Урок позакласного читання "І.Крип'якевич ""Малі козаки"

                                        Позакласне читання. 5 клас

Тема:    Історичне минуле українського народу в оповіданні Івана Крип’якевича «Малі козаки»

Мета:  продовжити знайомство учнів художніми творами про історичне минуле рідного краю на основі оповідання І. Крип’якевича «Малі козаки», розповісти про життєвий шлях письменника, опрацювати зміст твору, розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення; виховувати інтерес та повагу до історичного минулого нашого народу, до творчого спадку Івана Петровича Крип’якевича.

Тип уроку: засвоєння нових знань, позакласне читання.

Обладнання: портрети Б.Хмельницького та І.Крип’якевича, книжкова виставка,  ілюстрації до твору, роздатковий матеріал,презентація.

Хід уроку

                                                                   Народ, який не знає свого      минулого,

                                                                           не має свого майбутнього.

                                                                                             О. Довженко

І. Організаційний момент.

        Чи любите ви, діти, ходити в гості? А приймати гостей у себе?

У гості можна ходити не тільки до рідних, знайомих, а й до книжки. Сьогодні ми побуваємо в гостях у книжки «Малі козаки», яку написав Іван Крип’якевич.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

    Епіграфом до уроку я взяла вислів О. Довженка: «Народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього». Подумайте, будь ласка, над цими словами, а в кінці уроку поясніть, як ви розумієте їх і як вони пов’язані з твором І.Крип’якевича «Малі козаки». (У цей же час же час на мультимедійній дошці з’являється епіграф уроку і  тлумачення слова «епіграф». Епіграф – цитата, крилатий вислів, афоризм, які ставляться перед текстом, уроком і виражають їх основну ідею).

    Сьогоднішній урок допоможе мені провести вчитель історії Лариса Степанівна.

    Вчитель історії:   Я розповім вам про письменника та історика Івана Крип’якевича. ( У цей же час   з’являється портрет  І.Крип’якевича та ін.).

Орієнтовно повідомлення вчителя повинно тривати 4-5 хвилин. Можна використати такий матеріал:

    Іван Петрович Крип’якевич народився 25 червня 1886 року у м. Львові у сім’ї священика. Найщасливішими роками дитинства  письменник вважає роки навчання у гімназії. Саме тоді у нього з’явився старший товариш Степан Гасюк, який зацікавив Івана історичними творами.

   У бібліотеці Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка гімназисти могли вибрати будь-які книги до душі.

   Коли Іван Крип’якевич прочитав статтю І  Франка «Козак Плахта», то вирішив стати істориком, вивчати історію України.

   Перші художні твори, зокрема оповідання, з’явилися у дитячому журналі «Дзвіночок» без підпису. У 1912 році публікує оповідання про часи Хмельниччини «Малі козаки». Як історик Іван Крип’якевич зробив для України дуже багато.(Вчитель показує праці дослідника, можна проілюструвати на мультимедійній дошці).

   21 квітня 1967 року Іван Петрович Крип’якевич помер. Похований він на Личаківському кладовищі у Львові.

   Слайд:

Іван Петрович Крип’якевич – незвичайна людина.

Це відомий історик, етнограф, культуролог і письменник.

Вчитель літератури.   

• Про які історичні часи розповідає  І. Крип’якевич в оповіданні «Малі козаки»?
• Хто брав участь у Визвольній війні?
• В оповіданні  перед  хлопчиками несподівано з’являється козак, поважний мужчина на прегарнім коні, у блискучій зброї, у шапці з білим пером та булавою у руці. Хто це? ( На мультимедійній дошці – портрет Б.Хмельницького).
• Богдан Хмельницький  - це реальна історична особа. Життя його незвичайне. Він пройшов шлях від дрібнопомісного шляхтича до гетьмана України.

Лариса Степанівна підготувала нам цікаву розповідь про Богдана Хмельницького.

    Хмельницький Богдан-Зиновій Михайлович(1595 – 06.08.1657) народився у м.Чигирині  у родині дрібного шляхтича. Богдан одержав добру на той час освіту в єзуїтській колегії у Львові; вільно володів  латинською, польською, турецькою і татарською мовами, добре розумівся на історії, географії, праві, цікавився філософією та риторикою.

   1620 року разом із батьком взяв участь у поході польського війська до Молдови проти турків. Батько загинув, а Богдан на два роки потрапив до турецького полону. Повернувшись із неволі, вступив до козацького реєстрового війська, обійняв посаду писаря. У грудні 1647 року він утік на Запорозьку Січ, а в січні підняв там повстання,що поклало початок Визвольній війні. Запорожці обрали Хмельницького гетьманом.

   Очоливши  Визвольну війну, Хмельницький виявив себе вмілим і досвідченим полководцем. Здобув багато славних перемог над польсько-шляхетським військом. До історії воєнного мистецтва увійшли переможні битви біля Жовтих Вод, Корсуня  й Пилявців(1648), поблизу Зборова(1649), біля Батога(1652).

   Наприкінці серпня 1657р. гетьман помер у Чигирині. Назавжди лишився в пам’яті нащадків. Народ оспівав «батька Хмеля» у думах, історичних піснях, переказах та легендах. 

