Урок-проект за творчістю Т.Шевченка "Моя любов, моя висока, не відпускай мене..."

«Моя любов, моя висока, не відпускай мене…»

(урок-проект за інтимною лірикою Т.Шевченка, 2 г.)

Мета уроку: викликати в учнів бажання якомога більше дізнатися про Т.Шевченка; знайти ще один із ключів до розкриття творчості Великого Кобзаря, її тематики, розгадки соціальних і життєвих ідеалів поета; формувати  інтелектуальну, пізнавальну, інформаційну, комунікативну компетенції учнів, прищеплювати риси делікатності в інтимних стосунках і відповідальність за свої почуття

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань за  проектною технологією

Форма уроку: групова

Обладнання: операційні картки з розробкою тематичних питань проекту, відеозапис уривку з фільму «Тарас Шевченко» режисера І.Савченка, аудіозаписи класичної музики, пісні на слова Т.Шевченка, учнівські презеньації

                                                            Епіграф:   Мені ж, мій Боже, на землі

                                                                               Подай любов, сердечний рай…

                                               Т.Шевченко

 

     

План уроку

 

Етапи методу проектів	Етапи уроку (навчальні ситуації)	Етапи особистісно-зорієнтованого уроку
Постановка проблеми-задачі	1.Демонстрація уривка з фільму «Тарас       Шевченко» режисера  І.Савченка	Етап орієнтації
	2. Слово вчителя
	3. Мотивація навчальної діяльності.     Актуалізація чуттєвого     досвіду учнів. Покладання мети.	Етап покладання мети
	4. Проектування:     - назва проекту;     - ключове питання;     - матеріальне вираження проекту.	Етап проектування
Самостійна дослід-ницька робота	5. Тематичні питання.	Етап організації виконання плану діяльності
	6. Группова робота над створенням                проекту (робота з операційними      картами за тематичними       питаннями).
Оцінка поетапних результатів	7. Звіт груп про результати роботи з      тематичних питань.	Етап контрольно-оцінювальний
	8. Коригування думок учнів.
	9. Оцінювання.
Створення проекту та його захист	10. Домашнє завдання (завдання для        індивідуальної дослідницької        роботи учнів над створенням        проекту).
	11. Підсумки уроку.

 

Хід уроку

(перебіг навчальних ситуацій)

 

І. Актуалізація навчальної діяльності школярів

1.Демонстрація уривка з фільму І.Савченка «Тарас Шевченко».

2.Слово вчителя.

На уроках літератури ми знайомимося з життям і творчістю Т.Шевченка. Якого ж Шевченка ми знаємо?

          Геніальний поет-борець, талановитий художник. Усе своє життя він присвятив служінню Україні. Таким він постає перед нами і в однойменному фільмі режисера І.Савченка, фрагмент  із якого ми з вами подивилися. Безмежний і глибинний світ  творчості Кобзаря.  Магія його слова незбагненна. Та Шевченко ще й особистість, якій не чуже все людське, особистість,    яка прагнула кохання, чистого й світлого. Чи писав Шевченко вірші про кохання? Відомо, що кохання звичайної людини допомагає розкрити її душу. А кохання митця, генія?

         Ці питання видалися нам цікавими. Ми вирішили дослідити інтимну лірику Тараса Шевченка. Створили проект і поставили перед собою таке ключове питання: «Знайомство з інтимною лірикою Шевченка – сходинка до духовного зростання?» Для реалізації проекту ми організували свою літературну редакцію і уклали збірку інтимної лірики Шевченка. До літературної редакції ввійшли групи біографів, дослідників творчості, художників-оформлювачів та PR-менеджерів.

ІІ. Повідомлення теми уроку

ІІІ. Робота над темою

       1.Розробка тематичних питань.

       2.Складання  плану роботи груп.

