Урок. Презентація на тему "Лірика Т. Шевченка періоду заслання і після заслання"

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРАПРЕЗЕНТАЦІЯна тему. ЗАВАРИНСЬКИЙ ІГОРV КЛАС Теребовлянський НВК«Тема долі у творчості Тараса Шевченка»

ВСТУП1. Актуальність дослідження «Тема долі у творчості Тараса Шевченка».2. Дослідження порушеної теми як з літературної так і з мистецької точки зору для створення цілісної картини творчості Т. Шевченка.3. Значення лексем «доля» та «недоля» у творчості Кобзаря.4. Тема долі у мистецькій палітрі Тараса Шевченка. Висновки. Література. ПЛАН

Доля. Ти не лукавила зо мною,Ти другом, братом і сестрою. Сіромі стала. Ти взяла. Мене, маленького, за рукуІ в школу хлопця одвела. До п'яного дяка в науку.«Учися, серденько, колись. З нас будуть люде»,— ти сказала. А я й послухав, і учивсь,І вивчився. А ти збрехала. Які з нас люде? Та дарма!Ми не лукавили з тобою,Ми просто йшли; у нас нема. Зерна неправди за собою. Ходімо ж, доленько моя!Мій друже вбогий, нелукавий!Ходімо дальше, дальше слава,А слава — заповідь моя.[9 лютого 1858,Нижній Новгород]ВСТУП

Вивчення та аналіз біографічних фактів Тараса Шевченка, дослідження поетичної спадщини та його мистецьких робіт є причиною дослідження творчої теми «ДОЛЯ/НЕДОЛЯ» . Осмислення поетичних творів Кобзаря з точки зору впливу історичного минулого на сьогодення (що закодовано у значені слова «доля»), видається мені найбільш актуальним.1. Актуальність дослідження «Тема долі у творчості Тараса Шевченка»

Розглянемо порушену тему як з літературного, так і з мистецького боку для створення цілісної картини творчості Шевченка.2. Дослідження порушеної теми як з літературної, так і з мистецької точки зору. Уже з першого вірша, яким починався «Кобзар» 1840-го року, і до останнього «Не нарікаю я на Бога» простежуємо тему долі у творчості Тараса Шевченка: «Така її доля… О Боже мій милий! За що ж ти караєш її, молоду? За те, що так щиро вона полюбила Козацькії очі?.. Прости сироту! Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки; Одна, як та пташка в далекім краю. Пошли ж ти їй долю, – вона молоденька; Бо люде чужії її засміють». («Причинна»)

Для Кобзаря слово «доля» тісно пов’язане із антонімом «недоля». Вони зазвичай виступають не стільки протилежні за значенням, скільки синонімами, а саме позначають – щастя / нещастя: «…Доле, де ти! Доле, де ти? Нема ніякої; Коли доброї жаль, Боже, То дай злої, злої!»(«Минають дні, минають ночі»)3. Значення лексем «доля» та «недоля» у творчості Кобзаря

Долю України поет бачить у майбутньому щасливу, а у минулому переважно нещасну, закуту в кайдани, голодну, обідрану, пекельну: « …І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі». («І Архімед, і Галілей»)«…Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. І мене в сем’ї великій, Сем’ї вольній, новій, Не забудьте пам’янути Незлим тихим словом». («Заповіт»)

Якщо вибудовувати синонімічний ряд до лексеми «доля», то поруч стоятимуть образи раю, правди, волі, козака, батька-матері, сім’ї, Господа, вишневого садка. Повною протилежністю виступає антонім «недоля», закодований у вигляді ярма, лиха, розритої могили, чужини, самоти, убогого сироти, пекла, магнатів, кривди, молодої дівчини (Катерини чи наймички), сліз (удов’їх, дівочих, батькових, старих, кривавих), плачу:

