро України та друге за величиною у Європі має назву Ялпуг і знаходиться на території трьох колишніх районів Бессарабії: Ізмаїльського, Болградського та Ренійського. Його розмір – 149 квадратних кілометрів, ширина сягає до 7 кілометрів, а глибина – 6 метрів. Хоча подейкують, що є місця, де можна дістатись дна загадкового озера аж на глибині 12 м… Обабіч його берегів розташовані села, у яких проживає чимало представників різних національностей – болгари, молдавани, гагаузи, українці та ін. Житель кожного з них знає чимало легенд, пов’язаних з Ялпугом,

       Одна з найпопулярніших версій виникнення озера, якої, до речі, дотримуються жителі гагаузького села Котловина, розповідає про те, що колись на тому місті, де зараз плеще свої хвилі Ялпуг, ріс великий та дрімучий ліс. Біля нього знаходився дім поміщика, а навколо тулились будинки бідних селян. На самому краю цього поселення стояв будинок одинокої вдови, яка жила там разом зі своїм сином. Жили собі люди, працювали, все було добре.

        Але одного разу в сусідньому з людьми лісі оселився дракон. Він кожен день вимагав для себе жертву, з’їдаючи молодих дівчат та хлопців. Що більше він з’їдав, то більше й сильніше ставав, вимагаючи інших. Усі жителі були налякані і шукали способи, як позбавитись цього монстра. Врешті-решт, люди звернулись з проханням про допомогу до Бога.

         На благання людей небо дало таку відповідь: “Серед вас є наша людина з особливою міткою на тілі. Саме вона повинна піти у ліс і здолати дракона…”. Після цих слів вдова почала плакати, адже одразу зрозуміла, кого саме мав на увазі Бог – у її єдиного сина на лівому плечі була ця мітка у вигляді зірки. Звісно, материнське серце відчувало біду та не хотіло відпускати сина. Однак хлопець сказав, що все одно піде. Так і зробив…

       Протягом двох діб з лісу постійно вчувались крики та стогони, сповнені болю та жаху. Аж поки все не закінчилось… Ніхто не насмілився з людей піти до лісу, окрім бідної вдови. Зайшовши у хащу, вона побачила там переможеного дракона та дуже багато крові, однак ніде не могла знайти свого сина. Жінка почала кликати свою дитину, вигукуючи її ім’я: “Ялпуг! Ялпууууг!”. У цей час почувся голос, який йшов з неба: “Не шукай свого сина, він серед нас, він наш…”.

        Невтішна мати гірко заридала. Бог заспокоював бідолашну словами про те, що завдяки саме її сину було переможено дракона: добро здобуло перемогу над злом. Однак вона продовжувала плакати. І на тому місці, де плакала мати, яка втратила свою єдину дитину, утворилось озеро з материних сліз…

Зупинка №6.  Озера Тернопілля.

«У присутності озера час зупиняється, і світ зникає».

      Справжня перлина міста Тернополя – Тернопільське водосховище (його ще називають Тернопільський став, Тернопільське озеро).

      Тернопільське водосховище  є окрасою і своєрідною візитівкою обласного центру. Це не лише місце, де можна відпочити та розважитись, але й культурна та історична пам’ятка. Тернопільському ставу приблизно стільки ж років, як і місту Тернополю. Наразі озеро має площу 300 гектарів і входить до списку найбільших штучних озер України.

      Саме Тернопільський став уже декілька років поспіль приймає змагання світового рівня з водно-моторного спорту.

       У 1980-х роках на Тернопільському озері створили два миловидних острови – острів “Закоханих” та “Чайка“.

      Найромантичнішим та найкрасивішим місцем вважається Острів закоханих посеред Тернопільського ставу. Дістатись до Острова закоханих можна човном або по місточку, що сполучає острів та парк.

     Тернопільський став має свій маленький шматочок Каліфорнії – набережна “Циганка” –  сучасний центр соціальної активності, якому немає аналогів в жодному місті України. Тут просто надзвичайно і комфортно для відпочинку.

5. Закріплення вивченого матеріалу.

   Ви здійснили подорож. Дайте відповідь на одне, єдине питання: «Що спільного в озер, створених:

-          В розломах земної кори

-          На колишніх заплавах рік,

-          У кратерах вулканів.»

6. Підсумок уроку.

-          Поділіться своїми враженнями від подорожі

-          «Нехай тиша озера заспокоює вашу душу і надихає ваш дух».

7. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф 44