ІV. Самостійна дослідницька робота (учитель допомагає, консультує)

V. Укладання  збірки

VІ. Захист проекту

VІІ. Рефлексія ( робота з картами спостережень)

VІІІ. Оцінювання результатів

Домашнє завдання: опрацювати статтю підручника «Романтичний світ балад Шевченка» (с.250 - 254). Прочитати балади «Причинна», «Лілея»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

1. Склад «Літературної редакції»

 

1 група «Біографи»

 

2 група «Дослідники творчості»

 

3 група «Художники-оформлювачі»

 

4 група «PR-менеджери»

 

2.Операційні картки

Ключове питання: Знайомство з інтимною лірикою Т.Шевченка – сходинка до духовного зростання?

Група «Біографи»

У чому драма кохання Т.Шевченка?

 

• Світлий ангел дитинства. (Оксана Коваленко)
• Написане  пером печалі . (Ганна Закревська)
• «Молюсь і плачу пред тобою…» (Варвара Рєпніна)
• Спалах зорі кохання в Новопетровській фортеці.(Агата Ускова).
• Вона здавалася йому дівчиною-мрією. (Катерина Піунова).
• Біль і розчарування останніх років життя. (Ликера Полусмакова)

 

 Група «Дослідники творчості»

У чому глибина інтимної лірики Кобзаря?

 

• Джерела інтимної лірики Тараса Шевченка.
• Провідні мотиви.
• Узагальнений образ коханої.
• Ідеал кохання.
• Чи потрібна передмова до збірки інтимної лірики?

 

Група «Художники-оформлювачі»

Яка роль ілюстративного оформлення збірки?

 

• Значення ілюстрації в оформленні книжки.
• Якою повинна бути ілюстрація?
• Чи допомагає оформлення палітурки зацікавити читача?
• Чи потрібно ілюстратору глибоко аналізувати зміст твору?

 

Група «PR-менеджери»

Як зацікавити громадськість створеним проектом?

 

• Що означає абревіатура PR?
• Основні задачі PR-менеджерів.
• Чи варто провести дослідження громадської думки щодо    створюваного проекту?
• Що таке прес-реліз?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали до уроків

Група «Біографи»

Етюди кохання українського генія

Оксана Коваленко

Говорять, коли народжується людина, у небі з’являється зірка, яка освітлює життєвий шлях… Здавалося , Великому Кобзареві судилося народитися під щасливою зіркою, адже його ім’я відоме в усьому світі, навічно закарбоване в пам’яті українського народу… Та хто знає, про що мріяв цей геній, що було в його душі й чи був він насправді щасливою людиною? Як склалося особисте життя поета, чого він прагнув, до чого йшов?

Відомо, що понад усе хотів одружитися, мати сім’ю і дітей, мріяв про «садок вишневий коло хати» і справжнє кохання… Та, мабуть, не судилося…

 

Першим сильним почуттям Тараса було його дитяче кохання до сусідської дівчинки – Оксани Коваленко.

Ще малими дітьми вони гралися біля хатини, а їхні матері жартома заводили мову про майбутнє одруження:

Ми вкупочці колись росли,

Маленькими собі любились,

А матері на нас дивились

Та говорили, що колись

Одружимо їх…

Інсценізація

 У безрадісному житті сироти Оксана була тією зіркою, що запалила зорю кохання. Цей дитячий роман тривав не один рік, але обставини розлучили їх: 1829 року новий поміщик забрав Тараса з села. Майже в усіх жіночих образах Шевченкових творів вгадується туга від безжально розчавленого першого кохання.

 

 

Ганна Закревська

 

На званому прийомі провінційних аристократів Шевченко познайомився з Ганною Закревською. У серці Тараса зацвіла  вогняна квітка кохання до заміжньої  молодої жінки. Хоч Т.Шевченко найменше пов’язував можливість особистого щастя з нею (вона була дружиною Платона Закревського), проте, можливо, на думку дослідників життя й творчості поета, це було найбільшим і найтривалішим його захопленням. За запрошенням чоловіка-полковника, молодий  художник  мав  малювати родину Закревських. Щиро вражений красою Ганни, Шевченко  писав її портрет. З портрета на нас дивиться великими темно-голубими очима справді «Ганна вродлива», як називав її поет у одному зі своїх листів. Мабуть, глибоко в серце поета проник пильний погляд великих темно-голубих очей, якщо про той погляд і ті очі він проніс згадку ледве чи не через все життя.

