Урок з української літератури на тему: "Роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» - перлина української літератури ХХ століття".

Тема уроку : Роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» - перлина української літератури ХХ століття.

Мета: розкрити історичну та фольклорну основу твору, багатство тем і проблематику твору; досліджувати майстерність письменниці в описі образів роману, розкрити їх неповторну індивідуальність, духовну силу і красу Марусі Чурай, сформувати навички та вміння аналізу роману у віршах; розвивати вміння навчаються працювати з текстом, аргументовано викладати свої думки; розвивати спостережливість, уміння узагальнювати матеріал, виділяти головне; розвивати навички виразного читання віршів напам'ять, спостережливість, творче мислення і здатність навчатися; формувати високі моральні якості, на прикладі героїв роману виховувати почуття людської гідності, порядності і вірності, доброти, милосердя, справедливості, виховувати почуття патріотизму, бажання знати свою історію, розуміти роль пісні у становленні національно свідомої особистості.

Тип заняття: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: текст твору, портрет Ліни Костенко, картки «Маруся», «Гриць», «Іван», «Так», «Ні»

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1.Оголошення теми та мети заняття

Проектуються на екран епіграфи

 Епіграфи

Змири гординю, приклони коліна,

Торкнись душею їхньої строки,

Чурай Маруся, Леся, горда Ліна

 - Богині слова і святі жінки...
В.Ковтуненко

 

Красива ж я була, правда?

Схожа на свою матір.

Смілива я була, правда?

Схожа на свого батька.

Співуча я була, правда?

Схожа на свій народ.

«Маруся Чурай» Л. Костенко

 

Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

Виходить Маруся Чурай.

Маруся Чурай

Уже століттями мене називають «дівчиною з легенди». Можливо, тому, що реальність мого існування ще не до кінця документально-підтверджена. Збереглася лише величезна кількість переказів, легенд та моїх власних пісень («Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «шумить-гуде дібровонька», «Сидить голуб на березі», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»).

Архівних джерел про моє життя не залишилося майже жодних. Якщо узагальнити усі версії про походження моєї родини, то вийде приблизно такий сюжет.

Народилася у Полтаві в родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая. Датою народження найчастіше називають 25 січня 1625 року. Хата батьків стояла на березі Ворскли. Нині приблизно можна визначити це місце, бо знаходилось воно недалеко Хрестовоздвиженського монастиря, який зберігся до сьогодні.

Батько мій Гордій Чурай був людиною хороброю і чесною. Гордій був людиною авторитетною у рідному краї, користувався пошаною і повагою серед товаришів, гідно захищав права свого народу, брав участь у козацьких звитягах. Він палко любив свій рідний край і ненавидів його ворогів. Якось під час сварки із шляхтичем, не витримавши його знущань із народу, вихопив шаблю із піхов і зарубав насильника. Після цього змушений був податися на Січ. Брав участь у численних боях проти польської шляхти, У 1637-у потрапив у полон і був страчений у Варшаві.. Кажуть, була я такою, як і батько, запальною, правдивою, не терпіла брехні, кривди, зради.

Залишилися ми з мамою удвох. Обох нас шанували у Полтаві через нашого славного батька, а також через мій Богом даний дар складати і співати пісні. Говорять, що я мала чудовий голос, була наділена неабияким талантом імпровізації – свої думки могла викладати віршами.  Пісні мої користувалися великою популярністю в народі, їх співали і козаки, і дівчата, і всі мешканці Полтави.

Задивлялися на мене і парубки. Кохав мене син відомого гетьмана Якова Іскри-Остряниці Іван-Іскра – благородна душа. Я ж любила іншого – молодий козак, син хорунжого Полтавського полку Григорія Бобренка, свого названого брата. Але із цього кохання нічого путнього не вийшло, лише велика трагедія, відчай і смерть. Всі довідки про мене (судові акти Полтавського магістру) згоріли.

 

Слово вчителя.

У Григорія Квітки-Основ’яненка зберігається портрет Марусі Чурай. «Я побачив на ньому «справжню красуню у суто малоросійському стилі: дрібненька, худорлявенька, струнка, як струна, з маленькими ручками і ніженьками, з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглого личка, на якому виступав рум’янець. У Марусі були карі очі під густими бровами і довгими віями. Голівку дівчини покривало розкішне, чорне, як смага, волосся, заплетене в густу косу до колін. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками та червоними, як мак, вустоньками. У Марусі було круте, трохи випукле гладеньке сухе чоло і трохи дугоподібний, енергійний з горбинкою ніс».

      «Маруся Чурай» -гордість  української літератури ХХ ст.. До осмислення феномену життя «дівчини з легенди» зверталося багато митців: Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський, О. Шаховський, Л. Боровиковський, О. Кобилянська.

Але надзвичайний, безпрецедентний успіх мав саме історичний, соціально-психологічний роман Ліни Костенко.  За роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку «Неповторність» Ліна Костенко в 1987 році удостоєна Державної премії імені Т.Г.Шевченка.