«…Чи багатий, кого доля, Як малу дитину, Убирає, доглядає, – Не мине калину…»(«На вічну пам’ять Котляревському»)Іноді доля виступає як жива істота: « …В того доля ходить полем, Колоски збирає, А моя десь, ледащиця, За морем блукає». («Думка» («Тяжко-важко в світі жити»))

Поет майже в кожному творі шукає відповідь на філософське питання: «… Єсть на світі доля, А хто її знає? Єсть на світі воля, А хто її має? Єсть люди на світі – Сріблом-злотом сяють, Здається, панують, А долі не знають, – Ні долі, ні волі!» («Катерина»)У поемі «Мар’яна-черниця» прослідкрвуємо тріаду: сила-воля-доля. «Не плач, серце, єсть у мене І сила, і воля, Люби мене, моє серце, Найду свою долю. За високими горами, За широкими степами, На чужому полі, По волі-неволі Найду свою долю! Не в свитині, а с о т н и к о м До тебе вернуся!» («Мар’яна-черниця»)

У мистецькій палітрі Тараса Шевченка тема долі простежується не лише в тематиці картин, а й в композиціях творів. Скажімо, знаменита картина «Катерина» (полотно, олія, 1842) закомпонована таким чином, що сама поза дівчини, вираз її обличчя, стан промовисто свідчать про «недолю».4. Тема долі у мистецькій палітрі Тараса Шевченка

Також тяжку долю бачимо і в хлопчиків-байгушів під вікнами («Байгуші під вікном», папір, сепія, 1855–1856 рр.), які стоять з простягнутою рукою, не від добра; та автор ілюстрації до поеми «Слепая» «Сліпа з дочкою» (папір, олівець, сепія, 1842), що присіли, помучені, спочити .

І в малюнку «Циганка-ворожка» (папір, акварель, 1841), котра ворожить на долю. Виникає логічне запитання: «Яка ж та доля у сліпої?», на яке навряд чи знайдемо вичерпну відповідь. Можемо продовжити цей ланцюжок: яка доля у «Короля Ліра» (гальваноакустика, 1843), що самотньо стоїть посеред грози, блискавок, шаленого вітру у супроводі скомороха?

Офорти «Судня рада» (1844), «Старости» (1844) говорять глядачеві про приреченість, невідворотність долі. У творі «Казахи в юрті» (папір, сепія, 1848–1849) на першому плані сидить казах і тре задумливо в мисці зерно, ніби живе свідчення безнадії. Не можна оминути й тематику казарми, в’язниці, покарань шпіцрутенами, кару колодкою – ми практично не знайдемо веселощів і жартів у мистецьких творах Шевченка. Лише приреченість і слідування долі, часто-густо невеселій, і такій, яку змінити не можна. Долі, яка випала самому Шевченкові, і ті випробування, через які він пройшов сам.

ВИСНОВКИДослідження лише однієї Шевченкової лексеми «доля» та її антонімічної пари «недоля» дає можливість зробити висновки, що і в мистецьких, і в поетичних творах Кобзаря вона посідає важливе місце, і на ній будується концепція його бачення минулого та майбутнього України.

ЛІТЕРАТУРА1. Григорій Грабович. Шевченко як міфотворець. Семантика символів у творчості поета. Переклад з англійської Соломії Павличко. / Грабович Григорій. – К. : Радянський письменник, 1991. – 211 с. 2. Григорій Грабович. Шевченко, якого ми не знаємо (З проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета) / Грабович Григорій. – К. : Критика, 2000. – 317 с. 3. К. Булкін. «Моє інтерв’ю на Радіо Свобода (7 березня 2008 р.) з академіком Іваном Дзюбою, автором книжки «Тарас Шевченко. Життя і творчість». http://kbulkin. wordpress.com/2008/11/21/ivan-dzyuba-taras-shevchenko/http://kbulkin.wordpress. com/ 4. Шевченко Т. Кобзар / Тарас Шевченко. – К. : Дніпро, 1974. – 623 с.