Уже на засланні побритий у солдати Шевченко згадував Закревську, присвятивши їй вірша «Якби  зустрілися ми знову…». Але зустрітися зі своєю коханою йому більше не довелося: вона померла у   тридцятип’ятирічному  віці саме того року, коли поет отримав звільнення від  десятирічної солдатчини.

 

Варвара Рєпніна

Влітку 1843 року доля звела Т.Шевченка з Варварою Рєпніною. Дворянка, нащадок відомого роду, княжна була романтичною, натхненною натурою.  З дитинства вона спілкувалася з вельможними особами, з представниками царської родини. Ім’я Варвари Рєпніної було внесено до офіційного списку фрейлін імператорського двору.

 Романтично описує княжна їхню першу зустріч в Яготині. З літнього дощу з’явився перед Варварою, наче Провидіння. З цього часу ім’я Тараса Шевченка супроводжуватиме її до останніх днів життя.

У листі до Шарля Ейнара Варвара писала: «Моя братова покликала мене знову до вітальні, бо Шевченко буде читати свою нову поему, ту, яку присвятив мені… Шевченко почав, та я знову була переможена… О! Який йому дано чудовий дар! Я не могла стриматись і ридала… Шевченко віддав мені зошит, весь написаний його рукою, і сказав, що до цього рукопису належить ще портрет автора, який він дасть мені завтра». Дійсно, Шевченко присвятив свою поему «Тризна», написану російською мовою, Варварі Миколаївні Рєпніній:

Душе с прекрасным назначеньем

Должно любить, терпеть, страдать;

И дар Господний, вдохновенье

Должно слезами поливать.

Для Вас понятно это слово!...

Для Вас я радостно сложил

Свои житейские слова,

Священнодействовал я снова

И слезы в звуки перелил.

Ваш добрый ангел осенил

Меня бессмерными крылами

И тихостройными речами

Мечты о рае пробудил.

Варвара Рєпніна – чи не одна з перших – назвала Шевченка генієм, зробила його ідеальним у своїх думках, у своїй уяві, нехтуючи людськими забобонами, сміливо простягла руку великому поетові через ту соціальну безодню, що лежала між нею і Шевченком.  Але для Шевченка  вона була лише старшою порадницею , жінкою-берегинею, бо не пробудила в його душі взаємності. В одному з листів вона писала: «Я чекала його любові, виглядала її, що ось завтра, ось-ось він прийде і скаже все-все... Я була слабкою жінкою, яка так хотіла любові, а він... Він іноді відповідав мені теплим почуттям, але пристрасним —ніколи». Такі вже вони, реалії несправедливого життя: кохаєш ти, та не кохають тебе; кохають тебе — не можеш покохати ти.

Агата Ускова

Взимку 1854 року ,  перебуваючи на  засланні, уже будучи сорокарічним зрілим чоловіком, Шевченко знов побачив на небосхилі мрій яскраву зірку кохання - дружину коменданта Новопетровської фортеці, матір трьох дітей Агату Ускову. Захоплення Шевченка дітьми перейшло в схиляння перед матір’ю.  Саме в цій жінці поет убачав вершину досконалості,  його зворушили ніжність у її очах і почуття материнської відданості.  Але…знову розчарування, знову вирушати у плав океаном життя в пошуках  єдиної, справжньої…

 Проте до самого від’їзду Шевченка з Новопетровського укріплення між ним і Агатою Омелянівною збереглися дружні відносини.

В неволі, в самоті немає,

Нема з ким серце поєднать.

То сам собі оце шукаю

Когось-то, з ним щоб розмовлять,

Шукаю бога, а находжу

Таке, що цур йому й казать.

От що зробили з мене годи

Та безталання, та ще й те,

Що літечко моє святе

Минуло хмарно, що немає

Ніже єдиного случаю,

Щоб до ладу було згадать.

