Урок проектний "Моя країна Україна"

Проектний урок у 2  класі на тему «Моя країна - Україна»

Мета:

навчальна-сприяти глибшому вивченню історії свого народу, його традицій, звичаїв.

розвивальна – розвивати кругозір учнів, навички декламування віршів, літературних творів.

виховна- виховувати любов до Батьківщини, почуття патріотизму, національної гордості та людської гідності українця.

 

Обладнання- клас оформлено в українському стилі;рушники, хліб-сіль, картки, предметні малюнки, свічки.

 

Дидактична характеристика проекту

 

Тип проекту: творчий, груповий, середньої тривалості.

 

Об’єкт вивчення: Україна

 

План роботи над проектом: пошук і обробка інформації у книгах, енциклопедіях, Інтернеті, консультування у бібліотекаря, батьків, фахівців.

 Оформлення інформації. Представлення проекту.

 

Тривалість: 3-4 тижні.

 

Освітній продукт: колективно створена виставка робіт «Моя країна – Україна».

 

Проблемні завдання:

1. Знайти цікаві факти з історії України.
2. Ознайомитися з віршами, легендами, прислів’ями та приказками про Україну.
3. Спробувати свої можливості у написання віршів та казок.
4. Розробити цікаві завдання по темі
5. Створити у класі виставку робіт по темі «Моя країна Україна»
6. Сприяти згуртуванню у процесі роботи, як класного колективу, так і сім`ї.

 

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Повідомлення теми і мети уроку

(Звучить пісня «Зеленеє жито», виконавець О.Білозір)

•  Діти, сьогодні у нас на уроці присутні гості, поверніться до них, будь ласка, посміхніться і привітайтесь.

Наші предки вірили, що кожний гість посланий від Бога; гостей радо зустрічали, частували хлібом-сіллю, допомагали, чим могли.

(Діти з хлібом на рушнику)

1. – й учень: Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром

2. –й учень: Для людей відкрита наша хата біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

3. – й учень: Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

(Вручення хлібу гостям)

 

 

 

 

 

А гості у нас не випадково. Адже урок у нас сьогодні особливий. Ми давно до нього готувалися і навіть склали запрошення для всіх бажаючих відвідати наш незвичайний захід. Сьогодні ми презентуємо наш проект «Моя країна – Україна», за яким працювали цілий місяць.

 Ми спробували дослідити нашу Батьківщину з різних сторін. Кожен учень класу виконував власне завдання і перебував у відповідній ролі. А сьогодні прийшов час звітувати про виконану роботу і презентувати напрацьовані матеріали для шкільного загалу.

 Діти поділилися на групи: історики, журналісти, трударики, пошуковці, творці.              Вони перечитали безліч книг, переглянули фільми про Україну, брали інтерв’ю, малювали малюнки, писали і вчили вірші, складали сторінку до сторінки у цьому чудовому проекті «Моя країна - Україна».

 Тож не будемо гаяти часу і надамо перше слово нашим історикам. Адже спершу потрібно усвідомити, хто ми є, якого ми роду – племені, де наші корені.

3. Презентація проекту.

(Виступ групи істориків)

 

 

 

• Слово надаємо нашим історикам.

Перегортавши енциклопедії, використавши інтернет, ми зясували, що є декілька версій походження назви нашої держави. Термін Україна в офіційному Київському літописі вперше згадано в 1187 році за Іпатієвським списком поруч з назвою Русь.

Згідно теорії, що сформувалась під впливом польської і російської історіографії, воно означає «окраїну».

Більшість українських дослідників притримуються думки, що Україна походить від слів «країна або край».

Існує ще один погляд. Назва Україна дали нашій землі предки, нашою мовою вживалось слово «украяти» (вкраяти), що означало «виділити, відокремити». Так само, як вкраяний хліб зветься окрайкою, земля буде зватись Україною, «Вураїною». Отже, назва нашої землі означає «земля виділена для нас із загалу», відокремлена від інших наша власна земля.

• Дякуємо групі істориків. Сідайте.
• Цікаво, а якої теорії притримуються учні і працівники нашого закладу. Надамо слово «журналістам».

(Виступ групи журналісти)

 

 

Ми провели опитування в нашому закладі серед старшокласників і дорослих.

На питання «Звідки взяла назву наша держава?»:

• від слова «країна» - 39 осіб;
• від слова «окраїна» - 11 осіб;
• від поняття «відокремлена, вкраяна земля» - 7 осіб;
• не знаю – 3 осіб.