Композиція –книга.

I розділ «Якби знайшлась неопалима книга». Дощенту знищена пожежею Полтава 1658 р. Суд над Марусею, яку звинувачено в отруєнні коханого Грицька Бобренка. На захист Марусі стають козаки — полковник Мартин Пушкар й Іван Іскра. Марусі виносять смертний вирок.

Слово вчителя.

Перший розділ, у якому йдеться про суд над Чураївною, зразу ж уводить нас у змістову суть роману, знайомить майже з усіма персонажами, які діятимуть у творі. У цьому розділі започатковані головні сюжетні та смислові лінії й починається досить активне розкриття характерів персонажів, яке продовжиться в наступних розділах.

II розділ «Полтавський полк виходить на зорі». Полтавський полк на зорі виступає в похід боронити волю свого народу.

III розділ «Сповідь». Маруся перебуває у в’язниці, вона згадує дитинство, батьків, родинні стосунки; дитинство Гриця, його батьків і їхні сімейні стосунки; далі постає історія кохання Марусі й Гриця і його зрада з Галею Вишняківною. У кінці розділу Марусю виводять на страту.

IV розділ «Гінець до гетьмана». Іван Іскра мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб сповістити про суд над Марусею. Гетьман своїм універсалом скасовує смертний вирок Марусі.

V розділ «Страта». Марусю виводять на площу для страти, де зібралася вся Полтава, люди по-різному висловлюються щодо Марусиної трагедії. В останній момент перед стратою на площу вривається Іван Іскра з добутим універсалом, у якому наказано скасувати вирок з огляду на пісенний талант Марусі і героїзм її батька Гордія.

VI розділ «Проща». Маруся вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію Батьківщини  з розповідей дяка й з побачених у дорозі картин зруйнованої рідної землі.

VII розділ «Дідова балка». Іван Іскра відвідує старого запорожця, колись визволеного з двадцятилітньої турецької неволі.Іван попереджає діда про наступ ворожих військ, але той вирішив не покидати свою домівку.

VIII розділ «Облога Полтави».  Полтава мужньо тримається в польській облозі вже четвертий тиждень. Іван Іскра відвідує самотню Марусю (її мати померла) і пропонує одружитися. Маруся відмовляє парубкові.

  IX розділ «Весна, і смерть, і світле воскресіння». Маруся попрощалася з Іскрою, виснажена горем і хворобою, чекає свого кінця. Облогу знято, і місто повертається до звичного життя. Повз будинок Марусі проходять козаки й співають її пісні, а далі дівчата — пісню «Ой не ходи, Грицю…»

 Словникова робота. Теорія літератури

Роман у віршах — великий художній твір, якому поєднується епічний спосіб зображення життя через розгорнутий сюжет і систему подій, через змалювання сформованих характерів з глибоким ліризмом — віршованою, емоційно забарвленою мовою, з безпосереднім вираженням внутрішнього стану і почуттів автора.

Багатотемність твору:

• кохання дівчини-козачки, яке відкривається безміром душев­них граней та переживань — поетичних і трагічних;
• багатостраждальна українська історія з її трагічною героїкою;
• характеристика колоритних народних типів, взятих з різних «верств » українського життя XVIII ст.;

• сповнении пристрасті роздум про місію митця та його слова, поезії в людському житті загалом, і в українській долі — зокрема.

Учитель. Яка головна думка твору?

Ідея твору - Незнищенність українського народу та особистості з багатим духовним світом, глибока віра в її духовну силу й могутність.

 Проблематика роману

Серед порушених у творі проблем:

 -  сила й незбагненна  часто без­жальна логіка любові;

-батьки і діти;

• фатальне зіткнення духовного й матеріального, піднесе­ного й приземленого в людському житті;

• шляхетність і вірність як шлях порятунку, пристосуванство й зра­да як шлях до загибелі;

• творець і суспільство, нелегка, але висока місія митця в історії свого народу;

 

Літературне дослідження (робота в групах).

Скласти тези до характеристики образів;

І. Іван Іскра

- полковий обозний, син Якова Острянині;

- звиклий до випробувань і битв;

- першим відгукується на поклик гетьмана;

- найперше і святе для нього – обов’язок;

- він належить не собі, а боротьбі;

- щира любов до Марусі;

- душевне благородство;

- захист дівчини на суді.

ІІ. Богдан Хмельницький

- великий державний муж;

- носій справедливості;

- гострий розум його урівноважує народні проблеми;

- авторитет серед козацтва;

- мудрість гетьмана вирішила долю Марусі.

ІІІ. Пушкар

- сивочолий полковник;

- загартований у боях і походах;

- зберіг твердість розуму і розсудливість;

- душевна гуманність;

- твердість даного слова.

Учням  пропонується заповнити таблицю.