 

Катерина Піунова

 

Звільнення із заслання знову пробуджує в Шевченка бажання мати сім’ю. По дорозі до Петербурга він  п’ять місяців у Нижньому Новгороді чекає дозволу в’їзду. Шевченко безтямно закохується в 15-річну акторку Катерину Піунову,  молодшу нього на 28 років,  й освідчується їй у коханні. Що це було? Мана, сп’яніння від волі, політ у прірву юності й краси? Ні, мабуть, Боже наслання, яке спізнають лише генії. Так уже судилося, що невеличка, гінка, кучерява Катерина була фатально схожа на першу, осяяну дитинством, Оксану.

 

Ликера Полусмакова

 

Останнім коханням поета була ще одна молода, 20-річна дівчина — Ликера Полусмакова, яка наймитувала в Петербурзі.  Середнього зросту, граціозна, кругловида, з кучерявою голівкою, карими очима  вона полонить душу поета, пробуджуючи знову, вкотре, надію знайти милу серцю дружину.

Нареченій шили посаг, а Шевченко старанно готувався до весілля, до сімейного життя...З радістю і захопленням Тарас Григорович сповіщає свого родича Варфоломія  Шевченка про майбутнє одруження у листі від 25 серпня 1860 року: «Поберемося ми після Покрови... Отаке-то скоїлося! Несподівано я до тебе приїду в гості з жінкою-сиротою і наймичкою. Сказано, коли чоловік чого добре шукає, то й найде: так і зо мною трапилось». Аж раптом — розрив! 

Це була тільки остання іскра, певніше сказати – теплий ще попіл великого, палкого, але змученого й перегорілого вже серця.

Барвінок цвів і зеленів.

Слався, розстилався;

Та недосвіт перед світом

В садочок укрався.

Потоптав веселі квіти,

Побив… Поморозив…

Шкода того барвіночка

Й недосвіта шкода!

Великий український геній пройшов довгий тернистий шлях, бачив і пристрасне кохання, і морок розчарувань. Він жив мріями і сподіваннями, сіяв зерна добра і вірив в український народ. Бог не дав Великому Кобзареві пізнати справжнього взаємного кохання, натомість подарував йому талант, Музу, а вони безцінні.

 

Група «Дослідники творчості»

 

Вступ і висновки групи дослідників творчості

 

Наша група дослідників творчості Шевченка, працюючи над  «Кобзарем»,  визначила, що в ньому майже через вірш, майже в кожній поемі є рядки про кохання.

 Розквіт інтимної лірики Т.Шевченка припадає на останній період його творчості. Поезії нагадують  за змiстом i формою украïнську народну пiсню, мальовничі картини природи  надають віршам  особливої краси, задушевності й зворушливості. Джерела поезій – релігія, народна мораль.

 

«Ми вкупочці колись росли».

Тарас Шевченко мав свій ідеал жінки, він кохав і був коханий. І хай інтимна лірика за обсягами поступається творам, присвяченим іншій тематиці, його вірші про кохання являють собою чудові зразки інтимної поезії.

 Поет не забуває про своє перше світле підліткове кохання до Оксани Коваленко. Воно трепетне, невибагливе та щире. Його моральність має витоки в релігії.

 

 

 

«Г.З.»

 Знаходячись у засланні на Кос-Аралі Шевченко пише вірш «Г.З.», тобто Ганні Закревській, в якому згадує свої молоді літа і її, таку гарну, чорнобриву; уявляє, що своїми чорно-голубими очима, гнучким станом вона й досі чарує людські душі. Поет бажає, щоб з далекої України вона посміхнулася до нього, а він в неволі помолиться за неї Богу.

 

«Якби зустрілися ми знову»

 Ганні  Закревській також  присвячена  поезія «Якби зустрілися ми знову», в якій Шевченко пригадує їхні зустрічі, з болем говорить, що «їхнєє колишнєє святеє диво розійшлося лукавим сном, розлилось сльозами». І тепер, якби вони зустрілись, він зрадів би тому диву, а вона, напевне б, його не впізнала і подумала, що «це їй снилося колись».