Та всі визначення є правильними.

 

Кожна держава  має свої державні символи.  Знати їх – обов’язок кожного громадянина. Для учнів класу підготували  інформацію наступна група. Надаємо слово групі трударики.

(Виступ групи трударики)

 

 

 

Батьківщина - це земля, на якій ти народився, де народилися твої батьки, усі ми. Батьківщина – це твоє рідне місто чи село, вулиця де стоїть твій будинок. Батьківщина – це рідна мова, якої навчили тебе мама й тато. Батьківщина у нас єдина, як мати.

Твоя Батьківщина – це Україна.

 Прапор має два кольори. Жовтий колір – золотаві хлібні лани. Синій колір – мирне блакитне небо. Або ще Дніпровська чи морська вода і жовтий пісок. Око українця завжди милували жовті квіти горицвіту, соняшника, голубі пелюстки волошки, барвінку.

Гімн – це головна пісня України. Його співають і слухають під час урочистостей стоячи. Наш Гімн називається «Ще не вмерла України», Слова намисав М. Чубинський музику М.Вербицький.

Прослуховування Гімну України

• Крім національних символів в Україні є і народні. Надаю слово групі пошуковців.

(Виступ групи пошуковців)

 

 

 

Калина – символ дівочої вроди.

Верба – символ невмирущого роду.

Барвінок - символ життя

Дуб – могутності чоловічої сили.

Хміль- гнучкості і розуму.

Лелека – родинного затишку

Мальва – віри , надії, любові.

 Голуби – символ вірності.

Дякуємо пошуковцям за цікаву розповідь. Ми провели велику роботу і віднайшли багато цікавої інформації  про Україну.  Мудрий український народ склав багато прислів’їв, в яких передав шану і любов до рідного краю. Передамо слово групі творців.

(Виступ групи творців)

Рідний край- земний рай

Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.

Батьківщина мати – умій за неї постояти

Кожному мила своя сторона

Що країна, що родина.

 

Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт,

верба над ставком і калина

Моя Батьківщина – це мрії політ

Це рідна моя Україна.

 

«Лебеді материнства»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• Любі діти, для вас сьогодні відкриті всі двері в пошуках історичних фактів, творчих надбань нашого народу. Але ж яким буде життя українця без пісні?

У народі існує легенда про нашу Батьківщину, послухайте уважно.

Легенда про Україну

 

 

• Сьогодні я дякую всім групам за плідну виконану роботу. А зараз настав час презентувати наш проект під назвою «Моя країна - Україна».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виставкою ми зачаруємо
Всіх у нашій школі ,
Адже  барвисто ми оформили

Наш український куточок
 

Авторами стали діти
Володарі  умілих рук.
А допомагали в оформленні
Художники із різних груп.
 

Фарби ми  взяли  у руки ,
Намалювали рідні луки.
Намалювали  рідний край –
Дім в селі, ставок і гай,
 

Синє небо, жовте сонце
Загляда до нас в віконце,
І хліба вже чималі,
як в  небі линуть журавлі.
 

Тут і гори, і долини,
Тут річки, моря, рівнини,
Тут тварини і птахи,
Ось струмок сховавсь у мхи.
 

Пісня  солов'їна,
верба  і  калина  - 
це  все  УКРАЇНА,
найкраща,  єдина!!!

 

• Діти, коли ми на виставку тепер подивились,
            Посмішки в очах з’явились.
            І сказати зможе кожен без зупину:
            Як ми любим Україну!
             Ця країна чарівна
             І єдина в нас вона.

 

• Ось ми і перегорнули останню сторінку у створенні проекту «Моя країна – Україна», авторами якої були кожен із вас. Та є в українців ще один звичай: розпочинати і закінчувати добру справу молитвою. І сьогодні я хотіла, щоб підсумком нашого уроку стала молитва, яку написав поет Євген Сверстюк.

(Запалюю свічки)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Молитва

Слава тобі, Господи, під сонячним небом, де я народився,

Дай нам велику силу на подвиг і оновлення.

Заміни нам ліниві серця і оживи душі,

Щоб ми могли в поті чола орати і сіяти власну ниву.

Просвіти, Господи, душу мою

І відкрий мені дорогу стати тим, ким повинен стати на землі своїй.
 

 

Роздаю дітям окрайок хліба зі свяченою сіллю