Компаративний аналіз

	«Маруся Чурай» Ліна Костенко	«Лісова пісня» Леся Українка
Жанр	Роман у віршах	Драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема)
Основна проблема	Незнищенність українського народу, глибока віра в його духовну силу й могутність	Боротьба за вільне, творче, гармонійне, духовно багате життя
Проблематика твору	Митець і народ; митець і суспільство; батьки і діти; проблема кохання; проблема зради	Людина й мистецтво; добро і зло; проблема кохання;
Любовний трикутник	Маруся — Гриць — Галя	Мавка — Лукаш — Килина
Образи	Гриць Бобренко	Лукаш
	Вони обидва живуть у постійній невідповідності, конфлікті внутрішнього «я» із вчинками, власною поведінкою. І тому найпрекрасніше, наймогутніше серед почуттів, яким обдарувала людину природа,— кохання — приносить їм страждання, горе, муки і — смерть. Бо жити не можна, «втративши душі своєї цвіт», а лише існувати, розмінявши її на спокуси. Але не жити. Гриць і Лукаш мали багатий душевний потенціал, але власноруч його знищили.
	Бобренчиха	Мати Лукаша

 

 Творче завдання. 

-Охарактеризуйте Марусю, склавши асоціативне дерево(біля дошки)

Маруся Чурай – пам'ять, Україна, патріот,душа, пісня, шляхетність, співчуття, духовність, краса, максималізм, емоційність.

 Творчий експеримент

Сенкани

Маруся Чурай

Високоморальна, талановита

Любить, творить, надихає

Вона є втіленням народу

Піснетвориця

Іван Іскра

Гордий, благородний

Бореться, любить, захищає

Завжди готовий захистити правду

Лицар

Гриць Бобренко

Розчахнутий, ненадійний

Боїться, зраджує, лукавить

Невпевнено крокує по землі

Хамелеон

ІV. Узагальнення вивченого матеріалу.

Інтерактивна вправа «Вільний мікрофон»

- Що поклала в основу свого роману Л. Костенко?

- Хто така М. Чурай за переказами народу?

-Який за жанром твір «Маруся Чурай»  Л.Костенко?

-  Про що цей твір і хто в ньому є головним героєм?

- Якими лініями розгортається сюжет твору?

         - Розкрити основні риси душі справжнього Гриця. Чи лицар він?

- Що, на вашу думку, є причиною роздвоєності Грицька: убогість його душі чи лише прагнення нажити Вишнякове добро?

- Розкрийте значення батьківського дому у формуванні світоглядних позицій та виборі життєвих ідеалів (Гриць Бобренко, Маруся Чурай, Іван Іскра, Галя Вишняківна). 

-  Як ви розумієте такі слова?

Моя любов сягала неба,

а Гриць ходив ногами по землі.

-   Чому, на вашу думку, Маруся Чурай не може простити Грице­ві зраду навіть після його щирого каяття?

- Як ви розумієте слова Івана Іскри, в яких висловлено його ставлення до Марусі:

Ми з нею рідні. Ми одного кореня.

Мабуть, один лелека нас приніс.

- На дошці записані слова «Ця дівчина не просто так, Маруся. Це голос наш, Це пісня, Це душа»). Хто ж дав таку оцінку Марусі Чурай?

(Іван Іскра, який розуміє високість душі Марусі і незвичайний талант).

- Що найбільше притаманне Марусі Чурай? Чи можна її порівняти з іншими образами художньої літератури?

- Прокоментуйте слова Чураївни: «Нерівня душ — це гірше,ніж майна».

- Кого ж дійсно могла б впустити в своє серце Маруся Чурай і бути щасливою? (Івана Іскру)

- Чому в шостому розділі «Проща» письменниця вводить образ мандрівного дяка?

-Тож якою перед нами  постає Маруся? Дівчина з легенди чи конкретна історично особа?

 

 Прийом «Займи позицію» (Учням пропонується висловити свою відповідь за допомогою карток «Маруся», «Гриць», «Іван», «Так», «Ні»)

- Хто з героїв роману ближчий вам за духом: Маруся, Гриць, Іван?

- Які погляди на любов і сім’ю  імпонують вам особисто після детального розгляду образів роману?

-  Якби Маруся Чурай сказала про себе, що вона щаслива людина, чи погодилися б ви з нею? Якщо так, то в якому розумінні вона щаслива?

- Чим важливий роман «Маруся Чурай» Ліни Костенко для народу у 80-х рр. ХХ ст. і в наші дні?

V. Підведення підсумків заняття.

Слово учителя. Навесні, 2006р. в місті Полтаві біля театру ім. Гоголя, був урочисто відкритий пам’ятник Марусі  Чурай. Ініціатором спорудження пам’ятника виступив  Анатолій Кукоба, автор пам’ятника Анатолій Чернощоков, а скульптор Андрій Споришев. Вилитий із бетону і окутий міддю, він споруджений на кошти громадських організацій, полтавчан, шанувальників пісні.

VI. Домашнє завдання
Напишіть лист до Марусі Чурай.