 

«Ликері»

 Мрії поета одружитися висловлені у вірші «Ликері», присвяченому Ликері Полусмаковій. Він називає її своєю любою, просить, щоб вона усміхнулася і подала йому  «вільну руку», «вільную святую душу». Разом вони поховають важке лихо і щасливо заживуть «в хатині тихій і веселій».

 

«Л»

 «У веселій хаті, у веселій кімнаті» мріяв жити з коханою поет, та не судилося. Омріяний рай був тільки сном, а він так і залишився одиноким, самотнім. Свій відчай він висловлює в поезії «Л».

 

Група «Художники-оформлювачі»

 

Координатор групи 

 

Наша група художників оформила для збірки палітурку, створила ілюстрації до поезій  «Ми вкупочці колись росли», «Якби зустрілися ми знову…», «Поставлю хату і кімнату…», які видалися нам найбільш цікавими.

Ми вважаємо , що художнє оформлення книги, створення ілюстрацій до творів є надзвичайно важливими. Книжка повинна привернути увагу читача своєю палітуркою. На нашу думку, палітурка передає внутрішній світ книги.

При оформленні обкладинки було використано автопортрет саме молодого Шевченка, бо кохання завжди асоціюється з молодістю, а також репродукцію його картини «Селянська родина». Для Тараса Шевченка кохання передбачає однолюбство й вірність на все життя, створення родини, а родина – це хатина, садочок, щаслива дружина й діточки.

Але малюнок на звороті обкладинки символізує трагічність кохання, бо Шевченко на все життя так і залишився одиноким.

Щодо кольорів, то тут переважають червоний – символ кохання та білий – холодний, що символізує одинокість.

 

 

 

Також ми оформили афішу. Я вважаю, що вона яскрава, на неї не можна не звернути уваги. Також у ній чітко зазначено, де й коли відбудеться презентація збірки.

 

 

 

 

 

 

 

Група «PR-менеджери»

 

PR – «паблік рилейшн», у перекладі означає – зв’язки з громадськістю.

Отже, PR-менеджери займаються створенням рекламної продукції.

 

       Нами був складений план PR-заходів:

1. Провести дослідження громадської думки щодо теми проекту.
2. Скласти прес-реліз для редакції шкільної газети,  а також адміністратору шкільного сайту щодо проведення презентації збірки інтимної лірики Т.Шевченка.
3. Оформити афішу про проведення для старшокласників презентації збірки  під час шевченківських свят у школі.

 

      Ми провели опитування серед старшокласників, чи хотіли б вони познайомитися з інтимною лірикою Шевченка.

       Із    п’ятдесяти     опитаних,    42        відповіли, що так.

Також ми написали прес-реліз, щоб зацікавити редактора  шкільної газети та адміністратора сайту школи нашим проектом.  

     Прес-реліз – це повідомлення про подію з метою оповіщення громадськості, призначене для ЗМІ (засобів масової інформації ).

Щодо оформлення афіші ми звернулися про допомогу до художників-оформлювачів.

 

Літературна редакція учнів 9-А класу

 

Прес-реліз                 18.02.2019

 

           27 лютого в ЗОШ № 16 відбудеться презентація збірки інтимної лірики Т.Шевченка «Мені ж, мій Боже, на землі подай любов, сердечний рай…»

         Учні 9-А класу працювали над проектом із дослідження інтимної лірики Т.Шевченка, організували свою літературну редакцію й уклали збірку.

          Т.Г.Шевченко – геніальний український поет, своїми віршами він полонив усіх, викликав у слухачів сльози ніжності та співчуття.

          На останній період творчості Шевченка припадає розквіт інтимної лірики.  Кохання – почуття, яке переживає кожна людина, але тільки митець, надихаючись коханням, творить шедеври. До збірки ввійшли вірші, в яких Великий Кобзар оспівав це прекрасне почуття.