   Бесіда.

• Як же Визвольна війна 1648 – 1654рр.торкнулася жителів села Нова Воля? (Повз село проїжджали козацькі полки,один із козаків привіз грамоту від Богдана Хмельницького).
• Що ж було написано у тій грамоті?
• Зачитайте слова, у яких звучить основна думка.(« Мусимо добути давню свободу, яку мали батьки наші»).
• Хлопці, які були на вигоні і пасли худобу ніколи не дізналися, що відбувалося на гостинці (дорозі), якби не один із хлопців. Як звали хлопця?(Василько).

                       Ось як це було (Інсценізація уривку твору за вибором учителя).

• Що вирішили хлопці-пастушки, коли почули про грамоту Б.Хмельницького?(Іти на допомогу козакам).
• Хто ж міг,  на думку хлопців, вступити до козацького війська? Знайдіть підтвердження у тексті).
• Чи можуть хлопці стати справжніми козаками? Чому?
• Головне те, що хлопці ладні були віддати життя за Вітчизну. Це єднає їх з козаками. А ще хлопці добре знали козацькі звичаї та порядки. А ви хочете бути козаками? Звичаї козацькі знаєте?
• Перевіримо, чи добре ви вивчили за твором «Малі козаки» козацькі закони. Для кожної групи я підготувала завдання.

Коментар. Одночасно працюють всі групи – історики, лексикографи, ерудити, літературознавці, художники-ілюстратори. Можна увімкнути музику.

       Завдання ерудитам.

        Згадайте, яку зброю поприносили хлопці на вигін, готуючись іти в козацьке військо. Виправте допущені  помилки.

          У  Стефанка був спис, у Грицуня – рушниця,

          в Іванка – лук, в Остапка – палиця,

          у Леся – гармата, у Василька – шаблюка.

          

Завдання лексикографам.

            Поясніть значення слів гостинець, стрийко, вуйко, штихлір, моздір, чура (цура).  Чому письменник використав ці слова у творі.

            Завдання історикам.

          Стрілками покажіть, як хлопці розділили між собою обов’язки.

                           Остап Варениця                                              писар

                           Василько Романів                                          пушкар

                           Михалко Дяченко                                          отаман

                           Грицуньо Петрів                                             зброяр

                           Лесь Береза                                                      цура

Що сказав Василь після обрання його отаманом? Які риси характеру тут яскраво виявилися у хлопця?

            Завдання літературознавцям.

Доведіть, що твір І. Крип’якевича «Малі козаки» - оповідання. Для відповіді скористайтеся таблицею.

        Завдання художникам-ілюстраторам.

 Назви яких козацьких клейнодів не зустрічаються у творі: булава, бунчук, печатка, литаври, корогви, пірнач? Розділіть між собою обов’язки: отаман, писар, чура, пушкар, хорунжий.

        Творча робота.

Напишіть твір-мініатюру « Чим близькі мені герої оповідання «Малі козаки»».

    Заслуховуємо відповіді учнів.

    Учні демонструють свої малюнки до оповідання. Розповідають, який епізод зобразили на них.

- У чому переконує  письменник читачів своїм оповіданням? Яка основна думка твору?

 - Як ви розумієте епіграф уроку? Як епіграф пов'язаний із твором?

Підсумок уроку. Як підсумок уроку пропоную вам розгадати кросворд, який підготували ерудити.

Нам, українцям, є чим пишатися. У цьому нас переконує Крип'якевич, розповідаючи про козацьку добу. Якщо вам цікаві твори І. Крип'якевича, то із задоволенням прочитаєте книгу «Було колись в Україні». Зичу вам бути справжніми козаками, українцями-патріотами, чесними, мужніми, справедливими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1			10
8
			4
		6
2							3
		5
7
						9
По вертикалі
1.Хто зі славним військом запорізьким прийшов з-над Дніпра до галичини?
2. Автор оповідання "Малі козаки".
5. Ким хотіли стати хлопчики?
6. Який скарб, залишений прапрадідом, знайшов герой оповідання "Малі козаки"?
7. Зброя, яку приніс Остап?
8. Ім'я хлопця - писаря.
9. Прізвище Василька.
По горизонталі
3. Ім'я хлопця, якого відпустили подивитися на козацькі полки.
4. Яке військо хотіли побачити селяни з Нової Волі?
10. Зброя Грицуня.

 

 

Завдання 1. Дай визначення:		Бали 0-1
Оповідання -  це…………………………………………………………………………………………….. ………………………………………………………………………………………………………………..
Разом
Завдання 2. З’ясуй особливості оповідання епічного твору.		0-9
Позиція з’ясування	Для оповідань характерно
Обсяг тексту (великий – середній – малий)
Кількість зображуваних подій із життя головного героя (значна – незначна)
Зображуваний відрізок часу із життя головного героя (довгий – короткий)
Кількість героїв твору (велика – невелика)
Мова (прозова – віршована)
Мовлення (монологічне – діалогічне)
Наявність описів різних видів (є – немає)
Структура сюжету оповідання:	_____________________________ _____________________________ _____________________________ _____________________________